Урок "Встановлення фашистського режиму в Італії"

                                                Тема: Італія.

Мета:  Охарактеризувати наслідки Першої світової війни для країни;

    З’ясувати причини встановлення фашизму;

          Розкрити сутність „корпоративної системи” й особливості фашизації      країни;

          Формувати вміння характеризувати історичну особистість, розкрити   внутрішні    мотиви дій особистості та її вплив на історичний   процес на прикладі Б.Муссоліні,

          аналізувати хід історичних подій, текст історичних документів,    встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

             Виховувати студентів у дусі патріотизму, толерантності та  неприйняття ідеології фашизму.

                       Поняття та терміни: фашизм, корпоративна система, дуче, диктатура.

Основні знання: соціально-економічна криза в Італії, „переможена серед переможців”, зародження та прихід до влади фашистів, сутність фашизму в Італії.

Основні дати та події: 24-28 жовтня 1922р.- „похід на Рим”

29 жовтня 1922р. – призначення Б. Муссоліні   головою уряду      лютий 1929р. – підписання Лютеранських угод.

Особистість в історії: Б. Муссоліні.

Обладнання заняття: політична карта світу, ТЗН (перегляд документального фільму про життя та діяльність італійського диктатора), документи, портрет Б.Муссоліні.

Тип заняття: комбінований.

                                  Хід заняття:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь студентів.

 Яку роль відігравала Італія в роки Першої світової війни?

 Чому Італію називали „переможеною серед переможців”

ІІІ. Мотивація учбової діяльності студентів.

 Особливістю теми нашого заняття є розкриття сутності фашизму, ідеологія якого сприяла розв’язанню Другої світової війни. Злиденність

          теми з’ясовується тим, що сьогодні в багатьох країнах Європи відроджуються неофашистські організації.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 Проблемне питання уроку: Чому саме Італія стала батьківщиною фашизму?

1.Наслідки Першої світової війни для Італії.

 Вступивши влітку 1915р на боці Антанти у війну, Італія не здобула очікуваних блискучих перемог, але заплатила за це життями 460 тис своїх громадян. За таємною Лондонською угодою 1915р з Антантою Італії належало отримати Тремтіло, Південний Тіроль з м. Трієст, Істрію, Далмацію, частину турецьких володінь у Малій Азії та деякі німецькі колонії в Африці. Проте по війні союзники вирішили обмежити територіальні домагання Італії. Але за рішенням Паризької мирної конференції вона отримала лише 10% репарацій, колонії в Африці, Трентіно і Південний Тіроль, Далмація і порт Фіуме так і залишилися нездійсненою мрією Італії.

 Внаслідок війни економіка країни знаходилася у зруйнованому стані: порушено грошовий обіг, країна імпортувала значно більше товарів ніж експортувала, значних збитків зазнало сільське господарство, розпочалася гостра інфляція. Скоротилися реальні прибутки робітників, збільшувалася армія безробітних, особливо складною була доля демобілізованих вояків. На цьому фоні розпочався під’єм робітничого руху. Головним вимогами робітників стали встановлення диктатури пролетаріату, 8-ний робітничий день, підвищення заробітної плати.

 За зразком якої країни розгорталися політичні події в Італії?

Кабінети В. Орландо, Ф.Нітті, Д. Джолітті намагалися знайти вихід з цієї ситуації, навіть змушували підприємців йти на поступки робітникам, але стабілізувати становище так й не вдалося.

 2.Прихід фашистів до влади. Б.Муссоліні.

        Італія – батьківщина фашизму й це не випадково. Слово „фашизм”

походить від італійського слова „фашіо” що означає „зв’язка”, „пучок”, у переносному значенні – „союз”, „єднання”.

     „Фашіо” для деяких народів був символом єдності. Таємні спілки в середньовічній Італії називалися фашистськими. І коли після Першої світової війни Б. Муссоліні почав створювати озброєні загони, вони також називали себе фашіями, а членів – фашистами. В березні 1919р відбувся першій зїзд першої фашистської організації – „Фашіо ді комбаттіменто”(„Союз боротьби”).

 В травні 1921р. відбулися дострокові парламентські вибори, в результаті яких фашисти отримали 35 мандатів. Потрапивши до парламенту депутати-фашисти своїми хуліганськими діями фактично паралізували його  

роботу, демонструючи народу й королю, що парламентська демократія остаточно вичерпала себе і настав час „сильної влади” – диктатури.

