Урок "Внутрішнє і міжнародне становище радянської України на п. 1920-х рр."

Про матеріал
Урок з історії України для 10-го класу. Рівень - стандарт. Урок дає можливість розвивати в учнів уміння аналізувати історичний матеріал та зіставляти історичні події.
Перегляд файлу

Урок № 26.

Тема. Внутрішнє і міжнародне становище радянської України на п. 1920-х рр.

Мета: охарактеризувати причини утворення СРСР; розвивати в учнів уміння аналізувати та зіставляти історичні події; виховувати почуття національної свідомості.

Обладнання. Підручник, атлас з історії України, хрестоматія.

Поняття. Комуністичний режим.

Постаті. Християн Раковський, Йосиф Сталін.

Домашнє завдання. § 18;

  • Навчал. проект: СРСР: союз рівноправних республік чи видозмінена Російська імперія?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку.

I. Організаційний момент уроку

II. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь .  У тривалій і напруженій боротьбі більшовики здобули владу. Але серед переважно вороже налаштованого населення країни вони складали крихітну меншість. За таких обставин партія упродовж 20-х років втілювала поставлені цілі обережно і доволі гнучко.

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Внутрішнє і міжнародне становище країни

Робота в групах над складанням таблиці

1-ша група. На основі тексту підручника визначте внутрішнє становище України 1921-1922 рр.

2-га група. На основі тексту підручника визначте міжнародне становище України 1921-1922 рр.

Внутрішнє становище

Міжнародне становище

Починаючи з літа 1914 р. на території України майже безперервно відбувалися воєнні дії, які завдали величезних втрат економіці республіки. 3 ладу було виведено третину залізниць.
У металургійній галузі працювала лише одна невелика доменна піч у Єнакієвому. Наполовину скоротилася чисельність промислових робітників.
Хлібний пайок у містах був зменшений до 100 грамів, але навіть його видавали не щодня. Проблеми з продовольством призводили до страйків.
На селі не вистачало найнеобхідніших знарядь праці, навіть цвяхів. Величезні площі землі залишалися необроблєними. І без того невеликі врожаї ставали ще нижчими.
Політика реквізицій хліба, яка давала результати під час громадянської війни, після припинення бойових дій не спрацьовувала. Селяни почали виробляти лише необхідну для власних потреб кількість продуктів і не виробляли надлишків, які б мала вилучати держава

1920-1922 рр. — контакти УСРР з іншими країнами відбувались під контролем Наркомату закордонних справ, щоб нейтралізувати за кордоном місії емігрантського уряду УНР.
Україна підписала низку міжнародних договорів.
14 лютого 1921 р. — представники УСРР Ю. Коцюбинський та Ф. Кон підписали перший мирний договір радянської України з Литвою.
18 березня 1921 р. — укладено Ризький мирний договір з Польщею.
Квітень 1921 р. — у Берліні укладено угоду між Україною та Німеччиною про обмін військовополоненими та інтернованими громадянами.
Грудень 1921 р. — у Відні підписано тимчасову угоду між урядами Росії та України, з одного боку, та Австрії — з іншого. 2 січня 1922 р. — Україна підписала договір про дружбу і братерство з Туреччиною.
Квітень 1922 р. — Раппальський договір між РСФСР і Німеччиною. Листопад 1922 р. — у Берліні було підписано угоду про поширення дії російсько-німецького договору на Україну. УСРР уклала власні торговельні угоди з Австрією, Німеччиною, Чехо-Словаччиною. Україна мала свої представництва в Австрії, Польщі, Туреччині, Німеччині. Представники УСРР були учасниками більш ніж 60 міжнародних договорів

Державний статус України в 1921-1922 рр. Утворення СРСР

У ч и т е л ь . УСРР вважалася юридично незалежною державою. Вона мала власну конституцію, органи державної влади та управління, видавала республіканські закони та стежила за їх виконанням. Але державний суверенітет був досить вузьким. Усі радянські республіки мали низку спільних ознак:

1.      Спільне політичне керівництво.

2.      Правлячою була більшовицька партія.

3.      Місцеві республіканські організації більшовицької партії не мали автономії.

4.      Керівництво радянських республік було абсолютно залежним від центру.

5.      Існувала єдина для всіх республік армія (сформована 1919 р.) з єдиним військовим керівництвом.

6.      Єдина фінансова система.

7.      Керівництво найважливішими галузями народного господарства здійснювалося з єдиного центру — ВРНГ РСФРР.

8.      Найважливіші закони РСФРР діяли на території інших республік.

Завдання

  1. Опрацюйте текст підручника та проаналізуйте ленінський і сталінський плани створення Радянського Союзу. Що в них спільного та відмінного?
  2. Дайте в історичній перспективі оцінку входженню України до складу СРСР.

Статус УСРР у складі Радянського Союзу

У ч и т е л ь . IX Всеукраїнський з’їзд Рад, який відбувся у травні 1925 р., вніс зміни до тексту Конституції УСРР. що закріплювали входження України до складу СРСР. Після утворення СРСР суверенні права України були ще більше обмежені. Право на вихід було фікцією, бо залежало виключно від позиції ЦК РКП(б). Проте проголошення СРСР закріпило деякі завоювання українського народу. Було визнано територіальну цілісність України, існував власний адміністративний апарат. Деякі права на національно-культурне життя отримали і представники національних меншин, котрі здавна компактно проживали в Україні. Думка науковця. Грицак Я. Нарис історії України «Та все ж таки збереження за Україною статусу хай навіть формальної, але окремої державної одиниці мало великий позитивний вплив на подальший розвиток української національної самобутності. Українці дістали те, чого їх тривалий час позбавляла Російська імперія: окрему адміністрацію, територію, державні і громадські структури — основи для майбутнього територіального усамостійнення України. Утворення СРСР найкраще можна зрозуміти як досягнення компромісу між російським більшовизмом та українським національним рухом... Без існування у період революції Української Народної Республіки більшовики навряд чи погодилися на утворення УСРР. Ясна річ, цей компроміс мав тактичний характер. З обох сторін були сили, які чинили опір або сприймали це лише як тимчасове явище і при першій же нагоді відмовилися б від нього».

·         Як ви розумієте твердження Я. Грицака про «компроміс між російським більшовизмом та українським національним рухом»?

Голод 1921-1923 рр.

У ч и т е л ь . Навесні 1921 р. більшовики проголосили відхід від політики «воєнного комунізму». ІІродрозкладка була замінена продподатком. Але в Україні запровадження продподатку було затримано через трагічні події голоду 1921-1923 рр.

Робота в парах над складанням таблиці

1-й учень визначає причини голоду.

2-й учень характеризує наслідки голоду.

\

 

Наслідки голоду

  1. Політика «воєнного комунізму». Воєнно-комуністичні принципи господарювання призвели до економічного занепаду і кризи. Проведення економічної політики, яка повністю ігнорувала специфіку економічного розвитку українського села, мало для України трагічні наслідки: скорочення посівних площ, руйнація сільськогосподарського виробництва, що й спричинило голод.
  2. Посуха І921 р. на півдні України.
  3. Антиукраїнська політика центру. Директиви із центру глибоко суперечили національним інтересам України. Замість того, щоб спрямувати надлишки хліба у спустошені губернії (з Лівобережжя і Правобережжя, де урожай виявився непоганим), українські радянські власті відправляли їх за межі України:
  • 13,5 млн пудів українського зерна у 1922 р. було продано за кордон;
  • від серпня 1922 р. до січня 1923 р. з України у промислові центри Росії та інші республіки було вивезено 9 млн пудів зерна

Найбільше від голоду потерпали райони сучасних Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Миколаївської областей, а також півдня Харківської області.
Дослідники називають різні цифри голодуючих в Україні — від 4 до 7 млн чоловік. Голод посилився епідемією холери, що взимку 1921-1922 рр. поширилася з Поволжя на Україну. За приблизними даними, від голоду померло 1,5-2 млн чоловік.
Смертність населення внаслідок голоду супроводжувалася випадками канібалізму. Загальні втрати від голоду удвічі перевищували природний приріст населення України

Робота з документом

Повідомлення Гуляйпільського повітвиконкому та Запорізької губернської комісії допомоги голодуючим Центральній комісії допомоги голодуючим про вмирання з голоду населення повіту (23 січня 1922 р.)

«У голодуючих волостях Гуляйпільського повіту населення вимирає. Сотні померлих, тисячі хворих. На ґрунті голоду трапився випадок поїдання матір’ю дітей, а також випадки удушення дітей. Кішки, собаки, навіть падло йдуть у їжу. Настрій населення панічний. Надіслані жалюгідні подачки нікого не рятують від смерті і спричиняють тільки роздратування. Необхідно терміново вислати 20 лікарсько-харчувальних пунктів із пропускною здатністю по 2 тис. чоловік щодня. Стільки ж пунктів необхідно для підтримки виснажених. Виявлено села, в яких немає коней. Зволікання і невживання заходів призведе до вимирання населення, знищення сільського господарства й утворення пустелі в Гуляйпільскому повіті».

1.      Яку картину стану українського села ми бачимо?

2.      Яке враження справив на вас цей документ?

IV. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

  • Висловіть свою думку про політику більшовиків в Україні 1921-1922 рр.
docx
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г.)
Додано
26 вересня
Переглядів
46
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку