Урок з біології для 8 класу на тему: «Робота серця».

Тема:  Робота  серця. 

Мета: 

• Ознайомити учнів з особливостями  роботи  серця  і  вивчивши  серцевий  цикл,  сформувати  в  учнів  поняття  про  нейрогуморальну  регуляцію  його  роботи; 
• продовжити  розвиток  творчих  здібностей  школярів,  їх  логічного  мислення  та  уяви; 
• сформувати  навички  розв’язування  біолого-математичних  задач  інформаційного  характеру;
• виховувати  в  учнів  потребу  в  здоровому  способі  життя;
• формувати  культуру  спілкування;
• створити  на  у  уроці  атмосферу  творчості,  доброзичливості.

Обладнання: комп’ютер,  відеофрагменти,  таблиці  «Будова  серця»,  «Робота  серця»,  томографія.

Тип  уроку:  вивчення  нового  навчального  матеріалу.

Терміни  та  поняття:  серцевий  цикл,  систола,  діастола,  систолічний  та  хвилинний  об’єм  крові,  саморегуляція  та  нейрогуморальна  регуляція  роботи  серця.

Хід  уроку

І.  Актуалізація  опорних  знань  учнів

Тренінг «ПЕРЕСАДКА СЕРЦЯ»

ІІ.  Мотивація  навчальної  діяльності.

Повідомлення  теми  та  завдань  уроку

•          Впродовж життя людини серце скорочується 2,5 мільярда разів і перекачує 250 мільйонів літрів крові. Підраховано, що цієї роботи достатньо, щоб підняти на­вантажений товарний потяг на верхівку гори Еверест.
•                  У надзвичайно тренованих людей серцебиття сильно уповільнюється і може складати 40-28 ско­рочень на хвилину.

• Італійський природодослідник Андреас Везалій у 1543 році писав: "...коли верхівка (серця) набли­жається до основи, то бічні частини розтягуються, порожнини серця наповнюються, шлуночки набувають форми овалу, і кров туди присмоктується". Чи вірно описав роботу серця людини А. Везалій?

Проблемне питання А. Везалій стверджував, що під час скорочення (систоли) серця відбувається його наповнення кров'ю, а під час розслаблення (діастоли) - його випорожнення. Насправді скорочення серця (систола) супроводжується потовщенням його стінок, зменшенням порожнин серця і вигнанням крові в артерії, а розслаблення серця (діастола) — наповненням його кров'ю.

ІІІ. Вивчення  нового  матеріалу

Властивості серцевого м'яза. Серцевий м'яз має такі фізіоло­гічні властивості: збудливість, провідність, скоротливість, автома­тно. Збудливість — це здатність серця переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників (механічних, хі­мічних, електричних). Наприклад, після зупинки серця його функцію можна знову відновити, ритмічно натискуючи руками на грудну клітку. Збудження, яке виникає в будь-якій ділянці серця, по­ширюється по всьому серцю. Цю властивість називають провідніс­тю. При поширенні збудження по серцю в ньому виникають електричні струми, що можуть бути зареєстровані за допомогою спе­ціального приладу — електрокардіографа. Запис електричних струмів серця називають електрокардіограмою ). Збуд­ження серцевого м'яза супроводжується його скороченням завдяки його властивості, як і скелетних м'язів, до скоротливості.

Автоматія серця — це здатність серця скорочуватися під впли­вом імпульсів, які виникають у самому серці. Ще 1902 року російсь­кий вчений О.О.Кулябко довів можливість підтримання життєді­яльності ізольованого серця людини.

У серцевому м'язі містяться спеціальні клітини, в яких автома­тично виникають ритмічні імпульси. Ці імпульси поширюються по серцевому м'язу і задають ритм його скороченню. Завдяки автоматії серце скорочується незалежно від нервових і гуморальних впливів. Автоматія серця дає змогу підтримувати життєдіяльність організ­му навіть при порушенні діяльності нервової системи.

Основні властивості серцевого м'яза

Збудливість — здатність переходити зі стану спокою до робочо­го стану під впливом різних подразників.

Провідність — здатність розповсюджувати збудження, що ви­никло на будь-якій ділянці, по всьому серцю.

Скоротливість — здатність м'язової тканини серця скорочува­тися під впливом збудження.

Автоматизм — здатність серця скорочуватися під впливом ім­пульсів, що виникають у самому серці.

Серцевий цикл. Серце працює ритмічно. Скорочення серця (сис­тола) чергується з його розслабленням (діастолою). Скорочення і розслаблення передсердь і шлуночків за нормальних умов строго вза-ємоузгоджені й становлять єдиний цикл роботи серця. Частота сер­цевих скорочень у стані спокою індивідуальна і коливається від 60 до 80 ударів на хвилину (уд./хв.). Серцевий цикл  починається зі скорочення передсердь, яке триває 0,1 секунди. За цей час кров з передсердь через клапани виштовхується у розслаблені шлуночки. Після закінчення скорочення передсердь скорочуються шлуночки. Венозна кров з правого шлуночка виштовхується до легеневої ар­терії, а артеріальна кров із лівого шлуночка  до аорти. Скорочен­ня шлуночків триває приблизно 0,3 секунди. Після цього вони роз­слаблюються і протягом наступних 0,4 секунди весь серцевий м'яз перебуває у стані спокою або загального розслаблення.

Тривалість серцевого циклу при частоті серцевих скорочень 72 уд./хв. становить 0,8 секунди. Період відпочинку у 0,4 секунди достатній для того, щоб серце повністю відновило свою працездатність. При збільшенні частоти серцевих скорочень тривалість серцевого циклу скорочується, в основному, за рахунок періоду відпочинку.

Нервові імпульси від рецепторів м'язів і сухожиль серця надходять до нервової системи. З нервової системи по симпатичних нервах по­тік імпульсів, що зростає, надходить до серця. Водночас збільшуєть­ся вміст адреналіну в крові. Ці нервові і гуморальні впливи збіль­шують частоту і силу серцевих скорочень, а відповідно і хвилинний об'єм крові. Цим досягається відповідність потужності виконуваної м'язами роботи необхідній кількості кисню і поживних речовин.

Розповідь учителя із заповненням таблиці

Серцевий цикл

Систолічний об'єм — кількість крові, що викидається серцем

за одне скорочення.

Хвилинний об'єм крові — об'єм крові, яка прокачується через серце протягом Однієї хвилини.

Все життя людини серце скорочується безперервно. Доведіть, що серце все ж таки більше відпочиває, ніж працює.

. Систола передсердь складає 0,1 с х100% /0,8с=12,5% тривалості серцевого циклу, а діастола - 100 —12,5% == 87,5%, систола шлуночків складає 0,3 с х 100%/0,8 с == 37,5% тривалості серцевого циклу, а діастола шлу­ночків - 100 - 37,5=62,5%. Отже, серце все ж таки більше відпочиває, ніж працює. Можна сказати, що в людини у віці60 років серце відпочивало не менше ЗО років.

Регуляція роботи серця

V   ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Лабораторне дослідження № 3

Тема. Вимірювання частоти серцевих скорочень

Відповідь на проблемне питання А. Везалій стверджував, що під час скорочення (систоли) серця відбувається його наповнення кров'ю, а під час розслаблення (діастоли) - його випорожнення. Насправді скорочення серця (систола) супроводжується потовщенням його стінок, зменшенням порожнин серця і вигнанням крові в артерії, а розслаблення серця (діастола) — наповненням його кров'ю.

VІ Домашнє завдання 

 Виконати завдання.

1.        Які гормони можуть спричинювати зміну частоти серцевих ско­рочень? (Адреналін, норадреналін,ацетилхолін)
2.        Як впливає нервова система на роботу серця? {Частота й сила серцевих скорочень може змінюватися під впливом нервових імпульсів, що надходять до серця з кори великого мозку)

Прочитати матеріал підручника відповідно до теми уроку

VІІ Підбиття підсумків уроку    Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи ува­гу на ті нові знання, які вони здобули в процесі уроку