Тема. Церковне життя
Мета: створити умови для розуміння учнями особливостей розвитку греко-католицької церкви та її вплив на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель, охарактеризувати діяльність митрополита А. Шептицького; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, зв'язне мовлення; виховувати почуття поваги до видатних діячів історії.
Конспект уроку
з історії України
для 9-го класу
на тему
«Церковне життя»
Підготувала
учитель історії та правознавства
Комунального закладу
«Першотравнева ЗОШ І – ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області»
Вистороп Тетяна Василівна
2018 рік
Тема. Церковне життя
Мета: створити умови для розуміння учнями особливостей розвитку греко-католицької церкви та її вплив на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель, охарактеризувати діяльність митрополита А. Шептицького; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, зв’язне мовлення; виховувати почуття поваги до видатних діячів історії.
Обладнання: підручники, історичні карти, ілюстрації до теми
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
На столі вчителя розкладені «білети» з одним запитанням. Учні по черзі обирають «білет» та дають відповідь.
Поштова марка України, присвячена митрополиту Шептицькому (2015 рік).
У 2015 році в Україні було випущено поштову марку українському митрополиту А. Шептицькому. Обчисліть якій річниці від дня його народження її було присвячено, якщо відомо, що він народився у 1865 р. (2015 – 1865 = 150 років)
Греко-католицька церква відігравала важливу роль у розгортанні національного руху на західноукраїнських землях. Церква мала авторитет серед українців з кількох причин. По-перше, священики сприяли поширенню освіти в народі, активно обстоювали вживання української мови. По-друге, кращі умови життя в імперії Габсбургів, прихильність уряду та можливість представників духівництва здобувати гарну освіту.
17 січня 1901 року церкву очолив Андрей Шептицький.
https://www.youtube.com/watch?v=lok-J-ZKqfM
О. Кульчицька, як і більшість галичан, була стурбована долею Владики Андрея, якого царський уряд ув’язнив і вивіз до Росії в роки Першої світової війни. 15 вересня 1914 року Митрополит був ув’язнений в палаті на Святоюрській горі, а 18 вересня його відправили до Києва, а звідти до Спасо-Євфиміївського монастиря в Суздалі, де перебував до грудня 1916 року. Згодом його перевезли до Ярославля і щойно в жовтні 1917 року він повернувся до Львова. «До своєї резиденції Кир Андрей дістався ніби на плечах народу. Від Перемишля до Львова, люди, що прибували навіть дуже здалека, масово збиралися вздовж колії, аби хоч побачити той потяг, і на станціях вирував натовп. Митрополит повернувся до своєї роботи сповнений надій», – так описує повернення митрополита Кирило Королевський* у своїй книзі «Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944)», яка вийшла друком у Львові 2014 році.
Ці життєві перипетії Владики, зокрема, знайшли своє пластичне втілення у гравюрі О. Кульчицької «Пастир і вовки» (1916), де він зображений як добрий пастир, що оберігає своє стадо від нападу розлючених вовків. Його могутня постать в чернечій одежі, зображена на тлі сибірських снігів, вражає величчю та незламністю духа. Щодо історії згаданого твору, цікавим є той факт, що в авторських «Списках творів графіки», які зберігаються в архіві Кульчицької [АК В 4021; 59362/3], нема твору під назвою «Пастир і вовки», натомість є запис: «Для митрополита Андрея Шептицького» і дата – 1916 рік. Можемо припустити, що списки складалися у радянський час і художниця не вказала правдивої назви гравюри.