До розіграшу
залишилось:
14 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Урок на тему «Практична робота: підготувати повідомлення про культурне життя поляків на території України у ХІХ ст.»

Про матеріал

Тема. Практична робота: підготувати повідомлення про культурне життя поляків на території України у ХІХ столітті.

Мета: охарактеризувати культуру поляків на території України у ХІХ столітті, ознайомити з видатними постатями польського народу; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, роботи з історичними джерелами, зв'язне мовлення; виховувати почуття гордості до Батьківщини, толерантне ставлення до сусідів-слов'ян.

Зміст архіву
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Практична робота: підготувати повідомлення про культурне життя поляків на території України у ХІХ столітті.

Номер слайду 2

Мета: охарактеризувати культуру поляків на території України у ХІХ столітті, ознайомити з видатними постатями польського народу; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, роботи з історичними джерелами, зв’язне мовлення; виховувати почуття гордості до Батьківщини, толерантне ставлення до сусідів-слов'ян

Номер слайду 3

Установіть хронологічну послідовність подій. Створення політичної організації «Народна рада». Заснування у Львові товариства «Просвіта». Створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка. Створення у Львові першого українського театру на західноукраїнських землях. 4231

Номер слайду 4

А В Е Є Б Г Д Ж {35758 FB7-9 AC5-4552-8 A53-C91805 E547 FA}Москвофіли. НародовціБ, Г, Д, ЖА, В, Е, Є

Номер слайду 5

Розселення поляків на території України за переписами населення 1897/1900 рр.

Номер слайду 6

Гуго Коллонтай (1 квітня 1750  — 28 лютого 1812) Польський релігійний діяч, політик, просвітник. Він був одним з ідеологів польського повстання 1794 р. Увійшов у історію як подвижник просвітительства в Польщі, Росії та на Україні. З його ініціативи у 1802—1808 рр. в Москві і Кременці відкриваються ліцеї.

Номер слайду 7

Кременецький ліцей1805 -1833 рр. Був закритий після невдалої революції 1830-1831, як вогнище крамольних ідей

Номер слайду 8

Бібіков Дмитро Гаврилович(1792 – 1870)Російський державний діяч. За його велінням закрили всі католицькі монастирські і приходські училища.

Номер слайду 9

Одним з центрів цієї боротьби на Україні в першій половині XIX ст. став Київський університет.

Номер слайду 10

Кароль Станіслав Ольшевський (29 січня 1846 — 24 березня 1915) — польський фізик і хімік, член Краківської академії наук (з 1888 року). Спільно з фізиком Зигмунтом Врублевським1883 року вперше одержав рідкий кисень, 1895 року — рідкий аргон. Одержав також деякі інші зріджені гази.

Номер слайду 11

Зи́гмунт Флоре́нтій Врубле́вський (28 жовтня 1845 — 16 квітня 1888) — польський фізик, член Польської АН (1880). Навчався в Київському університеті. За участь у Польському повстанні 1863 був засланий до Сибіру, де перебував до 1869. У 1874 був вибраний асистентом по кафедрі фізики в Мюнхенському університеті, а в 1875 перейшов на таку ж посаду в Страсбурзі. Професор Ягеллонського університету в Кракові (1882). Помер у 1888 через отримані опіки у своїй лабораторії.

Номер слайду 12

Наполеон Цибульський  (14 вересня 1854 — 26 червня 1919) Польський і російський вчений-фізіолог, ендокринолог, один з відкривачів адреналіну та електричної активності головного мозку (1890), піонер застосування методу електроенцефалографії, доктор медицини, громадський діяч, публіцист і філософ.

Номер слайду 13

На основі отриманих знань, написати повідомлення «Культура поляків на українських землях у ХІХ столітті» за планом: Зміни в становищі поляків після Січневого повстання. Об’єднання ворогів заради спільної мети. Київський університет – центр слов’янських науковців. Внесок поляків у культурну спадщину України: Література;Архітектура;Наука.

Номер слайду 14

Вправа «Рефлексія» Доповніть речення: Я дізнався…Я зрозумів…Мені стало цікаво…Мене здивувало…

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

Конспект уроку

з історії України

для 9-го класу

на тему

«Практична робота: підготувати повідомлення про культурне життя поляків на території України у ХІХ ст.»

