Урок "Внутрішня будова Землі"

ТЕМА. ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЗЕМЛІ

Словник термінів

Ядро – центральна, серцевинна, найбільш глибока частина земної кулі.

Мантія – одна з внутрішніх оболонок земної кулі, лежить між земною корою  та ядром Землі. Становить 83% об'єму і 67% маси Землі.

Земна кора – зовнішній твердий шар Землі.

Літосфера – тверда, кам’яна оболонка Землі, що охоплює земну кору і верхній шар мантії.

Геологія – наука, що вивчає склад, будову, історію розвитку Землі та процеси, що в ній відбуваються.

Цікава інформація

Німецький дослідник Атанастус Кірхер (1601 – 1680) у своїй ґрунтовній праці «Підземний світ» описав надра Землі і навіть склав схему уявного розрізу земної кулі. За уявленнями Кірхера, Земля – тверде тіло з величезними порожнинами всередині. Ці порожнини сполучені між собою каналами і заповнені в глибині вогнем, а ближче до поверхні – водою і повітрям.

 Інші погляди на будову Землі висловив англійський вчений Джон Вудворд (1665 - 1772). За його уявленнями, Земля всередині заповнена водою. «Внутрішня» вода утворює величезну водяну сферу, яка каналами сполучена   морями і океанами на поверхні.

 Схема Кірхера і Вудворта довгий час користувалася популярністю: навіть у другій половині ХІХ ст.. вони часто наводилися в підручниках географії.

ОРІЄНТОВНА МОДЕЛЬ УРОКУ

 Мета: сформувати поняття про науку геологію,  літосферу як  оболонку Землі; поглибити знання учнів про особливості будови та складу основних шарів Землі; удосконалювати практичні навички роботи з тематичними картами; розвивати увагу та логічне мислення; виховувати навички колективного спілкування, взаємодопомоги.

 Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 Обладнання: підручник, карта півкуль, зображення внутрішньої будови Землі.

Опорні та базові поняття: літосфера, земна кора, астеносфера, мантія, ядро, геологія.

Методи і прийоми роботи: словесні (розповідь, бесіда, повідомлення); практичні (робота з підручником, малюнками, з таблицею); інтерактивні прийоми «Мозковий штурм», «Так чи ні», «Продовжіть речення», робота в  малих групах.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

   Заглянути в далеке минуле Землі, з’ясувати, як формувалась в безмежних просторах космосу наша планета – це завжди цікавило вчених. Гіпотези змінювали одна одну, нові дані про будову Землі, про ті процеси, що відбуваються всередині нашої планети, змушували сумніватися одних і разом з тим – торжествувати інших. Та інтерес до правічного життя планети і сьогодні залишається в центрі уваги геологів, геохіміків, геофізиків. Одне слово, всіх учених, об’єктом дослідження яких є Земля.

 Те, що людина не може побачити і до чого доторкнутися складно пояснити. Зрозумілим є і вода, і повітря, і живі організми тому, що все це ми можемо бачити і спостерігати. А що міститься в надрах Землі? Що там відбувається?

 Першими, хто зміг проникнути у підземні царства були письменники-фантасти. Їх герої подорожували вглиб Землі, проникали в надра згаслими вулкани. А там бачили доісторичних тварин, що зникли сотні мільярдів років з поверхні планети, або ж іншу людську цивілізацію. Але все це лише фантазії.

ІІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку. Вивчення нового навчального матеріалу

Прийом «Мозковий штурм»

Завдання. Пригадайте, що вам відомо про внутрішню будову Землі з уроків природознавства.

Учні по черзі висловлюють свою думку, відповідаючи на поставлене запитання. Змістовні відповіді записуються на дошці з подальшим обговоренням.

 Робота в малих групах

 Школярів об’єднуємо в чотири  групи, кожна з яких отримує відповідне завдання. Учні опрацьовують матеріал та малюнки підручника.

1 група «Де розташоване ядро і яку будову воно має»

2 група «Що являє собою мантія»

3 група «Астеносфера»

4 група «Особливості будови земної кори»

 Робота з таблицею в зошиті

 Вчитель на дошці креслить таблицю «Внутрішня будова Землі». Представник від кожної групи оголошує свої дослідження і записує результат у відповідні колонки таблиці. Учні виконують завдання в зошиті.

Вчитель. Отже, Земля всередині має три основні шари: ядро, мантію і земну кору, кожен з яких має свої властивості. Але окрім цих шарів у будові Землі вирізняють і літосферу. Літосфера – це тверда оболонка Землі, що охоплює земну кору і верхній шар мантії. Її товщина різна: під океанами – близько 50 км, на материках – до 250. Літосфера  здатна до переміщення і рухів, адже лежить на в’язкій і частково розплавленій астеносфері. Саме ця речовина здатна повільно текти і в такий спосіб переміщуватися. 

 Ще багато незвіданого приховують від нас земні надра. Та наука не стоїть на місці. Кожен з нас із почуттям великого задоволення сприймає звістку про відкриття чогось нового. Та далеко не всі знають про те, як важко дається геологам та майстрам буріння кожне таке відкриття.

Повідомлення учня (випереджувальне завдання)

Ще шість тисяч років тому єгиптяни бурили свердловини воротом. Минали століття. І ось 1869 року швейцарський годинникар Лешо знайшов спосіб буріння свердловин за допомогою алмазів. Алмаз поклав початок колонковому бурінню розвідувальних свердловин.

 Вчені-геологи, щоб дізнатися більше про надра бурять свердловини, збираючи зразки гірських порід. Однак поки що не існує такого бура, який дозволив би зануритися в Землю достатньо глибоко. Надглибинними вважають свердловини, які сягають 6 км. А найглибші з них подолали відмітку у 12 км!

Про Кольську надглибинну свердловину можна говорити як про шедевр геологічного пошуку родовищ корисних копалин у будь якому регіоні країни. На початку 1990 року глибина цієї свердловини становила 12115 метрів. Такого ще не бачив світ!

 Проте навіть такі значення є невеликими для нашої планети. Якщо порівняти її розміри з яблуком, то найглибші свердловини ледь подряпають його шкірку. Занурюватися глибше не вдається через високу температуру: на кожні 33 м опускання вона зростає на 1⁰С. Тому ще в давні часи виникла хибна уява про те, що всі надра планети знаходяться у розплавленому стані. Щоб це довести, давньогрецький вчений Емпедокл (V ст. до н.е.) навіть намагався проникнути в кратер діючого вулкана, але загинув у ньому.

На території України теж пробурені свердловини, які розташовані в Дніпропетровській області (Криворізька надглибока свердловина) та Карпатському регіоні (Шевченківська – 1, глибиною 7520 м), яка була свого часу найглибшою свердловиною в Європі.

ІV. Узагальнення і систематизація знань

  Вправа «Так чи ні» (виконується письмово)

Якщо твердження правильне потрібно відповідати «так», неправильне – відповідати «ні».

1. Мантія – внутрішній шар Землі, який покриває ядро. (Так)
2. Земна кора – зовнішній твердий шар Землі. (Так)
3. Центральна, серцевинна частина земної кулі – літосфера. (Ні)
4. Товщина літосфери під океанами і на материках різна. (Так)
5. Товща земної кори найбільша у горах – 70 км. (Так)
6. В шахтах із глибиною температура знижується. (Ні)
7. Літосфера – це повітряна оболонка Землі. (Ні)
8. Найглибша свердловина пробурена на Кольському півострові. (Так)

Взаємоперевірка виконаного завдання. Обговорення результатів виправлення помилок.

Завдання.

Кожні 33м вглиб Землі температура підвищується на 1⁰С. Яка температура гірських порід на глибині 11000 м, якщо на поверхні вона становить +10⁰С?

Учні розв’язують задачу самостійно. Перший учень, що правильно розв’язав задачу, записує розв’язок на дошці. За бажанням можна оцінити ще декілька учнівських робіт. Потім йде перевірка завдання за зразком на дошці з коментарями.

Рішення: 1) На скільки змінилася температура  у надрах Землі на глибині   

11000 м?   11000 : 33 = 333;

2) Визначимо остаточну температуру:  333⁰С + 10⁰С = 343⁰С.

V. Підведення підсумків. Оцінювання результатів

Вчитель. Сучасні уявлення про внутрішню будову Землі склалися в результаті вивчення землетрусів. Під час їх виникнення коливання швидко поширюються в різні боки від осередку поштовхів та за півгодини здатні пройти всю планету наскрізь. З’ясувалося, що крізь тверду речовину коливання проходять дуже швидко, а у розрідженому середовищі значно уповільнюються. Так було з’ясовано, що всередині планета має шарувату будову. До того ж більше в середині Землі речовини твердої через великий тиск.

Вправа «Продовжити речення»

Учням пропонується продовжити речення: «На уроці мені найбільше запам’яталося…»

VІ. Домашнє завдання

 Опрацювати § 18. Вивчити основні географічні терміни. Дати усні відповіді на запитання с.73.; виконати схематичний мал.. «Внутр. б-ва Землі».