Урок з історії України для 10-го класу "Окупація України військами Німеччини та її союзників."

Урок 1  Окупація України військами Німеччини та її

союзників.

 

Мета уроку: охарактеризувати хід бойових дій на території України в 1941 – 1942 рр., розкрити причини поразки Червоної Армії та окупації України німецькими військами та їх союзниками, показати героїзм воїнів у боротьбі проти загарбників;

 Розвивати вміння аналізувати, давати оцінку історичним подіям та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою точку зору та вміння аргументовано відстоювати її;

 Виховувати учнів в дусі патріотизму, національної гідності та самоповаги.

 

Тип уроку:  комбінований

 

Обладнання: карта «Україна в роки Другої світової війни»,   фотоілюстрації

 

Основні дати:  22 червня 1941 р. – напад гітлерівської Німеччини та її союзників на СРСР, початок німецько-радянської  війни;

 23-29 червня 1941 р. – перша танкова битва в районі Луцьк – Броди – Рівне – Дубно. Поразка радянських механізованих корпусів;

 30 червня 1941 р. – створення ДКО;

 7 липня (11 липня) – 19 вересня 1941 р. – оборона Києва;

 16 липня (5 серпня) – 16 жовтня 1941 р. – оборона Одеси;

 30 жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р. – оборона Севастополя;

 Травень – червень 1942 р. – поразки радянських військ під Харковом і на Керченському півострові.

 

 ХІД УРОКУ:

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання:

 

 Проводиться у письмовому вигляді:

 

Робота з поняттями і термінами:

 

 І варіант

1. Радянізація – це…

2. Пакт Молотова-Ріббентропа – це…

 

 ІІ варіант

1. «Визвольний похід» Червоної Армії – це…
2. Народні Збори Західної України – це…

 

Історичний диктант

 

1. Хто з керівників Німеччини та СРСР підписав договір від 23 серпня 1939 р? Які посади в своїх державах займали ці люди?
2. Назвіть основні положення секретного протоколу від 23 серпня 1939р.
3. Назвіть українські землі, що ввійшли до складу СРСР та УРСР.
4. Між якими державами підписаний Договір про дружбу і кордони? Вкажіть дату його підписання.

 

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

 

Вчитель: Сьогодні ми розглянемо період окупації України військами Німеччини та її союзників, а також з’ясуємо причини поразок Червоної Армії на початку німецько-радянської війни.  Також ми з вами повинні, проаналізувавши історичні факти, з’ясувати, чи можна було б уникнути нищівної поразки, що її зазнала Червона Армія на території України у 1941 – на поч.. 1942 рр.

 Отже, у своїх планах німецьке командування важливе місце відводило завоюванню у найкоротші терміни України з її родючими землями й величезними сировинними ресурсами. Про це свідчить, зокрема, і план «Барбаросса», в якому зазначалося, що «… групі армій, яка діє південніше Прип’ятських боліт, належить з допомогою  концентрованих ударів, тримаючи головні сили на флангах, знищити російські війська, що перебувають на Україні, ще до виходу останніх до Дніпра. З цією метою головний удар завдається з району Любліна в загальному напрямку на Київ…»

Про важливість України для гітлерівського керівництва свідчать історичні документи. « Якщо ми хочемо владарювати у світі, то спершу повинні перемогти Росію», - повторював А.Гітлер. «Якби Урал з його незліченними сировинними багатствами, Сибір з його лісами і Україна з неозорими полями стали власністю Німеччини, німці назавжди забули б, що таке злидні», - заявив він на з’їзді нацистської партії 1936 р. Про винятково важливе місце України в завойовницьких планах нацистів фюрер підтвердив перед початком Другої світової війни: «Все, що я роблю, спрямовано проти Росії. Мені потрібна Україна!»

 А в переддень нападу на СРСР, 21 червня 1941 р. А.Гітлер писав італійському лідеру Б.Муссоліні: «Перш за все я сподіваюся, що нам вдасться забезпечити н а тривалий час спільну продовольчу базу в Україні. Ця країна стане основним  поставником тих ресурсів, які нам знадобляться в майбутньому».

 22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. Україна стала одним із перших об’єктів агресії.

 Союзники Німеччини – Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія – діяли за планом «Барбаросса», в основу якого було покладено ідею «бліцкригу» - блискавичної війни. На території України радянські війська були поділені на 2 фронти: Південно-Західний і Південний, якими командували М.Кирпонос і І.Тюленєв. У боях брали участь і моряки Дунайської й Пінської річкових флотилій та Чорноморського флоту.

