Тема: Що таке доброзичливість
Мета: визначити, що таке добро і зло; пояснити, чому люди повинні вибирати між добром і злом, як співвідносяться краса і доброта; аналізувати вчинки героїв літературних творів і життєві ситуації; розповісти про те, якою має бути насправді доброзичлива людина.
Обладнання: конструктор LEGO, мультимедійна дошка, підручник
Епіграф: Добра людина – не та, яка вміє робити добро, а та, яка не вміє робити зла (В. Ключевський).
Тип уроку: Інтегрований
Хід уроку
I.Вступна частина
1. Вітання.
Всі почули ми дзвінок
Він покликав на урок.
Кожен з нас приготувався,
На перерві постарався.
Тож і ми часу не гаймо
Наш урок розпочинаймо.
2. Вчитель:
- Погляньте на цю свічку. Яка в неї красива вогняна зачіска!
- Вам приємно дивитися на її полум’я?
- А якщо піднести руки до полум’я, що ми відчуємо?
- Як ви гадаєте: може людина світитись, як свічка, і дарувати тепло іншим?
- За якої умови це може статися?
- Тож сьогодні на уроці ця свічка залишиться з нами і буде нагадувати, якими ми повинні бути.
Тему сьогоднішнього уроку дізнаємось, склавши слова, записані на дошці, у речення.
З ПОЧИНАЄТЬСЯ ДОБРО ТЕБЕ
Сьогодні на дерево очікуваних сподівань ми почепимо листочки з такими запитаннями:
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Ти, напевно захоплюєшся казками? У казках «живуть» твої улюблені герої. Багатьом з них притаманні такі риси: доброта , чесність, працьовитість, дотепність і скромність. Цих героїв називають позитивними, тобто хорошими.
Водночас є й зовсім інші: злі, брехливі, ліниві, завжди похмурі і незадоволені, ще й хвалькуваті. Їх називають негативними – поганими
ІІІ. Казкова вікторина
Питання учням.
(Гра «Мікрофон». Учні по черзі передають мікрофон і називають позитивні якості.)
ІV. Практична робота з конструктором LEGO (Будівництво казкового замку в якому «живуть» риси доброзичливих людей)
V. Слухання аудіозапису оповідання В. Сухомлинського «Усмішка»
«Усмішка» В. Сухомлинського
Був травневий сонячний ранок. На зелених луках, що починалися зараз же за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.
Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками.
Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.
Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.
Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку.
Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним?
Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: “Усміхніться й ви, дідусю!”
Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурий, брови — насуплені, очі — злі.
Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів.
Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитнеє небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.
Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.
Дівчинка йшла собі луками далі, її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає, дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась.
І така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись усякими барвами.
Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.
Дівчинка усміхнулася, перед її очима знову затремтіли барвисті крильця метелика.
Вона пішла за метеликом, а бабуся спинилась на хвилинку і, дивлячись їй услід, щось тихо прошепотіла.
- Якою на вашу думку повинна бути усмішка для знаходження взаєморозуміння між людьми ? (щира, радісна, весела, добра…)
Вчитель. Напишіть на квітках якими рисами повинна бути наділена людина, щоб про неї говорили тільки добре? (Оформлення на дошці .)
( Доброзичливість, ВихОваність доБросовісність поРядність, тактОвність чеснісТь лАска чуйність, щирість, терпіння,
ввічливість …).
- Яка людина може бути доброю? (Добрим може бути тільки той, хто завжди доброзичливий до людей, хто думає не тільки про себе, але й про інших. Добра людина завжди враховує інтереси інших людей.)
.
- Діти, а що означає слово Доброзичливість?
Воно утворилось із двох слів «добро» і «зичити». Доброзичливий – той, хто бажає людям добра. Доброзичливість допомагає підтримувати гарні стосунки, уникати сварок, конфліктів, які згубно впливають на здоров'я людей .
Висновок: слід намагатися робити лише добрі вчинки, які позитивно впливають на здоров'я.
Учні говорять один одному добрі слова, побажання вдалого дня .
VІ. Підсумок.
Інтерактивна вправа “Острови”. з конструктором LEGO
– Кожна людина повинна робити власний вибір у житті.
Подивіться на ці острови. Де ви хотіли б оселитися?
(Кожна цеглинка LEGO - остріви
“Друзі”, “Гроші”, “Доброта”, “Здоров’я”, “Іграшки”, “Милосердя”).
Учні будують стовпчики з обраних цеглинок, демонструючи графіки людських чеснот
VІІ. Додаткове.
- Складання правил доброти:
Чи готові ви робити добро, бути доброзичливими?
Я буду допомагати меншим за себе, хворим.
Буду пробачати.
Не буду заздрити
Поважатиму працю інших
Допомагати друзям у біді
Співчувати у горі, а й радіти чужому успіху
- А чи пам’ятаєте ви, які добрі справи ви зробили сьогодні, за минулий день, тиждень?