Урок з історії України для 8-го класу на тему «Освіта і наука на українських землях в 20-90-х роках XVIII ст.»

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку

з історії України

для 8-го класу

на тему

«Освіта і наука на українських землях в 20-90-х роках XVIII ст.»

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала учитель

історії та правознавства

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Т. В.

 

 

 

 

 

2018

Тема: Освіта і наука на українських землях в 20-90-х роках 18 століття

Мета: проаналізувати розвиток освіти та науки на українських землях, охарактеризувати діяльність Києво-Могилянської академії, познайомити учнів із українським філософом Г. Сковородою; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати в учнів повагу до культурної спадщини українського народу.

Обладнання: підручник, ілюстрації до теми, роздатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент.

1. Робота з цитатою.

• Прочитайте цитату відомого українського діяча. Як ви її розумієте?

Бери вершину і матимеш середину.

Григорій Сковорода

• Бажаю вам завжди прагнути і досягати тільки вершин. Давайте сьогодні наблизимося до вершини знань з історії України.

2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

4 А. царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України (1783)

1 Б. остаточна ліквідація гетьманства (1764)

3 В. остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі (1775)

2 Г. Коліївщина (1768)

2. Робота з історичним джерелом.

• Установіть, якої події стосується фрагмент з історичного джерела.

«…Почали вони.. надто далеко поширювати своє зухвальство, привласнюючи й вимагаючи врешті для себе, начебто як надбання їхньої власності, не тільки всі ті землі, які ми придбали в останній війні від Порти Оттоманської, але навіть і ті, які зайняті поселеннями в Новоросійській губернії, мотивуючи, начебто їм і ті, й інші здавна належали… Запроваджуючи власне хліборобство, ліквідували вони цим саму підвалину залежності їх від престолу нашого і задумували, створити із себе посеред вітчизни область повністю не залежну під власним своїм несамовитим управлінням…».   (Остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі)

3. Хронологічна задача.

Рік другого поділу Польщі + рік першого поділу Польщі – рік загибелі Олекси Довбуша – століття, у якому зародився рух опришків – друга цифра записаного арабськими цифрами століття, у якому на чолі загонів опришків стояли В. Баюрак та І. Бойчук – у результаті якого поділу Польщі майже вся Галичина, західна частина Волині й Поділля опинилися у складі Австрії.

Відповідь: 1793 + 1772 – 1745 – 16 – 8 – 1 = 1795

• Яка подія відбулася у 1795 році? (Третій поділ Польщі)

4. Робота з історичною картою.

• Покажіть на карті:

• райони гайдамацького руху 1750-х років;
• район, що був охоплений Коліївщиною;
• територію Запоріжжя у 1775 році;
• територію Гетьманщини в часи скасування гетьманства.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Робота з хмарою слів.

• Розгляньте хмару слів та спробуйте сформулювати тему нашого уроку.
• Які саме слова найбільше допомогли вам зорієнтуватися? Чому?

• Сьогодні ви дізнаєтеся про розвиток освіти та науки на українських землях, охарактеризуєте діяльність Києво-Могилянської академії, познайомитесь із українським філософом Г. Сковородою.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з літературним джерелом (с. 233 підручника).

• Проаналізуйте уривок з вірша Г. Сковороди.
• Як Б. Хмельницький, на думку автора, прислужився утвердженню ідеалів свободи?

2. Розповідь учителя.

Наприкінці 18 ст. у Російській імперії було здійснено загальнодержавну освітню реформу. На Слобідській та Лівобережній Україні впроваджувалися нові типи шкіл. Чотирирічні головні народні училища мали навчати дворянських дітей. Їх відкривали у Києві, Чернігові, Новгороді-Сіверському, Харкові та Катеринославі. У повітових міста було створено дворічні малі училища. Таким чином освіта в Україні набула станового характеру. Навчання в нових школах провадилося лише російською мовою.

Головним осередком освіти, науки та мистецтва залишалася Києво-Могилянська академія. Але у 1817 р. її було закрито. Саме Київська академія мала вирішальне значення для становлення й розвитку української науки, культури та літературного процесу у 17-18 ст.

3. Робота в парах.

• Користуючись текстом підручника та додатковою інформацією, заповніть таблицю «Розвиток природничих наук в Україні в другій половині 18 ст.»

Орієнтовний вигляд таблиці.

Учений	Роки життя	Учений ступінь, наукове звання, посада	Наукові досягнення
Нестор Максимович-Амбодик	1743 – 1812 рр.	Доктор медицини, перший у Російській імперії професор акушерства	Видатний український учений-енциклопедист, один з основоположників акушерства, фітотерапії, ботаніки. Заснував Клінічний повивальний університет у Петербурзі. Написав підручник з акушерства
Мартин Тереховський	1740 – 1796 рр.	Доктор медицини, директор Ботанічного саду у Петербурзі	Біолог і лікар, один із перших дослідників-мікроскопістів. Уперше  в науці застосував методи вивчення впливу електричних іскор на риб та інфузорій у воді
Данило Самойлович	1742 – 1805 рр.	Доктор епідеміології, професор Лейденського університету, Почесний член 12 академій.	Учений-епідеміолог, автор наукових праць. Висунув низку нових пропозицій щодо лікування й профілактики чуми, обґрунтував необхідність щеплення населення
Іван Полетика	1726 – 1783 рр.	Професор Кельської академії, доктор Лейденського університету	Український лікар та вчений. Очолював Петербурзьку медичну школу.

Питання:

• У чому прославилися українські учені в галузі медицини?
• Який із них, на вашу думку, зробив найбільший вклад у розвиток української медицини? Відповідь обґрунтуйте.

4. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

• Пригадайте, що таке філософія?

Філософія - дисципліна, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносини людини і світу, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах.

• Які філософи античності та Середньовіччя вам відомі?

У другій половині 18 ст. усі відомі церковні діячі, учені та поети висловлювали філософські ідеї або у трактатах, або у творах інших жанрів. Найвидатнішим філософом України та поетом у цей період став Григорій Сковорода.

5. Робота з літературним джерелом.

• Прослухайте уривок із вірша Юрія Шкрумеляка.
• Яким у вашому уявленні з’явився Г. сковорода?
• Яким, на вашу думку, було ставлення автора до філософа?

«Ходив ти в сірій свиті

Стежками України

І, хоч мудрець, схилявся

До простої людини.

В сільській убогій хаті

Ти правди звик шукати,

Що вже її прогнали

Із панської палати. […]

І тихе слово кажеш

До тих, що сплять на яві,

Говориш: «Не бажайте

Ні роскоші, ні слави, -

Ні золота, ні срібла,

Бо з них і смутки, й болі, -

Одного лиш бажайте:

Бажайте Правди й Волі!

Згадайте час веселий,

Згадайте час Богдана,

Всі волю полюбіте –

І буде Воля дана.

А з волею всі блага

Прийдуть у вашу хату,

Нема ж добра над Волю –

Княгиню пребагату!»»

6. Коментоване читання тексту підручника (с. 234 – 235).

• Чим уславився Г. Сковорода?
• Чому він присвятив останні 25 років свого життя? Навіщо?
• Як ви розумієте слова, які філософ заповів написати на своїй могилі?
• Чому ж Г. Сковорода зажив слави українського Сократа?

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Вправа «Третій зайвий».

• У кожному рядку оберіть зайве слово. Свій вибір поясніть.

1. С. Величко, А. Ведель, П. Симоновський.
2. Г. Ливицький, Л. Тарасевич, Г. Граб’янка.
3. Г. Сковорода, Д. Самойлович, І. Полетика.

2. Оберіть твердження, що стосуються біографії Г. Сковороди.

1. походив зі славетного шляхетського роду
2. навчався в Києво-Могилянській академії
3. співав в Імператорській капелі в Санкт-Петербурзі
4. брав участь у військових походах проти Кримського ханства
5. викладав у Римській академії
6. народився в києві
7. був видатним письменником і філософом

3. Робота з контурною картою.

• Позначте на контурній карті:

• міста, у яких було створено головні чотирирічні училища.

6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати с. 233 – 236 підручника.