Урок №
Дата:
Тема. Фізичні властивості речовин.
Мета:
освітня: навчити називати фізичні властивості речовин, наводити приклади речовин з різними фізичними властивостями, розрізняти фізичні властивості речовин, характеризувати речовини за їх фізичними властивостями
розвивальна: розвивати вміння порівнювати речовини з різними фізичним властивостями, проводити аналіз, узагальнювати, робити висновки; працювати з підручником; використовувати раніше набуті знання в новій навчальній ситуації;
виховна: виховувати творчу, допитливу особистість
Обладнання та реактиви: картки з тестовими завданнями, таблиці, малюнки, записи на дошці.
Базові поняття та терміни: властивості речовин, фізичні властивості речовин.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Фронтальне опитування
- Що називають фізичними тілами?
- З чого складаються фізичні тіла?
- Які речовини називають матеріалами?
- Що можна виготовити з деревини, кераміки, бетону, сталі?
- Як називають найдрібніші хімічно неподільні частинки, з яких складаються речовини?
- Хто в давнину висловив припущення про існування атомів?
- Які частинки називають молекулами?
- Хто з учених сформулював учення про атоми і молекули?
- За допомогою якого досліду можна довести, що молекули складаються з атомів?
ІІІ. Актуалізація опорних знань,умінь, уявлень та чуттєвого досвіду учнів.
1.Прийом «Мозковий штурм»
Пригадайте з вивченого на уроках природознавства, які властивості мають вода, кисень, вуглекислий газ.
ІV. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.
Ви вже знаєте, що нас оточують різноманітні тіла, або предмети. А з чого вони виготовлені? Із речовин.
Речовина – те,з чого складається фізичне тіло.
Речовина – це все, що має певну масу і займає той чи інший об’єм у навколишньому просторі.
Назвіть по одному прикладу речовин (гра з кубиком).
Як розібратися в цій безлічі речовин? Виявляється, що кожна речовина має певну сукупність властивостей, які визначають її індивідуальність. Що таке – властивість речовини? Які бувають властивості? Як їх можна визначити? Саме на ці питання ми повинні з вами знайти відповіді на уроці.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. З’ясуємо, що таке «властивість речовини»
Перед вами два предмета: один виготовлений з деревини, інший – із заліза. Чим відмінні деревина і залізо? (мозковий штурм)
- Залізо легко відрізнити від деревини за кольором, особливим блиском,
- на дотик: метал завжди здається холоднішим, бо краще проводить теплоту,
- використовуючи магніт, бачимо, що залізо притягується до нього, а деревина — ні.
- на відміну від заліза деревина у воді не тоне, бо її густина менша за густину води, а густина заліза — більша.
Ви назвали багато властивостей речовин . Тепер давайте сформулюємо визначення.
Властивості речовин – це певні ознаки, за якими речовини подібні між собою, або відрізняються одна від одної.
2. Розповідь вчителя про поняття фізичні властивості.
Різні речовини відрізняються одна від одної своїми властивостями. Наприклад, водень — це газ, дуже легкий, без кольору, запаху, смаку, має густину 0,00009 г/см3, практично нерозчинний у воді, кипить при температурі -253 °С, а плавиться при температурі -259 °С тощо. Ці властивості речовини називають фізичними.
Фізичними називають властивості речовин, які можна виміряти за допомогою приладів або визначити візуально.
Цукор — тверда крихка речовина білого кольору, солодка на смак, добре розчиняється у воді, температура плавлення дорівнює 185 °С, а густина — 1,59 г/см3.
Вода — рідина без кольору, яка замерзає при 0 °С, кипить при 100 °С, її густина — 1 г/см3 (при 4 °С). Вода погано проводить тепло і не проводить електричний струм.
Такі фізичні властивості речовин, як колір і запах визначають безпосереднім спостереженням, тому їх важко описати точно. Лід, який здається нам безколірним, при подрібненні стає білим.
Фізичні властивості речовин, які можна виміряти — температура плавлення і кипіння, густина, тепло- і електропровідність — подано в довідниках.
3.Пояснення плану опису фізичних властивостей, запис у зошит.
Описати фізичні властивості речовин можна, скориставшись таким планом:
1. Який агрегатний стан (газоподібний, рідкий чи твердий) має речовина за певних умов?
2. Який колір має речовина? Чи має вона блиск?
