20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Урок "Вивчення роману Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита" (11 клас, узагальнення вивченого))

Про матеріал

Пропонується для систематизації та узагальнення вивчення в 11 класі роману Михайла Опанасовича Булгакова "Майстер і Маргарита" така форма роботи як анкета твору. Як показує досвід роботи, така форма є цікавою та ефективною.

Перегляд файлу

      Вивчення роману Михайла Булгакова

                   «Майстер і Маргарита»

 

 

                                     Анкета твору

 

Автор: Михайло Опанасович Булгаков

Назва: «Майстер і Маргарита»

Національна література: російська

Епіграф до твору:     …так хто ж ти, нарешті?

                                      ─ Я ─ частина тієї сили, що вічно хоче зла і 

                                          вічно чинить благо.  (Гете «Фауст»)                   

Авторські варіанти назви: Перша редакція: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер із копитом», «Син В.», «Гастроль». Друга редакція: «Великий канцлер», «Сатана», «Ось і я», «Копито консультанта». Третя редакція: «Князь темряви», «Майстер і Маргарита».

Дата написання: 1929-1940 р.р. (задум 1928 р.)

Перша публікація: 1966 р. (через 26 років після смерті автора у журналі «Москва». Сам М.Булгаков був упевнений, що цей роман ніколи не буде опублікований за радянської влади).

Окреме російське видання:  1977 р. ( але у Франції  у 1967 р.)

 

Джерела твору:

           реальні факти життя письменника та історії СРСР 1920-1930 р.р. (мистецькі організації, долі митців, репресії, побут тощо);

           літературна творчість Й.В.Гете, Е.Т.А.Гофмана, М.В.Гоголя, Ф.М.Достоєвського, Г.Сенкевича ін.;

           філософські праці Л.Толстого, М.Бердяєва, Л.Шестова, П.Флоренського;

           євангельські легенди про Ісуса, Пілата, Іуду; біблійні міфи про Диявола; слов’янські міфи про відьом, демонів, нечисту силу тощо;

           живописні полотна М.Врубеля, В.Васнєцова.

Історія створення: Відомо шість редакцій роману. Спершу М.Булгаков хотів написати «роман про диявола» ─ сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата. Перша редакція знищена письменником 18 березня 1930 року після звістки про заборону п’єси «Кабала святенників». У 1931-1932 р.р.  у роман увійшли образи майстра і Маргарити, після цього з’явилася остаточна назва ─ «Майстер і Маргарита».

Структура роману: перша частина (18 розділів), друга частина (14 розділів).

За формою: «роман у романі» (Булгаков пише роман про майстра, майстер ─ про Пілата, Левій Матвій ─ про Ієшуа).

Жанр: роман (містичний, реалістичний, філософський, сатиричний, фантастичний, соціальний, романтичний, роман-міф, роман-притча, постмодерністський, психологічний).

Літературознавчі терміни:

Гротеск ─ художній прийом зумисного спотворення або змішування контрастів: трагічного і комічного, доброго і злого, реального і фантастичного.

Іронія ─ прихована насмішка над явищем чи особою, про які говорять у позитивному чи навіть захопливому тоні, маючи на увазі зовсім протилежне, з метою глузування.

Містерія ─ західноєвропейська середньовічна релігійна драма, що виникла на основі літургійного дійства.

Ремінісценція ─ один із видів творчих взаємовпливів, який полягає в запозиченні окремих елементів із творчості попередників.

 

 

 

Роман-міф ─ великий епічний твір, у якому використані особливості міфічного світобачення, вільне повернення від історичного до міфічного часу, сміливе поєднання реального та ірреального.

Сатира ─ особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в гострому, осудливому осміянні негативного. Сатира спрямована проти соціально шкідливих явищ, які гальмують розвиток суспільства.

 

  

 

Часовий простір:

           у «московській частині» роману події відбуваються у Страсний тиждень 1-4 травня 1929 р., а нічний політ ─ у ніч на Пасхальну неділю 5 травня;

           єршалаїмські події: суд над Ієшуа і страта його сталися у п’ятницю 14 нісана; згадується також, що Ієшуа приїхав до Єршалаїма у середу 12 нісана; а закінчуються єршалаїмські події в суботу 15 нісана. За староєврейським календарем, це могло бути у 29-ому році.

Художній час: теперішній ─ Москва 30-х р.р. ХХ ст., минулий ─ Єршалаїм, майбутній ─ космос, який відкрився майстру.

Тема: етична відповідальність людини за свої вчинки.

Ідея: пошук істини неможливий без терпіння, мужності, кохання, адже хід історії не змінює людську природу; письменницький обов’язок ─ повернути людині віру у високі ідеали, відновити істину всупереч обставинам життя.

 

 

Проблематика:

            сенс життя

            добро і зло

            справедливість

            правда

            творчість і доля митця

            кохання

            взаємини особистості з владою

            віра і безвіря

            моральний вибір

            провина і відплата

            життя і смерть

«Герої-москвичі»: голова МАССОЛІТу Берліоз, поет  Бездомний, критик Латунський, директор вар’єте Лиходєєв, фінансовий директор Римський, адміністратор Варенуха, бухгалтер Ласточкін, конферансьє Бенгальський, буфетник Соков, професор психіатрії Стравінський, голова житлового товариства будинку №302-біс Босий, голова акустичної комісії московських театрів Семплеяров; майстер і Маргарита; покоївка Маргарити Наталя, сусід Маргарити Микола Іванович.

Єршалаїмські герої: прокуратор Іудеї Понтій Пілат, мандрівний філософ Ієшуа Га-Ноцрі, центуріон Марк Щуробій, первосвященик Каїфа, начальник таємної поліції Афраній, учень Ієшуа Левій Матвій, зрадник Іуда.

Свита Воланда: чорт і лицар Коров’єв, демон Азазелло, відьма Гелла, кіт-перевертень Бегемот.

Звязок між персонажами, які належать до різних планів:

            Понтій Пілат, Воланд, Стравінський, Римський;

            Фагот, Варенуха, лікар Федір Васильєв;

            Щуробій, Азазелло, Лиходєєв;

            Гелла, Наталя, Аннушка;

            Берліоз, Бенгальський, невідомий у Горгсині;

            Левій Матвій, Бездомний, Рюхін;

            Бегемот, Банга, Тузбубен;

            Іуда,барон Майгель.

 

 

Цитати із твору:

    «Правду говорити легко і приємно.»

    «А факт ─ найвпертіша в світі річ.»

    «Ніколи і нічого не бійтеся. Це нерозумно.»

    «Найстрашніший гнів ─ гнів безсилля.»

    «Зрозумійте, що язик може приховати істину, а очі ─ ніколи.»

    «Злих людей немає на світі, є люди нещасливі.»

    «Що  б  не  говорили песимісти, земля  все ж таки абсолютно

      прекрасна, а під місяцем і просто неповторна.»

    «Все буде правильно, на цьому побудований світ.»

    «Ніколи і нічого не просіть! Ніколи і нічого, і особливо у тих,

      хто сильніший за вас. Самі запропонують і самі все дадуть.»

    «Ми  говоримо з тобою  на різних мовах,  як завжди, але речі,

      про які ми говоримо, від цього не змінюються.»

    «Людина без сюрпризу всередині, у своєму ящику, нецікава.»

    «Хто сказав тобі, що немає на світі справжньої, вічної любові!

      Так відріжуть  брехуну мерзенний язик!»

    «Ви судите по костюму?  Ніколи  не робіть  цього. Ви  можете

      помилитися, і причому досить крупно.»

    «Той,  хто любить,  повинен  розділяти  долю  того, кого  він

       любить.»

    «Рукописи не горять.»

 

      

 

Компакт-характеристика головних героїв:

     Майстер ─ 38 років, літератор, колишній історик, працював у музеї, високоосвічений, знає декілька іноземних мов, пише роман про Понтія Пілата та Ієшуа Га-Ноцрі; символ митця.

     Маргарита ─ років 30, красива, розумна, горда, пристрасна, щира, не мала щастя у подружньому житті; стала «таємною дружиною», другом, однодумцем і музою майстра; має сильний характер і мужність; символ любові і самопожертви в ім’я іншої людини.

     Воланд ─ диявол, «дух зла і володар тіней», могутній «князь темряви», очолює світ потойбічних сил, подорожує по світу і щороку навесні влаштовує бал повного місяця; вивчає людей різними способами, щоб виявити їхню суть;ввічливий, іноді людинолюб, всесильний і всезнаючий; безкорисливий у долі Майстра і Маргарити.

