Урок «Властивості вод Світового океану»

                                                           Дроняк А.П. - учитель-методист,

                                                       учитель географії СЗШ №41 м. Львова

                                       Урок географії  у 6 класі

у Першому  інтерактивному  музеї  фармації міста Львова (пл. Соборна,1)

                  Тема уроку: «Властивості вод Світового океану»

Мета уроку:навчальна - ознайомити учнів з основними властивостями вод Світового 

                  океану та   охарактеризувати їх за основними параметрами;

                  розкрити закономірності зміни температури вод Світового океану; виявити               

                  причини відмінностей солоності різних частин океану;

                  розвивальна- розвивати творчі навички учнів,географічне   

                 мислення;підвищувати   цікавість до предмета, спонукати до пошуку нових   

                  додаткових знань, формувати світогляд учнів;

                  виховна: привити в учнів шанобливе ставлення до живої природи, оточуючого

                  середовища, водних багатств планети, виховати уважність та наполегливість  

                  при виконанні різного роду робіт.

Тип уроку: нестандартний, формування нових знань та навичок.

Форма  проведення:  уроку:  урок в музеї

Місце проведення: Перший інтерактивний музей фармації міста Львова (пл. Соборна 1) або інша назва «Таємна аптека під Угорською короною».

Обладнання: виставкова експозиція аптеки-музей «Таємна аптека», атласи, комп’ютер, мультимедійний проектор, комп’ютерна презентація , для проведення дослідів (пробірки, колби, сухий спирт, фільтрувальний папір, лійка, рукавички).

Методи: інтерактивні методи навчання: робота у групах, , лабораторний дослід.

ХІД УРОКУ:

І. Організація класу.

Вчитель:

Доброго дня, учні!  Сьогодні урок географії відбудеться в приміщенні Першого інтерактивного музею фармації міста Львова.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Як відрізняється на смак річкова вода від морської?

2. А правда, що колись давно, на човнах,  чумаки перевозили сіль. А в бурю човни перевернулися і сіль висипалася в море, тому воно і солоне?

3. А чому коли взимку на дорозі слизько , її посипають сіллю?

    (Учні дають відповіді на запитання)

ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.

Учитель:

     Бачите, як не старалися ви дати відповідь на питання про те, чому ж вода в морі солона, але так і не знайшли відповіді. А може скажете, чому вода з глибиною стає холоднішою, а біля дна в океані, теплішає? Хочете дізнатися відповіді на ці питання? То ж починаємо...

IІІ Основна частина уроку

Учитель:

     Сьогодні вивчати новий матеріал нам допоможе таємний аптекар та екскурсовод музею до котрих ми завітали в гості.

III.1. Екскурсія аптекою

Екскурсовод музею:

      Доброго дня! Хто до таємного аптекаря? Проходьте за мною! Для того щоб ви себе відчули справжніми львівськими аптекарями початку двадцятого століття ми одягнемо вас ось у такі фірмові фартушки з емблемою нашої аптеки, яка називається «Під Угорською короною». (Учні і вчитель одягають фартушки).

Екскурсовод музею:

     Продовжуємо.А зараз екскурс в історію цієї однієї із найстаріших львівських аптек.Аптека на цьому місці працює безперервно із 1772 року. Заснована вихідцем із родини французьких мігрантів Александром Лоншан де Бер’є. І від того часу вона носить назву «Під Угорською короною».

Звідки ж така незвична назва? Кажуть, що у XVIII столітті мощі святого Іштвана (Стефана – покровителя Угорщини) зберігали у Бернардинському монастирі (церква святого Андрія), тому і присвятили аптеку цій реліквії (короні).

Екскурсовод музею:

Чому на короні похилений хрест?

     За більше ніж тисячу років свого життя корона багато подорожувала. Її часто перевозили, викрадали, переховували і під час одного з перевезень корона впала, під час падіння зігнувся хрест. Проте угорці вважали її настільки святою, що навіть боялися до неї доторкатися, тож сказали : «Якщо на це була Божа воля, то залишимо її так як є!». Зараз Ви можете побачити оригінал цієї корони у приміщенні угорського парламенту у місті Будапешт. І коли побачите, то згадаєте що вже чули про неї у нашій аптеці «Під Угорською короною».

