Урок" Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церкви

Про матеріал

Показати вплив Берестейської унії на церковне життя України; допомагати учням зрозуміти значення православної церкви для українців; вчити давати характеристику історичним діячам, визначити їх роль і місце в історичному процесі; вчити учнів вмінню співвідносити однотипні процеси, події вітчизняної та всесвітньої історії на прикладі реформаційних рухів; працювати з поняттям «реформація», «уніатська церква»; пояснити чому не вдалися спроби церковного порозуміння; виробляти в учнів вміння працювати з текстом посібників, знаходити необхідну інформацію, відтворювати її у вигляді текстової таблиці; виховувати патріотичні почуття до України

Перегляд файлу

Тема: Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церкви.

Мета:  показати вплив Берестейської унії на церковне життя України; допомагати учням зрозуміти значення православної церкви для українців; вчити давати характеристику історичним діячам, визначити їх роль і місце  в історичному процесі; вчити учнів вмінню співвідносити однотипні процеси, події вітчизняної та всесвітньої історії на прикладі реформаційних рухів; працювати з поняттям «реформація», «уніатська церква»; пояснити чому  не вдалися спроби церковного порозуміння; виробляти в учнів вміння працювати з текстом посібників, знаходити необхідну інформацію, відтворювати її у вигляді текстової таблиці; виховувати патріотичні почуття до України.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: карта, портрети, ілюстрації підручника.

Структура уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Перевірка Д/З

ІІІ. Актуалізація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нової теми.

  1. Становище православної церкви під владою Речі Посполитої в др..п. 16 ст.
  2. Реформаційні рухи в Україні.
  3. Контрреформація в Україні.
  4. Берестейська унія.

VІ.Закріплення

VІІ. Підсумок

VІІІ. Д/З § 6

Хід уроку.

1.Становище православної церкви під владою Речі Посполитої в др..п. 16 ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вплив польської політики на становище православної церкви.

Глибокий занепад внутрішнього життя православної церкви:

  • Світські особи, що отримували єпископські посади, були здебільшого одруження і зберігали цей стан надалі.
  • Деморалізація митрополитів і єпископів, які в гонитві за «столицями і хлібами духовними» практично зраджували свою церкву і народ. Жоден з митрополитів, що перебували на митрополичому престолі в др.. пол.. 16ст. не обирався свободно – усіх призначав польський король.
  • Відсутність високої освіти серед духовних осіб.
  • Патрони іноді протягом років залишали парафії без настоятеля, щоб самим отримувати прибуток із церковних маєтків.
  • Боротьба за єпархії іноді завершувалися тим, що єпископський замок брали приступом із застосуванням гармат і кількох тисяч озброєних людей єпископа – претендента.
  • На парафіяльне духовенство єпископи накладали великі податі й, щоб зібрати їх, замикали церкви.
  • Православні святині приходили в запустіння і тривалий час без богослужінь; грабувалося і нищилося церковне майно.
  • Втручання світських осіб і державних інститутів у діяльність церковних суддів: патрони і уповноважені ними особи судили священиків, втручалися у справи церковних шлюбів.

 

2.Реформаційні рухи в Україні.

Основні особливості.

  • Розгорнулися на українських землях у той час, коли в Польщі вже розпочалася Контрреформація.
  • У 30-40 – х рр.. 16ст. на території України з’явилися громади кальвіністів, які, як правило виникали у великих панських маєтках або містах, що належали магнатам. Першими прийняли кальвінізм родина Потоцьких і Радзівілів. До них долучилися представники знатних православних родів (Вишневецькі, Філеї ін.) а потім і дрібніші шляхетські роди. Громади кальвіністів виникли також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші.
  • Лютеранство на українських землях не набуло.
  • Реформаційний рух не поширювався на широкі верстви українського населення. На українських землях, за підрахунком М.Грушевського, було менше 100 протестантських громад, створених, як правило, шляхтою і далеко не завжди українською.
  • Поширення протестантизму на певний час загальмувало проникнення католицизму і, одночасно, посилило полонізацію вищих верств суспільства.
  • Українське православне населення побачило в засадах західноєвропейської Реформації (звільнення з під влади Риму, демократизація церкви і наближення її до народу, переклад Біблії на рідну мову) засоби протидії поширенню католицизму і пристосувала реформаційні ідеї до власних потреб.
  • Боротьба протестантів з католицькою церквою стала для православних на українських землях зразком для оновлення  власної церковної організації. Вплив ідеї Реформації проявлявся у діяльності братств, які намагалися взяти під контроль діяльність духовенства.
  • Видання у 1556 – 1561рр. на Волині Пересопниського євангелія українською мовою – визначна подія протестантського реформаційного руху в Україні.
  • У 20 – 30-х рр.. 17 ст. на Волині й західній частині Київщини поширюється социніанство- послідовники італійського реформаційного діяча Фауста Социна), яке критикувало церковні догмати і виступило за свободу совісті як умову морального вдосконалення людини. 1658р. сейм Речі Посполитої заборонив социанство.

3. Контрреформація в Україні.

Основні особливості.

