Удосконалення знань учнів про апостроф. Формування у дітей вміння визначати на слух місце в словах, де на письмі ставиться апостроф. Розвиток навичок граматичного запису слів з апострофом.
Урок 21 українська мова
Тема. Апостроф.
Мета: удосконалювати знання учнів про апостроф, формувати вміння визначати на
слух місце в словах, де на письмі ставиться апостроф; розвивати навички гра-
мотного запису слів з апострофом; виховувати допитливість.
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання
1. Словниковий диктант.
(Учитель фронтально перевіряє виконання письмового домаш-
нього завдання, учні пишуть словниковий диктант.)
Речення, пишатися, линуть, зграї, коридор, щогла, щур, хрущ,
дзюркотить, блискавка, здобич, скуштувати, кропива, бабка, ме-
телик, мурава.
(При перевірці словникового диктанту учні мають згадати й по-
яснити значення цих слів.)
2. Підсумок перевірки домашнього завдання.
(Учитель називає кращі домашні роботи.)
І I. Мотивація навчальної діяльності
Читання тексту «Про знак “апостроф”». Вправа 133, с. 61, 62.
Бесіда за запитаннями в кінці тексту.
III. Повідомлення теми й завдань уроку
Сьогодні ми розширимо свої знання про апостроф. Визначимо,
яка роль апострофа у словах. Будемо записувати слова з апостро-
фом.
IV. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу
1. Звуковий запис слів.
(Учитель диктує слова: пір’я, в’юн, б’є, солов’ї.)
(Звуковий запис слів обов’язково виконується на дошці. Запис
у зошитах повинен мати такий вигляд: [п’iрй’а], [вй’ун], [бй’е],
[соловй’i].
Учитель дає зразок усної відповіді:
[п’iрй’а]
[п’] — приголосний, пом’якшений.
[і] — голосний, наголошений.
[р] — приголосний, твердий.
[й’] — приголосний, м’який.
[а] — голосний, ненаголошений.)
— Що спільного у звукових записах слів? (Звук [й’].)
— У кожному звуковому записі обведіть простим олівцем зву-
ки, що позначаються однією буквою.
— Під кожним словом виконайте його буквений запис.
— Обведіть букви, перед якими ставиться апостроф. (я, ю, є, ї.)
— Яку «роботу» виконує апостроф у буквених записах слів?
(Апостроф попереджає, що в слові є звук [й’]; що букви я, ю,
є, ї у буквених записах позначають по два звуки.)
— Як перевірити нашу думку? (Прочитати слова без апостро-
фа: піря, вюн, бє, соловї.)
— Що трапилось зі словами? (Перші три слова «поламались».)
— Чому цього не трапилось зі словом солов’ї? (Тому що буква ї
завжди позначає два звуки.)
— У буквених записах обведіть букви, після яких стоїть апо-
строф.
— Назвіть звуки, що позначені цими буквами.
— Що в них спільного? (Це тверді приголосні звуки.)
2. Читання тексту «Цікаво знати!» (с. 63 підручника).
— А чи знаєте ви, чому апостроф називають саме так? Дізнайте-
ся про це в підручнику.
3. Робота за підручником.
Вправа на порівняння (вправа 134, с. 63).
— Прочитайте пари слів. Скільки звуків позначають букви я, ю
в українських словах; у російських словах?
— Чим відрізняється їх написання?
— Запишіть українські слова. Зверніть увагу на правило пере-
носу слів з апострофом.
Списування із завданням (вправа 135, с. 63).
Перевірка виконання завдання.
— Назвіть букви, після яких стоїть апостроф.
— Яку букву можна вилучити з цього ряду? Чому? (Букву р.
Усі інші букви позначають губні приголосні звуки.)
4. Вивчення правила.
— Перевірте, чи збігається ваш висновок із правилом на с. 63
підручника. Вивчіть його.
5. Гра «Упіймайте слово з апострофом».
(Учитель називає слова, діти оплесками «ловлять» слова з апо-
строфом.)
П’явка, в’ють, рядно, Йосип, Марія, пір’я, м’який, в’ялий, бо-
йовий, поїзд, рясний, Дем’ян, Мар’яна, майонез, мільйон, в’ють.
6. Фізкультхвилинка.
V. З акріплення та осмислення знань
1. Вправа на виправлення помилок.
(На дошці записати слова.)
Сузірйа, пйавка, пйуть, червйак, узгірйа, зйів.
— Перевірте слова, що записав Незнайко. Виправте помилки.
— Яке правило не запам’ятав Незнайко?
— Розгляньте модель. Поясніть Незнайкові кожний знак у цій
моделі.
я — [й’а]
– ’ ю — [й’у]
є — [й’е]
ї — [й’і]
— Запишіть слова без помилок.
2. Коментоване письмо.
Вправа 136, підручник, с. 63–64.
Учні записують слова та пояснюють їх правопис за зразком.
Зразок: рясно (буква я позначає звук [а], звук [й’] у слові від-
сутній, тому не пишемо апостроф; пір’я — (буква я позначає два
звуки [й’] і [а], пишемо апостроф.)
2. Самостійна робота.
Вправа 137, підручник, с. 64.
VI. Підсумок уроку
Бесіда з учнями.
— Що нового дізналися на уроці?
— Що навчилися робити?
— Як на слух визначити слова з апострофом?
— Яку роботу виконує апостроф у буквених записах слів?
VІI. Д омашнє завдання
Вправа 138, підручник, с. 64.