Урок. Леонід Глібов "Зозуля і півень"

Леонід Глібов цікаві факти з життя

Леонід Іванович Глібов народився 21 лютого (5 березня) 1827 у селі Веселий Поділ Хорольського повіту в родині управителя маєтків магнатів Родзянків. Початкову освіту він здобув дома за допомогою матері,.

Літературна доля Глібова була визначена ще в дитинстві. Коли Льолику — так його називали тоді — виповнилося 7 років, мати Орина Гаврилівна почала вчити хлопця грамоти. У день святого Наума — покровителя творчості — помолилася, показала перші чотири літери та нагодувала кашею. У народі 14 грудня вшановували пророка Наума – покровителя розуму, знань і доброчинства.  У давні часи навчальний процес розпочинався взимку – 1 грудня за старим стилем (14 – за новим). То була найзручніша пора здобувати освіту для сільських дітей. Бо, найосновніші сільськогосподарські роботи вже було завершено. А тому вважалося, що саме в день Наума добре починати вчитися: «наука на ум піде». 

Жили на Полтавщині. Батько Леоніда Глібова працював управителем кінських табунів у поміщика Порфира Родзянка. Той узяв на себе обов'язок піклуватися про Льолика. Хлопцеві було доручено доглядати квітник при маєтку. За це його називали "квітчастим королем". "Родзянко був із тих стародавніх справжньо-освічених панів, що, не глядячи на свою заможність і московське виховання, не цурався рідних звичаїв,   а 1840р. вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші і де виходить його перша збірка російською мовою «Стихотворения Леонида Глебова» (1847).

 Л. Глібов був хворобливою дитиною, що позначалося на його успіхах у навчанні.  Хвороба серця й астма підірвали здоров’я Леоніда Івановича. Втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. За п’ять днів до смерті поет продиктував близькому приятелеві останню байку «Огонь і Гай», якій судилося стати своєрідним заповітом байкаря. Залишив Глібов великий доробок: байки, пісенно-ліричні твори, вірші-загадки з відгадками, акровірші, які дуже подобаються дітям.