Тема. Воєнні дії на території України 1914 – 1917 рр. Мета: проаналізувати перебіг воєнних подій 1914 – 1915 рр. на українських землях, визначити особливості російської окупаційної політики на Галичині та Буковині в 1914 – 1915 рр.; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власну думку; удосконалювати навички роботи з історичними картами та історичним матеріалом; виховувати зацікавленість до історії, патріотичні настрої.
Конспект уроку
з історії України
для 10-го класу
на тему «Воєнні дії на
території України 1914 – 1917 рр.»
Підготувала учитель історії
КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»
Вистороп Тетяна Василівна
Тема. Воєнні дії на території України 1914 – 1917 рр.
Мета: проаналізувати перебіг воєнних подій 1914 – 1915 рр. на українських землях, визначити особливості російської окупаційної політики на Галичині та Буковині в 1914 – 1915 рр.; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власну думку; удосконалювати навички роботи з історичними картами та історичним матеріалом; виховувати зацікавленість до історії, патріотичні настрої.
Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручники, атлас з історії України.
Поняття: Галицька битва, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, окупаційна влада, репресії, депортація.
Основні дати та події:
Історичні постаті: Г. Бобринський, А. Шептицький.
Хід уроку
4 Створення Загальної української ради. (5 травня 1915 р.)
3 Створення легіону Українських січових стрільців. (6 серпня 1914 р.)
1 Початок Першої світової війни. (1 серпня 1914 р.)
2 Створення Головної української ради. (2 серпня 1914р.)
Учитель зачитує тему та завдання уроку.
Що Знаю? |
Що Хочу дізнатися? |
Що Дізнався? |
|
|
|
Кілька учнів/учениць зачитують відповіді. (За бажанням)
Га́лицька би́тва — одна з найбільших битв Першої світової війни. У операції брали участь 3-тя, 4-та, 5-та, 8-ма, 9-та армії у складі російського Південно-Західного фронту (командувач фронтом — генерал Микола Іванов) і 4 австро-угорських армії (ерцгерцог Фрідріх, фельдмаршал Гетцендорф), а також німецька група генерала Р. Войрша.
Спочатку на правому фланзі, в районі дій 4-ї і 5-ї армій, ситуація склалася несприятлива для російських військ, і вони під натиском австрійської армії стали відходити від міст Красника і Томашова на північ. Лівофлангові армії: 3-тя під командуванням генерала Рузського (з району Дубна) і 8-ма під командуванням генерала Брусилова (з району Проскурова) — розгорнули успішний наступ в напрямку на Львів і Галич. На притоках Дністра — річках Золота Липа (13—15 серпня) і Гнила Липа (16—18 серпня) опір австрійських військ був подоланий, і вони стали відступати.
Комендант російської армії на фронті Гнилої Липи генерал Іванов зорієнтувався в дійсному становищі доволі пізно і тільки 17 серпня дав наказ своїм військам наздоганяти розбиті австрійські дивізії. Наступ відбувся великими силами: даремно пробував стримати російські полки 12-й австрійський корпус. Знову, як і над Гнилою Липою, розчарували угорські вояки. 19 серпня в одній угорській бригаді під Львовом вибухла серед гонведів така паніка, що цілий корпус мусив кинути фронт, подавшись у слід за угорцями, які ганебно покинули свій бойовий пост. З історії Українських Січових Стрільців відомо, що в тих днях паніки у Львові, коли вулицями міста втікали пішки, на возах та кінно угорці, проти росіян вирушили частини стрільців. Хоч погано озброєні, вони не злякалися і точно виконали наказ.
21 серпня російські війська зайняли Львів, а 22 серпня — Галич.