Урок "Євразія – найбільший материк. Фізико-географічне положення материка. Історія відкриття і дослідження окремих регіонів материка".

Тема: Євразія – найбільший материк. Фізико-географічне положення материка. Історія відкриття і дослідження окремих регіонів материка.

Мета: формувати знання про Євразію як найбільший материк Землі, особливості її фізико-географічного положення та берегової лінії, ознайомити із відкриттям і дослідженням окремих регіонів материка та значенням цих досліджень для розвитку географії; розвивати навички самоосвітньої діяльності, роботи з додатковими джерелами географічних знань, вдосконалювати вміння роботи в колективі, уміння робити висновки, порівнювати, активно працювати;  на основі встановлення між предметних зв’язків між географією, історією, біологією виховати зацікавленість до теми, культуру спілкування, сприяти самовираженню учнів.

Тип уроку: засвоєння нових знань, урок-подорож.

Обладнання:  фізична карта півкуль, виставка фотографій мореплавців-дослідників,  мультимедійна дошка, атласи, контурні карти.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Організація уроку – мандрівки. Привітання, перевірка готовності до уроку.

Чотири океани й п’ять материків відкривали вам свої таємниці. Попереду на вас чекає шостий континент планети – Євразія – материк, на якому ми живемо.

Прийом «Викликаю асоціацію». А які у вас виникають асоціації при слові     «Євразія»?

Повідомлення теми. (Слайд 1)

2. Підготовка до сприйняття матеріалу.

Прийом «Дивуй».  Цей материк – велетень охоплює понад 1/3 земної поверхні й за розмірами не поступається жодному з континентів або частин світу. Тільки він простягається через усі географічні пояси Північної півкулі й омивається водами чотирьох океанів! Тут можна побачити всі витвори рельєфу, відчути вплив будь-якого клімату планети, почути про найвідоміші в історії людства виверження вулканів і найкатастрофічніші за своїми наслідками землетруси й повені, перетнути всі природні зони Північної півкулі. Саме тут, на найосвоєнішому і найгустіше заселеному материку, де проживає більша частина населення Землі, розташована й наша держава – Україна.(Слайд 2,3)

                                      

Сьогодні у нас урок незвичайний, урок-подорож. Але, насамперед ми повинні з’ясувати напрям нашої подорожі. Можливо, ви підскажете з чого ми починаємо вивчати кожен материк?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Величезні розміри території визначають надзвичайну різноманітність природи нашого материка. При вивчені особливостей природи Євразії ви побачите деякі подібні риси і з Південною Америкою, і з Африкою. Однак знайдете чимало й відмінностей. Знання, уміння й навички, отримані раніше, допоможуть вам розібратися в усіх складнощах дослідження і освоєння території.

Але кожні дослідники перед тим як вирушити у дорогу з’ясовують завдання своєї подорожі.

Запитання: - Чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку?(Слайд 4)

Для досягнення даної мети  будемо працювати в групах, які заздалегідь були створені, в кожній з яких працювали географи, біологи, історики. В подорожі вам знадобляться атласи, фізична карта, контурна карта, підручник.

Ми обрали напрям нашої подорожі, завдання, але не продумали план.

Запитання. З чого ви запропонуєте розпочати нашу мандрівку? (Слайд 5)

План.

1. Знайомство.
2. Давні часи.
3. Центральна і Східна Азія.
4. Північні райони Азії, Сибір, Далекий Схід.
5. Звіт експедиції.

4.               Вивчення нового матеріалу.

  Ми з вами уже досвідчені і, я надіюсь, допитливі мандрівники. Отож, протягом подорожі, зверніть увагу на те, на яких предметах із шкільного або позашкільного курсу ви  могли б використати отримані сьогодні інформацію та знання?

1.        Зупинка «Знайомство».

Коли ви знайомитеся, дотримуєтеся певних правил етикету. У нас теж  вивчення географічного положення материка вимагає дотримання правил. (Слайд 6)

Запитання. 1. Згадайте, план вивчення географічного положення материка. (Слайд 7)

Робота з картами атласу. За допомогою карт атласу охарактеризуйте географічне положення материка.

(учні користуючись планом характеризують географічне положення материка)

Географічний практикум . 1. Визначте географічні координати крайніх точок материка. Позначте їх на контурній карті (практикум, ст. 62).

Пн.- мис Челюскін;

Пд. – мис Піай ;

Зх. – Рока;

Сх. - мис Дежньова.

2.Розрахуйте протяжність материка з півночі на південь за меридіаном 100°сх.д. та із заходу на схід по паралелі 40°сх. ш. Порівняйте отримані результати із довжиною Північної Америки та Африки.

Пояснення. Історично склалося так, що материк Євразія був поділений на дві частини світу – Європу та Азію. Межа між Європою та Азією умовна і проходить уздовж східного схилу Уральських гір, річці Урал, північному узбережжю Каспійського моря, потім прямує до Азовського моря по Кумо-Маницькій западині, а далі – по Азовському і Чорному морях та протоках, що З’єднують Чорне море із Середземним.

Географічний практикум. Позначте дані об’єкти на контурній карті в практикумі.

Запитання.

•  З яким із материків Євразія має найбільше рис схожості?
• Чому в географічному положенні Євразії  багато рис подібних до географічного положення Північної Америки?

2.Зупинка «Давні часи».   (Слайд 8)

Наша мандрівка продовжується. І нас зустрічає група провідників, які ознайомлять нас із вивченням території в давні часи. Як справжні мандрівники  у нас повинні бути експедиційні журнали.

Географічний практикум . У своїх зошитах зробіть записи у формі таблиці по темах наших зупинок, які потім можете використати на зупинці «Звіт експедиції».

Випереджуюче завдання (повідомлення учнів з використанням настінної карти півкуль та слайдів). Ми пропонуємо вам звернутися до античної епохи і згадати античних мислителів, які вивчали на уроках історії, тому що витоки дослідження території Євразії знаходимо саме там.

На території Євразії виникли й розвивалися найдавніші цивілізації Землі. Уже за античних часів торговельний обмін між державами сприяв розширенню географічних знань і встановленню зв’язків між народами.

Вправні мореплавці – греки й фінікійці – залишили певні записи про нові відкриті землі, що слугували практичною вказівкою для мандрівників. Греки добре орієнтувалися в Середземномор’ї, плавали вздовж берегів Чорного моря, відкрили гирло Дунаю, Дністра, Дніпра, де створювали свої колонії. Батько історії  - Геродот у праці «Скіфія» дав детальний опис природи та населення українського Подністров’я.

Греки плавали за «Геркулесові стовпи» (Гібралтарська протока) і досягли Північного моря й Британських островів. Військові походи Олександра Македонського, а пізніше й римських легіонерів сприяли також вивченню нових земель.  Олександр Македонський для опису своїх походів брав із собою істориків, учених, інженерів і «крокомірів».

Розширення китайської імперії й будівництво Великої Китайської стіни принесли нові відомості. Навіть грабіжницькі походи Тамерлана й Чінгісхана приводили не тільки до захоплення території, але й до розширення знань про Євразію. Великий шовковий шлях – дорога, що з’єднувала Китай із заходом сприяла не тільки торговельному, а й культурному обміну між народами Європи та Азії. Нею користувалися купці з 500 р. до н.е. Величезні каравани верблюдів, навантажені шовковими тканинами, прянощами. Рідкісними породами дерев, коштовним камінням, регулярно вирушали з Китаю на Захід.

            (Слайд 9, 10)

            

І, звісно, з цієї подорожі ми не могли приїхати з пустими руками і привезли шовк (натуральну тканину, продукт виділення залоз гусіні шовкопряда при завиванні коконів). Прянощі: чорний перець , ваніль, коріандр, які ростуть саме в Азії і  в минулому цінилися на вагу золота (демонстрація).

(Слайд 11)

3.Зупинка «Центральна і Східна Азія». (Слайд 12)

Випереджуюче завдання (повідомлення учнів з використанням настінної карти півкуль та слайдів).  У середні віки географічні знання про материк поповнювалися завдяки походам вікінгів, поморів, хрестовим походам християн-місіонерів у Палестину.

Подорожі марко Поло (1271-1295) збагатили відомостями про Індію, Китай, Індійський океан.

Васко да Гама - португальський мореплавець: в 1499 р. вперше проклав морський шлях з Європи в Індію.

(Слайд 13,14)

               

Арабський вчений і мандрівник Ібн Батута на початку ХІV ст.. здійснив подорожі до Туреччини, на Балканський півострів, побував на півдні України, у Центральній Азії, Індії, Індонезії, Китаї.

Протягом тривалих століть внутрішні райони Китаю, Японії були недоступні для європейців. Уряди цих країн підозріло ставилися навіть до неозброєних мандрівників. Це пов’язано з політикою правителів.

У 1811 р. російський мандрівник Головнін розпочав подорож на Курильські острови, склав їх опис і карту. Під час експедиції його захопили в полон японці. Спогади про перебування в полоні містять важливі наукові відомості про японські острови.

У 1856-1859 рр. П. Семенов здійснив подорож на Тянь-Шань. Він зібрав колекції 1700 видів рослин, зразки 300 видів гірських порід. Він описав висотну поясність Тянь-Шаню, вивчив 23 гірські перевали, установив висоту снігової лінії, відкрив сучасне гірське зледеніння, досліджував озеро Іссик-Куль, витоки річки Сирдар’я. В 1906 р. до його прізвища було додано друге прізвище «Тянь-Шанський».

Центральну Азію вивчав і Пржевальський, який присвятив 18 років життя вивченню важкодоступних азіатських районів. Він досліджував верхів’я великих річок Хуанхе та Янцзи, наніс на карту північні окраїни Тибету, провів серйозні кліматичні спостереження території. Зібрав найбагатшу ботанічну та  зоологічну колекції. (Слайд 15, 16)

       

Академік Обручов пройшов Сибір і Середню Азію, Крим і Кавказ, Північний Китай і Центральну Азію,  а також пройшов по пустелях і горах Центральної Азії, де ще не ступала нога жодного європейського мандрівника. Був нагороджений Російським географічним товариством Великою золотою медаллю, яка видається «за всякий незвичайний і важливий географічний подвиг, здійснення якого пов’язано з небезпекою»

Нові подорожі до Тибету та Гімалаїв, по пустелях і нагір’ях, доповнювали та завершували уявлення про природу нашого континенту. Однак в Азії дотепер є райони, які недостатньо вивчені.

Із цієї подорожі ми привезли незабутні враження про коня Пржевальського, який був описаний даним дослідником і в честь якого був названий. (Слайд 17)

4. Зупинка «Північні райони Азії, Сибіру, Далекого Сходу» (Слайд 18)

Випереджуюче завдання (повідомлення учнів з використанням настінної карти півкуль та слайдів).  

(Слайд 19) Найбільший внесок у дослідження північних областей Азії, куди раніше не проникали європейці, внесли російські землепрохідці. Відкриття північно-східного шляху, який з’єднав Європу зі сходом Азії через Північний Льодовитий океан, пов’язане з іменами  Баренца (1594 р. досяг о. Нова Земля), Дежньова (1633-1650 рр. проплив уздовж північних узбереж, досліджував долини річок Лена, Колима, Індигірка, відкрив протоку між Азією та Америкою).

У ХVІІ ст. російські землепрохідці, долаючи величезні відстані, незважаючи на суворі кліматичні умови, практично відкрили весь Сибір. За результатами їхніх досліджень були складені перші карти Сибіру.

Справді наукове значення для дослідження материка мали організовані в Росії за указом Петра І Камчатські експедиції під керівництвом Беринга. Перша експедиція (1725-1730 рр.) пройшла суходолом через Сибір до Охотське, а потім, після побудови суден, Беринг вийшов у море, обігнув береги Камчатки й Чукотки. Друга Камчатська експедиція 91733-1741) дістала назву велика Північна експедиція. Були складені карти азіатських берегів Північного Льодовитого океану, нанесені на карту Курильські острови та острів Сахалін.

В 1742 р. Семен Челюскін досяг крайньої північної точки материка, яка була пізніше названа його іменем. (Слайд 20,21)

       

У 18 ст. Харитон і Дмитро Лаптєви досліджували північні райони Сибіру, зокрема, гирло річки Лєна та Таймирський півострів.

Фердина́нд Петро́вич Вра́нгель в  1820—1824роках керував експедицією по дослідженню північно-східного узбережжя Сибіру. В ході експедиції було описано узбережжя Сибірі від річок Індигірка до Колючинської губи, нанесені на карту Медвежі острови.  

ВолодимирКлавдійовичАрсеньев - дав яскравий художній і науковий опис природи і багатств Далекого Сходу після своєї подорожі.

Із цієї подорожі ми привезли зразки гірських порід, про які писав  в свій час Ломоносов ( Могущество росийское будет прирастать Сибирью) та на які так багата дана територія.(демонстрація)

Географічний вернісаж. Під час повідомлення учні відмічають прапорцями території, які відкрили чи дослідили мандрівники.

5.Закріплення, систематизація та узагальнення.

 Назвіть географічні об’єкти, які були названі в честь дослідників, та користуючись записами в зошиті охарактеризуйте їх дослідження.

6.Контрольно-коригувальний етап.

     5. Зупинка «Звіт експедиції». (Слайд 22)

Проблемне питання.

- Чи є в Євразії у наші дні маловивчені райони? Якщо так, тоді де і чим це пояснити?

7.Підбиття підсумків уроку

Запитання.

1.На яких предметах ви б могли б використати отримані сьогодні знання?

2.Які джерела вам допомогли в подорожі?

3.Якими знаннями і з яких наук повинен володіти мандрівник?

4. З якими із відомих мандрівників хотіли б здійснити уявну подорож? Чим зацікавили їх відкриття?

5. Чи досягли поставленої мети? Що було найважчим? Чому?

Вірш «Сенкан». Слово – Євразія. (Слайд 23)

Домашнє завдання:

 1. Опрацювати §46 в підручнику.

2. Позначити на контурній карті географічні об’єкти (ст..193 , підручник)

За бажанням: підібрати цікаві факти з історії дослідження Євразії. (Слайд 24)

Виставлення оцінок та цінування учнів.