Урок " Як мед, то ще й ложкою. Олександр Пушкін «Казка про рибака та рибку» (продовження)"

Як мед, то ще й ложкою. Олександр Пушкін «Казка про рибака та рибку» (продовження)

Мета: продовжити роботу над «Казкою про рибака та рибку» О. С. Пушкіна; вдосконалювати навички правильного, виразного й усвідомленого читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння аналізувати характер героїв, доводити свою відповідь, ґрунтуючись на тексті твору; виховувати потребу виробляти позитивні якості характеру для успішного існування в соціумі.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

 Гра «Літеру вставляй — слово читай»

— У поданих словах замість рисок уявляйте букву е та читайте: вперше — повільно, вдруге — швидше, втретє — дуже швидко.

Л-в    ж-л-     б-р-г

ф-н    ш-рш-нь    с-кр-т

п-с    с-рц-     ч-р-п

ц-х    ск-л-т    м-нш-

м-д    ц-м-нт    м-ч-ть

ч-к    ш-д-вр    С-м-н

д-нь    т-п-р     п-р-ць

п-нь    з-л-нь    ч-тв-р

III. Перевірка домашнього завдання

— Ви вдома працювали з казкою. Що сподобалося у казці? Що не сподобалося? (Міркування учнів.)

— Щоб перевірити, чи уважно ви прочитали казку, проведемо гру.

 Гра «Риболови» (див. додаток на с. 3)

На екрані відкриваються слова.

(Висловлювання дітей можуть відрізнятися від слів, що з’являються на екрані.)

• Є зачин, кінцівка
• Чари, дива
• Повторення сюжету
• Магічне число
• Добро перемагає зло

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми ще раз простежимо за сюжетом і поговоримо про головних героїв «Казки про рибака і рибку» О. С. Пушкіна.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання

— Хто в казці Пушкіна — чарівний помічник? (Золота рибка)

— У чому незвичайність рибки? (Рибка золота, вміє говорити людським голосом, виконує бажання.)

— Чи є повторення сюжету в казці Пушкіна? Зачитайте.

— Чим вони схожі? (У всіх відбувається розмова старого і рибки.)

— Чим відрізняються? (Змінюються бажання старої та її звернення до старого; змінюється стан моря.)

— Як просить стара?

— А чи змінюється манера поведінки старого біля моря? («Мовить ласкаве слово, з поклоном».)

— Як ви вважаєте, чому старий не відмовляється ходити із проханнями до моря? (Міркування учнів.)

 2. Характеристика дійових осіб

— Давайте з’ясуємо, який характер у кожного героя. Свої відповіді потрібно довести прикладами з тексту. (Учні шукають у тексті уривки, які ілюструють характер старого і старої. Учитель надає допомогу. Учні виразно читають обрані ними уривки. Відповіді дітей узагальнюються.)

 Характер старого: м’який, добрий, терплячий, безвольний, смиренний, ввічливий.

 Характер старої: владний, зла, жадібна, груба, вимоглива, ненаситна, сварлива, невдячна.

— Хто з героїв вам більше подобається? Чому?

— Чому автор наділив одного героя тільки негативними рисами, а іншого — тільки позитивними?

— Як була покарана стара за свою жадібність і невдячність?

— Вона знову залишилася біля розбитого корита, у своїй старій землянці.

До речі, вираз «залишитися біля розбитого корита» досі вживається у мові.

Що він означає? (Залишитися ні з чим, втратити все, що мав.)

 3. Визначення основної думки твору

— Чому ж був покараний і старий, адже він мав м’який, добрий характер?

— Чи є позитивними такі якості, як безвольність, безмежна покірність?

(Діти доходять висновку, що безвольність (відсутність волі) — негативна риса.)

— Смиренність, податливість — позитивні риси тільки в тому випадку, якщо вони виправдані. Але в казці Пушкіна у старого бракувало сміливості протистояти старій, заперечити їй, вказати на її неправоту, зупинити її жадібність. Він «не насмілився сперечатись, не наважився всупереч казати», сліпо підкорявся, виконуючи всі її забаганки.

— Чи трапляється таке в житті?

— У житті бувають моменти, коли просто необхідно проявити свій характер, наполегливість, твердо сказати: ні. Наприклад, якщо навколишні або знайомі просять тебе зробити те, що, на твою думку, є поганим учинком.

VI. Підсумок уроку

— Прочитайте слова О. С. Пушкіна: «Казка — брехня, та в ній натяк, добрим молодцям — урок».

— Який же урок дав нам великий поет? (Висловлювання дітей.)

— Виберіть найбільш точне формулювання.

• Як здорово зловити чарівну рибку!
• Як погано бути сварливим і жадібним, жорстоким.
• Якщо ти сварливий і жадібний, ти можеш утратити своє щастя.
• Трапляються ситуації, коли необхідно проявити твердість характеру,   інакше ти можеш постраждати.

VII. Домашнє завдання

Підготувати розповіді про казкових героїв, зображених на ілюстрації Михайла Іванова до казок Пушкіна.

Додаток до уроку

 Гра «Риболови»

Усі учні об’єднуються у 3 групи (по рядах). Кожна група по черзі «виловлює» з дошки золоту рибку і відповідає на запитання, номер якого записаний на звороті рибки. За правильну відповідь забирають рибку. У кого улов буде більшим?

• Де жили старий і стара? (Біля самого синього моря у ветхій землянці.)
• З чим перший раз прийшов невід? (З баговинням)
• З чим вдруге прийшов невід? (З травою морської)
• Який димар був на новій хаті старого і старої? (Мурований, білий)
• Які ворота були в новій хаті? (Дубові, тесові)
• У чому стояла стара дворянка на ґанку? (У соболевій тілогрійці, грезетова на маківці кичка)
• Що баба зробила в гніві, коли побажала стати царицею? (Ударила в обличчя)
• Що тримає стража цариці за плечима? (Списи та сокири)
• Що їла за столом стара-цариця? (Медяники солодкі)
• Куди стара-дворянка відправила старого працювати? (На стайню до коней)
• Як зустріла старого стара-цариця? (Вигнала)

— Що спільного у «Казки про рибака та рибку» О. С. Пушкіна та інших відомих вам казок? (Робота в парах, обговорення, висловлювання учнів.)

 Словникова робота

Ветха землянка — будинок, виритий у землі, дуже старий.

Невід — сітка рибальська.

Відкуп — плата.                                                                                                                  Роззява — дурний, некмітливий чоловік.

Ночви — довгаста посудина для прання білизни, купання, виготовлення тіста.

Баговиння — тонкі густі водорості.