Урок вивчення нового матеріалу "Лексикологія. Синоніми. Антоніми", 6 клас

Лексикологія. Синоніми. Антоніми

Мета:  поглибити знання учнів про походження української лексики; навчити розрізняти власне українські слова й іншомовну лексику як джерело поповнення словникового складу української мови;  розвивати вміння користуватися засобами мови в ситуаціях, пов'язаних з обраною професією, користуватися  тлумачним словником;  доречно вживати іншомовні слова; підвищувати рівень мовної культури; виховувати повагу до рідного слова, обраної професії.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:  презентація, підручник, тлумачний словник, кросворд, картки із завданнями.

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчання

Кросворд.

 - Перед тим , як повідомити  тему уроку, я пропоную вам розгадати кросворд. Визначте ключове слово.

1.Великий перелітний птах з довгим дзьобом. ( Лелека)

2.Предмет, призначений для огляду на виставці. ( Експонат)

3.Розповідь про вигадані події, вигаданих осіб, персонажів. (Казка)

4.Велика, світла кімната. (Світлиця)

5.Літера, яка «ображається» за те, що її не пишуть на початку слів. (и)

6.Той, хто збирає однорідні предмети, що становлять  художню, історичну цінність. (Колекціонер)

7.Приємний запах. (Аромат)

Отже, ключове слово –« лексика».

Усі слова мови становлять її лексику. Лексика української мови надзвичайно багата. Так, найбільший із словників української мови – одинадцятитомний «Словник української мови» - містить понад 134 тисячі слів, а в новому однотомному «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» пояснено значення близько 170 тисяч слів. Словниковий склад мови – це не просто набір слів. Слова в мові існують у певній системі.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

 

 

 

 

Лексикологія — розділ мовознавчої науки, що вивчає словниковий склад мови, або лексику.

Лексика — сукупність слів певної мови.

Лексичне значення слова — те, що слово означає. Кожне повнознач­не слово може мати одне або кілька лексичних значень. Лексичне значен­ня слів пояснено в тлумачних словниках.

Групи слів за значенням, походженням, уживанням та емоційним забарвленням

Групи слів	Назва	Значення	Приклади
За значенням	Однозначні слова	Мають одне лексичне зна­чення	м’яч, диктант, Дніпро, парта
	Багатозначні слова	Мають декілька лексичних значень.Багатозначні слова можуть уживатися в прямому та переносному значеннях. Пряме — основне, головне, первинне значення слова. Переносне — вторинне, виникло шляхом перене­сення назви з одного яви­ща дійсності на інше за по­дібністю їхніх ознак	голова, урок, земля, поле, іти, свіжийсолодкий чай, крила чайки, дрімає бабуся солодкий сон, крила пісні, дрімає ліс
	Омоніми	Слова, однакові за звучан­ням, але різні за значен­ням	бал — оцінка успішнос­ті; бал — танцюваль­ний вечір
	Синоніми	Слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за значенням	небокрай, горизонт, виднокруг, крайнебо, небосхил, обрій, овид
	Антоніми	Слова з протилежним лек­сичним значеннямАнтоніми	свято — будень, висо­кий — низький, свари­тися — миритися
За походженням	Власнеукраїнська лексика	Слова, що вживаються лише в українській мові	багаття, рушниця, кмітливий, полохливий
	Запозичена лексика	Слова, що ввійшли до української мови з інших мов (слова іншомовного походження)	козак, олімпіада, сервер, тротуар
За вживанням	Загально­вживані слова	Активно вживають усі носії мови	повітря, жито, близь­кий, багато, читати, син
	Професійні слова	Використовують люди певних професій	спідометр, карбю­ратор (водії)
		Окрема група професійних слів — терміни — слова, що мають чітко окреслене зна­чення й поняття з різних галузей науки, техніки, мистецтва	звук, підмет, іменник, напруга, кислота, реакція, палуба, верстка
	Діалектні слова	Уживають мешканці певної місцевості	плай (стежка), бульба (картопля)
	Неологізми	Нові слова, що виникають у мовіУ художній літературі існують авторські неоло­гізми, які творить сам письменник	менеджер, маркетинг, імідж Не дивися так при­вітно, яблунево-цвітно
	Застарілі слова:
	а) Історизми	Слова, що вийшли з ак­тивного вжитку через зникнення понять, які вони називали	кріпак, волость, нарком, соцзмагання
	б) Архаїзми	Слова, які витіснилися з активного вжитку інши­ми словами	град — місто, перст — палець, ректи — говорити
За емоційним забарвленням	Нейтральна лексика	Слова, якими користу­ються всі носії мови в повсякденному житті	вітер, вода, холод­ний, небо, ходити, знати
	Емоційно забарвлена лексика	Слова, які у своєму зна­ченні мають позитивну або негативну емоційність і слугують для виражен­ня почуттів (радість, горе, любов, ніжність…)	ласкавий, ненавис­ний, вітерець, хма­рище, солоденький, водиця, вікопомний

