Урок з історії України для 8 класу на тему "Козацько - селянські повстання 20 - 30-х років ХVІІ століття"

Урок 15

Привітання, здача рапорту і оголошення домашнього завдання

Тема. Козацько-селянські повстання 20–30-х років XVII ст.

Мета: визначати причини повстань 20–30-х років XVII ст.,   розглянути хід національно-визвольних повстань під проводом Т. Трясила, І. Сулими, П. Павлюка, Я. Острянина, Д. Гуні, з’ясувати їх значення; на основі історичних джерел навчити учнів аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, порівнювати їх, визначати їх суть,

причини і значення, давати характеристику історичним особистостям; на прикладах героїчної боротьби повстанців виховувати в учнів почуття патріотизму та почуття гордості за український народ.

Основні поняття: «національно-визвольний рух», «Куруківська угода», «Ординація Війська Запорозького».

Обладнання: текстові та візуальні історичні джерела, портрети керівників національно-визвольних повстань.

Тип уроку: урок комбінований

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

визначати причини та наслідки повстань 20–30-х років XVII ст.,

показувати на карті території, охоплені національно-визвольним рухом;

       визначати хронологічну послідовність основних подій;

називати імена визначних козацьких провідників;

       на основі писемних джерел аналізувати й узагальнювати історичні явища та події,        порівнювати їх, визначати їх суть, причини й значення, давати характеристику історичним особистостям.

характеризувати становище українських козаків наприкінці 30 – х років XVII ст., використовуючи джерела

Вчитель:      на минулому уроці ми з вами розглянули історичну постать – гетьмана

П. Конашевича – Сагайдачного та склали хронологічну таблицю «морських походів козаків».

На перевірку д/з напишемо історичний диктант.

1. Наприкінці XVI ст.. козаки розгорнули наступ на володіння султанської  Туреччини та її васала _______________________
2. Вдалі морські походи козаків на турецько-татарські фортеці припали на перші два десятиліття XVIІ ст.. Про ті часи говорять, як про __________________________
3. Найпотужнішого удару козаки завдали туркам у 1616 році, коли здобули найбільший невільницький ринок_______________________
4. Ставши на захист церкви П. Сагайдачний був ініціатором відновлення ____________
5. Під час маршруту від Могилева до Хотину Сагайдачного було обрано______________
6. На українських землях татари захоплювали чоловіків, жінок, дітей, брали __________
7. Українські дівчата та жінки ставали служницями або  потрапляли до _______________
8. Козаки допливали до найвіддаленіших турецьких фортець на своїх_________________
9. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівельних роботах або вони доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких __________________________
10. Польський уряд після Хотинської війни в  1621 р.не виконав обіцянок, які дав козакам  це призвело до ________

А зараз взаємоперевірка і виставлення оцінок

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Вчитель за допомогою гри «Хто швидше?» ми з вами згадаємо про те, що відбувалося на українських землях у 20-30 рр 17 ст., аби в подальшому нам легше було сприйняти новий матеріал

Гра «Хто швидше?»

1. До складу якої держави входило більшість українських земель на початку XVII ст.?

2. Яку політику провадила Річ Посполита щодо українців?

3. Яким було становище українського козацтва на початку XVII ст.?

 4 . Назвіть основні ознаки соціально – економічного розвитку українських земель у складі       Речі Посполитої на початку XVII ст.

5. Як розвиток господарства впливав на становище українського населення?

6.  Що вам відомо про становище українських селян та міщан?

 Запис дати та теми уроку! (протягом уроку роблять конспект, записуючи основні терміни та роки)

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Вчитель:   соціально-економічне і політичне становище України на початку XVII ст. ускладнюється, зростає невдоволення українського населення, і це все впливає на розгортання національно-визвольного руху.

А зараз ми з вами зіграємо у гру «Снігова куля», для того щоб дати визначення

Національно-визвольний рух — масовий рух ↔ різних станів населення↔  за політичну, ↔ соціальну ↔  релігійну свободу всього народу.

 

  ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1 блок «Чим закінчився польсько-козацький збройний конфлікт 1625 року»

У ч и т е л ь. У вересні 1625 р. польська влада відправила на Київщину 30-тисячне військо під командуванням Станіслава Конєцпольського, щоб приборкати непокірних козаків. Проти них виступило місцеве населення та запорожці під командуванням гетьмана Марка Жмайла.