  • 1569р. на українських і білоруських землях розпочинає діяльність «Товаристо Ісуса»(ордену єзуїтів)
  • Наполеглива діяльність єзуїтів спричинила те, що їх прибічниками стало чимало магнатів і шляхти, яких вони навернули до католицизму(Радзівіли, Хоткевичі, Сапеги)
  • Створення 1574(75)рр.. у місті Ярославі колегії – першого єзуїтського навчального закладу на українських землях.
  • У 80 – ті рр.. 16ст. створюються перші єзуїтські місії у Львові, що поширюють свою діяльність на Волинь і Поділля. Єзуїтські колегії відкриваються у Львові, Перемишлі, Бересті, Острозі, Луцьку, Кам’янці, Вінниці, Барі, Овручі, Києві.
  • Єзуїтські навчальні заклади забезпечували високий рівень освіти завдяки використанню досягнень гуманістичної педагогіки, створюючи конкуренцію протестантським школам
  • Єзуїти успішно залучали на свій бік інші верстви населення: захищали селян – кріпаків, виступаючи за скорочення панщини, підбурювали міщан проти магнатів – протестантів.
  • Вплив контрреформаційних ідей на православну церкву в Україні виявився у поширенні серед церковних ієрархів прагнень до її вдосконалення.

 

 

4. Берестейська церковна унія 1596р.

Берестейська унія – об’єднання католицької (Вселенської) церкви з православною церквою України та Білорусії, проголошена на церковному соборі в Бресті 1596р.

 

 

Загальна характеристика

Перед умови укладання

  • католицька церква традиційно намагалася розширити свій вплив на Сході і об’єднати католицьку і православну церкву під егідою папського престолу. У цих намаганнях Рим міг скористатися кризовим станом православної церкви в Україні та Білорусії
  • українські та білоруські православні Єпископи вбачали в унії єдину реальну на той час можливість досягти бажаної мети, а саме:
    1. позбутися принизливої для духовної влади залежності від торгово ремісничого люду, об’єднаного в братвсва4
    2. подолати кризу православної церкви і оздоровити церковний організм в цілому;
    3. досягти фактичної рівності у правах з католиками в Речі Посполитій.
  • влада Речі Посполитої вважала, що єдина віра – це фактор, який зміцнює державу. Унія в планах польської політики була:
  1. можливістю остаточно закріпити у складі РП укр.. та біл. Землі;
  2. перехідним етапом до чистого католицизму;
  3. засобом денаціоналізації українців та білорусів, оскільки з церковною латинізацією пов’язувалася і полонізація
  • Українська православна знать, яка підтримувала ідею об’єднання двох церков на засадах рівноправності, уважала, що унія:
  1. стане засобом оновлення православної церкви, піднесення її до потреб часу;
  2. сприятиме тіснішому зближенню із західноєвропейською культурою;
  3. дозволить зрівняти в правах православних ієрархів з католицькими(дістати місця в сенаті) і посилити позиції православних у РП.

Основні умови

  • прийняття католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога – Отця та Бога – Сина.
  • Визнання зверхності Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви
  • Збереження православної візантійської обрядовості та  юліанського календаря
  • Проведення богослужіння церковно слов’янською мовою
  • Виборне право на заміщення митрополичої та єпископської кафедри із наступним затвердженням обраних духовних осіб світською владою
  • Збереження за нижчим духовенством права одружуватися на відміну від обов’язковості безшлюбності латинського духовенства
  • Підтвердження східних принципів організації чернечого життя
  • Зрівняння  у правах руського духовенства з латинським у Речі Посполитій: звільнення від сплати податків, право займати державні посади, надання єпископам прав сенаторів
  • Навчання у школах і семінаріях на україно-білоруських землях повинно проводитися грецькою та слов’янською мовами
  • Підпорядкування братств єпископам

 

Результати і наслідки

  • Утворилася Українська  греко-католицька церква. Греко-католицьке духовенство чинило опір спробам частини католицької ієрархії за допомогою унії окатоличувати і полонізувати українське населення. Відстоюючи національну ідентичність, греко-католицька церква довела, що вона є українською церквою.
  • У результаті  унії замість однієї церкви на українських землях виникли дві. Розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю» - між православними та греко-католиками.
  • Фактичного зрівняння суспільного становища греко-католиків і католиків не відбулося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали.
  •  В умовах збереження права патронату в Речі Посполитій від світської влади залежало, яка саме церква (греко-католицька чи православна) існуватиме на підвладній їй території.
  • Українська православна церква не припинила пошуку шляхів свого оновлення. У цьому вона стала опиратися  на підтримку світських елементів – православних українських шляхтичів, міщан та козацтва.
  •  В українському суспільстві загострилося протистояння на ґрунті  віросповідання. Захист православ’я став основним гаслом українців у національно-визвольній боротьбі кінця 16- першої половини 17 ст.

 

 

1

 

doc
До підручника
Історія України 8 клас (Сорочанська Н.М., Гісем О.О.)
Додано
5 серпня 2018
Переглядів
1397
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку