Урок з музичного мистецтва

                            Урок музичного мистецтва в 4 класі №10

Тема:          Картини життя і природи Карпат

Мета: закріплювати й поповнювати  знання дітей про українську  народну й  професійну  музику;  ознайомити   з   особливостями   музики , музичними інструментами картацького краю; дати визначення поняттю  «коломийки»;

розвивати   музичний  слух,  голосовий  апарат,  вокальні навички, артикуляцію,  увагу,  уяву,  мислення, пам’ять, навики аналізу музичних творів та творчі задатки учнів;

виховувати  інтерес до музики різних регіонів України, національну гідність, емоційність у виконанні та сприйманні музичних  творів, комунікабельність.

План та завдання уроку:

• українська  народна пісня «Сіяв мужик просо» - виконання;
• Коломийки – розучування;

-  слухання музичних інструментів, які популярні на Закарпатті.

Технічний інструментарій: комп’ютер,  CD - диски  чи флеш-носії з відео та аудіо матеріалом до  уроку, роздатковий матеріал ( текст нової пісні, картки та   тестові завдання), мікрофон, презентація.

Тип уроку: комбінований.

                           Хід уроку.

I. Привітання. Організаційний момент.

      Учні заходять до класу під звучання старовинної гуцульської мелодії та стають біля своїх робочих місць. Після короткого привітання діти сідають, а одна учениця чи учень виходить до дошки, щоб наступний етап уроку провести в ролі вчителя.

II. Актуалізація базових знань.   

        Питання  до рольової гри «Я – вчитель» продумуються заздалегідь і мають стосуватися навчального матеріалу, який розглядався на попередніх уроках.

1. Яку тему семестру вивчаємо? Чому ми вивчаємо музику нашого народу?
2. Що ви розумієте під поняттям «українська народна пісня»?
3. Які фольклорно-пісенні жанри вам відомі?
4. Які народні пісні вам відомі  і  які вони за жанром?
5. Яку музику називають професійною? Наведіть приклади професійної музики, яку слухали на минулих наших  уроках.

    6) Переважно про музику якого регіону України ми з вами вели мову на попередніх уроках?

III. Оголошення теми і завдань уроку.

   Вчитель.  А чи були ви в Карпатах? Так, саме в українських Карпатах, про які стільки сказано, стільки написано, які, хто побачить – повік не забуде?

( Діти, які були в Карпатах, підіймають руки і діляться своїми враженнями про це й український дивовижний край).

     Україна – це не лише золотисті поля пшениці, величавий Дніпро, хвилясте Чорне  море.  Це ще й омріяна таємничість Карпатських гір, швидка течія Тиси, чаруючі краєвиди полонин.

       Отже, я вам пропоную сьогодні на нашому уроці здійснити подорож до Карпат, і тому тема нашого сьогоднішнього  уроку – «Картини  життя  й  природи Карпатського краю». Ми поговоримо про особливості народної музики західного  регіону нашої  держави,  познайомимося з музичними інструментами, які полюбляють жителі цієї місцевості.

IV. Вивчення нового матеріалу. Слухання музики.

(Чи  вчитель,  чи ж один з учнів декламує вірш. А в цей же час на моніторі транслюються фото краєвидів Карпат.)

Гірські нескорені вершини,
Які занурились у хмари.
Ліси дрімучі, полонини,
Старі колиби і кошари.
Вітри ласкаві та сердиті,
Духмяні трави запашні.
Громи ревуть несамовиті,
Струмок дає води душі.
Стрімкі потоки, водоспади,
Могутні скелі, спів трембіти.
Я йду до Вас мої Карпати-
Одні такі на цілім світі.  

    Вчитель.    І зараз я вам пропоную перевірити , що ви знаєте про культуру, побут, традиції, музику Західної України. Але велике прохання: якщо не знаєте, що вписувати  в якусь графу – краще залиште її порожньою, бо в кінці нашого уроку ми ще раз повернемося до роботи з цими ж картками.

