Урок. "Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки». («На козацьких островах»). Творчість відомого українського письменника".

6 клас українська література                                                                                      ______________

Чорна О.О.

Тема: Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки». («На козацьких островах»). Творчість відомого українського письменника.

Мета: ознайомити учнів із першою книгою трилогії сучасного українського письменника В. Рутківського, поглибити знання про минуле нашого народу; розвивати навички аналізу художнього твору, творчу уяву, пам’ять, культуру зв’язного мовлення; прищеплювати любов до книги, виховувати повагу до славного минулого України; читацькі, комунікативні, літературні компетентності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                                                                            Степ та воля – козацька доля

                                                                                                                                     Народна творчість                                                                                                             

Хід уроку:

1. Організаційний момент

       Підготовки класного приміщення і робочих місць учнів до уроку. Перевірки відсутніх та наявності чергових у класі.

                  Емоційний настрій до заняття

Пролунав дзвінок,

Починаємо урок.

Працюватиме старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім шостім класі

Діти просто молодці

2. Підготовка до сприймання.

Вчитель:   Кожен із вас, мабуть, любить читати книги про минуле України, наших славних предків – козаків. Усі ми знаємо імена Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. А ким були найперші козаки? Звідкіля вони взялися? На ці запитання ми знайдемо відповідь у гостросюжетному історичному романі «Джури козака Швайки» одного з найблискучіших сучасних українських дитячих письменників, ім’я якого, на жаль, ще донедавна було майже невідоме широкому загалу. Пропоную вам самим назвати його, «розшифрувавши» акровірш. 

     Поетична хвилинка      Виразне читання вірша Наталі Марченко. 
 

Весняніє, брунькується затято, 
Обори зимні спрагло прорива! 
Лошам гривастим Боже потерчатко, 
Окрилюючись, звихрює слова!.. 
Димлять мости згорілі…Степ гуде… 
Минаються і броди, й перепони. 
Рве кінь шалений шовкові попони. 
Рук не прийма... На поводу не йде… 
Уп’ється зранку зорями – і в лет! 
Туман гуде передчуттям утрат… 
Коли ж гукне прорватися вперед 
Іржавцем древнім висвячений брат?!.. 
Весна. Доріг!!! Шаленства марнота. 
Сьогоднішнього дня п’янкий окраєць 
Кидає вкотре в торбу мудрий заєць 
Й солодкі крихти Янголу зміта…

3. Оголошення теми, мети уроку.

    Вчитель:   Ми закінчили вивчати розділ «Історичне минуле нашого народу». На попередніх уроках багато говорили про козаків, про Запорозьку Січ, про кошових отаманів. А чи знаєте ви, коли вперше з’явилися козаки? Звідкіля вони взялися? Хто вони такі? Відповіді на ці питання ми сьогодні знайдемо, коли перегорнемо сторінки захоплюючої книги «Джури козака Швайки». Написав її талановитий сучасний український дитячий письменник Володимир Рутківський. Це перша книга з історичної трилогії для дітей. Видана вона видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». За цю трилогію автору 9 лютого 2012 року було присуджено найвищу нагороду – Національну премію України імені Тараса Шевченка.

4. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Бесіда:

• Кого називали козаками? Де вони жили? Чим займалися?
• Де жили татари і чому вони нападали на українські села?
• Імена яких козацьких ватажків ви запам’ятали?

Словникова робота

    У творах на історичну тематику часто зустрічаються застарілі слова. Автори свідомо це роблять, щоб читачі якнайкраще змогли уявити ті давні події, перенестися у ті часи. Для роботи над змістом книги нам треба знати значення деяких слів. Тому проведемо невелику словникову роботу.

Джу́ра – зброєносець при козакові; зброю чистить, коня доглядає, його за це вчать козацької справи.

Швайка – те саме, що й шило.

Уруські села (татар.) – українські села.

Ногайці, ординці – татари.

Плавні – заболочені, порослі очеретами береги річки, що затоплюються під час повені.

5 . Мотивація навчальної діяльності

- Визначимо, яких результатів очікує кожен із вас від уроку.

                     Інтерактивна вправа "Мікрофон"

Починати свою відповідь, як завжди, можете словами:

• Цей урок навчить мене…
• Я очікую від цього уроку…
• Цей урок познайомить мене…
• На цьому уроці я хочу дізнатися….

6. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Вчитель:       Володимир Рутківський народився 18 квітня 1937 року в с. Хрестителеве Чорнобаївського району Черкаської області. Навчався в Одеському політехнічному інституті. Друкуватися почав 1959 року. Член Одеської обласної організаціії НСПУ з 1969 року.6 У 1960-тих роках працював на Одеському суперфосфатному заводі. В подальшому став працювати журналістом. Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. Максима Горького. Працював відповідальним секретарем Одеської організації НСПУ. Літературну діяльність Володимир Рутковський розпочинав як поет. У його доробку поетичні збірки «Краплини сонця», «Плоти», «Повітря на двох», «Відчиніть Богданкове вікно», «Рівновага», «Знак глибини», «День живої води». Потім Рутківський став писати переважно твори для дітей та юнацтва: повісті «Аннушка», «Гості на мітлі», «Бухтик з тихого затону», «Канікули у Воронівці», «Намети над річкою», «Слуга баби-Яги»; повість- легенда «Сторожова застава», книга нарисів «Земля майстрів», п'єса- казка «Прибульці»; історичний роман «Сині Води», книга про німецьку окупацію під час Другої світової війни «Потерчата». За радянських часів зазнавав неодноразових звинувачень в українському націоналізмі, його твори відмовлялися друкувати у, єдиному на той час дитячому видавництві України, «Веселка», проте в перекладі російською мовою приймалися до друку у видавництвах Москви. Широке визнання в незалежній Україні Рутківському принесла пригодницька трилогія про джур, видана видавництвом Абабагаламага: «Джури козака Швайки» (2007), «Джури-характерники» (2009), «Джури і підводний човен» (2010). У 2011 році Володимир Рутківський став лауреатом премії «Книга року Бі-Бі-Сі» за двотомний історичний роман «Сині Води». Мешкає і працює Володимир Рутківський в Одесі. 9 лютого 2012 року було оголошено список переможців Шевченківської премії 2012. Володимир Рутківський переміг у номінації «література» за історичну трилогію для дітей «Джури» («Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», 2007—2010 рр.).

Робота з підручником.

                                        Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки

Вище руки підніміть,

А тепер їх опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз,

За роботу, все гаразд

     Повідомлення учнів  про історичну основу роману В.Рутківського «Джури козака Швайки».

     Наприкінці XV століття українські землі – Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина, Переяславщина – входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини. Решта території України – Середнє Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя – була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились на уходах – в гирлах річок – і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV – на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних прошарків. Біля порогів, як і раніше на Середньому Придніпров'ї, зіткнулися дві колонізаційні хвилі: панська – в особі магнатів, переважно старост південно-східного прикордоння Великого князівства Литовського, та народна, яку представляли запорозькі козаки.

    Не меншою була для українців загроза й з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували «уходи» та захоплювали в полон козаків. У 1449 р. на території Кримського півострова утворено незалежне Кримське Ханство на чолі з Хаджі Ґераєм. В 1475 р. кримська правляча династія в особі Менґлі I Ґерая визнала сюзеренітет османського султана. У XV–XVII ст. південь України був охоплений полум'ям безперервної боротьби з татаро-турецькими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів державою, український народ організував його самотужки.

     Про складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва розповідається в романі В. Рутківського «Джури козака Швайки»).

     Робота над змістом твору. Знайомство з героями. Бесіда за питаннями.

• Коли відбуваються події?

(Перший розділ вказує, що події відбуваються в березні 1487 року.)

• Хто такі козаки? Як про це говориться у книзі?

(У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням. Саньків далекий родич і сусіда дід Кібчик казав таке:

– По-татарському козак – це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче – звіра полює, хоче – візьметься за шаблюку і йде на ногайця.)

   Крім того, здобичник повинен був, повернувшись додому, десяту частку здобутого сплатити старості. А в плавнях знаходилися й такі, що хотіли поживитися за чужий рахунок.

    Отже, зможемо тепер сказати, що козаки – це колишні землероби.

                                                            Козаки

У дніпровських плавнях Захищалися від                       Захищалися

ловили й в’ялили рибу,        татар; об’єднавшись,             від грабіж-

полювали на звіра         захищали від                                  ників.

(бобра, видру, куницю), татар рідну землю.

добували мед. 

– Хто такі Грицик і Санько?

(Під час відповіді учнів заповнюється таблиця)

–   Чому хлопцям довелося покинути рідну Воронівку?

 (Щоб порятувати односельців, вони налякали пана Кобильського і його челядників, що йдуть татари. Пан швидко втік із села, але такого жарту хлопцям не пробачив.)     Показати відповідні ілюстрації.

–   Як хлопці вперше зустрілися зі Швайкою?

(Зі сховку хлопці спостерігали, як татари в невеличкому озері шукали козака. Вони вирвали весь очерет, скаламутили воду, а «козак усе не хотів знаходитись». Хлопці подумали, що він загинув, щоб не втрапити в руки ординцям. Коли вороги відійшли, Грицик вирішив вилізти на похилу вербу та поглянути навколо. Раптом від стовбура відвалився шмат кори і з  дупла визирнув козак, за яким гналися татари. Він упізнав воронівських хлопців, бо чув про них і бачив, а от друзі добряче здивувалися, бо бачили його вперше. Швайка, а це був саме він, вирішив, що здасть хлопців добрим людям, а сам подасться своєю дорогою. Але з цього часу їхні дороги вже не розходилися.)

Хто ж такий Пилип Швайка? (Заповнити таблицю з опорними словами.)

Висновок: Пилип Швайка – справжній лицар, його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного, невловимого козацького вихідника.