3. Чи має речовина запах?
4. Яка твердість речовини за відносною шкалою твердості (шкала Мооса).
5. Чи є речовина пластичною, крихкою, еластичною?
6. Чи розчиняється речовина у воді?
7. Яка її температура плавлення? Кипіння?
8. Яка густина речовини?
9. Чи проводить речовина теплоту і електричний струм?
10. Форма кристалів (для кристалічних тіл).
4. Розповідь - коментарій до фізичних властивостей.
ТЕМПЕРАТУРА ПЛАВЛЕННЯ. Кожна тверда речовина має певну температуру плавлення, тобто переходу з твердого стану в рідкий. Наприклад, лід плавиться всього лише за температури 0 °С, а тугоплавкий метал вольфрам — за +3410 °С. Тому з нього виготовляють нитки розжарювання електричних лампочок Температура, за якої тверда речовина стає рідиною, дістала назву температура плавлення.
ТЕМПЕРАТУРА КИПІННЯ. Рідинам властивий перехід з рідкого агрегатного стану в газоподібний. Температура, за якої це відбувається, називається температурою кипіння. У води вона дорівнює +100 °С, у медичного спирту — близько +78 °С. Цінний продукт харчування — соняшникова олія — кипить за температури близько +150 °С. Температура, за якої рідина перетворюється на газувату речовину, називається температурою кипіння.
КОЛІР. Речовини мають різний колір. Так, цукор — білий, вуглець — чорний, золото і сірка — жовті, залізо — сріблясто-сіре, а ось вода, кисень, вуглекислий газ — безбарвні. Знання кольору речовин допомагає розрізняти їх під час проведення хімічних дослідів.
ЗАПАХ. Відчути речовину за допомогою органа нюху можна навіть тоді,
коли її не видно, за умови, що вона має запах. Частинки такої речовини неміцно тримаються одна одної і легко потрапляють у повітря. Одні речовини мають характерний запах, інші —ні. Наприклад, він є в оцтової кислоти, але відсутній у води, цукру, кухонної солі, заліза.
ТЕПЛОПРОВІДНІСТЬ Й ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ. Здатність речовин проводити тепло називається теплопровідністю, а здатність речовин проводити електричний струм — електропровідністю. Так, завдяки високій теплопровідності залізо використовують у виготовленні кухонного посуду для нагрівання та кип’ятіння. З алюмінію та міді виготовляють електричні дроти, тому що вони мають високу електропровідність.
Матеріал гума, навпаки, не проводить електричний струм, тому електрики працюють у захисних гумових рукавицях. Такий матеріал, як порцеляна, добре проводить тепло, але не проводить електричного струму.
СМАК . Оцет має кислий смак, кухонна сіль — солоний. А який смак у цукру?
Пам’ятайте правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті і
ніколи не пробуйте на смак речовини, працюючи з ними.
V. Узагальнення та систематизація знань.
1. Робота з підручником.
Прочитайте в підручнику с.48-54.
2. Виконання завдань.
1. Розподіліть у два стовпчики назви тіл і речовин: зошит, папір,скло, тканина, крейда, мідь, мідний дріт.
2. Заповніть таблицю «Властивості речовин» (робота в зошиті).
Ознака |
Речовина |
|
Цукор |
Сіль |
|
Агрегатний стан за звичайних умов |
Тверда речовина |
Тверда речовина |
Колір |
Білий |
Білий |
Блиск |
Немає |
Немає |
Запах |
Немає |
Немає |
Смак |
Солодкий |
Солоний |
Розчинність у воді |
Добре розчинна |
Добре розчинна |
Температура плавлення °С |
185 |
801 |
Температура кипіння °С |
Розкладається |
1465 |
Густина |
1,59 |
2,17 |
Електрична провідність |
Не проводить електричний струм |
Не проводить електричний струм |
Теплопровідність |
Проводить тепло |
Проводить тепло |
Висновок |
Цукор відрізняється від солі температурою плавлення, температурою кипіння, густиною та смаком |
VІ. Підсумок уроку.
1.«Сьогодні на уроці я зрозумів, що…»
VІІ. Домашнє завдання.
1.Опрацювати §7 , виконати завдання с.56-57 № 1-3,5-7 (усно), №4 (письмово).
2. Повторити правила поведінки в кабінеті хімії.