Урок з біології для 6 класу на тему: «Будова і різноманітність квіток».

Тема.   Будова  і різноманітність квіток.

 

Мета: сформувати в учнів поняття про будову та різноманітність квіток; продовжити формування самостійності учнів у навчанні, здатності до самоаналізу; умінні працювати в групах, з роздавальним матеріалом, порівнювати, роботи висновки; працювати з додатковою літературою, роботи цікаві доповіді, застосовувати отримані знання на практиці; працювати на уроці творчо, з натхненням; розвивати інтерес до вивчення ботаніки; виховувати бережливе ставлення до флори України, формувати культуру поведінки в природі.

Обладнання  та матеріали:   фотографії та плакати, що дозволяють ілюструвати будову та різноманітність квіток,  таблиця «Квітка», модель квітки, гербарії, малюнки, живі квіти,  опорні конспекти.

Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.

Методи навчання: словесні: бесіда розповідь;

Структура уроку

1.     Організаційний етап................ ……………….      ..2 хв.
2.   Актуалізація опорних знань……………………………………..…  З хв.

       ІІІ.   Мотивація навчальної діяльності.....……………..…..8 хв.

      ІV    Вивчення нового матеріалу.........……………….…15 хв.

V Узагальнення, систематизація та контроль знань і вмінь учнів  10 хв.

VІ Домашнє завдання   .............. …………………….2 хв.

VІІ Підбиття підсумків уроку...........……………….…З хв.

Хід уроку

І   Організаційний етап

ІІ Актуалізація опорних знань

Білі, жовті, фіолетові, червоні квітки — яких тільки не побачиш у природі. Але квіток із зеленим забарвленням пелюсток майже не­має . Як ви думаєте, чому?

мозковий штурм.

1. Здатність живих організмів відтворювати особистість того ж виду називається розмноженням.

2. Передача основних ознак материнського організму новому поколінню особин процес розмноження.

3. Два типи розмноження статеве і нестатеве.

4. У розмноженні, в якому бере участь тільки один організм, який віддає на утворення наступного покоління одну клітину, групу клітин або частину – це нестатеве розмноження.

5. Форми нестатевого розмноження – вегетативне розмноження рослин.

6. Розмноження рослин частинами тіла або вегетативними органами називають вегетативним розмноженням рослин.

7. Здатність організму відновлювати втрачені органи називається регенерацією.

8. Способи вегетативного розмноження рослин: кореневищами (конвалія)

бульбами  (картопля)

Штучне розмноження рослин

• кореневі листкові живці
• щеплення
• окулірування
• копулювання
• щеплення вприклад або врозщіп.

ІІІ.   Мотивація навчальної діяльності

Гасло:  Стривай! Не рви!

Квіти – це природи діти.

Дивись, як розпустились пелюстки

Повинні вміти розуміти,

Що їх потрібно берегти.

Китайська мудрість:  Скажи мені,  і я забуду

Покази мені, і я запам’ятаю

Дай можливість діяти, і я навчуся!

У кожної людини є улюблена квітка. У ко­гось — троянда, в іншого — тюль­пан чи гіацинт. Часто з квітами в нас пов'язані приємні спогади чи події.

У давнину наші пращури свято вірили, що певна квітка є цілю­щою саме для конкретної людини, яка набирається від неї життєздат­ної сили.

Справді, кожна рослина ство­рена на благо, а наше завдання — зрозуміти її призначення, оскільки вся земля — це аптека для живих організмів.

Ви проходите повз квітку!

На­гніться, подивіться на диво,

яке ви раніше бачити ніде не могли.

Вона вміє таке, що ніхто на землі не вміє.

В. Солоухін

 

                                                                                                  У світ краси полинемо сьогодні,

Бо де квітки — там океан

краси.

Зануримось в країну квіткової

безодні,

Де чути подих квітів та ані

голоси.

 

Що сказке свіжих квітів

жмутик?

Про що їх мова непроста?

Верба — одвертість, айстра —

смуток,

Лілея біла — чистота.