• Хто є найвірнішими друзями й помічниками Швайки?

(Кінь Вітрик, вовк Барвінок, Грицик, Санько, дід Кудьма.)

• Крім татар, чи є ще у Швайки вороги?

(Так, є. Це пан Кобильський, канівській староста, і його слуга Юзеф Тишкевич)

• Хто такий Тишкевич? Чим він небезпечний для козаків?

(Служить двом хазяїнам: панові Кобильському та татарському вельможі Іслам-беку, навіть має його охоронний знак, наводить татар на українські села, продає татарам відомості про козаків, грабує у плавнях одиноких добичників (з дозволу і покровительства пана Кобильського). Підступний і жорстокий.)

• Чи є гумористичні моменти у творі? З ким із героїв твору вони найбільше пов’язані?

(Так, у творі багато епізодів, які викликають посмішки чи навіть сміх. Вони пов’язані найбільш з Демком Дурною Силою, його дідом Кібчиком, з мамою Санька тіткою Мокриною; а в одному епізоді навіть з Тишкевичем і паном Кобильським.)

7. Закріплення вивченого.

Дослідження мови твори.

• Як читалася книга: швидко чи повільно, легко могли уявити епізоди чи не розуміли прочитаного? Чи відчували себе учасниками подій?

 Твір читається легко, сюжет розгортається динамічно. Мова пересипана прислів’ями, приказками, народними приповідками, порівняннями, жартами.

Завдання. Пояснити значення фразеологізмів, які зустрічаються в тексті:

Нічого очі мозолити

Спіймати на гарячому

Без пам’яті летіли хлопці у глупу ніч

На серці неспокійно

Язики почали заплітатись

Стати як кістка в горлянці

Вовка мов лизень злизав

Не навчений я у Сірка очей позичати

Щелепа повільно поповзла вниз

Ковзнув поглядом

Встигнеш з козами на торг

Хлопцям довелося б непереливки.

Робота з ілюстраціями

 Малюнки до книги зробив художник Максим Паленко. Вони виразні, детальні, змістовні. Якщо уважно придивитись до багатьох ілюстрацій, можна побачити їхній прихований зміст, відчути настрій.

 Особливо це стосується малюнків, що ілюструють розділи «Над озером», «Пастух Рашит», «Швайка в біді», «Кінець Вовкулацького кута», «Жінок у таборі не тримати», а також малюнків на обкладинці.

 Ілюстрації повністю передають характер твору.

8. Рефлексія.

                 Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

1.     Бидлом і байдаком пан Кобильський називає…

2.     Майже щодня то лось, то борсук приходили лікуватись до…

3.     Разом із прадідом канівецького старости під Синіми водами бився прадід…

4.     Схоже, не раз і навіть не десять разів довелося побувати в найлютіших січах…

5.     У дуплі виднілося смагляве обличчя  і чорні вуса…

6.     Дуже багато знав і розповідав так, що й не вірилось ніби це було насправді…

7.     Вітрик і Барвінок були найвірнішими друзями…

8.     Дивна людина із довгою та білою бородою – це…

-       Які два герої твору зустрічаються у ваших відповідях? (дід Кудьма і Пилип Швайка).

1. Хто з них став наставником для Санька і чому?

2. У кого вчився козацької майстерності Грицик?

Підсумок уроку.

Метод «Мікрофон»

• Діти, скажіть одним реченням, про що ж ця книга.

 Ця книга про… (справжніх лицарів, захисників рідного краю, про справжню дружбу й взаємодопомогу, про спільні зусилля у боротьбі проти ворога, про добрих, щирих, дотепних і кмітливих людей, які люблять життя і свою рідну землю.)

• Як ви вважаєте, чи відповідає епіграф сьогоднішньому змісту уроку?

Заключне слово вчителя.

   Можна довго й захоплено розповідати про пригоди Швайки, Грицика й Санька, про сміливих і кмітливих козаків, про підступного Тишкевича, про невдячного Кобильського, про жорстоких татар. Але ще краще – взяти книгу й самому про все прочитати. Я думаю, що саме так і зроблять ті учні, які ще не читали або прочитали окремі розділи про пригоди Козака Швайки та двох вірних друзів Грицика й Санька. А для справжніх допитливих читачів буде насолодою прочитати інші книжки про наших героїв. Книга друга називається «Джури-характерники», а третя – «Джури і підводний човен».

8.Оцінювання. Аргументація оцінок.

9. Домашнє завдання.

Написати невеличкий твір на тему: «Мої враження від книги «Джури козака Швайки». Обов’язкове: підготувати усний переказ епізоду, який найбільше сподобався; виписати із тексту фрази, які ви вважаєте ключовими для розуміння теми твору, законспектувати біографію.

   Метод «Мікрофон»

• Що вас найбільше вразило чи здивувало в книзі? Що найбільше сподобалось, запам’яталось?

Мене найбільше вразило…

Мене найбільше здивувало…

Мені найбільше сподобалось…

Мені найбільше запам’яталось…