Відбулася велика битва біля Курукового озера, але жодна зі сторін не досягла перемоги. Почалися переговори. У козацькому середовищі посилюється поміркована течія. Марка Жмайла було усунуто від гетьманства, і булаву було передано Михайлу Дорошенку, який підписав з Конєцпольським мирну Куруківську угоду.

Куруківська угода (1625)

Козацький реєстр був визначений у 6 тис. Ті, хто не увійшов до реєстру, мали повернутися до маєтків своїх власників. Тисяча реєстровців мали на Запорожжі перешкоджати втечам селян. Козаки мали відмовитися від морських походів, не підтримувати відносини з іншими державами, не втручатися в релігійні справи

 

Робота з документом ( випереджувальне завдання)

Вчитель: У вас на парті є документ, в якому О. Бойко дав оцінку «Куруківській угоді» ознайомившись з нею ви висловлюєте свою думку, чи згодні ви з оцінкою і свою думку аргументуйте.

Документ

«Куруківська угода була компромісом між офіційною польською владою та верхівкою козацтва, але вона зовсім не задовольняла інтереси більшості повсталих, які мусили повертатися у кріпацтво. Саме тому вона прискорила остаточний поділ козацтва на дві групи: заможне реєстрове козацтво, яке дотримувалося поміркованої лінії та йшло на компроміси з урядом, і нереєстрове, яке посідало радикальну позицію».

(Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 141)

Запитання Чи згодні ви з оцінкою Куруківської угоди, яка подається в цьому документі? Свою відповідь аргументуйте.

Робота з картою 

Користуючись картою атласу назвіть  місце,  де восени1625 р. відбулася вирішальна битва між козаками під проводом Марка Жмайла  польським військом під командуванням

С. Конєцпольського.

 

 

 

 

2 блок   «Яку подію 1630 р. називають «Тарасовою ніччю»

Учитель: куруківська угода посилила суперечності між козаками – тими, хто потрапив до реєстру, і тими, хто лишився поза ними. Хто не потрапив до реєстру називали нереєстровці, і їх була більшість. Нереєстровці обрали гетьманом Тараса Федоровича, більш відомого під прізвиськом «Трясило». Федорович закликав українське населення приєднуватися до козаків. Його військо налічувало понад 30 тисяч осіб. Вирішальна битва відбулася під Переяславом.  20 травня 1630 р. козаки влаштували карателям «Тарасову ніч», знищивши багато офіцерів-шляхтичів – представників найвпливовіших польських родів.  Успішні дії повстанців, невдоволення найманців, яким затримували платню, схилили С. Конєцпольського до переговорів . 29 травня 1630 року було підписано Переяславську мирну угоду, яка підтверджувала умови попередньої – Куруківської. Повстання під проводом Трясила було першим збройним виступом козаків, який мав яскраву національно – визвольну спрямованість.

Робота  «Історичний портрет та історична довідка»

На д/з вам було дано випереджальне завдання скласти історичний портрет ватажків повстання 20-30-х р. 

Питання про національно-визвольні повстання доцільно буде опрацювати  шляхом презентування  повідомлень учнів , а я у разі необхідності доповнюю їхні розповіді.

Історична довідка

Тарас Федорович (Трясило)

• Обіймав посаду корсунського полковника, а з 1629 р. — козацький гетьман.

• Навесні 1630 р. очолив повстання проти польської влади на Київщині та Полтавщині.

• Завдав поразки польським військам під Корсунем і здобув Переяслав, який польські війська так і не змогли відбити у повстанців.

• 20 травня 1630 р. влаштував полякам «Тарасову ніч», знищивши велику кількість ворогів, причому багатьох представників найшляхетніших польських родів.

• Після укладення Переяславської угоди (29 травня 1630 р.), яка підтвердила умови Куруківської угоди і збільшила реєстр до 8 тис., Трясило з частиною козаків відійшов на Запорожжя, пізніше намагався організувати нове повстання проти Польщі.

Вчитель: в українській літературі багатьма письменниками  описуються події національно-визвольних повстань, зображуються життя та побут українського козацтва в різних жанрах, складено чимало пісень, балад, поем тощо. Яскравим підтвердженням цього є опис героїчного подвигу  Федоровича у поемі  Т.Г. Шевченка    «Тарасова ніч», яка ввійшла до збірки «Кобзаря». Я пропоную вам на доказ своїх слів заслухати уривок із поеми Т.Г. Шевченка  «Тарасова ніч»  

...Обізвавсь Тарас Трясило

Гіркими сльозами:

«Бідна моя Україно,

Стоптана ляхами!»

...Обізвався пан Трясило:

«А годі журиться!

А ходім лиш, пани-брати,

З поляками биться!»

...Лягло сонце за горою,

Зірки засіяли,

А козаки, як та хмара,

Ляхів обступали.

Як став місяць серед неба,

Ревнула гармата;

Прокинулись ляшки-панки —

Нікуди втікати!

Прокинулись ляшки-панки,

Та й не повставали:

Зійшло сонце — ляшки-панки

Покотом лежали.

Червоною гадюкою

Несе Альта вісти,

Щоб летіли крюки з поля

Ляшків-панків їсти.

Налетіли чорні крюки

Вельможних будити;

Зібралося козачество

Богу помолитись.

Закрякали чорні крюки,

Виймаючи очі;

Заспівали козаченьки

Пісню тії ночі, —

Тії ночі кривавої,

Що славною стала

Тарасові, козачеству,

Ляхів що приспала.

3 блок «Як відбувалося та чим закінчилося повстання 1635 р. на чолі з Іваном Сулимою»

Учитель: протягом 1632 – 1634рр. тисячі козаків брали участь у польсько-московській війні. У 1634  р. було підписано Полянівський мирний договір, який знову вдався до мпроби ліквідувати козацтво. До цього поляків спонукали постійні скарги на запорожців урядів Туреччини та Криму.  Уже в 1635 році сейм Речі Посполитої затвердив спеціальну постанову «Про припинення козацького свавілля»,  на територію Наддніпрянщини було введено загони коронного війська та за рішенням сейму було побудовану фортецю Кодак, щоб приборкати козаків, припинити втечі на Січ, ізолювати запорозьких козаків.

Фортеця Кодак мала могутні вали з оборонним укріпленням. Гарнізон фортеці складався з двохсот добре озброєних німецьких найманців. Козаки між тим розпочали підготовку до знищення фортеці. На їх чолі став Іван Сулима. У серпні 1653 р. 3 тис. козаків захопили фортецю й винищили весь гарнізон Кодаку. Однак поляки скористалися незгодами між козаками, по – зрадницьки схоплений і страчений у Варшаві.

А зараз заслухаємо історичні довідки про фортецю Кодак та І. Сулиму, які підготували нам учні.

Історична довідка

Фортеця Кодак

• Її спорудження розпочалося після постанови польського уряду «Про припинення козацького свавілля».

• Вирішено було збудувати її на правому березі Дніпра поблизу Кодацького порогу.

• Фортеця мала б перешкоджати втікачам потрапити на Січ, а також перекрити постачання Запоріжжя продовольством і боєприпасами.

• Керував будівництвом французький військовий інженер Гійом де Боплан.

• Споруджена була за чотири місяці.

• У фортеці розмістився гарнізон з 200 німецьких найманців під керівництвом Жана Маріона.

Іван Сулима

• Народився на Чернігівщині в родині дрібного шляхтича.

• Гетьман нереєстрових козаків, брав участь у походах проти турків тататар.

• У 1635 р. очолив повстання козаків, з якими захопив і зруйнував фортецю Кодак.

• Схоплений поляками і разом з іншими учасниками повстання страчений.

 Учитель: скласти причинно – наслідковий ланцюжок

 «Як відбувалося і чим закінчилося повстання 1635 р»

(Участь козаків у польсько-московькій війні → Полянівський мирний договір →спеціальна постанова «Про припинення козацького свавілля» → будівництво Кодаку →   обрання гетьманом І.Сулиму → зруйнування фортеці Кодак)

 

4 блок «Як розгорталося національно-визвольне повстання 1637 – 1638 рр.»

Вчитель: розправа над Сулимою не змогла  козацький дух, а ще дужче розізлила козаків. Тому уряд Речі Посполитої вирішив переглянути реєстр Війська Запорізького, щоб вилучити з нього всіх неблагонадійних. Це стало поштовхом до нових повстань. Перше повстання очолив Павло  Павлюк (Бут) 6 грудня 1637 р. проти Польщі, закликав рішуче стати «За віру християнську і наші золоті вольності».11 грудня Павлюк вийшов на переговори з польським військом та його по - зраднииьки схопили березня 1638 року і пізніше стратили у Варшаві.

У березні 1638 року розпочав у Варшаві роботу сейм. Він ухвалив постанову під назвою Ординація Війська Запорізького, вона значно урізала права реєстровців. реакція козацтва на  Ординацію» була миттєвою – повстання,яке очолив Яків Острянин проти Польщі. Переміг польське військо у квітні 1638 року під м. Говтою, а у травні зазнав поразки під Лубнами. У березні 1638 р. Я. Острянин виступив із Запорізької Січі на Лівобережну Україну. Разом з Дмитром Гунею він закликав українське населення до боротьби з поляками.  У 1638 році Дмитро Гуня очолив повстання, після того , як Остряниця пішов на Слобожанщину. У гирлі р. Сула Д. Гуня обладнав табір, де козаки витримували облогу поляків, однак змушені були скласти зброю  і визнати «Ординацію»

Отже, повстання охопили значну територію,та  набуло великого розмаху.  Давайте з а ми розглянемо таблицю та з’ясуємо особливості, наслідки і значення повстань 20-30 –х рр..

Особливості	Наслідки	Значення
Участь селян і міщан у повстаннях, масове покозачення населення. Боротьба за соціальне визволення. Релігійні гасла. Національно-визвольна спрямованість. Боротьба за встановлення козацьких порядків	Поширення ідей національного визволення серед українського населення. Набуття досвіду визвольної боротьби. Наступ польської влади на права козаків, посилення утисків козацтва	Повстання засвідчили, що козацтво є провідною верствою українського суспільства. У ході повстання вперше звучать звернення до всього населення України із закликом підтримати козаків. Чітко визначалася мета Боротьби — визволення України з-під влади Речі Посполитої

 

     ІV. Узагальнення та систематизація знань

На закріплення  учитель пропонує учням

Розв’язання кросворду:

 

	1
					2.
					3.
		4.
	5.
6.

1. Корсунський полковник, козацький гетьман на прізвисько «Трясило», який очолив повстання навесні 1630 року проти польської влади____________
2. Гетьман, що виступив проти військ Станіслава Конєцпольського, біля Курукового озера.______________________
3. Гетьман нереєстрового козацтва, який закликав козаків боротися «за віру християнську  і наші золото вольності» _______________
4. Гетьман нереєстрових козаків, завдяки , якому було зруйновано турецьку фортецю Кодак_________________
5. Місце, куди втікали селяни від панського гніту, щоб стати вільними козаками_________
6. Керівник повстання 1638 р. проти Польщі, переміг польське військо під

м. Говтою___________________

7. Гетьман, який підписав з Конєцпольським  мирну Куруківську § угоду____________

V. Оцінювання учнів

VІ  Домашнє завдання

1. Опрацювати § 12  за підручником.

2. Скласти хронологічну таблицю «Козацькі повстання 2 0–30-х років XVII ст.».
3. Випереджальне завдання скласти історичний портрет Петра Могилу та історичну довідку про Києво – Могилянську академію.

 

Заключне слово вчителя: в різні часи, українські землі були ласим шматком для чужинців. Скільки прийшлося пережити українцям на шляху до незалежності. Польща, Литва, Московія, Німеччина, Туреччина, Османська імперія всі хотіли мати українські землі у васальній залежності, створювали свої держави. Сьогодні маючи свою неподільну, незалежну державу, українці зазнають страшного лиха на Півдні України – «анексію».

Та наші вороги забули, що ми – українці ніколи не схиляємо голови і у всі часи свого існування наш народ боровся з чужинцями та завжди перемагав. Потрібно вірити в те, що Україна переможе і ми з вами будемо жити в самостійній, незалежній, вільній, мирній державі, яка не буде знати сліз та горя матерів, дружин, дітей, батьків. Бо ми – козацького роду, а козацькому роду – нема переводу! Ми не маємо права забути тих хто віддав своє життя за неньку – Україну, бо на превеликий жаль,  ми кожного дня втрачаємо гідних синів своєї країни, забути їх це великий гріх. Слава Україні!!!

Пісня «Мамо,  не плач»

 

Основні поняття:

 

 

«національно-визвольний рух»

 

«Куруківська угода»

 

«Ординація

Війська

Запорозького»

 

Очікувані

результати:

 

•                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

Визначати причини та наслідки повстань 20-30 – х років ХṾІІ.ст.;

•               визначати хронологічну послідовність основних подій;

 

 

•                    

називати імена визначних козацьких провідників;

 

•        

на основі історичних джерел аналізувати й узагальнювати історичні явища  та події, давати характеристику історичним особистостям.

 

 

 

 

 

 

 

Робота з документами

Учитель пропонує учням опрацювати три документи, які допоможуть їм пригадати соціально-економічне й політичне становище українських земель на початку XVII ст. Клас поділяється на три групи. На виконання завдання дається час до 5 хв.

1-а група

Документ 1

«На початку 20-х років XVII ст. загострюються відносини козацтва з польськими властями. Відігравши вирішальну роль у Хотинській війні, в якій Польща здобула перемогу, козацтво зазнало поразки. За умовами миру, укладеного 1621 р., йому заборонялося судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Крім того, польський уряд не виплатив зароблених козаками грошей та скоротив реєстр. Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями. У відповідь на утиски з боку Польщі козацтво, демонструючи свою незалежність, активізувало втручання в турецько-татарські справи.

...Вони заявили: «Мир укладав король, а не ми!» Частина учасників Хотинської війни, яка змушена була повернутися в шляхетські маєтки, відмовилися від виконання феодальних повинностей. Особливого розмаху ці процеси набули на Київщині, де чимало місцевих жителів «покозачилися», тобто самовільно проголосили свою належність до козацького стану». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 140–141)

Завдання

1. Охарактеризуйте становище українського козацтва на початку XVII ст.

2. Чому в даний період зростало невдоволення козацтва?

3. Поясніть слова з документа: «Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями».

2-а група

Документ 2

«Домінуючі позиції в економіці посідали українські і польські магнати, які зосередили у своїх руках величезні масиви земель. Вони володіли десятками міст і містечок, тисячами сіл. Щоб збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на продаж, шляхта і магнати організовували фільварки. Вони відбирали у селян земельні наділи, позбавляли їх особистої свободи і змушували виконувати кілька днів на тиждень панщину. ...Міщани також виконували різні повинності на користь своїх власників, старост, воєвод. Багато міст мали привілеї на магдебурзьке право, але ...водночас православні міщани... зазнавали тяжких національно-релігійних та економічних утисків». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 58)

Завдання

1. Охарактеризуйте соціально-економічне становище українських селян та міщан на початку XVII ст.

2. Як українці висловлювали своє невдоволення таким становищем?

3-я група

Документ 3

«Істотно змінилися політичні позиції запорозьких козаків. Вони вже не замикалися на своїх вузькостанових проблемах. ...Козаки почали енергійно відстоювати інтереси православної церкви. Збагатився їхній політичний досвід. Козаки навіть домагалися права брати участь в обранні польського короля». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 59)

Завдання

1. Охарактеризуйте політичне становище України на початку XVII ст.

2. Як воно вплинуло на розгортання національно-визвольного руху?

3. Дайте визначення терміна «національно-визвольний рух».

На основі проведеної гри «Хто швидше?»  давайте  визначимо  причини національно-визвольних повстань початку XVII ст. і заповнимо  схему.

Вчитель: у «Героїчному епосі українського народу» було опубліковано українську народну думу «Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю»

Документ 6. Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю

(уривок з української народної думи)

Не схотіли пани-ляхи

Попустити й трохи,

Щоб їздили в Січ бурлаки

Та й через пороги.

Спорудили над Кодаком

Город-кріпосницю

Ще й прислали в Кодак військо,

Чужу-чужаницю.

Їде бурлак чи комашник

Порогом-водою,

Його лове чуже військо

Й оддає в неволю.

Зажурились запорожці,

Що нема їм волі

Ні на Дніпрі,

Ні на Росі,

Ні в чистому полі.

Обізвався серед Січі

Курінний Сулима:

«Гей, давайте, хлопці, зварим

Вражим ляхам пива!»

Добре Павлюк та Сулима

Ляхів частували –

Військо вибили дощенту,

Кодак зруйнували.

(Героїчний епос українського народу. — К.: Либідь, 1993. — С. 62)

Історична довідка

Павло Бут (Павлюк)

• Гетьман нереєстрового козацтва, очолив повстання 1637 р. Проти  Польщі, закликав рішуче стати «за віру християнську і наші золоті вольності».

• Його сподвижниками були Карпо Скидан, Дмитро Гуня, Семен Биховець.

• На допомогу козакам виступили загони селян та міщан Подніпров’я і Лівобережжя, але ці загони діяли роз’єднано і мали погане озброєння.

• Після програної битви під Кумейками 6 грудня 1637 р. Повстанці потрапили в облогу, і Бут вимушений був піти на переговори, де був підступно схоплений і пізніше страчений у Варшаві.

Вчитель:

Історична довідка

«Ординація Війська Запорозького»

• Ухвалена польським сеймом у березні 1638 р.

• Козаки позбавлялися права обирати старшин, заборонялося козацьке судочинство.

• Реєстрове козацтво скорочувалося до 6 тис.

• Без дозволу урядового комісара під загрозою смерті ніхто на мав права йти на Січ.

• Козакам дозволялося жити тільки на території реєстрових полків.

• Два полки реєстрових козаків повинні постійно стояти на Запорожжі.

 

Історична довідка

Яків Острянин (Остряниця, Іскра)

• Один із керівників повстання 1638 р. проти Польщі.

• У 1633 р. обраний полковником реєстрового козацтва, брав участь у війні з московським військом (1634) на Сіверщині.

• Після поразки Павлюка під Кумейками обраний нереєстровими козаками гетьманом, підняв козаків на повстання.

• Переміг польське військо у квітні 1638 р. під містом Говтвою, а у травні зазнав поразки під Лубнами.

• Разом із частиною козаків відступив на Слобідську Україну, оселився поблизу Чугуєва.

• Загинув під час козацьких заворушень.

 

 

Історична довідка

Дмитро Гуня

• Козацький гетьман 1638 р.

• Після поразки Павлюка під Кумейками вдалим маневром врятував козацький загін від розгрому.

• Очолив повстання 1638 р. після того, як Остряниця пішов на Слобожанщину.

• Довго тримав оборону в урочищі Старці, але 7 серпня 1638 р. вимушений був скласти зброю.

Документ 7. Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю

(уривок з української народної думи)

Знайшов Павлюк побратима

Орла Остряницю,

Що не раз пускав із ляхів

Шляхетську кровицю.

То не хмари з буйним вітром

З Дніпра налягають –

То Павлюк та Остряниця

Ляхів обступають.

Силу ж панів перебила

Голота бурлацька,

Та не хтіла в одно стати

Старшина козацька.

Ой, превражні пани-ляхи,

Що ж ви наробили?

Скільки ж бідних запорожців

Ви з світу згубили!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На перевірку д/з напишемо історичний диктант.

1. Наприкінці XVI ст.. козаки розгорнули наступ на володіння султанської  Туреччини та її васала _______________________
2. Вдалі морські походи козаків на турецько-татарські фортеці припали на перші два десятиліття XVIІ ст.. Про ті часи говорять, як про __________________________
3. Найпотужнішого удару козаки завдали туркам у 1616 році, коли здобули найбільший невільницький ринок_______________________
4. Ставши на захист церкви П. Сагайдачний був ініціатором відновлення ____________
5. Під час маршруту від Могилева до Хотину Сагайдачного було обрано______________
6. На українських землях татари захоплювали чоловіків, жінок, дітей, брали __________
7. Українські дівчата та жінки ставали служницями або  потрапляли до _______________
8. Козаки допливали до найвіддаленіших турецьких фортець на своїх_________________
9. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівельних роботах або вони доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких __________________________
10. Польський уряд після Хотинської війни в  1621 р.не виконав обіцянок, які дав козакам  це призвело до ________

 

На перевірку д/з напишемо історичний диктант.

1. Наприкінці XVI ст.. козаки розгорнули наступ на володіння султанської  Туреччини та її васала _______________________
2. Вдалі морські походи козаків на турецько-татарські фортеці припали на перші два десятиліття XVIІ ст.. Про ті часи говорять, як про __________________________
3. Найпотужнішого удару козаки завдали туркам у 1616 році, коли здобули найбільший невільницький ринок_______________________
4. Ставши на захист церкви П. Сагайдачний був ініціатором відновлення ____________
5. Під час маршруту від Могилева до Хотину Сагайдачного було обрано______________
6. На українських землях татари захоплювали чоловіків, жінок, дітей, брали __________
7. Українські дівчата та жінки ставали служницями або  потрапляли до _______________
8. Козаки допливали до найвіддаленіших турецьких фортець на своїх_________________
9. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівельних роботах або вони доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких __________________________
10. Польський уряд після Хотинської війни в  1621 р.не виконав обіцянок, які дав козакам  це призвело до ________

 

 

 

 

 

 

 

Документ

«Куруківська угода була компромісом між офіційною польською владою та верхівкою козацтва, але вона зовсім не задовольняла інтереси більшості повсталих, які мусили повертатися у кріпацтво. Саме тому вона прискорила остаточний поділ козацтва на дві групи: заможне реєстрове козацтво, яке дотримувалося поміркованої лінії та йшло на компроміси з урядом, і нереєстрове, яке посідало радикальну позицію».

(Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 141)

Запитання Чи згодні ви з оцінкою Куруківської угоди, яка подається в цьому документі? Свою відповідь аргументуйте.

Документ

«Куруківська угода була компромісом між офіційною польською владою та верхівкою козацтва, але вона зовсім не задовольняла інтереси більшості повсталих, які мусили повертатися у кріпацтво. Саме тому вона прискорила остаточний поділ козацтва на дві групи: заможне реєстрове козацтво, яке дотримувалося поміркованої лінії та йшло на компроміси з урядом, і нереєстрове, яке посідало радикальну позицію».

(Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 141)

Запитання Чи згодні ви з оцінкою Куруківської угоди, яка подається в цьому документі? Свою відповідь аргументуйте.

Документ

«Куруківська угода була компромісом між офіційною польською владою та верхівкою козацтва, але вона зовсім не задовольняла інтереси більшості повсталих, які мусили повертатися у кріпацтво. Саме тому вона прискорила остаточний поділ козацтва на дві групи: заможне реєстрове козацтво, яке дотримувалося поміркованої лінії та йшло на компроміси з урядом, і нереєстрове, яке посідало радикальну позицію».

(Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 141)

Запитання Чи згодні ви з оцінкою Куруківської угоди, яка подається в цьому документі? Свою відповідь аргументуйте.

 

Документ

«Куруківська угода була компромісом між офіційною польською владою та верхівкою козацтва, але вона зовсім не задовольняла інтереси більшості повсталих, які мусили повертатися у кріпацтво. Саме тому вона прискорила остаточний поділ козацтва на дві групи: заможне реєстрове козацтво, яке дотримувалося поміркованої лінії та йшло на компроміси з урядом, і нереєстрове, яке посідало радикальну позицію».

(Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 141)

Запитання Чи згодні ви з оцінкою Куруківської угоди, яка подається в цьому документі? Свою відповідь аргументуйте.

Особливості	Наслідки	Значення
Участь селян і міщан у повстаннях, масове покозачення населення. Боротьба за соціальне визволення. Релігійні гасла. Національно-визвольна спрямованість. Боротьба за встановлення козацьких порядків	Поширення ідей національного визволення серед українського населення. Набуття досвіду визвольної боротьби. Наступ польської влади на права козаків, посилення утисків козацтва	Повстання засвідчили, що козацтво є провідною верствою українського суспільства. У ході повстання вперше звучать звернення до всього населення України із закликом підтримати козаків. Чітко визначалася мета Боротьби — визволення України з-під влади Речі Посполитої

 

Особливості	Наслідки	Значення
Участь селян і міщан у повстаннях, масове покозачення населення. Боротьба за соціальне визволення. Релігійні гасла. Національно-визвольна спрямованість. Боротьба за встановлення козацьких порядків	Поширення ідей національного визволення серед українського населення. Набуття досвіду визвольної боротьби. Наступ польської влади на права козаків, посилення утисків козацтва	Повстання засвідчили, що козацтво є провідною верствою українського суспільства. У ході повстання вперше звучать звернення до всього населення України із закликом підтримати козаків. Чітко визначалася мета Боротьби — визволення України з-під влади Речі Посполитої

 

 

 

 

 

	Наслідки	Значення
Участь селян і міщан у повстаннях, масове покозачення населення. Боротьба за соціальне визволення. Релігійні гасла. Національно-визвольна спрямованість. Боротьба за встановлення козацьких порядків	Поширення ідей національного визволення серед українського населення. Набуття досвіду визвольної боротьби. Наступ польської влади на права козаків, посилення утисків козацтва	Повстання засвідчили, що козацтво є провідною верствою українського суспільства. У ході повстання вперше звучать звернення до всього населення України із закликом підтримати козаків. Чітко визначалася мета Боротьби — визволення України з-під влади Речі Посполитої