Екскурсовод музею:

Про будівлю аптеки.

     Це вже друга будівля аптеки на цьому місці. Збудував її у 1902 році архітектор Кароль Боублік у стилі необарокко. Мебель, інтер’єри, підлога у цьому залі збереглися оригінальними з того часу. Замовив будівництво тодішній власник аптеки — Якуб Піпес-Поратинський. Цей чоловік походив із родини лікарів, був знатним у Львові фармацевтом — засновував галицьке аптекарське товариство.

Екскурсовод музею:

     А тепер, якщо ніхто не боїться темряви, тоді запрошую пройти зі мною до Таємної Аптеки. Отже, запрошую всіх спуститись в підземелля аптеки для більш детального знайомства з її таємним аптекарем. Учні та вчитель спускаються по сходах в підземелля аптеки та сідають на великі дерев’яні лави.

Екскурсовод музею:

     Зараз пропоную Вам познайомитись з таємним аптекарем.

Таємний аптекар:

     Доброго дня! Ця аптека є однією із перших цілодобових львівських аптек, адже Якуб Поратинський жив у цьому будинку на другому поверсі і ще досі збереглися сходи які ведуть прямо із його покоїв до аптеки. Він у будь-який час дня і ночі спускався сходами із свого помешкання на другому поверсі в аптеку — і готував ліки для своїх замовників.

     Тут відбувався таємний процес приготування ліків. Зберігалися інгредієнти, рецепти, при виготовленні ліків часто користувалися небезпечними речовинами та отрутами, тож доступ до цієї кімнати мали лише аптекарі.

Родині Поратинських ця аптека належала до 1941 року. Пізніше тут була державна аптека. Вона опинилася під загрозою закриття минулого року. На щастя, фармацевтична компанія ДС взяла в оренду це приміщення і продовжила цій старовинній аптеці життя, не давши зробити тут магазин, кафе або що інше. Тут були проведені ремонтні роботи, під час яких знайшли підземелля в якому Ви зараз перебуваєте. На той час воно ніяк не використовувалось і було закинутим. В ньому знайшли старий аптекарський посуд, колби, інвентар.

     І мені, таємному аптекарю, стало цікаво, що ж тут було 100 років тому, коли тут працювала аптека. Знайшли такі свідчення, що тут колись була своєрідна старовинна лабораторія. І що колись вдень, аптекарі тут працювали нагорі як звично, а з настанням сутінок ховалися у підземеллях і робили усілякі потаємні справи — винаходили нові ліки, проводили експерименти, шукали філософський камінь, тобто були своєрідними алхіміками.

     Старші люди згадують, що колись у Львівських аптеках стояли великі стільці, лави і поки готувались ліки, можна було присісти, відпочити від спекотного дня влітку, або ж зігрітися гарячими напоями взимку. І в свою чергу аптекарі завжди вміли чимось цікавим здивувати своїх гостей…

Екскурсовод музею:

Тож зараз я теж спробую Вас трішки здивувати!

Чи знаєте Ви, що є символом медицини?- Змія! Правильно!

     Чаша Гігеї- це символ медицини запозичений із древньогрецької міфології. Богиню здоров’я Гігею зображали як жінку із чашою в руці, навколо якої звивається змія. Тож зараз ми в наших лабораторних умовах за допомогою сухого спирту і цих трьох чарівних пігулок будемо вирощувати змій (екскурсовод музею проводить дослід 1).

      А поки ростуть наші змії, я покажу Вам ще один дослід. Покажу як можна погасити полум’я свічок хімічним способом (дослід 2). Учні спостерігають за процесом утворення змій та методом гасіння полум’я свічок. Учні намагаються розгадати таємні складові за допомогою яких відбуваються досліди.

Екскурсовод музею:

     Сподіваюся мені вдалося Вас трішки здивувати! А зараз таємний аптекар разом із вчителем запрошують Вас до мандрівки  Світовим океаном.  Спробуйте розгадати  його таємниці.

III. 2. Вивчення нової теми

Учитель

     У 5 класі на уроках природознавства ви  вивчали основні властивості води.

Запитання до учнів : - Які властивості води ви знаєте?

                                    - В яких агрегатних станах може знаходитись вода?

1. Солоність вод Світового океану

(Розповідь учителя супроводжується демонстрацією комп’ютерної презентації)

  Прийом «Слово учителя»

   Отже. Відомо, що вода – добрий розчинник.  Важко знайти речовину, що не була би розчинна в Світовому океані. Багато з цих речовин людина використовує у господарській діяльності. Можливо, наступить час, коли Світовий океан стане єдиним джерелом корисних копалин.До того ж  океан нагромаджує безліч тепла, поступово віддаючи його атмосфері. Які властивості його вод зумовлюють названі особливості? Сьогодні на уроці ми відповімо на це запитання, розглянувши властивості вод Світового океану.

     Морська вода — це розгин багатьох десятків хімічних елементів. Серед котрих важливу роль грають солі.

     В усіх морях й океанах Землі вода має гірко-солоний смак. Солоний смак воді надає кухонна сіль, гіркий — це солі магнію. Солі, як й сама вода океанів, потрапляють на поверхню землі передусім із надр Землі (особливо активно цей процес йшов на зорі формування нашої планети). Солі приносяться у Океан й річковими водами. В водах Океану виявлені алюміній, срібло, мідь, золото (в дуже малих кількостях. Тому однією з властивостей вод Світового океану є солоність.

      Солоність — це кількість грамів речовин, яка розчинена у одному літрі води. Солоність води позначається символом S і виражається в проміле, тобто в тисячних частках, і позначається так ‰.  Середня солоність океанічної води становить приблизно 35%о. Це значить, що у 1 кг морської води розчинено біля 35 г солей.  Солоність прісної води складає менше 1%о, тобто води річок також солоні, але незначнов порівнянні з океанічними.

     Солоність океанічних вод викликана головним чином співвідношенням опадів й випаровування. Окрім того, вона залежить від: -морських течій; -стоку прісних річкових вод; - від утворення й танення криги.

Завдання 1 . Таємниця 1 (учні працюють в групах)

     За картою «Середньорічна солоність води» визначте середню солоність поверхневих вод  (1 група-  Балтійського моря; 2 група – Червоного моря; 3 група- Чорного моря). Вкажіть причини такої солоності.

Підведення підсумків.

Запитання учителя:

- Як позначається солоність на карті?

-Чи скрізь у Світовому океані однакова солоність?

-Яка солоність вод  Світового океану:

•  приекваторіальні широти (34-35 промілле);
• тропічні широти –(37 промілле);
• помірні широти (35 промілле);
• приполярні широти (32-33 промілле).

- Що впливає на солоність вод Світового океану?

- Які природні явища зменшують і збільшують солоність?

- Чому солоність багатьох морів й заток відрізняється від середньоокеанічної- -  - 

- Найсолоніше море Землі — це Червоне море (42%о). Яким чином можна пояснити  

   високу солоність води цього моря?

Прийом «Творча лабораторія»

Учитель  Знаходячись у «Таємній аптеці», ви маєте унікальну можливість добути морську сіль тим самим способом як і аптекарі-алхіміки ХVІ ст.

Проведення досліду 3 (обладнання: штатив, пробірки, вода, морська сіль).

Таємний аптекар робить розчин з солоністю 35 промілле (1 л води і 35 г морської солі). Під час досліду утворилась суміш - морська вода. Отже, природна морська вода містить розчинені речовини, завдяки яким вода змінила смак та колір.

( Таємний аптекар підходить до учнів і демонструє їм отриману суміш)

Прийом «Творча лабораторія»

Таємний аптекар запрошує учнів більш детально розглянути процес випарювання (випаровування) морської води.

Проведення досліду  4.(обладнання:штатив - підставка, сухий спирт, пробірка або колба, щипці для тримання гарячої пробірки з водою або рукавиця, солена  вода, отримана у попередньому досліді).

       Таємний аптекар поступово нагріває над полум’я колбу з соленою водою. Через певний час вода починає закипати і поступово випаровуватись. В результаті даного досліду ми спостерігаємо за випаровуванням води з колби (процесом переходу води з рідкого стану в газоподібний), та процесом кристалізації солі.

Отже, зараз Ви побачили один із способів розділення сумішей і опріснення води.Таємний аптекар підходить до учнів і демонструє їм залишки солі на стінках і дні колби.

2. Температура вод Світового океану

(Розповідь учителя супроводжується демонстрацією комп’ютерної презентації)

Учитель:

- Пірнали влітку? Чи однакова температура води на поверхні і на глибині? Чому?

- А якщо не пірнати, а проплисти океаном від «полюса до полюса» чи однакова буде температура води? Різна? Чому? А, до речі, чи правильно я поставила питання «від полюса до полюса проплисти». Чи можна таке зробити? Погляньте на карту.

Завдання 2.  Таємниця 2(учні працюють в групах)

    За картою «Середньорічна температура води» визначте середню температуру поверхневих вод  (1 група-  Балтійського моря; 2 група – Червоного моря; 3 група- Чорного моря). Вкажіть причини такої температури.

Підведення підсумків

Запитання учителя:

-  За легендою карти океанів визначте, як позначається температура поверхневих вод.

- Як змінюється температура поверхневих вод Океану від екватора до полюсів?

- Де проходить межа плавучих льодів?

3. Водні маси, їх властивості.

  Прийом «Слово учителя»

 (Розповідь учителя супроводжується демонстрацією комп’ютерної презентації)

     Температура води змінюється не тільки з широтою, але і з глибиною: вона знижується поступово до глибини 1000 м, де стабілізується на +2…+3°С. У деяких місцях, де викидається магма, температура глибинних вод може сягати +400°С. При середній солоності, замерзання морської води відбувається при негативній температурі близько 2°С.

     На перший погляд вода у океані скрізь однакова. Однак це не зовсім так. На різних географічних широтах вода морська має власні температуру й солоність. Великі об'єми води, які відрізняються температурою та солоністю, називаються водними масами

     Назва водних мас й їх властивості викликані особливостями клімату саме тієї ділянки земної кулі, де вони утворилися. Тобто,

•  екваторіальні водні маси утворилися у екваторіальних широтах й тому дуже теплі (+25 … +29°С);
•  тропічні водні маси -  температура  становить в середньому +19°С,   однак порівняно із екваторіальними тропічні води більш солоніші;

• помірні водні маси -  середньорічна температура поверхневих вод помірного поясу коливається від +10°С до +15°С. В Південній півкулі вона зменшується навіть до 0°С. Солоність помірних водних мас знижується від 34%о до 10%о.

• Полярні водні маси, які формуються на півночі й на крайньому півдні Світового океану, найбільш холодніші. Температура їх у окремих місцях дорівнює −1,8°С, а солоність води нижча, ніж середня солоність Світового океану.

ІV.  Заключна частина уроку

ІV.1. Підведення підсумків уроку

     Отже, сьогодні на уроці ми ознайомились властивостями вод Світового океану; з історією фармацевтичної справи міста Львова; оглянули експозиції аптеки-музей «Таємна аптека».

Висновки:

- Головні властивості вод Світового океану — це температура й солоність.

- Великі об'єми води, які відрізняються температурою й солоністю, називають водними   

    масами.

- Залежно від місця утворення розрізняють екваторіальні, тропічні, помірні й полярні водні маси.

IV.2 Рефлексія

• Чи цікаво вам було сьогодні на уроці у музеї?
• Хто з вас у майбутньому хотів би стати аптекарем?
• Що на уроці вам сподобалось найбільше?
• Які питання викликали у вас труднощі?
• У яких ще музеях вам було би цікаво вивчати географію?

V. Домашнє завдання.

Вчитель оголошує учням домашнє завдання.

•                               Опрацювати текст § 41
•                               Випереджальне завдання: прочитати § 42«Хвилі».

Таємний аптекар та екскурсовод музею

Таємний аптекар та екскурсовод музею дякують учням за увагу під час уроку і запрошують їх скласти присягу аптекаря і скріпити її таємним еліксиром.