Урок з історії "ГОЛОД 1946-1947 рр на Україні" + презентація до уроку

«Голодомор в Україні 1946-1947роки»Суми, 2017

Голодомор в Україні 1946 – 1947рр.— масовий голод, який влаштувала народам СРСР російсько-більшовицька диктатура 1946–1947.

Причини голоду на Україні

- Було пограбовано і зруйновано близько 30 тисяч колгоспів і радгоспів, тисячі сіл. Різко скоротилося поголів'я худоби. Значно постраждали тракторний і комбайновий парки.- Третій голод, який влаштувала російсько-комуністична диктатура 1946–1947рр., був спричинений спланованою акцією сталінського Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім нарожам. В 1946 з СРСР вивезено 350 тисяч тонн зерна до Румунії, у 1947 — 600 тисяч тонн зерна — до Чехословаччини, за тих два роки Польща отримала з Радянського Союзу 900 тисяч тонн хліба. Стан сільського господарства після закінчення Другої світової війни був дуже складний. Розорене війною сільське господарство, яке потребувало допомоги, аби стати на ноги, ще більше було підірване засухою.

У січні 1946 року М. С. Хрущов, виступаючи на нараді передовиків сільського господарства, сказав: «…Засуха, вона, як і хвороба: коли з'являється, то найбільше приковує до ліжка людей з кволим організмом, вони швидше захворюють, легше піддаються хворобі…»

4 липня 1946 рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У таємною постановою затвердили річний план хлібозаготівель з урожаю 1946 по Українській РСР у кількості 340 млн пудів: « - Вимагалося в дводенний строк довести до районів встановлені для кожної області плани хлібозаготівель; - Розробити й довести до кожного господарства п'ятиденні графіки здавання зерна з метою закінчення хлібозаготівель не пізніше 1 жовтня 1946 р…»

Високі плани хлібозаготівлі з урожаю 1946 року.2) Запровадження прямих податків за користування селянами присадибними ділянками.

3) Несприятливі погодні умови на більшій частині радянської УСРР у 1946 р. 4) Зруйноване війною сільське господарство.

5) Експортування зернових за кордон.6) Недостатня кількість робочих рук. 80% працюючих – жінки.

Спогади очевидців голодомору 1946-47 рр.на Україні

«…Весна і літо 1946 року були надзвичайно посушливими. Урожаю майже не було. Кури, свині, коні були вирізані і через відсутність кормів, і через нестачу їжі для людей. Не дивлячись на такі складні умови, держава почала примусове вилучення залишків зерна та інших продуктів харчування. Вже перед Новим 1947 роком розпочалося масове голодування селян. Пік голоду припав на весну-літо 1947 року. В цей час люди масово їли буряки, котів та собак. Кожен раз ці спогади я згадую ці сльозами на очах, згадуючи ті страхіття, які пережили люди…» Дєдова Є. В., с. Ленківці, Кельменецький район, Чернівецька область

«Наша сім’я була велика, аж п’ятеро осіб. Тому в 1946-1947рр. ми дуже голодували. їсти було нічого, особливо навесні. Щавель і кропиву люди в селі й за селом повиривали, не знайдеш ніде нічого. Я ходила по свинячу кропиву, потім мати парила з неї борщ. А працювала я в той час на торфорозробках, які розташовувалися за селом. Із собою брала на роботу борщ у горщику. Але по дорозі на роботу той борщ з’їдала, бо дуже їсти хотілося. А потім увесь день працювала голодною. За роботу на торфорозробках отримувала. мізерні копійки “За ці гроші мати купувала трішечки муки й потім кидала її по дрібці в борщ замість картоплі. Одягу теж майже не було ніякого. Ходили роздягнені й босі. Якусь там одежину виготовляли самі з полотна. Потім фарбували якимись рослинними барвниками. У тому й ходили, А купити щось не могли, бо не було за що. Це був дуже страшний період. Не знаю навіть, як мій змогли вижити…»«Хомчук Т. Я., с. Нові Млини , Щорського району Чернігівської області»

«…1946 рік був засушливим і неврожайним. До того ж держзакупки "вимели" з хати все. Навіть декілька кілограмів квасолі, які мама сховала, знайшли і забрали. Односельчани рушили в так звану "западну", де можна було поміняти одяг, різні речі на продукти…»Ляшок О. В.,с. Комарів, Кельменецький район, Чернівецька область

Масштаби голоду для України

Весною та літом 1946р. 16 областей України зокрема: Київська, Полтавська, Вінницька, Рівненська, Житомирська, Кіровоградська, Одеська, Херсонська, Запорізька, Миколаївська та ін. вразила посуха.

Наслідки голоду для України

Голод 1946-1947 рр. залишив значний відбиток на демографічному розвитку України. Внаслідок голодомору серед сільського населення поширилася дистрофія. За офіційними повідомленнями на початку 1947 р. в Україні нараховувалося 448 тис. хворих на дистрофією, серед яких 150 тис. перебували у важкому стані й потребували термінової госпіталізації.

Голод значно ускладнив і без того важкий процес відбудови України. Скорочувалися трудові ресурси, треба було поповнювати капіталовкладення в сільське господарство. Негативно вплинув голод і на моральний стан суспільства, що поставило Україну в невигідні умови порівняно із західними країнами. Період голоду негативно сказався на свідомості, психології людей, що позначилось на їх поведінці та вчинках як під час продовольчої скрути 1946-1947 рр., так і в подальші роки

Голод засвідчив, що позбавлене державної підтримки населення було змушене рятуватися самотужки, часто йдучи на злочини та нелюдські вчинки, переступаючи моральні норми. Голод суттєво вплинув на криміногенну ситуацію, особливо збільшилась кількість грабунків особистого майна громадян і запасів продовольства. У ІІ половині 1946 р. та І половині 1947 р. кримінальні злочини такого Об’єктами нападів ставали магазини, сховища, бази, а також помешкання і господарчі будівлі жителів міст і сіл. Ішли грабувати, часто зі зброєю в руках, організовуючись у групи, робітники, службовці, колгоспники, військовослужбовці. Спецслужби фіксували у висловлюваннях людей недовіру до влади й розуміння того, що голод був спричинений не посухою, а радянським державним устроєм.

Отже, мізерний заробіток, необхідність красти чи тікати з колгоспу були єдиним, але не широким арсеналом засобів для селянина, щоб прожити у післявоєнному колгоспі. Вияв реакції людей на цю ситуацію знайшов своє відображення також в народному фольклорі. На «допомогу» колгоспам у виконанні тих чи інших постанов, проведені сільськогосподарських кампаній були надіслані уповноважені з різних радянських і партійних організацій.

Дякуємо за увагу!