  Провідні ідеї італійського фашизму:

• італійці повинні пишатися своєю країною
• усі політичні партії, крім фашистської, забороняються
• війна є благом для країни
• Італія повинна утвердитись як імперія в Африці
• Італія потребує сильного лідера, який дасть народу те, чого він хоче.

Студентам запропонована колективна робота у формі дискусії:

• Прочитав текст документа, охарактеризуйте програму фашистів на початку їх діяльності.

Цими гаслами фашисти влучили в  „десятку” – суспільство втомилося від безпорадної влади й невизначеності власної долі й було готове прийняти будь-який режим, який забезпечив би йому стабільність і чітку перспективу на майбутнє.

 24 жовтня 1922р в Неаполі, в театрі Сан-Карло розпочався позачерговий з’їзд фашистів. Муссоліні привселюдно заявляв про користь монархії.

 27 жовтня 1922р була оголошена загальна мобілізація фашистів. Сквадристи захопили ряд важливих державних об’єктів у Мілані та інших містах країни.

 29 жовтня 1922р Віктор Еммануїл призначив Муссоліні прем’єром Італії. Проте новий голова уряду не хотів, щоб у його співвітчизників склалося враження, що владу подарував король. Йому був потрібен міф про „похід на Рим” щонайменше 300 тис „фашистських мучеників”, а тому вже наступного дня до столиці звідусіль стали прибувати сквадристи. Влаштувавши у Вічному місті погром , під звуки партійного гімну вони маршовими колонами пройшли вулицями. Парламент більшістю голосів передав владу фашистам.

 - робота з текстом документа: „Б. Муссоліні – лідер італійських     фашистів”

 - робота в групах (група поділяється на три команди. Після перегляду документального фільму „Беніто Муссоліні” команди дають відповіді на питання.

Робота з документом.

„Для Италии 30-е годы были временем упрочения и господства режима Муссолини. Дуче был изощренным и умным диктатором . Он понимал, что одним  лишь  насилием невозможно создать прочный фундамент политической власти, что необходимо согласие людей с существующей системой. В какой-то момент Муссолини сам уверовал в то, что он человек, „ниспосланный Италии провидением”, что ее успехи есть плод его гениального творчества. „Итальянцы, будьте спокойны, я буду вести вас все выше и все дальше”. И чем дальше он вел, тем активнее и грубее насаждался в стране его культ. Среди политических деятелей  ХХ века дуче – бесспорный чемпион по количеству занимаемых им государственных постов. В честь дуче слагали поэмы и песни, снимали кинофильмы, создавали монументальные скульптуры, рисовали картины, печатали открытки. Даже календарь должен был приравниваться к поступи „великого человека”.С 1933р новое официальное летоисчисление начало отсчитывать годы „фашистской эры”. Укрепившись у власти, Муссолини рьяно взялся за перестройку Рима. С 1925 по 1942 годы с целью высвобождения места под гражданское строительство в столице было разобрано на кирпичи 19 церквей. В кругу родных и близких дуче не скрывал своего непонимания искусства и призрения к нему. Неприязнь к искусству дуче обяснял по-своему понимаемой природой человека: „Прежде, чем ощутить необходимость в культурном развитии, - считал он, - человек почувствовал потребность в приказе”.В известном смысле можно сказать, что в истории полицейский предшевствовал педагогу”.

 3. Фашизація країни.

          31 жовтня 1922р. Б.Муссоліні сформував коаліційний уряд, у якому головні міністерські посади належали фашистам. Уряд одразу ж ліквідував чимало завоювань робітників( скасовано 8-годинний день, зменшена заробітна плата, обмежені права профспілок, земля поверталася поміщикам). У грудні 1922р. була створена „Велика фашистська рада”, в січні 1923р.- „Добровільна міліція національної безпеки”.

          1926р. став переломним для фашистського руху. У листопаді, скориставшись декількома замахами на Муссоліні, фашистський уряд прийняв надзвичайні закони, за якими розпускалися всі політичні партії, крім фашистської. Для розправи над тими, хто порушував ці закони, був заснований Особливий трибунал. Була відновлена страта за політичні злочини, запроваджувалась адміністративна висилка без суду та слідства.

