Тема: Світлий настрій у ліричних творах про природу Тараса Шевченка. Тарас Шевченко «Встала й весна», «Вранці»
Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Т. Г. Шевченка; вдосконалювати навички правильного, виразного, швидкого читання; поглиблювати знання дітей про рідну мову, її багатство і красу; розвивати образне мислення, зв’язне мовлення; виховувати любов до поетичного слова.
Обладнання: презентація, портрет Кобзаря.
Тип уроку: урок-сходинка до монографічного вивчення творчості.
Клас: 2.
Дата проведення: 12.02.2019.
Місце проведення: КПГ №24, каб.№ 301
Підготувала: Желізняк Ю. В.
Хід уроку
І. Організаційний етап
1. Привітання
2. Перевірка готовності до уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Мовленнєва розминка
1.1. Робота над скоромовкою( Слайд 2)
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом,
Дуб пригнув до чуба бука –
Буде букові наука.
2. Гра «На одному видиху»(Слайд 3)
Сосна, береза, калина, дуб, липа.
Ромашка, дзвіночок, кульбаба, конвалія, троянда.
Читати, рахувати, думати, вірш, малювати.
3. Гра «Шифрувальники»( Слайд 4)
Вінок-нок+р+ші=… (вірші)
Київ-їв-и+об+за+ря=… (Кобзаря)
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
1. Гра «Чарівна скринька»( Слайд 5)
– Де і коли народився Т.Г.Шевченко? (У с. Моринці, Черкаська область,9 березня 1914 року).
– Як називалась перша книжка молодого поета? («Кобзар»).
– Чим захоплювався поет? (Малюванням).
Перегляд репродукцій ( Слайд 6)
2. Конкурс на краще читання з пам’яті вірша Тараса Шевченка «Світає, край неба палає…»
ІV. Повідомлення теми і мети уроку
– Тарас Григорович дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ставами. Особливо Шевченко любив калину. Він присвятив їй свої вірші. У своєму «Кобзарі» слово калина він ужив 385 разів, а всього у творах Шевченка калина згадується 965 разів.(Слайд 7)
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
– З ким поет порівнював калину?
– Що ми знаємо про калину? (Це кущ)
– Які властивості вона має? ( Лікувальні, лікування від застуди)
Сьогодні ми ознайомимося ще з декількома чудовими віршами Кобзаря. Вслухайтеся, як звучить українське слово.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання віршів Т.Г.Шевченка «Встала й весна…», «Вранці»
1. Робота з підручником
1.1. Виразне читання вірша «Встала й весна» вчителем ( Слайд 8)
Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила;
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічає.
– Про що вірш? ( Про прихід весни)
– З яким настроєм його хочеться прочитати? (Веселий, піднесений)
– З якою інтонацією читається вірш? (Розмірено, лірично, ніби милуючись чарівними краєвидами.)
2. Словникова робота
Ряст – зелень, трава.
– Чи всі слова вам зрозумілі?
– Які слова допомагають уявити весну, як живу істоту? ( Встала, розбудила, уквітчала, укрила).
– Чи може весна так в реальному житті?
– Що Шевченко хотів цим показати? ( Показати красу пробудження, красу весняного життя)
– Подивіться на репродукцію малюнка у підручнику. Чи відповідає вона темі вірша?
2.1. Читання стовпчиків слів «луною за вчителем» (Слайд 9)
Гаї сонну
убрану розбудила
уквітчала зустрічають
жайворонок соловейко
3. Фізкультхвилинка
Руки в сторони та вгору –
На носочки піднялись.
Підніми голівку вгору –
Й на долоньки подивись.
Повертаємося вправно,
Все виконуємо гарно.
Вліво-вправо повернулись
І сусіду усміхнулись.
4. Повторне читання вірша учнями «луною» за вчителем
4.1. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
– Як весна змінила сонну землю? Прочитайте.
– Прочитайте, хто радо зустрічає землю, «убрану весною».
– Які малюнки ви б намалювали до вірша?
– Які слова допомагають уявити весну як живу істоту?
– Яких птахів згадує поет у вірші?
– Де він почув жайворонка? Соловейка? Що вони роблять?
– Що зробила весна із землею?
– Чому земля була ще сонна?
– А які ознаки приходу весни?
– Які птахи сповіщають про неї?
– Зверніть увагу на риму. Які рядки співзвучні? ( Розбудила – укрила; гаї –зустрічають).
– Весна – це пора коли не тільки вся природа оживає, а й повертаються із зимівлі перелітні птахи. Вони вітають прихід весни своїми співами. Ось і у наступному вірші Великий Кобзар описує весняний ранок.
5. Виразне читання вірша «Вранці» вчителем
Защебетав жайворонок,
Угору летючи;
Закувала зозуленька,
На дубу сидячи;
Защебетав соловейко –
Пішла луна гаєм;
Червоніє за горою;
Плугатар співає.
– З якою інтонацією читається вірш? (Спокійно, тихо, розмірено)
– Яким настроєм пронизаний вірш?
– Які слова підкреслюють красу природи?
5.1. Словникова робота
Плугатар – той, хто оре землю плугом, орач.
– Які слова вам ще не знайомі?
6. Читання вірша учителем з пропуском слів
7. Читання вірша учнями «луною»
– Які птахи сповіщають про прихід ранку?
– Як плугатар вітає прихід ранку?
– Що це червоніє над горою?
8. Добір до слів-назв предметів слів-назв дій
Жайворонок … (защебетав);
зозуленька …(закувала);
соловейко … (защебетав);
луна …(пішла);
плугатар … (співає).
VІ. Підсумок уроку
– З якими творами Т.Г.Шевченка ми сьогодні познайомились на уроці?
– Що зображується у цих віршах?
– Отже, що цими віршами намагався передати автор? ( Красу та велич української природи).
VІІ. Домашнє завдання
С. 91-92, вивчити вірш.
Творче: проілюструвати вірш на вибір.