Тема: Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церкви.
Мета: показати вплив Берестейської унії на церковне життя України; допомагати учням зрозуміти значення православної церкви для українців; вчити давати характеристику історичним діячам, визначити їх роль і місце в історичному процесі; вчити учнів вмінню співвідносити однотипні процеси, події вітчизняної та всесвітньої історії на прикладі реформаційних рухів; працювати з поняттям «реформація», «уніатська церква»; пояснити чому не вдалися спроби церковного порозуміння; виробляти в учнів вміння працювати з текстом посібників, знаходити необхідну інформацію, відтворювати її у вигляді текстової таблиці; виховувати патріотичні почуття до України.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: карта, портрети, ілюстрації підручника.
Структура уроку
І.Організаційний момент.
ІІ. Перевірка Д/З
ІІІ. Актуалізація навчальної діяльності.
ІV. Вивчення нової теми.
-
Становище православної церкви під владою Речі Посполитої в др..п. 16 ст.
-
Реформаційні рухи в Україні.
-
Контрреформація в Україні.
-
Берестейська унія.
VІ.Закріплення
VІІ. Підсумок
VІІІ. Д/З § 6
Хід уроку.
1.Становище православної церкви під владою Речі Посполитої в др..п. 16 ст.
Вплив польської політики на становище православної церкви.
Глибокий занепад внутрішнього життя православної церкви:
-
Світські особи, що отримували єпископські посади, були здебільшого одруження і зберігали цей стан надалі.
-
Деморалізація митрополитів і єпископів, які в гонитві за «столицями і хлібами духовними» практично зраджували свою церкву і народ. Жоден з митрополитів, що перебували на митрополичому престолі в др.. пол.. 16ст. не обирався свободно – усіх призначав польський король.
-
Відсутність високої освіти серед духовних осіб.
-
Патрони іноді протягом років залишали парафії без настоятеля, щоб самим отримувати прибуток із церковних маєтків.
-
Боротьба за єпархії іноді завершувалися тим, що єпископський замок брали приступом із застосуванням гармат і кількох тисяч озброєних людей єпископа – претендента.
-
На парафіяльне духовенство єпископи накладали великі податі й, щоб зібрати їх, замикали церкви.
-
Православні святині приходили в запустіння і тривалий час без богослужінь; грабувалося і нищилося церковне майно.
-
Втручання світських осіб і державних інститутів у діяльність церковних суддів: патрони і уповноважені ними особи судили священиків, втручалися у справи церковних шлюбів.
2.Реформаційні рухи в Україні.
Основні особливості.
-
Розгорнулися на українських землях у той час, коли в Польщі вже розпочалася Контрреформація.
-
У 30-40 – х рр.. 16ст. на території України з’явилися громади кальвіністів, які, як правило виникали у великих панських маєтках або містах, що належали магнатам. Першими прийняли кальвінізм родина Потоцьких і Радзівілів. До них долучилися представники знатних православних родів (Вишневецькі, Філеї ін.) а потім і дрібніші шляхетські роди. Громади кальвіністів виникли також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші.
-
Лютеранство на українських землях не набуло.
-
Реформаційний рух не поширювався на широкі верстви українського населення. На українських землях, за підрахунком М.Грушевського, було менше 100 протестантських громад, створених, як правило, шляхтою і далеко не завжди українською.
-
Поширення протестантизму на певний час загальмувало проникнення католицизму і, одночасно, посилило полонізацію вищих верств суспільства.
-
Українське православне населення побачило в засадах західноєвропейської Реформації (звільнення з під влади Риму, демократизація церкви і наближення її до народу, переклад Біблії на рідну мову) засоби протидії поширенню католицизму і пристосувала реформаційні ідеї до власних потреб.
-
Боротьба протестантів з католицькою церквою стала для православних на українських землях зразком для оновлення власної церковної організації. Вплив ідеї Реформації проявлявся у діяльності братств, які намагалися взяти під контроль діяльність духовенства.
-
Видання у 1556 – 1561рр. на Волині Пересопниського євангелія українською мовою – визначна подія протестантського реформаційного руху в Україні.
-
У 20 – 30-х рр.. 17 ст. на Волині й західній частині Київщини поширюється социніанство- послідовники італійського реформаційного діяча Фауста Социна), яке критикувало церковні догмати і виступило за свободу совісті як умову морального вдосконалення людини. 1658р. сейм Речі Посполитої заборонив социанство.
3. Контрреформація в Україні.
Основні особливості.
-
1569р. на українських і білоруських землях розпочинає діяльність «Товаристо Ісуса»(ордену єзуїтів)
-
Наполеглива діяльність єзуїтів спричинила те, що їх прибічниками стало чимало магнатів і шляхти, яких вони навернули до католицизму(Радзівіли, Хоткевичі, Сапеги)
-
Створення 1574(75)рр.. у місті Ярославі колегії – першого єзуїтського навчального закладу на українських землях.
-
У 80 – ті рр.. 16ст. створюються перші єзуїтські місії у Львові, що поширюють свою діяльність на Волинь і Поділля. Єзуїтські колегії відкриваються у Львові, Перемишлі, Бересті, Острозі, Луцьку, Кам’янці, Вінниці, Барі, Овручі, Києві.
-
Єзуїтські навчальні заклади забезпечували високий рівень освіти завдяки використанню досягнень гуманістичної педагогіки, створюючи конкуренцію протестантським школам
-
Єзуїти успішно залучали на свій бік інші верстви населення: захищали селян – кріпаків, виступаючи за скорочення панщини, підбурювали міщан проти магнатів – протестантів.
-
Вплив контрреформаційних ідей на православну церкву в Україні виявився у поширенні серед церковних ієрархів прагнень до її вдосконалення.
4. Берестейська церковна унія 1596р.
Берестейська унія – об’єднання католицької (Вселенської) церкви з православною церквою України та Білорусії, проголошена на церковному соборі в Бресті 1596р.
Загальна характеристика
|
Перед умови укладання
|
-
католицька церква традиційно намагалася розширити свій вплив на Сході і об’єднати католицьку і православну церкву під егідою папського престолу. У цих намаганнях Рим міг скористатися кризовим станом православної церкви в Україні та Білорусії
-
українські та білоруські православні Єпископи вбачали в унії єдину реальну на той час можливість досягти бажаної мети, а саме:
-
позбутися принизливої для духовної влади залежності від торгово ремісничого люду, об’єднаного в братвсва4
-
подолати кризу православної церкви і оздоровити церковний організм в цілому;
-
досягти фактичної рівності у правах з католиками в Речі Посполитій.
-
влада Речі Посполитої вважала, що єдина віра – це фактор, який зміцнює державу. Унія в планах польської політики була:
-
можливістю остаточно закріпити у складі РП укр.. та біл. Землі;
-
перехідним етапом до чистого католицизму;
-
засобом денаціоналізації українців та білорусів, оскільки з церковною латинізацією пов’язувалася і полонізація
-
Українська православна знать, яка підтримувала ідею об’єднання двох церков на засадах рівноправності, уважала, що унія:
-
стане засобом оновлення православної церкви, піднесення її до потреб часу;
-
сприятиме тіснішому зближенню із західноєвропейською культурою;
-
дозволить зрівняти в правах православних ієрархів з католицькими(дістати місця в сенаті) і посилити позиції православних у РП.
|
Основні умови
|
-
прийняття католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога – Отця та Бога – Сина.
-
Визнання зверхності Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви
-
Збереження православної візантійської обрядовості та юліанського календаря
-
Проведення богослужіння церковно слов’янською мовою
-
Виборне право на заміщення митрополичої та єпископської кафедри із наступним затвердженням обраних духовних осіб світською владою
-
Збереження за нижчим духовенством права одружуватися на відміну від обов’язковості безшлюбності латинського духовенства
-
Підтвердження східних принципів організації чернечого життя
-
Зрівняння у правах руського духовенства з латинським у Речі Посполитій: звільнення від сплати податків, право займати державні посади, надання єпископам прав сенаторів
-
Навчання у школах і семінаріях на україно-білоруських землях повинно проводитися грецькою та слов’янською мовами
-
Підпорядкування братств єпископам
|
Результати і наслідки
|
-
Утворилася Українська греко-католицька церква. Греко-католицьке духовенство чинило опір спробам частини католицької ієрархії за допомогою унії окатоличувати і полонізувати українське населення. Відстоюючи національну ідентичність, греко-католицька церква довела, що вона є українською церквою.
-
У результаті унії замість однієї церкви на українських землях виникли дві. Розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю» - між православними та греко-католиками.
-
Фактичного зрівняння суспільного становища греко-католиків і католиків не відбулося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали.
-
В умовах збереження права патронату в Речі Посполитій від світської влади залежало, яка саме церква (греко-католицька чи православна) існуватиме на підвладній їй території.
-
Українська православна церква не припинила пошуку шляхів свого оновлення. У цьому вона стала опиратися на підтримку світських елементів – православних українських шляхтичів, міщан та козацтва.
-
В українському суспільстві загострилося протистояння на ґрунті віросповідання. Захист православ’я став основним гаслом українців у національно-визвольній боротьбі кінця 16- першої половини 17 ст.
|