 Виходячи з ідеї: „Все в державі, все для держави, і нічого поза державою” – фашисти вимагали від народу повного підкорення. Були видані закони про „чистку” державного апарату від „підозрілих елементів”, про право префекта конфіскувати номери газет. Особливе місце належало закону про права прем’єр-міністра. Державне регулювання здійснювалося фашистським режимом в інтересах економічної підготовки до війни з метою реалізації агресивних планів італійської держави.

 У ці роки відбувалося зближення фашистського уряду з католицькою церквою. У лютому 1929р. Муссоліні уклав з Папою Римським  Латеранські угоди, за допомогою яких створювалася папська держава – Ватикан. А католицька церква обіцяла молитися за італійського короля і дуче. Тим самим Ватикан фактично „освятив” фашистський режим в Італії.

 У роки економічної кризи впроваджувалося будівництво держави на принципах корпоративізму.

 Корпоративна держава – одна з форм авторитарного політичного режиму, ідеологи якого розглядають державу як сукупність корпорацій, що виконують певні соціальні функції.

                ( студенти записують нові поняття в словник)

 Було створено 22 корпорації, що об’єднали різні підприємства господарства: промисловості, сільського господарства, торгівлі, банків, транспорту... На чолі всіх організацій була Національна рада корпорацій. Корпорації зображувалися фашистами як над соціальні організації, покликані здійснити „соціальну справедливість”, перетворення всіх соціальних відносин у постійне і гармонійне співробітництво. Реальним результатом корпоративної політики фашизму було безпрецедентне зростання впливу держави і її органів на все економічне і соціальне життя країни.

V.Закріплення нових знань та вмінь студентів.

1. Чому фашистам вдалося прийти до влади в Італії?

2. З’ясуйте особливості фашизму в Італії.

3. Чи можна розглядати корпоративну систему як новий тип держави?

                     Студенти отримають тестові завдання.

                                      Тестові завдання:

1.Назвіть ім’я лідера італійських фашистів:

  - А.Гітлер

  - Б.Муссоліні

  - Ф.Франко

  - І.Сталін

2. Позначте назву релігії, яка стала офіційною у фашистській Італії:

  - Іудаїзм

  - Католицизм

  - Православ’я

  - Лютеранство

3. Позначте риси тоталітарних ідеологій (5 правильних відповідей):

  - Безумовна повага традиційних суспільних інститутів

  - Визнання насильства як основного засобу для досягнення мети

  - Прагнення до одержавлювання суспільного життя

  - Утвердження індивідуалістичних цінностей

  - Заперечення можливості досягнення ідеального суспільного ладу

  - Проголошення головною метою побудови ідеального суспільства

  - Прагнення спрямувати чи виправити хід історичного процесу

  - Визнання традиційних християнських цінностей

4. Розташуйте події в хронологічній послідовності:

  - Створення „Великої фашистської ради”

  - Підписання Латеранської угоди

  - Створення фашистської міліції

  - Прийняття закону про права прем’єр-міністра

5.Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями:

 - Вороже ставлення до евреїв, одна з форм шовінізму, що виражена в правовій дискримінації, політичному переслідуванні, масовому знищенні.

 - Психологія, ідеологія та політика національної винятковості, зверхності однієї нації над іншими.

 - Сукупність концепцій, що ґрунтується на положенні про фізичну та психічну нерівноцінність людських рас, які розподіляються на „вищі” та „нижчі”.

 - Ідейно-політичний рух, спрямований проти комунізму як соціально-політичного явища

          1.Расизм

 2. Націоналізм

 3. Революція

 4. Антисемітизм

 5. Антикомунізм                                    

VІ. Підсумки заняття

• викладач доповнює, допомагає студентам зробити висновки, чому саме Італія стала батьківщиною фашизму.

VІІ Завдання до дому

• Підготувати доповідь „Історичний портрет А. Гітлера

                                       Література

1. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія, 10 кл.,  підручник. – К.: А. С. К., 2006, 2007.

2. Полянський П.Б. Всесвітня історія. 10 кл., підручник – Ґенеза, 2004.

3. Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія. 10 кл., підручник - Ґенеза, 2004.

4. Бердичевський  Я.М. та ін. Всесвітня історія, 10 кл., підручник. – Прем’єр, 2003.