Урок " Виявляємо милосердя"

Урок з християнської етики

4 клас

Виявляємо милосердя

.

  Мета. Усвідомити місце Божого милосердя в житті людини. Розвивати бажання робити добрі справи, безкорисливі діла милосердя для душі та тіла. Формувати вміння співчувати та приходити на допомогу людям; розкрити поняття «милосердя»; навчитися наводити приклади милосердя; виховувати повагу до людей, почуття прекрасного; виховувати потребу в самовдосконаленні через уникнення та відмову від поганих вчинків

 Епіграф: Перед великим розумом я схиляю голову,

                    Перед великим серцем я стаю навколішки.

                                                                    Гете

Біблійна основа:

Ключовий вірш: «Як бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм» (Євангеліє від Матвія 7, 12).

 Міжпредметні  зв’язки:   читання,  природознавство 

Тип уроку: урок застосування знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель: Христос Рождається ( у Різдв’яний час – колядуємо « Слава Богу слава…»

Вступна розповідь учителя про Боже милосердя.

Бог – наш добрий Отець. Він любить всіх нас і проявляє милосердя до кожного Свого творіння. Ми знаємо, що Господь на Свою подобу. Виходячи з цього, люди також повинні бути добрими, виявляти милосердя до потребуючих. Адже милосердя і любов ближнього відноситься не лише до тіла, але й до душі. Сказати добре слово чи потішити засмученого й покривдженого може найбільш вбогий. Отже, якщо ми заможні, помагаймо бідним милостинею, а якщо ми самі у важкому матеріальному становищі, принесімо промінь надії й потіхи там, де запанувала темнота, а тоді наша власна душа стане, як світло серед темряви. Помагайте добрими ділами своїм ближнім, не чекаючи за це від них дарів, робіть це від щирого серця – і Господь дасть Вам набагато більше.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Давайте поглянемо на епіграф нашого уроку.

Хто такий Гете? (німецький поет, письменник, драматург, мислитель і натураліст)

Як ви вважаєте, у чому сенс цих слів?

Добре, а давайте зараз переглянемо фрагмент мультфільму «Просто так».

- Як ви вважаєте, про що ми сьогодні будемо з вами говорити? (припущення дітей)

ІV. Повідомлення теми уроку

Учитель. Дійсно, темою сьогоднішнього нашого уроку є: « Виявляємо милосердя». (Учні записують тему в учнівському зошиті.)

Про що ви хотіли б дізнатися на нашому уроці?

Так, сьогодні ми познайомимося з деякими новими термінами й поняттями християнської етики, а також спробуємо зрозуміти хто така милосердна людина і чи легко нею бути.

V. Вивчення нового матеріалу

- Де ми можемо почути таке слово як милосердя?

- А чи до кожної людини підходить така характеристика?

Геніальний український поет Т.Г. Шевченко писав: «Людина в убогості й біді, якої би не була національності і яку б не сповідувала релігію, є для мене рідним братом».

 VІ. Оголошення теми уроку.

Сьогодні на уроці ми поговоримо про людську чесноту – милосердя та ворогів нашого серця: гордість, гнів і заздрість.

1. Розповідь учителя про Боже милосердя.

      Милосердя, доброта. Ще з давньоруських часів чесноти були традиційними нашого народу. Цілі природним і закономір­ним уважали допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, немічність, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдже­ного.

Доброта, милосердя — багатоликі. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди, навіть тоді, коли гори спокійні й твердь земна не хитається під ногами. Милосердя, чемність, доброта — це крила, на яких тримається людство.

      2. Послухайте розповідь. Доберіть до неї заголовок.

        - У нашому будинку мешкає самотня бабуся. Родичів у неї не­має. Тому я завжди прибираю у кімнаті одинокої сусідки, хо­джу у магазин за продуктами для неї, — розповідала Оленка своїм друзям.

    -  А ви знаєте, хто цей дідусь? — запитав Ігор, показуючи дру­зям фото. — Він живе неподалік від мене. У роки війни дідусь боро­нив нашу землю від загарбників. Я теж допомагаю дідусеві: купую для нього продукти, ліки.

    -  Який заголовок ви дібрали до розповіді? Поясніть чому.

  - Чи хтось із вас допомагає одиноким сусідам, знайомим, роди­чам? Як саме?

Учитель. Не завжди легко проявляти милосердя та люб’язність до інших, але це дуже важливо.

Проявляти милосердя — це прощати людині, якщо вона помилила­ся, допомагати в тяжку хвилину, дарувати свою любов і ласку.

«Сестра милосердя» — так називали поранені бійці на війні мед­сестер. Бо вони проявляли милість і ласку, турботу до поранених, бу­ли з ними люб’язними.

3. Робота над оповіданням В. Сухомлинського « Добре слово»

Учитель.

В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: застудилась, почала кашляти й танула на очах.

До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка та бульйон із куря­чого крильця. Кожен говорив: «Потрібно добре харчуватися, потрібно дихати свіжим повітрям, і хвороба втече у ліси й на болота».

Оля їла мед у стільниках та солодке коров’яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон із куря­чого крильця. Але ніщо не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.

Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:

Чогось їй не вистачає. А чого — і сам не можу зрозу­міти.

Раптом відчинились двері та до хати увійшла прабабуся Олі — столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія у хаті, нікуди не виходила. Але про­чувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.

Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:

Немає у мене ані медових стільників, ані солодкого коров’ячого масла, немає ані свіжих лісових ягід, ані горіхів, немає ані перепелиних яєчок, ані курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у моєму серці — щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.

Така величезна сила любові була у цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.

Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас. - До­брого слова!

VІІ.Мотивація навчальної діяльності учнів.

  1. Вправа „Мозковий штурм”

-   Як ви розумієте слово милосердя?( Відповіді учнів)

(Учитель  вивішує  на дошці слова, милосерд­ний, добрий, співчувати.

Учні читають слова, з’ясовують, що вони означають.)

Милосердний — який готовий надати допомогу, поспівчувати.

Добрий — який робить людям добро, прихильно, чуйно до них ставиться.

Співчувати — ставитися з розумінням, з жалістю до чийогось горя.

2. Евристична бесіда:

Назвіть дії, які асоціюються у вас зі словом “ гнів”,

Чи доводилось вам спостерігати в житті вчинки гордих людей і  заздрісних?

Чи приємно було спостерігати за такими діями?

5. Робота в групах

Творче завдання «Закони Милосердя»

Учитель.

 Уявіть, що вас запросили до країни, якою керує милосердний правитель.   Розкажіть, які закони Мило­сердя ухвалені у цій країні для людей, тварин та птахів (наприклад: «Раз на тиждень кожна багата людина має запросити до себе у гості бідного, почастувати смачним обідом і щось подарувати йому»; «Протягом зими кожен має зробити дві годівниці для птахів» тощо).

Вивчення правила « Проявляй милосердя і люб′язність до інших»

6. Фізкультхвилинка

VIII. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА.

Підсумок уроку.  Оцінювання учнів.

       Багато людей потребують вашої допомоги. Тільки треба уважніше дивитися навколо себе, вміти бачити. Можна влетіти у салон автобуса, впасти на вільне місце і втупитися у вікно. А можна поступитись, без зайвих нагадувань, місцем старшій людині чи жінці з маленькою дитиною. Можна, весело сміючись, перейти вулицю. А можна уважно глянути довкола, запропонувати допомогу людині, яка втратила зір, перевести її через дорогу. Треба зупинитись і заспокоїти дитину, яка плаче. Необхідно допомогти старим та інвалідам. І це потрібно не тільки їм. Це потрібно насамперед вам, вашому серцю, вашій душі. І ніколи не впускайте в неї заздрість, гнів та гординю.

2. Створення квітки доброти.

Спробуємо зібрати разом наші добрі вчинки. Хай кожен з вас поміркує та запише на пелюстці ті добрі вчинки, котрі він зробив за останній тиждень. А ми зберемо наші добрі вчинки навколо доброї посмішки, гаразд? Це допоможе нам  жити по-доброму і надалі.

 (Діти записують добрі вчинки і прикріплюють навколо посмішки.)

 Гарна квітка розквітла у нашому класі? Це тому, що ви прикрасили її добрими справами. Я бажаю, щоб квітка добра цвіла в серцях у вас усе життя. А щоб вона не зів’яла, не засмічуйте душу й серце гнівом,  гордістю і заздрісю.

Навчаймося добра і милосердя,

 Як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя

Його, святе, творити.