Конвалія — любов таємна,

Мак— юний цвіт, що не згаса.

Лавр — завжди успіх, слава

певна,

А мальва — холодність, краса.

Дзвіночок польовий —

то вдячність,

Троянда — то любов свята,

Нарцис — то горда необачність,

Волошка — ніжність,

простота.

Саранка-лілія — сміливість,

Півонія — життя сто літ,

ІV    Вивчення нового матеріалу

Будова квітки. Квітка - це вкорочений та обмеже­ний у рості видозмінений пагін. Вона складається з квітконіжки, оцвітини, тичинок і маточок {). Квітки розвиваються як на верхівці стебла, так і в па­зухах листків з генеративних бруньок.

 

У багатьох рослин квітка прикріплюється до стеб­ла своєю видовженою основою квітконіжкою (напри­клад, у яблуні, вишні, груші, черешні), а у кукурудзи, соняшника, конюшини, подорожника квітконіжки вкорочені і зовні непомітні. Такі квітки називають сидячими.

Верхню розширену частину квітконіжки назива­ють квітколожем. На ньому розміщені чашечка, віно­чок, тичинки та одна або кілька маточок. За формою квітколоже може бути плоским (наприклад, у півонії, клена), опуклим (наприклад, у жовтцю, малини), видовженим (наприклад, у ожини), увігнутим (на­приклад, у сливи, черемхи).

Чашечка складається із видозмінених листків і чашолистків, що мають переважно зелений колір-Чашолистки захищають внутрішні частини квітки від ушкоджень, особливо коли квітка ще не розцвіла і перебуває у стані бутона.

Якщо чашолистки відокремлені один від одного, то чашечку називають роздільнолистою (наприклад, У капусти, редьки), якщо вони зрощені між собою - зрос-лолистою (наприклад, у картоплі, шипшини, гороху)

Найпомітніша частина квітки - віночок. Він скла­дається із переважно яскраво забарвлених видозміне­них листків - пелюсток. Віночок захищає тичинки і маточку від несприятливих впливів довкілля та при­ваблює комах-запилювачів. Віночок, як і чашечка, буває вільнопелюстковим (наприклад, у шипшини, грициків) або зрослопелюстковим (наприклад, у кульбаби, картоплі).

Чашечка і віночок разом складають покрив квітки -подвійну оцвітину (у петунії, вишні) (). У де­яких рослин оцвітина складається з однакових за формою та забарвленням пелюсток. Таку оцвітину на­зивають простою (у конвалії, тюльпана). У деяких рослин листки простої оцвітини забарвлені у зелений колір, чим нагадують чашолистки. Це - чашечко­подібна оцвітина (у кропиви, буряка, воронячого ока). Яскраво забарвлену просту оцвітину називають віночкоподібною (у тюльпана, лілії, проліска). Є квітки, у яких оцвітини взагалі немає, тому їх нази­вають голими (). Вони притаманні рослинам, які запилює вітер (наприклад, ясен, верба).

Головні частини квітки - тичинки і маточки (). Тичинки розміщуються в одне або кілька кіл уздовж внутрішнього краю оцвітини. Кожна ти­чинка утворена тичинковою ниткою та пиляком (). У пиляку формуються пилкові зерна, які містять статеві клітини. Сукупність пилкових зерен має назву пилок.

Маточка утворена одним чи кількома плодолист­ками та складається з нижньої розширеної частини -зав'язі, середньої видовженої - стовпчика (є не у всіх квіток) та верхньої - приймочки (). На внутрішніх стінках зав'язі містяться один або кілька насінних зачатків. Покриви насінного зачатка на верхівці не зростаються і залишають отвір - пил-ковхід. Із насінного зачатка звичайно після запилен­ня розвивається насінина, а із зав'язі - оплодень, які У сукупності утворюють плід. В утворенні плоду часто беруть участь й інші частини квітки (наприклад, квітколоже).

Кількість тичинок у квітках коливається від однієї (наприклад, у канни) до кількох сотень (на­приклад, у півонії). Маточок у різних видів рослин так само буває від однієї (наприклад, у яблуні, со­няшника, пшениці) до кількох десятків (наприклад, У Жовтцю, суниць).

Різноманітність квіток. У деяких видів рослин ти­чинки розташовані в одних, а маточки - в інших квітках. Такі квітки відповідно називають тичинкови­ми (чоловічими) та маточковими (жіночими) (). Квітки, що мають лише тичинки або лише маточки, називають одностатевими, на відміну від двостатевих (які мають і тичинки, і маточку).

У деяких рослин (наприклад, соняшника, волош­ки) частина квіток не має ні тичинок, ні маточок -їх називають нестатевими (). Вони яскраво забарвлені, чим і приваблюють комах-запилювачів до розташованих поруч одностатевих чи двостатевих квіток.

Види рослин з чоловічими та жіночими квітками, розміщеними на одній особині, називають однодомни­ми (наприклад, огірки, вишня, кукурудза, дуб). Якщо ж тичинкові та маточкові квітки перебувають на різних особинах (чоловічих і жіночих), то такі росли­ни мають назву дводомні (наприклад, верба, тополя).

Як ви дізнаєтеся далі, за особливостями будови квітки визначають різні родини покритонасінних рослин.

 

Повідомлення учнів

 

Поетична хвилинка.

Леся Українка –Конвалія-

 

Росла в гаю конвалія

 Під дубом високим,

 Захищалась від негоди

 Під віттям широким.

 

Та недовго повтішалась

 Конвалія біла, –

 І їй рука чоловіча

 Віку вкоротила.

 

Тарас Шевченко – Зацвіла в долині Червона калина…-

 

Зацвіла в долині

 Червона калина,

 Ніби засміялась

 Дівчина-дитина.

 

Ніна Воронюк - Ромашка-

 

На ромашці білій про любов питають:

 Любить, чи не любить? Пелюстки зривають.

 Не скуби ромашку, їй цвісти весною,

 Говори з красою вічно мовчазною.

 

Тарас Шевченко - Барвінок цвів і зеленів…-

 

Барвінок  цвів  і  зеленів,

 Слався,  розстилався;

 Та  недосвіт  перед  світом

 В  садочок  укрався.

 

Василь Кравчук – Чорнобривці -

 

Гарні квіти біля хати

 Навесні садила мати.

 Чорнобривці чорноброві

 Квітнуть в тиші вечоровій.

 

Чорнобривці чарівні

 Так і просяться в пісні.

 

Диво квіти

Яке це дивне диво — квіти!

 Чарівні форми й кольори.

 І можна світові радіти,

 Як сяє сонечко згори.

 Тоді всі квіти розцвітають.

 На казку схоже все стає.

 Метелики довкіл літають,

 Бджола між квітами снує.

 І джміль великий волохатий

 Танок над квітами веде.

 В пилкові жовтому, пухнатий

 То присідає, то гуде.

 А квіти гарні, розмаїті,

 Ввібрали диво-кольори.

 Видовище найкраще в світі,

 Казкове, що не говори…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V Узагальнення, систематизація та контроль знань і вмінь учнів

 

ЗАПИТАННЯ	ВІДПОВІДЬ
Значення квітки у житті рослини
Дайте визначення термін «квітка»
Перерахуйте складові частини квітки
Яка будова маточки?
Яка будова тичинки?
Яка будова чашечки?
Яка будова віночка?
Які бувають за будовою віночки?
Які бувають за будовою чашечки?
Із чого складається подвійна оцвітина?
Яка оцвітина називається простою?
Що таке одностатеві квітки?
Які рослини називають однодомними?

 

Бесіда «Охорона рослин»

VI. Домашнє завдання Вивчити § , побудувати «Квітку життя», або скласти синкан «Квіти».

VII. Підсумок уроку.

VIII. У вільну хвилину. Кросворд «Квітник»

Рефлексія:

• Як ви почували себе на уроці?
• Що сподобалось, а що не сподобалось підчас уроку?
• Як отримані знання можна використати у вашому життя?
• Як ви працювали на уроці?