Урок "Якісні, відносні та присвійні прикметники"

Якісні, відносні та присвійні прикметники.

Повні та короткі форми прикметників

 

Мета. Ознайомити учнів із групами прикметників за значенням, формувати в учнів уміння розрізняти розряди прикметників, розпізнавати повні та короткі форми прикметників, з’ясувати їх стилістичні можливості в текстах художнього стилю; розвивати розумові здібності школярів, усне й писемне мовлення, пізнавальні інтереси; виховувати повагу до рідної мови, Батьківщини.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

Сьогодні на уроці ми з вами повинні навчитися розрізняти розряди прикметників, розпізнавати їх повні та короткі форми для того, щоб краще знати нашу мову, збагатити свій словниковий запас.

Відкрийте зошити, будь ласка, запишіть число та тему уроку, які записано на дошці.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

У нас не звичайний урок, а урок – подорож. Ми з вами побуваємо на планеті, яка називається Філологія, познайомимося з її мешканцями. Для того, аби розпочати свою подорож планетою, нам необхідно допомогти мандрівникам, адже жителі планети Філології з діда-прадіда мандрівники, які в подорожах вивчають свої країни. Давайте допоможемо кожному мандрівникові зорієнтуватися, підкажемо, до якої країни він потрапив і звідки він сам.

(На дошці висить планшет «Планета Філології» і листок з різними частинами мови. Учні називають, яка це частина мови, а також вказують «зайвого» мандрівника):

«МАНДРІВНИКИ»

1. Дружній, товариський, дружба, дружелюбний. (Іменник у країні Прикметниковії).
2. Перемога, змагання, переможе, допомога. (Дієслово в країні Іменниковії).
3. Нарізно, різні, різноманітні, по-різному. (Прикметник у Прислівниковії).
4. Перешкоди, перешкоджати, перешкодити, ушкодити. (Іменник у країні Дієсловії).

•         А тепер допоможемо подорожуючим зібратися разом і вони відкриють нам слово таємницю. Запишіть «мандрівників» по порядку і прочитайте вислів. У кого вийшло?

Дружба переможе різні перешкоди.

Підкресліть усі члени речення. Скажіть, чи є серед них означення? Якою частиною мови воно виражене? Що ж називається прикметником? Наведіть приклади. Молодці.

 

ІІІ. Лексична робота.

Запишіть в зошити фразеологізми і поясніть їх значення.

• Тиха вода греблі рве (про спокійну на вигляд людину, здатну на несподівані вчинки);
• чорним по білому (цілком зрозуміло);
• манна небесна (чекати з нетерпінням чогось цінного, незвичайного);
• терновий вінець (символ страждання, мучеництва).

Визначте в цих фразеологічних виразах прикметники, підкресліть їх.

 

ІV. Засвоєння нового матеріалу. Спостереження.

1. Розгляньте групи прикметників, які ви бачите на дошці.

 

 

 

 

 

Визначте:

• які з них називають ознаки, що можуть проявлятися в більшій чи меншій мірі;
• які вказують на відношення до інших предметів, дій чи обставин;
• які не належність предмета комусь.

На які питання вони відповідають?

Отже, залежно від того, що виражає прикметник і на які питання він відповідає, виділяються такі його розряди: якісні, відносні, присвійні.

 

 2. Робота з підручником

Спробуйте, спираючись на подані вище приклади, дати самостійне визначення цим розрядам. Давайте перевіримо за підручником, чи правильне визначення ми дали кожній групі. Відкрийте книжки на с. _____, прочитайте про себе правила і скажіть, про що ви не згадали.

• Чудово. А тепер визначте розряди прикметників у тих фразеологічних зворотах, що ми записали в зошити. Доведіть свою думку.

 

3. Розповідь учителя

• Молодці, правильно визначили розряди. Та виявляється, якісні прикметники можуть мати не лише ступені порівняння, але повну та коротку форму. Коротку форму мають прикметники чоловічого роду (здоровий –здоров, дрібний – дрібен), а повну нестягнену форму мають прикметники середнього та жіночого роду (добрая, добреє). Такі форми використовуються переважно в поезії, усній народній творчості.
• Отже, як можна відрізнити якісні прикметники від інших розрядів?

 

V. Закріплення матеріалу.

   1.  Розподільна робота.

Записати словосполучення, які я буду читати, в три колонки: 1 – з якісними прикметниками, 2 – з відносними, 3 – з присвійними.

Веселий сміх, золотий браслет, смачне яблуко, риб’ячий жир, лисяче манто, батьків кожух, темна ніч, мишачі нори.

Якщо ви правильно визначили розряди, то з останніх букв повинні скластися заключні слова вислову великого просвітителя 18 століття Монтеск’є, який сказав: «Треба багато вчитися, щоб знати …» (хоч трохи).

 

2.Записати речення, ставлячи прикметники в потрібній формі, визначити розряд, рід, число, відмінок кожного з них. Виділити закінчення.

В (порожній) (якісний, сер.р., одн., М.в.) житті немає втіхи. Дві троянди ті – (рожевий) (якісний, ж.р., одн., О.в.) сплітаю. Це красу із чистотою я докупи тут єднаю.

 

3.Робота біля дошки з окремими дітьми.

•    Молодці. Прикметник попереджає, що Лагуна розборів, до якої ми наближаємося, дуже підступна і нам знадобляться здобуті раніше знання. Пропоную вислати вперед чотирьох розвідників, щоб вони роздивилися, що там і як. Хто наважиться піти вперед? Виходьте до дошки й отримуйте завдання.

  А) Зробіть синтаксичний розбір речення:

Світу милішого, краю теплішого за рідну сторону нема.

 

  Б) Прочитати речення, виписати прикметник і розібрати його фонетично. Вказати розряд прикметника.

Тут крила виросли і в небо винесли, кращого небонька нема.

 

В) В реченні знайти прикметники, другий із них розібрати морфологічно:

Хліб із рідного поля найдорожчий у світі.

Найдорожчий – прикмю, найдорожчий, якісн., найвищ. Ступ. Порівн., тв.група, Н.в., одн., чол.рід, означення.

 

Г) Розібрати словосполучення. Визначити розряд прикметників:

Дзвінка пісня (якісн.), Миколина сорочка (присв.), липовий мед (відн.).

 

4. Робота з текстом

– Прослухайте текст, визначте його стиль, тип мовлення і запишіть основну думку у вигляді складного речення, вводячи в його структуру якісні прикметники.

Іду рідною землею. Відчуваю її тепло і материнську ласку. Яка вона щедра, яка вона широка! Голублю своїм поглядом її поля, її трави і квіти. А в серці народжуються слова, як зерна. Виплекаю їх, відберу щонайкращі та й кину в людські душі. Хай проростають, хай колосяться. Іду рідною землею, йду і милуюсь, як у дитинстві. А над далеким гаєм розцвітає квітка сонця.

(Художній стиль, розповідь. Краса щедрої, широкої рідної землі, що захоплює своєю ласкою, теплом).

5. Від прикметників першого ряду утворити короткі форми. Визначте, в яких родах, числах, відмінках вживаються останні форми.

 

 

 

VІ. Творча робота. «Сенкан».

 Відомо, що стилістичні можливості прикметника безмежні. От скажіть, які епітети можна підібрати для того, щоб показати красу нашої мови? (Учні підбирають епітети). Добре, скільки ми нарахували слів? А тепер послухайте, як про неї говорить поет:

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвін котюча,

Дивна, радісна, квітуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, чудова,

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова

Українська мова!

Гарно звучить? Так, 26 прикметників підібрав митець, а якщо їх вилучити з тексту, що вийде?

Для чого ж поети та письменники використовують прикметники в своїх творах? (Вони передають авторський задум, почуття, переживання).

Давайте і ми з вами спробуємо стати поетами і складемо сенкан про мову.

До поданих прикметників підібрати антоніми, визначити їх розряди.

 

відн.

Зимовий (літній),

якісн.

великий (малий),

відн.

сільський (міський),

якісн.

широкий (вузький),

якісн.

холодний (гарячий),

якісн.

хворий (здоровий),

відн.

денний (нічний).

VII. Підсумки уроку. Рефлексія

1. Метод «Мікрофон»

• Ми досягли своєї мети, подолавши важкий шлях. Що ж нового ми дізналися?

2. Оцінювання

 

VІІІ. Домашнє завдання