 

 

 

 

Підготувала

учитель історії та правознавста

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І – ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Тетяна Василівна

 

 

2018 рік

Тема. Практична робота: підготувати повідомлення про культурне життя поляків на території України у ХІХ столітті. (Слайд 1)

Мета: охарактеризувати культуру поляків на території України у ХІХ столітті, ознайомити з видатними постатями польського народу; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, роботи з історичними джерелами, зв’язне мовлення; виховувати почуття гордості до Батьківщини, толерантне ставлення до сусідів-слов'ян. (Слайд 2)

Обладнання: підручник «Історія України : підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В. С. Власов. – Київ : Літера ЛТД, 2017. – 304 с.», мультимедійна презентація, проектор.

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: практична робота

Хід уроку

  1. Організаційний момент.
  2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.
  1. Установіть хронологічну послідовність подій.   (Слайд 3)

4 Створення політичної організації «Народна рада». 1885

2 Заснування у Львові товариства «Просвіта». 1868

3 Створення у Львові Літературного товариства ім. Т.Шевченка. 1873

1 Створення у Львові першого українського театру на західноукраїнських землях.  1864

  1. Розподіліть портрети історичних діячів у відповідні колонки.   (Слайд 4)

Москвофіли

Народовці

Б, Г, Д, Ж

А, В, Е, Є

E:\Работа\Підготовка до уроків історії\9 клас\Історія України\Практична робота підготувати повідомлення про культурне життя поляків на території України в ХІХ столітті\Рисунок1.png

  1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
  1. Робота з літературним джерелом.

Тарас Шевченко

Полякам


Ще як були ми козаками,
А унії не чуть було,
Отам-то весело жилось!
Братались з вольними ляхами,
Пишались вольними степами,
В садах кохалися, цвіли,
Неначе лілії, дівчата.
Пишалася синами мати,
Синами вольними… Росли,
Росли сини і веселили
Старії скорбнії літа…
Аж поки іменем Христа
Прийшли ксьондзи і запалили
Наш тихий рай. І розлили
Широке море сльоз і крові,
А сирот іменем Христовим
Замордували, розп’яли.
Поникли голови козачі,
Неначе стоптана трава.
Украйна плаче, стогне-плаче!
За головою голова
Додолу пада. Кат лютує,
А ксьондз скаженим язиком
Кричить: “Te deum! алілуя!..”

Отак-то, ляше, друже, брате!
Неситії ксьондзи, магнати
Нас порізнили, розвели,
А ми б і досі так жили.
Подай же руку козакові
І серце чистеє подай!
І знову іменем Христовим
Ми оновим наш тихий рай.


  • Про кого говорить поет?
  • Які емоції передає автор по відношенню до польського народу? Ми
  • Кого звинувачує у погіршенні стосунків між поляками та українцями?
  • Пригадайте, як складалися стосунки двох народів у 16 – 17 століттях?

Сьогодні ми поговоримо про те, як складалося життя поляків на території України у ХІХ столітті та їхні стосунки з українцями і іншими сусідами. Кінцевим результатом нашого уроку має стати написання твору «Культура поляків на території України у ХІХ столітті».

  1. Вивчення нового матеріалу.
  1. Робота з картосхемою «Розселення поляків на території України за переписами населення 1897/1900 рр.»

E:\Работа\Підготовка до уроків історії\9 клас\Історія України\Практична робота підготувати повідомлення про культурне життя поляків на території України в ХІХ столітті\Поляки_в_Україні,_1900.jpg

  • У якій частині України поляків проживало найбільше?
  • Чим це можна пояснити?
  1. Слово вчителя.

Наприкінці XVIII ст. в усій Правобережній Україні налічувалось близько 350 тис. поляків. У цей період вони становили більшість серед пануючої поміщицької верхівки, католицького духовенства, службовців і меншою мірою — серед «чиншевої шляхти», міщан і селян.

Визначний польський громадський діяч і філософ-просвітитель Гуго Коллонтай (1750—1812 рр.) народився в селі Великі Дедеркали на Тернопільщині. Він був одним з ідеологів польського повстання 1794 р. Г. Коллонтай увійшов у історію як подвижник просвітительства в Польщі, Росії та на Україні. З його ініціативи у 1802—1808 рр. в Москві і Кременці відкриваються ліцеї.   (Слайд 6)

Відчутного удару зазнало польське населення України після поразки повстання 1830–1831 рр. Царський уряд конфіскувавмаєтки польських поміщиків — учасників повстанського руху. Було вжито ряд репресивних заходів до польської освіти та культури. Таким чином у 30-40-х рр. XIX ст. поляки на правобережжі з панівної нації перетворилися на соціально пригнічений етнос, який у подальшому помітно зменшився кількістю. Кременецький ліцей як вогнище крамольних ідей закрили, а обладнання, бібліотеку, колекції тропічних рослин передали створеному в 1834 р. Київському університету. Гуго Коллонтай і Тадеуш Чацький були душею відомої в ті часи новаторськими ідеями «едукційної комісії», якій належала ініціатива передачі освіти з-під опіки церкви до держави. В цілому на Україні ними засновано 245 польських середніх та вищих учбових закладів. (Слайд 7)

Д. Г. Бібіков (1837—1852 рр.), ревний виконавець волі Миколи І щодо русифікації краю і повернення Києва в «лоно Росії», поставив собі за мету викоренити польський і український елементи з суспільно-політичного і культурного життя України. За його велінням закривають всі католицькі монастирські і приходські училища. Католикам суворо заборонялося займати посади в адміністрації краю, а також вчителювати в будь-яких школах і навчальних закладах. (Слайд 8)

Тривала  боротьба польської та російської феодальних держав за українські землі, віковим гнітом польських панів і запеклою боротьбою проти нього українських селян, яка загострювалася релігійною та національною ворожнечею ускладнювали налагодження дійових контактів між прогресивними силами польського, російського та українського народів. Проте загострення антикріпосницької боротьби селянства сприияли збагаченню і розширенню революційних зв’язків між ними.

Одним з перших на Україні, хто закликав до міжнаціональних революційних зв’язків, було «Товариство об’єднаних слов’ян», яке виникло у 1823 р. у Новоград-Волинську.

Одним з центрів цієї боротьби на Україні в першій половині XIX ст. стає Київський університет. (Слайд 9) В університеті поряд з російськими та українськими професорами працювало багато поляків. Особливо високу питому вагу вони становлять у перші після відкриття університету роки. Наприклад, у 1834 р. з двадцяти професорів 17 були поляками. Зокрема, деканом фізико-математичного відділу філософського факультету був професор С. С. Віжевський, кафедру римського права очолював брат А. Міцкевича — Олександр Міцкевич, у 1856—1863 рр. медицину викладав професор Сидір Коперницький. Серед студентів поляки становили близько 50%

З Київським університетом була пов’язана і таємна політична антикріпосницька організація — Кирило-Мефодієвське товариство (1845—1847 рр.), душею якої був Т. Г. Шевченко. Він прагнув залучити до його діяльності поляків, зокрема, студента Ю. Беліну-Кенжицького. Як свідчив у своїх спогадах останній, розмова відбулась між М. І. Костомаровим та Т. Г. Шевченком з цього приводу: «Послухай, — каже Т. Г. Шевченко, — хочеш будувати новий світ слов’янськими руками, а лякаєшся з поляками про це говорити. Так з ким же, ти, чорт візьми, будеш будувати? З нашими панами не поладиш». А він йому на це: «Билися ми з поляками довго — не вірю». Розмовляй з дурнем. Билися, поки було за що, а нині і їх, і нас одна рука по голові гладить. Час схаменутися».

З ініціативи Т. Г. Шевченка побачила світ прокламація «Брати великороси і поляки», де звучить палкий заклик до єдності слов’ян. В свою чергу польський поет Г. Яблоновський присвятив вірш кирило-мефодіївцям — «Мученики вольності».

Помітним є вклад поляків у створення перших соціал-демократичних гуртків на Україні. В 1889 р. революціонеру Є. А. Абрамовичу за допомогою залізничного майстра поляка Яна Кіляцького вдалося організувати у Києві робітничий соціал-демократичний гурток, до якого входило близько 30 членів.

Царизм всіляко гальмував культурний розвиток народів імперії. Особливо жорстокою була культурно-національна політика щодо таких «неблагонадійних» підданих, як поляки. Однак, незважаючи на жорстоку цензуру і обмеження в набутті освіти, польська діаспора на Україні в XIX — на початку XX ст. висунула з свого середовища багато талановитих вчених і митців.

  1. Самостійна робота учнів з додатковими джерелами.
  • Ознайомтеся з поданим текстом.
  • Назвіть кількох відомих польських поетів та письменників.
  • Які імена ви чули раніше?
  • Які польські архітектори залишили пам'ять про себе в Україні?
  • Які українські міста і зараз прикрашають їхні споруди?
  • Чим ми завдячуємо польським магнатам?
  • Яким науковцями може пишатися Галичина?

Додатковий матеріал для учнів.

Українці, росіяни, представники інших національностей з великим інтересом читали самобутні твори польських поетів та письменників — Гжегоша Відорта, Стефана Вітвицького, Северина Гощинського, Юзефа Конрада, Платона Костецького, Юзефа Крашевського, Вероніки Кребс, Якса Марцинківського, Юліуша Словацького, Леонарда Совинського, Леопольда Стаффа та ін. Велику документальну спадщину сучасним дослідникам залишили польські історики та економісти, зокрема, Юліан Бартошевич, Август Бельовський, Леон Бернацький, Пшемислав Домбковський, Франциск Духинський, Владислав Лозинський, Ян Потоцький, Зигмонт Радзиминський-Люба, Олександр Чоловський.

У цей період на Україні в університетах, бібліотеках, музеях плідно працював ряд талановитих вчених поляків, широко використовували в своїх творах українську тематику польські музикознавці, композитори, піаністи. Оригінальні споруди, які прикрашають такі українські міста, як Львів, Київ, Кам’янець-Бузький та деякі інші, спроектовані й польськими архітекторами: Вацлавом Городецьким, Карлом Маєвським, Тадеушем Обминським, Теодором Таловським, Казимиром Скажинським. Помічницею новоросійського намісника М. С. Воронцова в усіх його починаннях у галузі культури на півдні України була його дружина польська графиня Єлизавета Браницька.

Наука Галичини пишалася досягненнями фізика Зигмунта Врублевського і хіміка Короля Ольшевського, котрі першими у світі одержали рідкий кисень і азот; фізіолога Наполеона Цибульського, що виявив збудника черевного тифу, та інших вчених. Успішно розвивалася краківська історичні школа (В. Колінка, Ю. Шуйський, М. Бобжинський, Б. Смолька та ін.) (Слайди 10, 11, 12)

За кошти магнатів С. Потодького і О. Браницького створені дендрологічні шедеври паркового мистецтва «Софіївка» і «Олександрія», культові споруди, які й сьогодні є окрасою міст Умані, Білої Церкви, Почаєва, Кременця тощо. Польським просвітителем графом Ю. М. Оссолінським у місті Львові засновано у 1817 р. культурно-освітню установу, яка отримала поетичну назву «Святиня національних пам’яток».

  1. Узагальнення та систематизація знань учнів.

Практична робота.

  • На основі отриманих знань, написати повідомлення «Культура поляків на українських землях у ХІХ столітті» за планом: (Слайд 13)
  1. Зміни в становищі поляків після Січневого повстання.
  2. Об’єднання ворогів заради спільної мети.
  3. Київський університет – центр слов’янських науковців.
  4. Внесок поляків у культурну спадщину України:
  • Література;
  • Архітектура;
  • Наука.
  1. Підсумки уроку.
  1. Вправа «Рефлексія»   (Слайд 14)
  • Доповніть речення:

Я дізнався…

Я зрозумів…

Мені стало цікаво…

Мене здивувало…

  1. Домашнє завдання.
  1. Повторити вивчений матеріал.

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Кухта Вєталь
    гарний матеріал
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
zip
До підручника
Історія України 9 клас (Власов В.С.)
Додано
8 лютого
Переглядів
1776
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку