Урок з мистецтва на тему : " Авангард. Кубізм. "

Тема уроку: Авангард: кубізм 

 

Мета:

формування предметних компетентностей:

•    поглиблення знань учнів щодо загальних відомостей про авангард; ознайомлення з видом авангарду: кубізм, та видатними представниками авангарду в нашій країні та в світі;
•    формування вміння оцінювати твори видатних авангардистів України й світу; формування навичок створювати композиції у стилі авангард;

•    розвиток в учнів пам’яті, реалізації творчого потенціалу учнів;
•    виховання у учнів культури праці, працелюбності, інте­ресу до професій художник, дизайнер, скульптор, композитор, музичний редактор;

формування ключових компетентностей:

спілкування державною мовою

•    формування вміння висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; чітко формулювати судження щодо мистецтва й мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність і творчість інших;

ініціативність і підприємливість

•    формування вміння критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій.

 

Обладнання: комп’ютер, ілюстрації, зразки виробів, створених в стилі авангард, робочий зошит, ручка, олівці, матеріали для виготовлення колажу.

 

Тип уроку: урок формування знань, вмінь і навичок.

 

Хід уроку

1. Організаційна частина

•      перевірка присутності учнів на занятті;
•      перевірка їх готовності до уроку.

2. Мотивація учбової діяльності

Незмінні впродовж декількох віків принципи і структури образотворчого мистецтва на початку 20-го століття не відповідали вимогам передових мислячих людей, тому в той час був відкритий новий метод пластичного мислення і нові ресурси мальовничої мови. Ці зміни були настільки новаторськими, що напрями, які з'явилися в мистецтві в період з 1905 по 1914 р. назвали «авангардними». У мистецтві 20-го століття термін «авангард» застосовують в якості збирального позначення усіх новітніх течій, таких як фовізм, кубізм, орфізм, футуризм, кубофутуризм, експресіонізм, абстракціонізм, супрематизм, примітивізм, сюрреалізм, дадаїзм.

 

3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

 

 

4. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів

Відгадайте загадку.

 

 

Порівняйте автопортрети одного з засновників стилю авангард Пабло Пікассо, які він робив в різні роки свого життя.

 

 

Які відчуття у вас виникають, коли ви дивитесь на ці твори, які робила одна і та ж сама людина?

 

5. Вивчення нового матеріалу

Авангард – слово французького походження спочатку відносилося виключно до військової термінології і означало загін, що висувається вперед по руху війська –передовий загін.

У роки Французької революції це слово стало революційною метафорою і в 1794 році увійшло до назви якобінського журналу. Відтоді політичний сенс почав витісняти військовий.

Довгий час термін зберігав своє політичне значення, а художник наділявся особливою політичною місією. У цьому значенні термін почав засвоюватися в інших європейських мовах.

Засновник школи утопічного соціалізму Анри Сен-Симон в статті «Художник, учений і робітник», що вийшла в рік його смерті в 1825 році, писав: «Це ми, художники, служитимемо вам авангардом».

Послідовники Сен-Симона, продовжуючи услід за ним акцентувати провідну роль художника в політичних процесах вважали, що митець, наділений уявою повинен скористатися силою мистецтва для пропаганди передових ідей.

Термін авангард в його художньому значенні повністю був сформований на початку XX століття і був тісно пов'язаний з політикою. Властивий художньому авангарду вже як історичному явищу (перша третина ХХ століття) політичний радикалізм був йому властивий аж до 1930-х років.

Як історичне явище авангард з'явився тільки на початку XX століття, але жоден рух, група або школа не включали термін авангард у свою назву, а головне – цим терміном не оперувала критика. Термін авангард (як раніше романтизм або реалізм) почав вживатися, коли самі угрупування вже розпалися, і те, що їх зв'язувало, завершувалося або вже стало історією.

Першою спробою класифікації авангардних течій мистецтва XX століття була видана в 1925 році російським живописцем, архітектором і дизайнером Елем Лисицьким в Мюнхені разом з німецьким художником-дадаїстом Гансом Арпом книга «Kunstism 1914-1924» – «Ізми мистецтва». Якісь назви затвердилися в історії мистецтва, якісь залишилися як характеристика більше індивідуальних напрямів.

У книзі на розворотах представлені 16 характерних «ізмів», багато з яких затвердилися як означення нових стилів, серед них були:

•           Орфізм
•           Фовізм
•           Конструктивізм
•           Суперматиматизм

 

 

Орфізм – один з перших проявів безпредметного мистецтва. Яскраві кольори і геометричні форми нагадують зірки і музику космосу.

Фовізм – одна з перших авангардних течій мистецтва 20-го століття. Основним елементом живопису фовісти вважали кольорові співвідношення. Причому на їх полотнах переважали «чисті» (незмішані) і контрастні кольори: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, синій і фіолетовий.

Конструктивізм – напрям авангардного мистецтва, який характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду.

Суперматиматизм – напрям авангардного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку XX століття. Зачинателем вважається К. Малевич (народився 1879 в Києві – помер 1935 в Ленінграді). Супрематизм, за Малевичем, – це остаточний розрив живопису із зображенням реального світу. На думку митця, усі зусилля потрібно зосередити на кольорі, формі, фактурі, русі

 

Кубізм – цей авангардистський художній напрям, який зображував предмети дійсності деформованими або розкладеними на прості геометричні форми. Основною ідеєю кубізму було заперечення тривимірної реальності. Кубісти не хотіли, щоб їх картини були схожі на фотографії, і не вважали такі досягнення   академічного   живопису  як «світлотінь», «перспектива», «оптичний реалізм» провідними засобами художньої виразності.

Таким чином, головна відмінність кубізму від класичного мистецтва це те, що він не ґрунтований на імітації.

Кубізм зародився на початку XX століття у Франції. Його засновники, Жорж Брак і Пабло Пікассо, захоплювалися роботами Поля Сезанна і були натхненні його спробою створити об'ємну структуру на поверхні полотна.

У 1907 р. П. Пікассо написав картину «Дівиці Авіньйона». Незграбні фігури, зображені на полотні, здавалися вирубаними з дерева. Художник відмовився від світлотіні й перспективи. Він зобразив масивні, незграбні, спрощені фігури дівчат контурними, ламаними лініями, розділяючи тіло на уламки різної форми. Картина здавалася настільки авангардною, що шокувала навіть самого автора.

 

Пластичний експеримент Пікассо притягнув Жоржа Брака. Незабаром художники об'єдналися, організувавши творчу групу. Не допустившись пейзажі Брака до участі в Осінньому салоні 1908 р., один з членів жюрі сказав, що вони ніби складені з кубиків. Художник-кубіст розкладав на полотні об'єкт на складові, аналізував його пристрій і «перебудовував»  відповідно   до  законів картиною   площини.   В  цей  час   він   пише  в

основному натюрморти, в яких «куби» «Будинків в Эстаке» починають дробитися на дрібні грані, що заповнюють усю поверхню полотна. Ці грані мають своє забарвлення і спрямованість, здаються такими, що то виступають, то поглиблюються, такими, що світяться або затемнюються; м'які мальовничі мазки поєднуються з гострими контурами. Художник не зображує об'єкт, а прагне передати пластичні відчуття і уявлення про нього.

Захоплення просторовими побудовами привело до того, що на ранньому етапі з полотен кубістів практично зник колір. Проте в роботах художників зрілого періоду (з 1912 р.) багата колірна палітра грає визначальну роль.

 

 

У своєму розвитку кубізм пройшов 3 фази:

Сезанівський кубізм – 1907-1909 роки – виділення геометричних форм фігур і предметів, відділення форми від простору/площини. Перший період кубізму називається «сезанівський», оскільки художники-кубісти продовжили експерименти Поля Сезанна з формою, перспективою і пошуком нових композиційних рішень.

Картина «Пьеро і Арлекін» була написана Полем Сезанном в 1888 році, тобто, за 19 років до виникнення кубізму як окремого напряму. У цій роботі простежується опрацювання художником геометричних форм (кругів, овалів і  ромбів),   напрям   ліній   малюнка   до   деякої точки, а також нестандартна точка зору: глядач дивиться на персонажів як би трохи згори і ліворуч. Перспектива зображена неправильно: створюється враження, що Пьеро і Арлекін знаходяться в різних просторових вимірах. Оригінальне композиційне рішення створює ефект зламаного, механічного і маріонеткового руху фігур попри те, що це – живі персонажі з живими обличчями.

Кубісти, які перебували під сильним впливом деяких постулатів, сформульованих Сезанном і опублікованих Емілем Бернаром восени 1907, прагнули виявити прості геометричні форми, що лежать в основі предметів. Щоб повніше виразити ідеї речей, вони відкинули традиційну перспективу як оптичну ілюзію і прагнули дати їх усеосяжне зображення за допомогою розкладання форми і поєднання декількох її видів у рамках однієї картини.    Підвищений    інтерес    до   проблем

форми  привів  до розмежування у використанні кольорів: теплі – для елементів, що виступають, холодні – для видалених.

 

Аналітичний кубізм – 1907-1912 роки – дроблення форм на грані і зрізи, побудова композиції за допомогою колажу з предметів і площин, які пересікаються, стирання граней між формою і простором, візуальна взаємодія форми і простору. У картинах цього періоду з'являються переливчасті кольори. напівпрозорі пересічні площини, положення яких чітко не визначене. Прихильність форм в просторі і їх відношення до    великих    композиційних     мас     постійно

міняється. В результаті виникає візуальна взаємодія форми і простору.

Синтетичний кубізм – 1912-1914 роки – за допомогою геометричних форм і їх фрагментів конструюються нові об'єкти, які мають реальність самі по собі, а не є зображенням видимого світу. Колажі створюються, у тому числі, за допомогою аплікацій, які найчастіше є фрагментами газетного листа, вклеєного в композицію.

Пікассо і Брак стали експериментувати з використанням чужорідних матеріалів: кольорового паперу, газет, етикеток, шматочків дерева.

Подібні твори дістали назву «колаж». Роль і функція графічних елементів змінюється і стає складнішою на створеній в 1913 році із застосуванням техніки колажу картині Пікассо «Пляшка, склянка, скрипка». Букви і цифри змінюються обривками вирізаного з газети тексту. Серед них чітко виділяється слово «journal», перенесене на полотно і таке, що є частиною використаної газети. Значним вкладом Брака в творчий процес стало використання написів і різної декоративної техніки.

Для картин Браку і Пікассо, написаних із застосуванням техніки колажу, характерне те, що позначений, показаний простір вже не обмежується повністю тільки поверхнею картини.

Таким чином, кубісти розклали предмет на геометричні елементи і відокремили його від простору, форму предметів показали в зрізах, вигинах, під різними точками зору, в несистемних реплікаціях і інших видозмінах. Почавшись у Франції, кубізм став популярний в різних країнах світу. До найбільш видатних (видним) представників кубізму в живописі відносять Пабло Пікассо, Жоржа Браку, Фернана Леже, Хуана Гриса.

Кубізм мав бути мистецтвом, котре, за словами Пабло Пікассо, відтворює світ не таким, яким його бачить митець, а таким, яким він його мислить. Шляхом розкладання всіх предметів і форм на прості геометричні фігури та їх перекомбінування відповідно до задуму митця кубісти сподівалися прийти до створення інтелектуального й аналітичного живопису, здатного розкривати структуру речей і їхню внутрішню сутність, виражати «константи буття», підніматися до рівня вимог сучасності, входити в неї і сприяти її перебудові.

Відбивана в мистецтві реальність деформується, підкоряючись фетишизованим матеріальним засобам мистецтва, уявленню про картину перш за все як про матеріальний предмет – полотно, покрите фарбою.

З іншого боку, і конструктивні устремління кубізму, шукання в області простору і об'єму  виявляються ілюзорними, оскільки не виходять за межі «чистого живопису», образотворчого експериментування в станкових формах. Тому, не дивлячись на талант і невтомність П. Пікассо і Ж. Браку, кубізм виявився в порочному колі протиріч і незабаром прийшов до кризи і приблизно з 1925 року кубізм поступово піде на спад, внісши свій важливий внесок у розвиток живопису.

Яскраві представники кубізму:

Пабло Пикассо (1881-1973)

Жорж Брак (1882-1963)

Хуан Грис (1887-1927)

Фернан Леже (1881-1955)

Богуміл Кубшта (1884-1918)

Олександр Архипенко (1887-1964)

 

 

Олександр Архипенко – україно-американський скульптор і художник, якого боготворили Аполлінер, Пікассо і Леже, проте забули співвітчизники. Один із засновників кубізму в скульптурі народився в Києві. Тут же відбулася перша виставка робіт майстра, якому судилося змінити світові уявлення про скульптуру початку XX століття.

Митець увів до композицій скло, дерево, метал, целулоїд. Також скульптор-новатор створював об’ємні рухомі конструкції, обґрунтував і сконструював особливий механізм «архіпентуру», відкрив новий різновид рельєфного різьблення – так зване «скульптуро- малярство». Творчість Олександра Архипенка мала значний     вплив на розвиток модерністського мистецтва, у тому числі архітектури та дизайну в країнах Європи та Америки.

Завдяки йому в парках Чикаго з'явилися пам'ятники Шевченка, Франка і князеві Володимиру.

Твори Архипенка зберігаються в Національному художньому музеї України, Національному музеї у Львові. Роботи видатного скульптора мають за честь експонувати найпрестижніші музеї та галереї світу: Центр Помпіду в Парижі, музей Modern Art та галерея Соломона Гугенгайма в Нью-Йорку, музеї Стокгольма, Берліна, Тель-Авіва, Москви.

 

6. Формування знань, вмінь і навичок:

6.1. Вступний інструктаж

Сьогодні на уроці ми з вами створимо колаж «Граємо джаз» в стилі кубізм.

Давайте пригадаємо що таке кубізм…

Кубізм – цей авангардистський художній напрям, який зображував предмети дійсності деформованими або розкладеними на прості геометричні форми.

Як створювали свої роботи художники-кубісти?

Вони розкладали на полотні об'єкт на складові, аналізували його і «перебудовували»  відповідно   до  законів картиною площини, завдяки чому складалось враження що картини ніби складені з кубиків. Кубісти не зображували об'єкт, а прагнули передати пластичні відчуття і уявлення про нього.

 

Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «джаз»?

А тепер послухаємо джазову композицію.

Які інструменти використовують в джазі?

 

 

Сьогодні ми з вами будемо створювати картину, поєднуючи 2 техніки: малювання і аплікацію.

 

 

 

 

Колаж «Джаз»

Послідовність роботи:

1. Продумайте композицію, використовуючи  музичні інструменти, якими грають джаз.

 

 

2. З кольорового паперу виріжте музичні інструменти.

 

 

3. Розбийте заготовки з кольорового паперу на фрагменти.
4. Створіть колаж, використовуючи кольорові олівці, клей і заготовки з кольорового паперу.

 

 

6.2. Поточний інструктаж:

•      контроль за виконанням роботи;
•      коригування недоліків в роботі та шляхи їх усунення.

6.3. Заключний інструктаж:

•      проведення короткого аналізу виконаної роботи;
•      акцентування уваги на важливості організації робочого місця.

 

7.  Підсумок уроку

7.1. Виставлення та мотивація оцінок

7.2. Рефлексія

7.3.  Домашнє завдання:

Розбийтесь на команди, які будуть представляти різні телекомпанії. Уявіть себе музичними редакторами і доберіть твори до картин П. Пікассо різних стильових періодів його творчості для документального фільму про митця. За бажанням напишіть сценарій фільму.

Використані джерела

http://solla.site/2016/iskusstvo-20-veka/

https://ru.wikipedia.org/wiki/Авангард_(искусство)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Кубізм

http://2queens.ru/Articles/Dom-Hudozhnikov-Klassika/Kubizm-v-zhivopisi-istoriya-vidnejshie-predstaviteli-kartiny.aspx?ID=1625

http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/izobrazitelnoe_iskusstvo/KUBIZM.html

https://artrecept.com/zhivopis/stili/kubizm

http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/izobrazitelnoe_iskusstvo/KUBIZM.html

http://interesno-vse.ru/?p=15593

http://webkonspect.com/?room=profile&id=7909&labelid=88242

https://uk.wikipedia.org/wiki/Архипенко_Олександр_Порфирович

http://www.trust.ua/news/126661-skulpturnyj-avangard-aleksandra-arhipenko-foto.html

https://www.wikiart.org/ru/paintings-by-style/kubizm?groupByArtist=true