 На Україну наступала німецька група армій «Південь» (командувач генерал-фельдмаршал фон Рунштедт), яка складалася із трьох німецьких армій (6, 17 та 11-ої) 1-ї танкової групи Клей ста, двох румунських армій, словацького та угорського корпусів. Завданням групи «Південь» було захопити Правобережжя, форсувати Дніпро, наступати на Донбас і Крим. Румунські війська завдали допоміжного удару на півдні – через Молдавію, південні райони.

 

Далі вчитель пропонує учням проаналізувати дані таблиць щодо співвідношення сил на Південному напрямку фашистської агресії.

 

 

 

 

 

 Співвідношення сил і сторін

 

	СРСР (війська КОВО і ОдВО)	Німеччина і союзники (група армій «Південь»)	Співвідношення
Дивізії	91,5	61,5	1,5  :  1
Особовий склад	1412136	1508500	1  :  1
Гармати й міномети	26580	16008	1,7  :  1
Танки	8069	1444	7  :  1
Літаки	4696	1829	2,6  :  1

 

 

 

Співвідношення сил на ділянці головного удару групи армій «Південь»

 

	СРСР ( 5 армія)	Німеччина (6 армія і 1 танкова група	Співвідношення
Дивізії	8	15	1  :  1,9
Особовий склад	93368	339340	1  :  3,6
Гармати й міномети	2215	4035	1  :  1,8
Танки	712	521	1,4  :  1

 

Учні пропонують свої висновки: Сили сторін були нерівними. Червона Армія  мала перевагу в танках, літаках, гарматах, мінометах, тільки в живій силі дещо поступалася Німеччині. Але на ділянці головного удару фашисти зуміли створити перевагу

 

Далі заслуховуються повідомлення учнів, які самостійно опрацьовували додаткову літературу і підготували історичну довідку про перші дні війни.

 

  З перших днів війни на західних кордонах України розпочалися напружені кровопролитні бої. Головний удар німці завдали в напрямку Львова і Луцька з метою знищити війська противника у львівському виступі. У неймовірно складних умовах раптового нападу прикордонники і війська Південно-Західного фронту чинили відчайдушний опір. Часом до останнього бійця захищали кинуті напризволяще прикордонні застави. У результаті за перший тиждень війни 30% всіх запасів боєприпасів, 5,4 із 7,6 млн гвинтівок, 191 із 240 тис. кулеметів, більшу частину запасів пального і  продфуражу було або знищено, або захоплено противником.

 Ось як описує типову фронтову картину перших днів війни її учасник В.Павлов: «Перший день війни я зустрів у Чернівцях. І от що дивно: три місяці ми сиділи там по першій бойовій готовності, без вихідних, без відпочинку, в окремі дні у нас було по 5 бойових вильотів, спали прямо під літаками – і раптом у суботу, 21 червня, вишиковують нас й оголошують, що завтра вихідний день. Зняли бойове чергування, все зачохлили… Наслідком цих дій стало знищення німцями 2 полків (120 літаків) нових бойових машин. Подібне діялося на всіх 66 польових аеродромах Південно-Західного фронту».

 22 червня 1941 р. на радянських аеродромах було знищено 1200 бойових літаків, війська втратили прикриття з повітря.

 В Україні головного удару було завдано військам Південно-Західного фронту. В результаті удару противника між 5 і 6 арміями Південно-Західного фронту утворився розрив шириною 55 км. Туди було кинуто танкову групу генерал-лейтенанта Клей ста. Тиждень, з 23 до 29 червня 1941 р. , в районі Луцьк-Броди-Рівне-Дубно тривала найбільша танкова битва початкового періоду війни, в якій з обох боків брали участь близько 2 тис бойових машин. Радянські танкісти зазнали величезних втрат із співвідношенням 1 : 20 не на їх користь. Але Південно-Західний фронт вдалося врятувати від оточення і повного знищення. Його війська змушені були швидко відступати, залишивши Західну Україну. 30 червня 1941 р. бої точилися на відстані 100-200 км від кордону. Німці окупували Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Ковель, Здолбунів. Спроба зупинити противника на старому державному кордоні не вдалася. Німецькі війська прорвали оборону Південно-Західного фронту в районі Новоград-Волинський – Шепетівка і розгорнули наступ на Київ. 11 липня на Житомирському шосе вони підійшли до р.Ірпінь, що протікала за 15 км від столиці України.

 Битви перших тижнів війни завершилися катастрофічною поразкою радянських військ, які змушені були залишити Литву, Латвію, Молдавію, майже всю Білорусію, Естонію і значну частину України. Було повністю розгромлено 30 і наполовину 70 дивізій Червоної Армії, втрачено 850 тис бійців і командирів, 3,5 тис літаків, понад 6 тис танків, близько 40 тис гармат. До сер. Липня Південно-Західний фронт втратив 2648 із 4200 танків. В авіаційних частинах залишилось всього 249 літаків.

 3 липня 1941 р. Сталін закликав народ СРСР підійматися на війну, яку назвав Великою Вітчизняною.

 Все це свідчить про поразку Червоної Армії в перші тижні війни, як у військовому, так і в політичному аспектах.

 23 червня 1941 р. було створено Ставку Верховного Головнокомандування, 30 червня – Державний Комітет Оборони.

 

 

 

 

Розповідь про мобілізаційні заходи оформлюється у схему:

 

 

У низці районів запроваджено воєнний час, відповідно до якого військова влада отримала надзвичайні повноваження.

   ↓↓

 

7 липня 1941 р. – президія ВР СРСР і УРСР, РНК УРСР і ЦК КПбУ опублікували звернення до укр..народу, в якому закликав до рішучої відсічі ворогам.

   ↓↓

 

Протягом перших трьох місяців з областей України до  лав армії та флоту пішло 2,5 млн осіб, понад 2 млн працювало на будівництві оборонних споруд, із добровольців формувалися загони народного ополчення.

   ↓↓

 

Здійснювалась перебудова народного господарства на воєнний лад: було збільшено робочий день, вводились понаднормові роботи.

 

 

На схід виїхало з України понад 3,5 млн робітників, селян і службовців.

   ↓↓

 

До східних областей РРФСР, середньоазіатських республік було евакуйовано понад 550 підприємств, майно багатьох колгоспів і радгоспів, у тому числі 30 тис. тракторів, 10 млн голів худоби. Евакуацією на Україні керувала комісія на чолі з заступником голови РНК УРСР Д.Жилою.

   ↓↓

 

Все, що не можна було вивезти, підлягало знищенню.

 

 

 Далі учням пропонується завдання за підручником визначити основні причини поразок Червоної Армії в перші дні війни. Двоє учнів оформлюють відповідь на дошці у вигляді тез:

 

• Воєнно-політичне керівництво країни, очолюване Й.Сталіним, своєю антинародною внутрішньою та авантюрною зовнішньою політикою поставило СРСР на межу катастрофи.
• Кращі військові кадри були репресовані.
• Молоді командири не мали необхідних знань і досвіду. Лише 7% командирів мали вищу військову освіту.
• У військах панувала система жорсткої централізації управління і суворого підпорядкування, що сковувало ініціативу командирів.
• Більше половини запасів зброї, боєприпасів, техніки, пального було зосереджено біля кордонів, а тому захоплено або знищено противником у перші дні війни.
• Було здійснено демонтаж інженерних споруд на старому радянсько-польському кордоні і не збудовано нових.
• Станін не довіряв фактам, які свідчили про підготовку Німеччини до вторгнення.
• Використання Німеччиною промислових, сировинних, продовольчих і фінансових ресурсів підкорених країн.
• Перевага першого удару.
• Міжнародна ізоляція СРСР.
• Хибність твердження, що радянські війська вестимуть воєнні дії на «ворожій території» та «малою кров’ю».
• Перевага німецьких солдатів, офіцерів, танкістів, льотчиків над радянськими у вправності, знаннях, оперативності, досвіді ведення бойових дій.

 

 

 

 

Використовуючи підготовлену до уроку таблицю, вчитель ознайомлює учнів з ходом оборонних боїв влітку-восени 1941 р.

 

Вчитель: 

22 липня 1942 р. радянські війська залишили м. Свердловськ Ворошиловградської області, після чого вся територія України була окупована німецько-фашистськими військами та їх союзниками. Сталося це в результаті поразок весняного наступу 1942 р., про які ми тільки-но згадували.

Тринадцять місяців замість запланованих кількох тижнів витратив вермахт для захоплення України. Але, якщо проаналізувати вищезгадані факти, то можна зробити висновок, що доля України була б не такою трагічною, якби радянське керівництво не припустилося багатьох помилок.

 

IV. Підведення підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів.

 

 

V. Домашнє завдання:

 

• опрацювати матеріал підручника;
• творче завдання:  скласти ланцюжок військових подій 1941 р.