Урок з літературного читання № 20 Тема : В. Сухомлинський « Камінь». Олександр Олесь « Згадую : так я в дитинстві любив…» , « Степ».

Урок з літературного читання   № 20

Тема : В. Сухомлинський « Камінь». Олександр Олесь « Згадую : так я в дитинстві любив…» , « Степ».

Мета : вчити учнів захоплюватись красою природи; розвивати їхню уяву, фантазію, зв’язне мовлення; збагачувати мовлення дітей образними словами і висловами; виховувати любов і бережливе ставлення до природи рідного краю.

Обладнання: таблиці для розчитування, малюнок із зображенням плющу.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Читання вірша «Дощик».

- Яким змальовано дощик? (Смішним, добрим, сильним.)
- Яким ти уявляєш цей дощик?

2. Читання оповідання «Дрібний дощик».

- Як називають дощик?
- Яким вам видався дощик?
- Що вирішив зробити оповідач?
- Для кого старався?
- Чим схожі вірш та оповідання?
- У чому різниця? (У вірші - дощу радіють, в оповіданні - він набрид.)

3. Творча робота.

Прочитати власні акровірші про дощ.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

-   Сьогодні на уроці ми будемо милуватися змальованими  у віршах Олександра Олеся куточками нашої України та досліджувати причинно-наслідкові зв'язки в оповіданні Василя Сухомлинського.

ІV. Робота над темою уроку.

- Хто зображений на портреті?
- Що ви знаєте про цю людину?

1. Розповідь вчителя.

- Народився Василь Олександрович Сухомлинський у 1918 р. в с. Василівка на Кіровоградщині в незаможній сім'ї. Батько його, Олександр Омелянович, орав, працював столяром і теслею, майстрував інструменти та колеса. Мама, Оксана Юдівна, працювала в колгоспі. У Василя Олександровича було двоє братів - Іван і Сергій і сестра Меланія.

  Зимовими вечорами, коли мама сиділа над шитвом, вона розказувала дітям казки. Змалку батьки виховувати в дітей любов до книги.

  Василь Олександрович ріс допитливим і цікавим. Любив малювати, мав чудову пам'ять.

   Понад 35 років працював Василь Олександрович учителем і директором Павлишської школи. У педагогічному щоденнику він записував свої спостереження за поведінкою дітей. А потім складав повчальні оповідання та казки.

• Які твори В. Сухомлинського ви читали?

  Чому вчать ці твори? (Кожне оповідання Василя Олександровича вчить нас бути добрими, чуйними та милосердними, усім серцем любити рідну природу, дбати про неї.)

2. Бесіда за малюнком «Господарі лісу».

- Як турбуються про рідну природу ці діти?
- А яку користь природі принесли ви?
- Прочитаймо оповідання «Камінь», і ви скажете, чи схожий хлопчик з оповідання на цих дітей.

3. Читання оповідання «Камінь» В. Сухомлинського.

- То чи схожий хлопчик з оповідання на дітей, зображених на малюнку?
- Який учинок зробив хлопчик?
- Зачитайте, яким був хлопчик.
- До чого призвели пустощі?
- Зачитайте, як змінилась природа після цього негідного вчинку.
- Коли хлопчик прийшов на це місце?
- Зачитайте, що його здивувало.
- Як ви гадаєте, чи здогадався дідусь, що це саме він, своїми руками, причинив таке зло природі?
- Чого вчить нас це оповідання? (Перш ніж щось зробити, треба добре подумати.)

4.  Повідомлення  учня.

  Рідний край, мамина колиска, калинова мова... Кожна людина завжди з великою любов'ю та душевним трепетом згадує те місце, де вона народилась, де промайнуло її босоноге дитинство з дивосвітом - казкою в затишній батьківській оселі.

  Ось так і Олександр Олесь сумує за своїм дитинством. З попередніх класів ми знаємо, що поет змушений був тривалий час проживати за кордоном, в Україні його твори не видавались. Перебуваючи на чужині, він не раз подумки линув в Україну, до рідного Білопілля на Сумщині, де народився й виріс. Йому згадувались спів солов'я, розкішна природа, а ще - рідна матуся.

   Бо ж усі ми найбільше любимо своїх матусь. Матуся й дитинство нероздільні в нашій уяві, у нашому житті.

5. Читання статті, с. 58 (мовчки).

- Де проводив кожне літо О. Олесь?
- Яким був дід хлопчика?
- Зачитайте, що згадував про дитинство поет.

6. Читання вірша «Згадую: так я в дитинстві любив...»

- Про що з любов'ю згадує поет?
- В якому темпі треба читати вірш?

7. Читання вірша учнями.

- Із чим порівнюється світ у вірші? (З казкою, зі сном.)
- Що любив у дитинстві поет?
- Що чув і бачив хлопчик?
- Яку картину уявляєте ви?

8. Тлумачення слова .

- Яку назву має наступний вірш? (Степ.)

- Степ - безліса територія, яка займає 40 % території України. Ось як описав чудовий краєвид Тарас Шевченко:

Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились,
Тополі поволі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою.

9. Інформаційна довідка за малюнком «Степ».

   У степовій зоні ростуть переважно трав'янисті рослини. Навесні у степу зацвітають фіалки, тюльпани, незабудки, півонії вузьколисті.

  Улітку трави вигорають і вітер жене перекотиполе. Усю красу природи степів у різні пори року у своєму вірші змальовує Олександр Олесь.

10. Читання вчителем.

11. Словникова робота.

12. Читання учнями.

- Які пори року змальовує поет?
- Зачитайте опис степу весною.
- Із чим порівнюється степ? (З килимом.)
- Які слова-ознаки використовує поет до слова «килим»? (Зеленіє, пишнішає, пахне.)
- Які квіти розливають свої пахощі?
- Зачитайте опис степу влітку.
- Яку картину уявили?
- Із чим порівняний степ улітку? (З морем.)
- Які слова-ознаки дібрав поет до слова «море»? (Широке, буйне, сизе.)
- Який степ восени? Зачитайте.
- Із чим порівняний? (З пустелею.)
- Які слова-ознаки використовуються? (Неоглядна, руда, пожовкла.)
- А взимку?
- Із чим порівнюється?
- Хто на цій перині спить?
- Чому поет називає зиму бабою? (Усе вкрила, усім заволоділа.)
- Ось ви і ознайомилися зі степом. А скажіть, коли б вам найбільше хотілось побувати у степу і чому?

ІV. Підсумок уроку.

• Швидко сплинув наш урок.
• Чого ви навчились на уроці?
• Який слід після себе повинна залишити кожна людина?
• В які куточки України ви б хотіли поїхати?
• Що найдорожче для кожної людини? (Батьківська оселя, рідна земля, Батьківщина.)

• Театр одного актора: вірш «Розквітай, прекрасна Україно!»

Розквітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінка моя.
Хай лунає мова солов'їна,
Пісня неповторная твоя.
Хай смереки, ясени й тополі,
Квіти, луки, трави і сади
Шепчуть вірші, щедрі, добрі, вольні,
Чисті, із джерельної води.
Нам би вічно милуватись нею,
А лихі дороги обминуть, -
Дай напитись серцем і душею,
І піти з тобою в мрійну путь.
Розквітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінка моя.
                                                   Надія Голуб

V. Домашнє завдання.

Виразно читати, переказувати, відповідати на запитання, с. 57-60.