Урок – вивчення біографії
«Чарльз Дікенс. Короткий нарис творчості. Композиція твору «Пригоди Олівера Твіста», поділ його персонажів на «добрих» і «злих»»
Мета: познайомити учнів з життям і творчістю представника англійського критичного реалізму Ч. Дікенса, підготувати до сприйняття його роману «Пригоди Олівера Твіста»; розвивати навички конспектування лекцій; сприяти вихованню та формуванню гуманістичних ідеалів.
Обладнання: портрет Ч. Дікенса, виставка книг письменника.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Завдання учням — скласти конспект лекції вчителя. Відзначити суперечливі аспекти творчості й світогляду письменника і спробувати пояснити їх походження.
РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
Лекція вчителя
1) Чарльз Дікенс. Короткий нарис творчості. Дидактизм Дікенса.
- Що захоплює в Дікенсі? Гігантська сила творчості, що реалізувалася у створенні масштабного образного світу. Світу незвичайного і дивного, але реалістичного, що дозволяє читачеві уявити тогочасне суспільство у всіх його аспектах, матеріальних і духовних, в його характерних та типових проявах. У творчості письменника підкуповують непідробна доброта і любов до простої людини, його віра в людей, тонкий гумор і ліризм оповіді.
Народився майбутній письменник 7 лютого 1812 у Лендпорті (передмісті Портсмута), в сім'ї урядовця фінансового управління морського відомства. Батька Чарльза Джона, нерідко переводили по службі з міста в місто. У 1823 році одинадцятирічним хлопчиком Чарльз приїхав до своєї сім'ї із Четема в Лондон, зовсім один, в поштовій кареті. Згадуючи цей переїзд, він писав: «...всю дорогу лив сильний дощ, і я думав про те, що в житті набагато більше бруду, ніж я очікував». Минали роки, але Дікенс не забував цього дитячого враження, як не забував і своєї мрії: бачити красу і радіти їй.
Життя не балувало його. Батько потрапив у боргову в'язницю Маршалсі (яку пізніше Чарльз Дікенс зобразить у романі «Крихітка Доріт», а сам Джон Дікенс буде виведений в образі Вілкінса Мікобера в романі «Девід Коперфільд»).
З десятирічного віку Чарльз починає заробляти гроші для сім'ї. По десять-дванадцять годин на день він працював на фабриці вакси (мазь для чищення взуття). Після того, як батько потрапив у в'язницю, Дікенсу довелося залишити школу, захоплення театром, книги. Тільки щаслива випадковість (одержання невеликої спадщини від далеких родичів) допомогла родині подолати важкі часи. Ранній перелом у долі, важкі переживання цього періоду знайшли відбиток в романах Дікенса «Олівер Твіст», «Ніколас Нікльбі», «Девід Коперфільд», «Крихітка Доріт».
Його школою життя стала робота. Чарльз служив клерком в адвокатській конторі, працював судовим репортером. Запас його спостережень послужив основою для створення широкої панорами англійського життя в перших творах: «Нариси Боза» і «Посмертні записки Піквікського клубу», які принесли йому успіх і славу письменника.
Дікенс освоїв стенографію (швидкісне письмо за допомогою скорочень та знаків), вивчив французьку та італійську мови. Багато роз'їжджав по країні й черпав свій матеріал з дійсності.
Обрати професію письменника Дікенса спонукала не тільки необхідність постійно працювати, щоб забезпечити своє існування, але і потреба у громадянській діяльності. Він був переконаний у високому призначенні мистецтва, в тому, що воно, поєднуючи в собі красу, ідеал і правду, служить вдосконаленню суспільства.
У творчості Ч. Дікенса виділяють чотири періоди
I. 1833-1841 роки. У цей час створені «Нариси Боза», романів «Посмертні записки Піквікського клубу», «Пригоди Олівера Твіста», «Життя і пригоди Ніколаса Нікльбі» та інші.
ІІ. 1842-1848 роки. Другий період припадає на роки інтенсивного розвитку робітничого руху в Англії. Кращі твори цих років — «Американські нотатки», «Мартін Чезлвіт», «Домбі й син».
ІІІ. 1848-1859 роки. У ці роки письменник видає найбільш сильні за своїм соціальним звучанням романи — «Холодний дім», «Важкі часи», «Крихітка Дорріт».
ІV. 60-ті роки XIX століття. Робітничий рух в країні слабшає. Створюються романи «Великі сподівання», «Наш спільний друг». Еволюція творчості Дікенса полягала в переході від комічної епопеї «Піквікського клубу», де панує веселий гумор, до соціально-викривальних романів. Критичний пафос його наростав від роману до роману. Гумор все більше поступається місцем сатирі.