 

 

 

IV Закріплення вивченого матеріалу

 

1. Гра  «Лото синонімів і антонімів»

1. Ввічливий – гречний, люб’язний, чемний; нечемний, грубий, невихований.
2. Гарний – красивий, чудовий, прекрасний; поганий, потворний, огидний, препоганий.
3. Важливий – значний, істотний; дріб’язковий, малозначний, нікчемний.
4. Добрий – хороший, душевний; злий, лихий, недобрий, злющий, жорстокий.

2.Пряме і переносне значення

Пояснити пряме і переносне значення іменника золото і прикметника золотий у поданих словосполученнях.

 

Браслет із золота. Чорне золото (нафта). Біле зо­лото (бавовна). Сусальне золото. Руки золоті. Запла­тити золотом. Золото моє. Вишивати золотом. Золотий промінь. Золота рибка. Золота медаль. Золота парча Золоті копальні. Золота монета. Золоті нитки (для шиття золотом).

2. Гра «Знайди «зайве» слово» 
   1. Говорить, розмовляє, регоче, базікає, мимрить, гомонить. 
   2. Цікавий, інтересний, допитливий, непохитний. 
   3. Дорога, шлях, путь, траса, шосе, діброва. 
   4. Славнозвісний, знаменитий, бундючний, відомий, видатний. 
   5. Безмірний, гарний, прекрасний, хороший, красивий, чудовий, чарівний. 
   6. Небосхил, небозвід, горизонт, пуща, крайнебо. 
   7. Зарозумілий, гордовитий, пихатий, гонористий, тихий, бундючний, високодумний. 
   8. Гарно, чудесно, марно, прекрасно, добре.
3. Гра "Навпаки"
4. Свіжий хліб – … (черствий) хліб.
5. Свіжі квіти – … (зів'ялі) квіти.
6. Солодке яблуко – … (кисле) яблуко.
7. Солодкі ліки – … (гіркі) ліки.
8. Повне відро – … (порожнє)  відро.
9. Повний місяць – … (молодий) місяць.  

4. Запитання для кмітливих.

•                 Яким птахом можна дістати воду з колодязя? (Журавлем)
•                 Яку частину слова можна знайти у землі? (Корінь)
•                 У якому човнику не можна перепливти озера? (У ткацькому)
•                 Яке місто літає? (Орел)
•                 Яку шапочку ніколи не вдягають на голову? (Шапочку гриба)
•                 Яка мушка ніколи не літає? (Мушка рушниці)
•                 З якого крана води не набереш? (З підйомного)
•                 Яким гребінцем не розчісуються? (Півнячим)

 

 

 

 

V Підсумок уроку

Запитання.

• Які групи пасивної лексики ви знаєте?
• Що таке історизми, архаїзми?
• Що таке неологізми, авторські неологізми?

Установіть відповідність.

Установіть відповідність між групами та прикладами стилістично забарвленої лексики.

Приклад	Група лексики
1 канхвета, діжурний, канєшно, укусний	А діалектні слова
2 діагноз, рецепт, ліки, хвороба	Б загальновживана лексика
3 підмет, косинус, меридіан, цитоплазма	В просторічні слова
4 файний, бараболя, когут, легінь	Г професіоналізми
5 протокол, угода, розпорядження, заява	Ґ слова-терміни
6 вода, рука, зелений, брат	Д офіційно-ділова лексика
1В, 2Г, 3Ґ, 4А, 5Д, 6Б.

 

 

 

 VI Домашнє завдання

П.         Вправа

Складіть есе на тему «Не бійся заглядати у словник…».