Урок "Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки»"

Тема. Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки»

Мета: Ознайомити учнів із першою книгою трилогії сучасного українського письменника В. Рутківського; поглибити знання про минуле нашого народу; розвивати навички аналізу художнього твору, творчу уяву, пам’ять, культуру зв’язного мовлення; прищеплювати любов до книги, виховувати повагу до славного минулого України.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: історична трилогія для дітей В. Рутківського у трьох книгах:        «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен»; роздруковані окремі розділи книги  I та ілюстрації до неї.

Степ та воля – козацька доля

Народна творчість

 

Хід уроку:

1. Організаційна частина
2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

 Ми закінчили вивчати розділ «Історичне минуле нашого народу». На попередніх уроках багато говорили про козаків, про Запорозьку Січ, про кошових отаманів. А чи знаєте ви, коли вперше з’явилися козаки? Звідкіля вони взялися? Хто вони такі? Відповіді на ці питання ми сьогодні знайдемо, коли перегорнемо сторінки захоплюючої книги «Джури козака Швайки». Написав її талановитий сучасний український дитячий письменник Володимир Рутківський. Це перша книга з історичної трилогії для дітей. Видана вона видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». За цю трилогію автору 9 лютого 2012 року було присуджено найвищу нагороду – Національну премію України імені Тараса Шевченка.

3.   Актуалізація опорних знань.

 

1.                   Кого називали козаками? Де вони жили? Чим займалися?
2.                   Де жили татари і чому вони нападали на українські села?
3.                   Імена яких козацьких ватажків ви запам’ятали?

 

4. Словникова робота

У творах на історичну тематику часто зустрічаються застарілі слова. Автори свідомо це роблять, щоб читачі якнайкраще змогли уявити ті давні події, перенестися у ті часи. Для роботи над змістом книги нам треба знати значення деяких слів. Тому проведемо невелику словникову роботу.

Джура – зброєносець при козакові; зброю чистить, коня доглядає, його за це вчать козацької справи.

Швайка – те саме, що й шило.

Уруські села (татар.) – українські села.

Ногайці, ординці – татари.

Плавні – заболочені, порослі очеретами береги річки, що затоплюються під час повені.

5.        Вивчення нового матеріалу

 

1. Робота над змістом твору. Знайомство з героями. Бесіда за питаннями.

• Коли відбуваються події?

(Перший розділ вказує, що події відбуваються в березні 1487 року.)

• Хто такі козаки? Як про це говориться у книзі?

(У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням. Саньків далекий родич і сусіда дід Кібчик казав таке:

– По-татарському козак – це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче – звіра полює, хоче – візьметься за шаблюку і йде на ногайця.)

Крім того, здобичник повинен був, повернувшись додому, десяту частку здобутого сплатити старості. А в плавнях знаходилися й такі, що хотіли поживитися за чужий рахунок.

Отже, зможемо тепер сказати, що козаки – це колишні землероби.

 

 

 

 

 

 

 

Козаки

 

 

У дніпровських плавнях Захищалися від  Захищалися

ловили й в’ялили рибу, татар; об’єднавшись, від грабіж-

полювали на звіра захищали від ників.

(бобра, видру, куницю), татар рідну землю.

добували мед. 

 

 

– Хто такі Грицик і Санько?

(Під час відповіді учнів заповнюється таблиця)

 

 

 

 

 

                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–   Чому хлопцям довелося покинути рідну Воронівку?

 (Щоб порятувати односельців, вони налякали пана Кобильського і його челядників, що йдуть татари. Пан швидко втік із села, але такого жарту хлопцям не пробачив.) Показати відповідні ілюстрації.

–   Як хлопці вперше зустрілися зі Швайкою?

(Зі сховку хлопці спостерігали, як татари в невеличкому озері шукали козака. Вони вирвали весь очерет, скаламутили воду, а «козак усе не хотів знаходитись». Хлопці подумали, що він загинув, щоб не втрапити в руки ординцям. Коли вороги відійшли, Грицик вирішив вилізти на похилу вербу та поглянути навколо. Раптом від стовбура відвалився шмат кори і з  дупла визирнув козак, за яким гналися татари. Він упізнав воронівських хлопців, бо чув про них і бачив, а от друзі добряче здивувалися, бо бачили його вперше. Швайка, а це був саме він, вирішив, що здасть хлопців добрим людям, а сам подасться своєю дорогою. Але з цього часу їхні дороги вже не розходилися.)

• Хто ж такий Пилип Швайка? (Заповнити таблицю з опорними словами.)

 

Уміння, майстерність, хист	Вольові якості	Почуттєві якості
Кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні.	Сміливий, розумний, спостережливий, витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.	Вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів.

Висновок: Пилип Швайка – справжній лицар, його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного, невловимого козацького вихідника.

• Хто є найвірнішими друзями й помічниками Швайки?

(Кінь Вітрик, вовк Барвінок, Грицик, Санько, дід Кудьма.)

• Крім татар, чи є ще у Швайки вороги?

(Так, є. Це пан Кобильський, канівській староста, і його слуга Юзеф Тишкевич)

• Хто такий Тишкевич? Чим він небезпечний для козаків?

(Служить двом хазяїнам: панові Кобильському та татарському вельможі Іслам-беку, навіть має його охоронний знак, наводить татар на українські села, продає татарам відомості про козаків, грабує у плавнях одиноких добичників (з дозволу і покровительства пана Кобильського). Підступний і жорстокий.)

• Чи є гумористичні моменти у творі? З ким із героїв твору вони найбільше пов’язані?

(Так, у творі багато епізодів, які викликають посмішки чи навіть сміх. Вони пов’язані найбільш з Демком Дурною Силою, його дідом Кібчиком, з мамою Санька тіткою Мокриною; а в одному епізоді навіть з Тишкевичем і паном Кобильським.)

2. Метод «Мікрофон»

Що вас найбільше вразило чи здивувало в книзі? Що найбільше сподобалось, запам’яталось?

• Мене найбільше вразило…
• Мене найбільше здивувало…
• Мені найбільше сподобалось…
• Мені найбільше запам’яталось…

3. Дослідження мови твори.

 Як читалася книга: швидко чи повільно, легко могли уявити епізоди чи не розуміли прочитаного? Чи відчували себе учасниками подій?

 Твір читається легко, сюжет розгортається динамічно. Мова пересипана прислів’ями, приказками, народними приповідками, порівняннями, жартами.

*Завдання. Пояснити значення фразеологізмів, які зустрічаються в тексті:

• Нічого очі мозолити
• Спіймати на гарячому
• Без пам’яті летіли хлопці у глупу ніч
• На серці неспокійно
• Язики почали заплітатись
• Стати як кістка в горлянці
• Вовка мов лизень злизав
• Не навчений я у Сірка очей позичати
• Щелепа повільно поповзла вниз
• Ковзнув поглядом
• Встигнеш з козами на торг
• Хлопцям довелося б непереливки.

4. Робота з ілюстраціями

 Малюнки до книги зробив художник Максим Паленко. Вони виразні, детальні, змістовні. Якщо уважно придивитись до багатьох ілюстрацій, можна побачити їхній прихований зміст, відчути настрій.

 Особливо це стосується малюнків, що ілюструють розділи «Над озером», «Пастух Рашит», «Швайка в біді», «Кінець Вовкулацького кута», «Жінок у таборі не тримати», а також малюнків на обкладинці.

 Ілюстрації повністю передають характер твору.

6.    Підсумки уроку

1. Метод «Мікрофон»

Діти, скажіть одним реченням, про що ж ця книга.

 Ця книга про… (справжніх лицарів, захисників рідного краю, про справжню дружбу й взаємодопомогу, про спільні зусилля у боротьбі проти ворога, про добрих, щирих, дотепних і кмітливих людей, які люблять життя і свою рідну землю.)

2. Як ви вважаєте, чи відповідає епіграф сьогоднішньому змісту уроку?
3. Заключне слово вчителя.

Можна довго й захоплено розповідати про пригоди Швайки, Грицика й Санька, про сміливих і кмітливих козаків, про підступного Тишкевича, про невдячного Кобильського, про жорстоких татар. Але ще краще – взяти книгу й самому про все прочитати. Я думаю, що саме так і зроблять ті учні, які ще не читали або прочитали окремі розділи про пригоди Козака Швайки та двох вірних друзів Грицика й Санька. А для справжніх допитливих читачів буде насолодою прочитати інші книжки про наших героїв. Книга друга називається «Джури-характерники», а третя – «Джури і підводний човен».

VІІ. Домашнє завдання

 Написати невеличкий твір на тему: «Мої враження від книги «Джури козака Швайки».