Урок з історії України для 5-го класу на тему «Друга світова війна»

Конспект уроку

з історії України

для 5-го класу

на тему

«Друга світова війна»

Підготувала

учитель історії та правознавства

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Тетяна Василівна

2018

Тема. Друга світова війна   (Слайд 1)

Мета: розповісти учням про Україну у Другій світовій війні, ознайомити з найважливішими подіями та найвідомішими історичними діячами Другої світової війни; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичною картою, вміння аналізувати та робити висновки; виховувати патріотичні почуття та почуття гордості за співвітчизників, які захищали свою Батьківщину.   (Слайд 2)

Обладнання: підручник «Історія України (Вступ до історії)» для 5 класу (В. С. Власов), ілюстрації, мультимедійна презентація,проектор, атласи.

Тип уроку: комбінований.

Важливі дати:

• 1939 – 1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни.
• 1 вересня 1939 р. – початок Другої світової війни
• 22 червня 1941 р. – напад Німеччини на Радянський Союз.
• 6 листопада 1943 р. – звільнення Києва.
• 9 травня 1945 р. – завершення Другої світової війни.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Впізнайте історичного діяча, зображеного на портреті. Охарактеризуйте його одним реченням.   (Слайд 3)

   Михайло Грушевський

2. Установіть відповідність між датою та подією.   (Слайд 4)

3. Розшифруйте слова.   (Слайд 5)

УНР – Українська Народна Республіка

УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка

СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік

Дніпрогес – Дніпровська гідроелектростанція

4. Виберіть із переліку ті слова, що стосуються історії України 20-30-х років 20 ст. Усно витлумачте їх.   (Слайд 6)

Генеральний Секретаріат; Гетьманат П. Скоропадського; Голодомор; «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь»; індустріалізація; Колгосп; розкуркулення; Українська Народна Республіка; Центральна рада.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Робота з літературним джерелом.     (Слайд 7)

• Прослухайте вірш Ліни Костенко та скажіть про яку подію йдеться.

Мій перший вірш написаний в окопі,

На тій сипкій од вибухів стіні,

Коли згубило зорі в гороскопі

Моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава.

Горіла хата. Ніч здавалась днем.

І захлиналась наша переправа

Через Дніпро – водою і вогнем.

… а я писала мало не осколком

великі букви, щойно з букваря, -

той перший віршик, притулившись скраю,

щоб присвітила поночі війна.

Який він був, я вже не пам’ятаю.

Снаряд упав – осипалась стіна.

• Що вам про неї відомо?
• Сьогодні ми дізнаємося більше про Другу світову війну, які події стали найважливішими та як вона зачепила Україну.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з візуальними джерелами.   (Слайд 8)

• Роздивіться фотографії. Чи знаєте ви, яким подіям присвячено зображені пам’ятники?
• Де вони знаходяться?
• Чи згадують події Другої світової у вашій сім'ї?
• Чи потрібно згадувати трагічні сторінки історії? Чому?
• Як треба ставитися до людей, які пережили війну?

2. Розповідь учителя.

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. (Слайд 9) Їй передувала угода провідних європейських держав про поділ Чехо-Словаччини та договір Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, які прагнули володарювати у світі. (Слайд 10) Вони на свій розсуд вирішили долю багатьох народів Європи. Сама за їхньою згодою західноукраїнські землі відійшли до складу Радянського Союзу.

Та вже 24 серпня 1941 р. Німеччина без оголошення війни та жодного попередження напала на Радянський союз. (Слайд 11)

3. Робота в парах.    (Слайд 12)

• Сформулюйте за змістом тексту 3-4 питання, які починаються словами Що? Хто? Де? Як? Коли?, і одне запитання Чому?. Задайте їх однокласникам.

4. Розповідь учителя.

