Урок з історії Украни 11 клас. Тема "Опозиційний рух 60-80-х роках"

Історія  України  11 клас

 

Тема: Активізація опозиційного  руху в другій половині   60 - х  -  на початку — 80 - х  років.

 

Очікувані результати:

 

- здобувачі освіти мають розуміти поняття опозиційний рух та вміти розкривати причини активізації опозиційного руху в період “застою”.

- дати оцінку дисидентського руху цього періоду ,   та характеризувати життєвий шлях відомих опозиціонерів.

- критично мислити, та працювати  в парах та групах  з різними історичними джерелами.

-проявляти інтерес до історичного минулого України, до долі борців за незалежність нашої держави.

- працювати над розвитком мовно — комунікаційних та предметно -  методичних компетентностей.

 

 Тип уроку : урок засвоєння нових знань.

 

                                                           Хід уроку

 

І Активізація пізнавальної діяльності учнів.

 

   Бліц - опитування

 

1. У  якому році була створена  перша дисидентська організація УРСС, хто її засновник?  ( Українська робітничо - селянська спілка   створена у1959 році. Керівник Л. Лук’яненко.)

2. Коли  був заснований клуб творчої молоді  “ Сучасник”  у Києві   (у 1960 році).

3. Коли відбувся судовий процес у так званій справі юристів ? (  процес над УРСС травень 1961 року).

4. Що означає поняття шістдисятники    - інакомислячі.( Люди, які критично ставляться до влади. ( асоціюється з певним еталоном громадської свідомості, інтелектуальної незалежності, етичної відповідальності ).

5.Дисиденти — це    (ті ,хто не погоджується з діями офіційної влади., люди, які стали на захист прав людини).

6. Зачитується вірш  Яра  Славутича “ Україна”.

Назвіть  прізвища відомих представників руху шістдисятництва   , які прозвучали у поезії:

  (В. Симоненко,  І. Драч, М. Вінграновський, Є. Гуцало, Б. Олійник, Л.Костенко,

  А Горська ,Є. Світличний та інші).

 

Як ви думаєте, чи продовжували свою діяльність представники дисидентського руху в період 60 — 80  років? Чому?  (  Бесіда)

ІІ  Мотивація, повідомлення теми і завдань уроку.

 

Епіграфом до нашого уроку нехай стануть слова  українського дисидента, патріота України, який загинув у радянських таборах, але не зрадив своїй совісті,  Василя Стуса. Він  ще у 1977 році писав:

 

“Народе мій, до тебе я поверну,

і в смерті  обернуся до життя...”

 

Осмислити і пояснити  слова В. Стуса ми зможемо в кінці уроку, коли розглянемо  дану  тему.

 

 

 Опрацювавши матеріал уроку,  ми  маємо відповісти на питання.

              Постановка проблемного завдання на урок.

 

1.  Чому Україна не змогла захистити своїх кращих синів і дочок?

2.  Чому дисиденти , прагнучи віддати Україні свій талант , своє натхнення, часто платили за це зламаною долею , а іноді і життям?

 

 

Які проблеми могли піднімати опозиційні сили  у Радянському Союзі?

 

Метод  “мозкового штурму” та робота в парах з підручником.

Учні заповнюють таблицю в процесі уроку

 

№           Напрями дисидентства    Критика політики в СРСР    До чого  прагнули

 

ІІІ Робота над засвоєнням нового матеріалу.

 Перегляд презентації про В. Чорновола.

 

Робота над документом.

Лист І. Дзюби, І. Світличного, Н, Світличної, Л.Костенко, А. Горської щодо  судового процесу  над  В. Чорноволом

 

“29 грудня 1967 року. Першому секретареві ЦК КПУ П.Ю. Шелесту.

 

Ми, присутні на судовому засіданні в справі В. М. Чорновола, побачили, що суд  цього свого обов’язку не виконав. Він проводився не кваліфіковано і не об’єктивно. Його вирок перебуває в разючій невідповідності до матеріалів справи. Звинувачення скидається  на особисту помсту, розправу наділених владою осіб над людиною, що по іншому думає  і насмілюється критикувати дії окремих представників радянських установ, тобто  здійснює своє конституційне право.”

Бесіда.

За що судили В. Чорновола?

Чому взагалі міг відбутися подібний суд?

Чи були подібні суди винятковим явищем?

 

 Про ці судилища  один із дисидентів Святослав Караванський  написав такі слова....

 

Хто дав право людей карати , за правдиве за щире слово.

За любов до сестри , до брата, за любов до своєї мови.

Хто дав право, о совість віку, з найчесніших робити в’язнів.

А зате на чолі народів наставляти катів і блазнів.

 

                                                    

Яким був склад дисидентського руху?   (повідомлення учня)

 

Опозиційний рух в Україні захопив у свою орбіту представників  усіх соціальних верств  населення.

1. Хто складав основну частину дисидентів і чому?

2. Про що свідчить географія поширення дисидентського руху?

3. Які напрямки дисидентського руху?

 

Робота в групах.

 

1 група  Самостійницький напрамок

2 група  Національно — культурницький напрямок

3 група  Правозахисний  напряок

4 група  Релігійний напрямок

 

Презентація учнями своєї роботи.    Заповнення таблиці.