Дікенс увійшов в історію світової літератури як письменник-реаліст. Але разом з тим, в ньому завжди жив романтик і утопіст, що вірить у перемогу добра, в прозріння панівного класу, яке почне розуміти потреби простого народу. Він вірив у можливість щасливого життя в маленькому світі сімейного існування, далекого від звичаїв і законів буржуазного світу, тому у своїх романах багато уваги приділяв повчанням, моральним проповідям. Вірив у те, що навіть у «лиходіїв» повинні прокинутися людські якості, і погляди їх тоді звернуться до потреб слабких і знедолених.
Дікенсу, який пережив чимало труднощів у житті, були близькі та зрозумілі настрої простих людей, але він не був прихильником робочого руху бунтарів, бувши противником насильного перетворення суспільства: боявся революції й боявся її руйнівної сили.
В останні роки життя стан здоров'я письменника погіршився, перервався звичайний для нього процес творчості, коли роман слідував за романом. Але він віддавав багато сил і часу публічним виступам, читаючи свої твори у великих аудиторіях. Читання його було неперевершене. Дікенс змалечку любив театр, сам був талановитим артистом, який створив свій театр одного актора. Він миттєво захоплював увагу слухачів, змушував сміятися і плакати.
Незадовго до смерті, 27 вересня 1869 року, у своїй публічній промові письменник заявив: «Моя віра в людей, які правлять, загалом незначна. Моя віра у народ, яким правлять, загалом, безмежна». 9 червня 1870 року письменник помер.
Демократизм в утопічних мотивах його творчості породжений завдяки його «безмежній» вірі в народ і любові до людей.
Роман Ч. Дікенса «Пригоди Олівера Твіста». Композиція твору.
Поділ персонажів на «добрих» і «злих»
У початковий період творчості (1833-1841) письменник створює свої перші соціальні романи: «Пригоди Олівера Твіста» (1838) та «Життя і пригоди Ніколаса Нікльбі» (1839), у яких вже видно характерні риси його творчості. Обидва романи написані в період загострення класової боротьби, що проявилася підйомом чартистського руху робітників за свої права. Це значною мірою визначило викривальний пафос творів письменника і їх злободенність тематики — положення знедолених людей.
В обох романах Дікенс використовує традиційну для англійського роману сюжетну схему — історію життя героя, про що говорять самі назви. Але в цю форму він вклав великий соціальний зміст. Зображуючи життя одного героя, він прагнув підкреслити в ньому те, що типово для мільйонів знедолених.
Перші романи цього автора відкрили читачеві особливий світ дітей, невіддільний від світу дорослих, світ, що вимагає уваги, чуйності, доброти.
Герой першого роману — Олівер Твіст — народився й відразу став сиротою, мати померла при пологах. Історія його дитинства, його дорослішання — це пізнання хлопчиком страшного і жорстокого світу, де його ніхто не любить, де він всім є тягарем, тому що важко отримати вигоду зі слабкої та голодної дитини.
«Життя і пригоди Ніколаса Нікльбі» — це історія юнака, який після смерті батька приїжджає в Лондон і намагається влаштувати своє життя, розраховуючи тільки на свої сили. Бідність і недосвідченість юнака стикаються з жорстокістю і нелюдськістю буржуазного світу. Цей конфлікт, характерний для романів Дікенса, породив ще одну їх особливість: поділ героїв на «злих» і «добрих». Причому його негативні персонажі, як правило, — втілення виключного злодійства і незбагненного нелюдства. Таке згущення фарб пояснюється впливом романтизму, яке відчували багато письменників, що першими стали на шлях реалістичного зображення життя. Впливом романтичного методу в літературі пояснюються традиційні для цього письменника щасливі розв'язки романів, в основі яких — випадкова зустріч із хорошою людиною. Але такий романтичний порив до кращого, водночас, — підтвердження оптимізму письменника, заснованого на його вірі в людину, в перемогу добра.
Звернення Дікенса до світу дітей у перших романах зумовило ще одну проблему, яка буде хвилювати письменника протягом усієї його творчості, — проблему виховання та навчання дітей і відповідальності суспільства за своїх юних громадян.
Звернемося до композиції роману «Пригоди Олівера Твіста». Роман складається з 53 глав, кожна з яких має досить довгу назву, що коротко викладає суть майбутнього оповідання. Вже в цих підзаголовках позначилася схильність автора до іронії, яка передає ставлення до героїв і подій їхнього життя. Кожна глава — це ті події, з яких складається життя і доля Олівера — від народження в робітному домі та його тяжкого сирітського життя в ньому, до розгадки таємниці його появи на світ в останніх главах і набуття ним будинку і сім'ї. Всі пригоди Олівера можна розділити на три частини, що визначають головні етапи його долі. У роботі над змістом роману будемо дотримуватись наступного плану:
ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ
Питання до учнів, що дозволяють визначити сприйняття ними лекції вчителя.
ПЕРЕВІРКА КОНСПЕКТІВ ЛЕКЦІЇ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати розповідь про долю Олівера за планом; виписати із тлумачного словника значення слів: «гуманізм», «дидактика», «мораліст».