Українські землі стали безпосереднім полем бою. Криваві бої, які тут точилися, призводили до жахливих руйнувань та смертей мільйонів людей. Збройні сили СРСР (Червона армія) виявляли мужність, сміливість та відвагу, але змушені були відступати. (Слайд 13) Від 11 липня по 19 вересня тривала героїчна оборона Києва. (Слайд 14) Уже через рік всю територію України було окуповано німецькими військами та їх союзниками.

Окупація – тимчасове загарбання однією державою території іншої держави. (Слайд 15)

Окупанти хотіли перетворити українські землі на постачальника продовольства та сировини. «Новий порядок», який установили німці, відзначався ворожістю та жорстокістю. Близько 4 млн осіб закатували, 2,5 млн – відправили на примусові роботи до Німеччини. Вони мали обов’язково носити нагрудний знак «Ost». Слово «остарбайтер» у перекладі з німецької означає «робітник зі Сходу».  (Слайд 16)

5. Робота в малих групах.   (Слайд 17)

Оберіть одне із джерел та опрацюйте його за планом.

1. Коли відбувалися події, описані в джерелі?
2. Які факти свідчать про ворожість та жорстокість окупаційного режиму?
3. Які факти вразили найбільше?

6. Розповідь учителя.

Протягом 1943 – 1944 рр. відбувалося визволення України від загарбників. Важливою була битва за Дніпро, яка відбувалася протягом 4 місяців ( 24 серпня 1943 – 23 грудня 1943). (Слайд 18) 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського флоту під командуванням генерала Миколи Ватутіна визволили Київ. (Слайд 19) Крім Червоної армії за звільнення Батьківщини боролися партизани.

Партизани – спільна назва учасників недержавних військових об’єднань.  (Слайд 20)

У лісах Сумщини та Чернігівщини діяли сотні партизанських загонів та партизанські з’єднання під командуванням Сидора Ковпака та Олексія Федорова. (Слайд 21) Було створено Українську повстанську армію (УПА). Уже 28 жовтня 1944 р. вся територія сучасної України була звільнена від гітлерівських військ. (Слайд 22) Днем, коли схиляють голови перед визволителями, є 9 травня – День Перемоги. (Слайд 23)

7. Розшифруйте анаграму. (Слайд 24)

РНОЕД – орден.

• Що це таке? Кому видають ордени? За що?
• Чи можуть ордени бути історичним джерелом? Чому?
• Розгляньте орден, який був найвищим військовим орденом. Що він може розповісти про минуле?

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Робота з картою (с. 151)

• Попрацюйте з картою на с. 151.
• Які міста у гітлерівці захопили 1941-1942 рр.?
• З’ясуйте послідовність визволення українських міст від нацистської окупації?
• Які міста були звільнені останніми?

2. Хронологічна задача.   (Слайд 25)

         9 травня 2010 р. святкували 65-річчя Перемоги. Обчисліть, у якому році закінчилася війна? Яку річницю святкуватимемо у цьому році?

2010 – 65 = 1945 рік

2018 – 1945 = 73 роки

3. Вправа «Так – Ні».

• Друга світова війна почалася 22 червня 1941 р. –
• З початком Другої світової війни на територію Західної України було введено радянські війська. +
• Землі України зазнали ударів ворога вже в перші години початку війни. +
• Через рік від початку війни українські землі було повністю окуповано німецькими військами. +
• Гітлерівці прагнули відновити незалежність України. –
• Важливе значення для звільнення українських міст мала битва за Дніпро. +
• Військами під командуванням С. Ковпака було звільнено Київ. –
• УПА воювала як проти гітлерівців, так і проти Червоної армії. +
• День Перемоги святкують 9 травня. +

6. Підсумки уроку.

1. Доберіть кілька слів-прикметників, якими можна охарактеризувати Другу світову війну.

7. Домашнє завдання.     (Слайд 26)

1. Опрацювати § 19 підручника.
2. Опрацювати завдання вкінці параграфа.
3. Намалювати листівку-подяку для ветерана.