 

 

Масові арешти серед дисидентів 1972 — 1973 років змусив учасників руху опору , що залишилися на волі змінити тактику боротьби.  В 1975 році в Гельсінкі було підписано  Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі, невдовзі опублікованого в СРСР.

Громадяни чи не вперше дізналися про міжнародні зобов’ язання свого уряду щодо прав людини. Це дало поштовх до активізації легального правозахисного руху.

Першою з національних груп утворилася українська — 9 листопада 1976 року .

 

Загальна характеристика діяльності Української Гельсінської групи   1976 — 1982 роки. Перегляд презентації..

 

 

 Користуючись підручником ,  визначити якими були методи боротьби дисидентів в другій  половині   70 — на початку 80 - х років.

 

Мозковий штурм

 

1. Самовидав .   Видання журналу “ Український вісник” , який редагував В. Чорновіл.

2.Відстоювання національної символіки.   Вивішували  синьо-жовті  прапори на честь важливих подій української історії, малювали тризуб на поштових листівках.

3. Проведення громадських акцій. Мітинги, демонстрації, пікетування.

4. Письмові заяви, петиції про порушення прав людей в Україні.

5. Повстання в таборах,акції мовчання, голодування, відмова від роботи, бойкоти..

6. Відмова від радянського громадянства, подання заяв на виїзд за кордон.

 

Було багато людей, які допомагали дисидентам. Їх також переслідували , звільняли з роботи,заарештовували,намагалися зробити донощиками, але зламати не змогли.

.

 

Презентації та повідомлення учнів про даних опозиціонерів.

Відомими дисидентами  у другій половині 70 — х на початку 80 років були :

- поет  - В. Стус.

- правозахисник  - П. Григоренко.

- письменник, громадський діяч  - Л. Лук’яненко.

- український політик і публіцист — В. Чорновіл.

- літературний критик, громадський діяч  — І. Дзюба.

- правозахисник, педагог — О. Тихий.

- депортований з Криму з родиною -   М.Джамілєв.

 Та багато інших патріотів і борців за волю України.

 

Які були форми переслідування  і покарання дисидентів  органами влади?

  Вправа “ Акваріум”.

 

1. Арешти і ув’язнення;

2. Ізоляція у психіатричних лікарнях;

3.Звільнення з роботи, позбавлення права на професію;

4. Виклик в органи КДБ,виключення з партії та комсомолу , творчих спілок, навчальних закладів;

5.Оголошення всіляких доган , попереджень , тощо.

6 .Репресії проти дисидентів.

 

Доповнення вчителя.

 

Судили дисидентів переважно за 62 статтею Карного кодексу України “ Антирадянська агітація і пропоганда”, яка передбачала  від 12 до 15 років ув’язнення, у тому числі до 5 років заслання.

 

Покарання отримували дисиденти за читання і поширення творів М. Грушевського та П. Куліша,” Історія України”, праці І. Дзюби “ Інтернаціоналізм чи русифікація, з’ясування білих плям в українській  історії ( штучного голодомору 1932 — 1933 років, репресій , та інше).

За сталінською традицією переслідувань зазнавали не лише дисиденти , а і їх діти ,батьки, близькі родичі. Інакомислячих   вміщували в табори суворого режиму, або психіатричні лікарні , умови перебування в яких , за виразом В. Стуса, сягали “поліцейського апогею”:смугастий одяг, ізольовані камери, злиденне харчування, тяжка праця.

                  Придушення дисидентського руху

            Робота з історичними  джерелами., підручником.

 

На початку 80-х років дисидентський рух в Україні було практично придушено.

Дисиденти на той час не мали активних зв’язків з масами, які б їх активно підтримали  , бракувало ім і належної організованості. За соціальним складом серед дисидентів переважала інтелігенція, яка була не здатна протистояти владній карально — репресивній машині.

Проте їх боротьба  не була даремною.  Вана утверджувала думку в суспільстві про те, що необхідно  думати і боротися за створення власної незалежної  держави.

 

ІV  Підсумок уроку.   Рефлексія. Бліц — опитування. Оцінювання роботи учнів.

 

1 Вирішення проблемного завдання та пояснення   розуміння слів В. Стуса і С. Караванського про  дисидентів.

 Виконання тестових завдань з теми, що вивчалася. Завдання:  вибрати правильну відповідь.

1. УГГ була утворена    (у 1975, 1976, 1977 році).

2. Засновником і лідером УГГ був (М. Руденко, П.Григоренко, В. Чорновіл).

3. Боротьба за свободу совісті та віросповідання , це  (самостійницький, національно — культурний, правозахисний чи  релігійний напрям опозиційного руху).

4. “Український вісник “, самовидавничий журнал у Львові видавав (Л. Лук’яненко, М. Руденко, В. Чорновіл).

5.Автор праці “ Інтернаціоналізм чи ресифікація” (М Руденко, І. Дзюба . В. Стус).

6. Дисиденти — це  (реабілітовані , депортовані, інакомислячі).

7. Кримсько - татарський національний рух очолював ( С. Параджанов, М. Джамілєв, С. Караванський).

V Домашне завдання.

1 Опрацювати матеріал підручника.

2. Закінчити таблицю, Виписати прізвища представників опозиційного руху кожного з напрямків.

3. Вміти пояснювати дати і поняття даного  історичного періоду.