Урок "Внутрішня будова листка".

Тема уроку: Внутрішня будова листка.

Мета уроку: Ознайомити учнів з анатомічною будовою листка в зв’язку з

                        виконуваними ним функціями, розвивати вміння досліджувати,

Обладнання: Мікроскопи, листки амарилісу, таблиця «Внутрішня будова

                         листка», підручники, робочі зошити.

                         робити висновки. Виховувати інтерес до знань

Тип уроку:   Вивчення нового матеріалу.

                               Хід уроку

І. Організація к ласу.

Доброго дня, діти. На кожному уроці ми прагнемо досягти успіху. Сьогоднішній урок не виключення. Тож для початку посміхніться один одному і побажайте успіху. До речі, про успіх. Це важливо в житті людини? Ви хотіли б бути людьми успішними? А що потрібно щоб досягти успіху в житті? А де все це можна здобути?

Отже, кожен день, проведений в школі, кожен урок наближає вас до великого успіху. І сьогоднішній урок біології - це ще один крок до нього

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

  Біологічний диктант 

1.Листок – це ( бічна частина пагона )

2.З яких частин складається листок? ( черешок, листкова пластинка )

3.Залежно від числа листкових пластинок, листки поділяють на ( прості

                                                                                            і складні )

4. Жилкування у листків буває ( лінійне. сітчасте, дугове )

5. Листки розміщуються на стеблі (супротивно, почергово, мутовчасто )

6. За формою листкової пластинки листки бувають ( овальні, яйцеподібні,

     округлі, серцеподібні, стрілоподібні, ланцетоподібні ) 

       ( Взаємоперевірка учнями )

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Прийом "Пригадаймо".

 1. Які функції виконує листок?

 2. А чи  не пов’язані функції листків із їх внутрішньою будовою?

Саме на сьогоднішньому уроці ми це попробуємо з’ясувати. 

IV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

  Внутрішня будова листка тісно пов’язана з його функціями. “Зазирнімо” всередину зеленого листка. Листкова пластинка складається із клітин шкірки (епідермісу), м’якоті листка  та жилок.

Шкірка (епідерміс) утворена із одного шару щільно розташованих клітин і вкриває листок з обох сторін. Ці безбарвні та прозорі клітини , які дають можливість  променям сонця легко проникати всередину. Основна функція шкірки – захисна .Зовні  шкірка листка вкрита тонкою плівкою – кутикулою  (від латин. “ кутикула”  -  шкірка). Кутикула,  або восковий наліт  на листках  сприяє зменшенню транспірації. Іноді зовні стінки клітин інкрустовані кремнеземом (пшениця, осока),що надає їм міцність. Газообмін з навколишнім середовищем  та транспірації (випаровування) води рослиною забезпечують продихи, які звичайно розташовані на нижньому боці листкової пластинки (мал.1).

      Продихи – щілини, що утворені двома замикаючими, або продиховими       клітинами. Продихові клітини дрібні,  зелені, парні  і мають підковоподібну форму. Оболонки цих клітин потовщені нерівномірно:  внутрішня,  звернена до щілини,  товща , ніж протилежна.

Зміни тургору продихових клітин змінюють їхню форму, завдяки чому продихова щілина буває відкритою, звуженою або повністю закритою від умов навколишнього середовища. Так, вдень продихи відкриті, а вночі і в жарку суху погоду – закриті. Завдяки випаровуванню навколо рослини створюється особливий мікроклімат, необхідний для її нормальної життєдіяльності рослин.  Транспірація захищає листки від перегрівання. До того ж випаровування сприяє надходженню нової кількості води  в корінь і підняттю її по стеблу до листків, підтримуючи тим самим постійний рух  води по рослині.

Продихи розташовуються звичайно на нижньому боці листка (щоб  не засмічуватися та щоб не випаровувалася на сонці зайва волога) але бувають і на верхньому, іноді  вони розподілені більш-менш рівномірно по обидва боки (кукурудза), у водних рослин – лише на верхній поверхні листка. Кількість продихів на одиницю площі листка залежить від виду рослин , умов зростання. В середньому їх 100 – 300 на 1 мм2   поверхні , але може бути значно більше.

Рослини посушливих місць, а також в суху погоду випаровують більше води ніж в умовах підвищеної вологості. Випаровування води, крім продихів

регулюється захисними утворами на шкірці листка. Ці утвори:  кутикула,  опушення різними волосками тощо. У кактусів листки перетворені на колюч, а його функції виконує стебло.

Біологічним пристосуванням рослин до захисту від випаровування є листопад – масове опадання листків на холодний  або жаркий період року. В помірних зонах дерева скидають листки на зиму , коли корені  не можуть подавати воду із мерзлої землі,  а мороз висушує рослину. У тропіках листопад спостерігається в сухий період року.

При утрудненому випаровуванні у рослин спостерігається  гутація – виділення через водяні продихи крапель води. Це явище в природі спостерігається ранком,  коли повітря насичене водяною парою  або перед дощем.

Між верхньою і нижньою шкірочками листкової пластинки  розташовується   м’якоть (основна тканина) листка ( мал.1). Під верхньою шкіркою знаходиться один або кілька шарів великих прямокутних  клітин , які розміщені ніби стовпчики (стовпчасті клітини). Великі й овальні та зелені,  вони містять хлоропласти , у яких відбувається фотосинтез. Зелені клітини розташовуються біля поверхні  листа,  щоб отримувати більше світла. Клітини  нижніх шарів м’якоті листка нещільно прилягають одна до одної мають неправильну форму і містять менше хлоропластів (губчасті клітини). Проміжки між цими клітинами називаються міжклітинниками. Вони заповнені повітрям і водяною парою. Міжклітинники сполучені з продихами. Ці шари клітин виконують функції транспірації та газообміну.

М’якоть листка пронизана густою сіткою жилок (мал.1). .Жилки утворені з судин і ситовидних трубок,  які разом із механічною тканиною листка утворюють судинно-волокнистий пучок. Будова судинно-волокнистих пучків основних жилок листка типова , оскільки це є продовженням  їх із стебла,  але в міру галуження пучків спостерігається зменшення судин та ситоподібних трубок. Судинно-волокнисті пучки здійснюють постачання листка водою і розчиненими в ній  мінеральними речовинами , а  також виведення із листка органічних речовин,  які утворилися в процесі фотосинтезу. Крім того,  жилки виконують механічну роль.

V.  Узагальнення та систематизація  знань і вмінь учнів

Дослідницький  практикум Інструктаж з БЖД.

І. Розгляд нижньої шкірки листка – визначення будови клітин та продихів.

1. Приготуйте мікропрепарат нижньої шкірочки листка традесканції або пеларгонії і розглянути його під мікроскопом. Знайдіть безбарвні клітини та продихи. Підрахуйте їх кількість, видиму в полі мікроскопа. Розгляньте форму і внутрішню будову продихових клітин і продихову щілину між ними.
2. Підпишіть малюнок.
3. Розгляньте постійний мікропрепарат поперечного зрізу листка, або приготуйте поперечний розріз листка амарилісу ( або іншої рослини ), знайдіть його частини: а) верхню шкірочку та прилеглі до неї стовпчасті клітини основної тканини, підрахуйте кількість шарів стовпчастих клітин; б) нещільно розташовані клітини основної тканини з міжклітинниками; в) нижню шкірочку з продихами; зверніть увагу на те, що саме розташовано навпроти продихової щілини – клітини чи міжклітинники; розгляньте провідний пучок жилки листка.
4. Порівняйте побачене під мікроскопом з малюнком і підпишіть  структури внутрішньої будови листка
5. Зроби висновок,дописавши пропущені слова:

Зверху  і знизу листок покритий……………………...............................

Фотосинтез відбувається в…………………………….............................

Органічні речовини,що утворилися під час фотосинтезу, відтікають з листка по…………………….…………………….....................................

Міцність листкам надають……………………………….……………….

Будова листка пов’язана з…………………………...................................

Робота з підручником та заповнення таблиці: « Роль  жилок в листках»

VІ. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Прийом «Таємниці у шкатулці»

 Цікаві повідомлення про використання листків,  підготовлені учнями.

1. Листки петрушки, кропу використовують в кулінарній справі.
2. Препарати з листків горіха волоського застосовують  проти золотухи, рахіту.
3. Листки кропиви містять багато вітамінів, тому вони є добрим кормом для тварин – підвищують надої молока у великої рогатої худоби, несучість у курей. Відвари листя є добрими укріплювачами коренів волосся, а також відмінними добавками до салатів, зелених борщів.
4. Листки мучниці використовують в медицині при хворобах нирок.
5. Листки лавру, пижма звичайного використовують для ароматизації кулінарних і кондитерських виробів.
6. Листки подорожника використовують в медицині як відкашлюючий препарат та при лікуванні фурункулів.
7. Відвари листя полину гіркого використовують для боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур, для фарбування тканин в синій, зелений та жовтий кольори.
8. Із зелених листків чебрецю готують салати, приправи до мясних і рибних страв. Їх використовують також для ароматизації сиру, соусів, ковбас, кондитерських виробів, при засолюванні та маринуванні овочів.

Прийом "Словничок". Запис у зошит основних понять, термінів та їхніх визначень.
 

VІІ. Підведення підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати  параграф підручника

2. Творче завдання: Чому листя на деревах восени жовтіє і опадає?

3. Скласти кросворд використовуючи основні поняття і терміни з теми "Зовнішня та внутрішня будова листка"