Урок. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття.

Тема. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття.

Мета: продовжити знайомити учнів з розвитком української культури, допомогти учням зрозуміти труднощі культурного життя, показати, що  в нелегких умовах першої половини ХІХ століття український народ все ж зумів досягти значних висот у розвитку культури, ознайомити учнів з основними досягненнями в таких сферах культури як освіта, наука і література. Вчити учнів працювати з підручником, складати таблиці. Сприяти естетичному вихованню і вихованню почуття гордості за досягнення нашого народу в галузі культури.

Обладнання: підручник Турченко Ф. Г., Мороко В. М. “Історія України” для 9-го класу; ілюстрації, портретні зображення.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

1. Перевірка домашнього завдання.

Опитування проводиться за допомогою написання учнями історичного диктанту.

• В яких роках відбувалося повстання під проводом Л. Кобилиці?
• “Руська трійця” була заснована у ........ ?
• Засновниками “Руської трійці” були ......... ?
• Альманах “Русалка Дністрова” був виданий у ....... ?
• В якому місяці і році спалахнула революція в Австро – Угорській імперії?
• Коли виникла Головна руська рада?
• Коли відбулося Львівське збройне повстання?
• Яку мету переслідувала Головна руська рада?
• Назвіть основні рішення Слов’янського з’їзду у Празі.

2. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель оголошує назву теми уроку, мету і план уроку.

План.

1. Освіта. Наука.
2. Література:
   1. Т. Шевченко;

б)   І. Котляревський;

в)   Г. Квітка – Основ’яненко;

г)   П. Гулак – Артемовський;

д)   Є. Гребінка;

е)   П. Куліш.

Актуалізація опорних знань.

• Яким був стан освіти в Наддніпрянській Україні в другій половині XVIII століття?

1.

Російський уряд насаджував в Україні таку систему освіти, яка б задовольняла потреби держави у освічених кадрах, але одночасно допомагала б витравити в українського народу національну свідомість, нав’язати почуття меншовартості. Цій меті підпорядковувалась реорганізація системи освіти. У п.п. ХІХ ст. царизм покінчив з українською школою.

Освіті надавався чітко виражений становий характер.

Освіта перебувала у занедбаному стані. Одна школа припадала на 9,5 тис., а один учень на 188 жителів.

Діяли і приватні навчальні заклади. У Харкові, Києві, Одесі для дітей дворян відкривалися приватні пансіонати і  школи.

Створювалися і професійні школи: Чернігівське ремісниче училище, “Школа чистописців” у Полтаві, бджільницька школа в селі Пальчики на Чернігівщині, училище торговельного мореплавства в Херсоні і інші.

Середню освіту надавали гімназії. Курс навчання складався з таких предметів: російська, латинська, грецька, німецька, французька мови, математика, природознавство, географія, історія, юриспруденція. Гімназії були в Києві, Одесі, Харкові Чернігові, Ніжині, Полтаві, Вінниці, Луцьку, Чернівцях, Ужгороді.

Під тиском громадськості створювалися нові вищі навчальні заклади.

• Які вищі навчальні заклади вже існували в Україні?

17 січня 1805р. відбулося відкриття Харківського університету. Навчання проводилося на чотирьох факультетах: історико – філологічному; фізико – математичному; юридичному і медичному.

У 1834р. у Києві почав працювати Університет св. Володимира.

Інший тип вищих навчальних закладів становили ліцеї. Вони об’єднували в собі гімназичні та університетські курси. У Кременці відкрито Волинський ліцей (1805); у 1820р. у Ніжині відкрито гімназію вищих наук; у Одесі в 1817р. відкрито Рішельєвський ліцей.

 У Західній Україні освіта перебувала в руках австрійських чиновників і духовенства. Уряд не дбав про поліпшення навчанні дітей в школах, а намагався прищеплювати їм дух покірності і відданості владі. Стан підготовки вчителів і видання підручників був незадовільний.

У 1805р. початкові школи перейшли у відання церкви. У початкових трикласних школах Галичини у 1841р. навчалось 14% дітей шкільного віку.

Після революції 1848р. шкільна справа зосередилась в руках держави. Було створено самостійну нижчу чотирирічну школу. Відкривались недільні школи.

Середню освіту давали гімназії. Вищу освіту на західноукраїнських землях давали Львівський університет, Реальна та Технічна академії у Львові,  Чернівецький ліцей.

Царський уряд не дбав про розвиток наукових досліджень і відпускав на науку мізерні кошти. Значних успіхів в Україні досягли природничі та точні науки. Наука України розвивалась як складова частина науки Росії.

На п. п. ХІХ ст. припала діяльність таких видатних українських вчених, як Михайло Максимович, Тимофій Осиповський, Михайло Остроградський.

• Розповідь супроводжується показом портретів учених.
• Учні при вивченні цього питання заповнюють таблицю “Розвиток науки в Україні в п.п. ХІХ ст.”

Великих успіхів було досягнуто у сфері суспільних наук, зокрема в історії. Дворянські історики зробили перші спроби синтезованого викладу історії України. Це такі історики, як Микола Костомаров, Микола Маркевич, Дмитро Бантиш – Каменський і Михайло Максимович.

• Учні за розповіддю вчителя продовжують заповнювати таблицю “Розвиток науки в п.п. ХІХ ст..”

2.

Питання про розвиток літератури учні опрацьовують самостійно спираючись на підготовлені повідомлення, які вони готували заздалегідь, а також на здобуті знання з курсу української літератури, і працюючи з підручником заповнюють таблицю “Розвиток літератури в Україні в п.п. ХІХ ст.”

4. Закріплення вивченого.

• Коли створено Харківський університет і Київський університет?
• Перелічіть діячів науки.
• Кого із письменників п.п. ХІХ ст. ви знаєте.

      5. Домашнє завдання: опрацювати текст підручника.