     Ієшуа Га-Ноцрі ─ 27 років, син невідомих батьків, мандрівний філософ; володіє багатьма мовами, розвиненою інтуїцією, тонким і сильним інтелектом; здатний вгадувати майбутнє, внутрішньо вільний; безневинна жертва, залишається живим.

Михайло Булгаков і майстер (спільне): вік, схожа зовнішність, сумлінно ставилися до творчості, палили рукописи своїх творів; мали у житті численні непорозуміння і конфлікти, були напади на них критиків (на життя  М.Булгакова у пресі надруковано на нього 301 відгук ─ жорстока критика як на «контрреволюційного письменника», але лише три із них є  позитивними,  авторами їх були Осип Мандельштам, Надія Мандельштам, Віккентій Вересаєв), незважаючи на цькування, продовжували служити мистецтву.

Екранізації роману:

«Пілат і інші», 1971 р., польський режисер Анджей Вайда (фільм знятий за ідеєю роману М.Булгакова).

«Майстер і Маргарита», 1972 р., сербський режисер Александр Петрович.

«Майстер і Маргарита», 1989 р., польський режисер Мацей Войтишко.

«Майстер і Маргарита», 1994 р., російський режисер Юрій Кара.

«Майстер і Маргарита», 2005 р., російський режисер Володимир Бортко.

Ілюстратори твору: П.Оринянський, Надя Рушева, В.Єфіменко, Г.Калиновський, В.Глушенко, О.Державін, О.Мартинюк, І.Вороніна, С.Борисова, Р.Румянцева, ін.

Відгуки про роман «Майстер і Маргарита»:

        «Выявить подлинный творческий замысел М.Булгакова, воплощенный в романе «Мастер и Маргарита», пока ни одному критику не удалось ─ у каждого критика свой Булгаков, ─ как и у каждого читателя.» (В.Петелин)

         «Роман имеет к Евангелию весьма отдаленное отношение. Это не трактовка, не интерпретация, а просто другое и о другом. Видимо, Булгаков сделал это сознательно. Его прежде всего интересовала тема человека, «умывающего руки». Это огромная, трагическая тема всего ХХ века.» (А.Мень)

          «Я взял на себя ответственность экранизировать классику ХХ века ─ известнейший роман, который многие знают чуть ли не наизусть. У Булгакова сочетание и переплетение нескольких тем и нескольких пластов высекают мысль, идеи…Мне было 14 лет, когда я впервые читал роман «Мастер и Маргарита» в журнале «Москва.» (В.Бортко)

         «Булгаков ошеломляет читателя новизной и непривычностью своего сюжета, да и самого подхода к событиям и людям» (В.Лакшин)

 

            

 

Цікаві факти:

    Відомо, що Михайло Булгаков часто бував у театрі, щоб послухати «Фауста». Ця опера завжди покращувала йому настрій. А особливо близький письменнику був образ самого Фауста.

    У першій редакції роману містився детальний опис прикмет Воланда, коли він уперше з’являється під виглядом «незнайомця» (15 рукописних сторінок). Цей опис майже втрачений. Крім того, у ранній редакції Воланда звали Астарот (згідно із західною демонологією, один із найбільш високопоставлених демонів пекла). Пізніше М.Булгаков замінив його, мабуть, через те, що цей образ не міг бути тотожним сатані.

    У кота Бегемота ─ відомого помічника Воланда ─ існував реальний прототип, але в житті він був не котом, а собакою ─ домашнім улюбленцем Михайла Опанасовича з кличкою Бегемот.

    Аннушка, яка пролила олію в «Майстрі і Маргариті», дійсно жила по сусідству з Булгаковим і відзначалася безтолковістю.

    У роки Другої світової війни Олена Сергіївна Булгакова, відправляючись в евакувацію, спочатку поклала до валізи рукопис роману «Майстер і Маргарита». Твір вперше був опублікований  1967 р. у Франції. Олена Сергіївна виконала клятву, дану Михайлу Опанасовичу.

 

 

                 Кожукало Наталія, вчитель-методист

                                 гімназії міжнародних відносин №323 м.Києва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Рябоконь Ольга Вікторівна
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
8 лютого 2018
Переглядів
2521
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку