Урок з історії України "«Радянізація» західних областей УРСР"

«Радянізація» західних областей України

Після звільнення західноукраїнських земель та остаточного оформлення їх приєднання до УРСР продовжився, перерваний війною, процес РАДЯНІЗАЦІЇ.

РАДЯНІЗАЦІЯ Індустріалізація Колективізація Культурна революція Відбудова господарства

Особливості відбудови Західної України

Направлення до Західної України для забезпечення радянізації робітників державно-партійного та комсомольського апарату (до середини 1946 р. – 86 тис. осіб). Призначення на ключові посади в партійних, державних, місцевих органах представників східних регіонів України. Наприкінці 1946 р. - лише 12,1% займали місцеві працівники в органах влади. У західних областях України створювалася мережа більшовицьких і комсомольських організацій, формувалися професійні спілки.

Одна з перших моделей причепів, що виробляв ЛАЗ. 1949 р. Автокрани, що виробляв завод. Початок 50-х років. Перші автобуси ЛАЗ (ЛАЗ 695). 1956 р.

Колективізація на західноукраїнських землях

Митрополит УГКЦ Йосип Сліпий Гавриїл Костельник (брав участь у проведені Львівського церковного Собору )

Депортації «неблагонадійного» населення

Боротьба з ОУН - УПА Після 1944 року український національно-визвольний рух об’єднував членів ОУН, бійців його військового крила УПА та місцеве населення, яке не погоджувалося з радянськими трансформаціями. Повстанський рух поширювався на територію 150 тис. км2 з населенням близько 15 млн. осіб. Чисельність бойових одиниць досягла 100 тис. осіб. Організаторським ядром і ударною силою опору стали формування УПА. Тактика боротьби повстанців з радянськими військовими та частинами НКВС у процесі протистоянь змінювалася. Якщо в останні роки німецько-радянської війни УПА діяла великими з’єднаннями, то після її завершення великі підрозділи ділилися на невеликі групи, здатні діяти партизанськими методами.

фізичне знищення; примусові переміщення населення: мобілізація до лав Червоної армії, систематичні виселення, примусові залучення до роботи на промислових підприємствах у різних районах СРСР, депортації; застосування потужного морально-психологічного тиску на населення: дискредитація національної ідеї, нагнітання страху перед численними каральними заходами, провокації, шантаж, тиск на сім’ю. У 1944 - 1945 рр. у західних областях України проведено понад 40 тис. чекістсько-військових операцій, убито близько 100 тис. осіб, узято в полон понад 110 тис. осіб, заарештовано понад 14 тис. повстанців. Усього з 1944 р. до 1952 р. було репресовано 500 тис. осіб. Методи боротьби радянської влади з ОУН-УПА

Після загибелі 5 березня 1950 р. у сутичці з чекістами під Львовом Романа Шухевича організовані дії УПА фактично припинилися, хоч окремі боївки (невеликі загони) «збройного підпілля» діяли до середини 1950-х рр., зосередивши сили на пропагандистській роботі та саботажі. Останній командувач УПА Василь Кук зіткнувся із ситуацією, коли координація дій повстанських осередків стала практично неможливою, характер їхньої діяльності в цей час звівся до боротьби за виживання. Спостерігалися лише поодинокі акції згасаючого повстанського руху. У 1954 р. Василя Кука заарештували. 15 березня 1959 р. в Мюнхені буде вбитий радянським шпигуном Степан Бандера. З роками опір визвольного руху в Західній Україні придушили. Остання сутичка кількох вояків УПА зі службовцями МВС і КДБ відбулася 14 квітня 1960 р. поблизу хутора Лози Підгаєцького району на Тернопільщині.