 (Учні мають одну-дві хвилини на цей вид роботи).

      Вчитель. Чи ж все вдалося?...  Тому слухайте уважно і запам’ятовуйте.

      Кожен  куточок  нашої  держави  має  свою  неповторну  красу природних пейзажів,  свої традиції,  свій розмовний діалект, свої особливості національного одягу. Так, наприклад одяг населення західних областей  України відрізняється від одягу нашої місцевості .

( Вчитель  показує  ілюстративний матеріал, де зображено національний одяг нашого регіону та  гуцул).

       Багато в чому відрізняється й музичний фольклор.  Пригадайте, які народні інструменти були поширені на території нашого регіону?   Вірно, це кобза, бандура, сопілка, бубон та інші музичні інструменти.  А в Закарпатті серед гуцул (так називають народ, який там живе) дуже великої  популярності здобули такі інструменти як трембіта, цимбали, флейта Пана.

      Деякі учні нашого класу підготували цікавий матеріал саме про ці музичні інструменти. Тому зараз слово надаємо саме їм.

Виступ групи «Інформатори».

1 учень. Трембіта. У цьому музичному інструменті живе душа українських гір.    Трембіта є найдовшим інструментом світу, його довжина від 3 до 8 м, тому вона увійшла до Книги рекордів Гіннеса як найдовший духовий музичний інструмент. Колись усе життя гуцулів минало під звуки трембіти. Вона сповіщала про вихід овець на полонину, відхід на той світ людини чи народження в сім'ї дитини. Нею запрошували на весілля, з нею колядували.

Раніше трембіта була чи не єдиним засобом зв’язку вівчаря з селом, тобто такий собі старовинний мобільний «телефон». Нею ж визначали годину,  передбачали погоду. Особливо добре інструмент відчуває дощ та грозу.

      І хоча виглядає трембіта просто, це — оманливе враження. Її виготовлення затягується на два роки. Спочатку треба обрати хорошу смереку, бажано громовицю (тобто це те  дерево, в яке влучила блискавка). Гуцули переконані, що з небесними громом дереву передається голос Творця Бога. Далі зрізаний стовбур залишають на рік загартовуватись. І лише після цього приходить найвідповідальніший момент. Одним ударом дерево потрібно розколоти навпіл і витесати серцевину — ця робота може тривати рік. І останній етап — дві половинки слід скріпити корою. І ще олна дивина - здавалось би, не так то просто втримати декілька метровий інструмент і одночасно  на ньому грати. Насправді ж, вага триметрової трембіти не перевищує якихось півтора кілограма.

        А звучить трембіта не повторно. Ось послухайте. І подумайте, чому трембіту називають духовим інструментом?

( Діти переглядають відео, на якому демонструється гра на трембіті).

2 учень. Цимбали  складаються з дерев'яного корпусу (прямокутної, трапецієвидної форми), на якому кріпляться натагнуті струни. Верхня  дека  виробляється із ялини або смереки, нижня — із явора. Звук видобувається ударами паличок по струнах або гнучким вербовим прутиком.

     На думку вчених, різновиди цимбалів існували уже майже три тисячі років. Цей інструмент був поширений всюди — у Китаї, Азії, на Близькому Сході. Це засвідчують і давні зображення, що збереглися до наших днів.

      Цікаве  і мовне походження терміну «цимбали». У Стародавньому Римі під час свят лунав примітивний музичний інструмент у вигляді металевого тазу — «кімвал», або «цимбалум»,  як його пізніше назвали римляни. Згодом ця назва поширилась по усій Європі — нею стали називати подібні струнні інструменти.

    В Україні цимбали стали популярними з 17 століття і на сьогоднішній день цей інструмент все більше і більше набуває популярності. Але вашим завданням буде подумати і дати відповісти на таке питання: до якої групи музичних інструментів належать цимбали?

(Дітям пропонується переглянути відеоматеріал зі звучанням цимбалів).

3 учень. Флейта Пана — флейта, що складається з кількох (3 і більше) бамбукових, очеретяних, кістяних або металевих порожнистих трубок різної довжини, що від найдовших до найкоротших скріплені між собою та закриті знизу. Розташовуються в один або два ряди. Трубки бувають завдовжки від 0,8 до 4 см. На великих та дворядних флейтах Пана часто грають удвох. Цей музичний інструмент поширений не лише серед народів Карпат, але і в Азії, Південній Америці.

( Перегляд відео із звучанням флейти Пана).

4 учень. Гуцульська дримба – музичний щипковий інструмент. В Україні найчастіше використовується в гуцульському музичному побуті. Дримба — один з найпоширеніших на земній кулі та один з найдавніших музичних інструментів. Спочатку, в північних народів, дримби робили з тростинних, дерев'яних чи кістяних пластинок. На початку 19 століття дримба на Заході була дуже поширеним концертовим віртуозним інструментом. Існували цілі ансамблі дримбарів, що виконували великі музичні твори. На думку музикознавців, занесли дримбу до українських Карпат ще в сиву давнину.

(Перегляд відео із звучанням гуцульської дримби).

V. Вокально-хоровий спів.

Вчитель.   А от серед пісень найбільшої популярності здобули так звані  коломийки.

Як ви гадаєте: чому вони мають таку назву? (відповіді дітей).

     А  називаються  вони  так  тому, що виниклим  поблизу  міста Коломия. Одну із цих пісень ви зараз не лише почуєте, але  ми сьогодні й розучимо.  Зверніть увагу на характер і жанровість цього твору, на ритмічний малюнок пісні.

Там у лісі, на лужку танцювала лиска, 
Запросила до танку вовка-танцюриста. 
А та лиска гарно вбрана, наче добра пані, 
У червоних чобітках, вишитім жупані.

Вовк якось зніяковів, не знав, що сказати, 
Але лапи враз самі пішли танцювати. 
Сірий скочив із пенька, подав лисці лапу, 
Тай побігли гопака двоє вигравати. 

Танцювали і кружляли, разом веселились, 
Коли їсти захотіли, тоді потомились. 
Цілий день ті танцюристи тільки дармували, 
А про те, що схочуть їсти, вони не подбали.

(Запропонований текст коломийок написала Марія Кицмур)

       (Учні слухають «Коломийки», а потім аналізують їх. Діти знайомляться з текстом  твору,  який  отримали  заздалегідь.  Перед  розучуванням  мелодії  в першу  чергу  слід  провести  ритмічні  вправи  з  використанням  синкопи, бо саме  цей  ритмічний  малюнок  є  характерним  для  коломийок. Обов’язково  потрібно  буде  проплескати  весь  ритмічний  малюнок пісні з промовлянням слів. Коли  учні  добре  засвоять  мелодію  й слова 1-го куплету, то дітям  на вибір вчителя пропонується урізноманітнити виконання твору. Для цього можна використати індивідуальний чи груповий спів, виконання з танцювальними рухами, зробити інсценізацію пісні, створити інструментальну групу із шумових інструментів тощо).

Творче завдання

    Вчитель.   Дуже часто серед любителів коломийок були такі, які вміли їх придумувати, як то кажуть, «на ходу». І зараз я пропоную і вам стати творцями коломийок. Початок хай буде, наприклад, таким:

Мама  й тато мені вчитись

Теж допомагають, …

     Вчитель.   А далі вже спробуйте придумати самі. Хоча можете вибрати  і свою тему для коломийок. (Дітям для цієї роботи дається до 5 хвилин, після чого діти демонструють свої «коломийки», а потім вчитель наспівує свій варіант).

Мама й тато мені вчитись,

Теж  допомагають,

Та важкі оті  уроки

Разом не здолаєм.

Приєдналися до нас

Навіть всі сусіди,

То ж до ранку разом з нами

Мусіли сидіти.

Вчитель.  А які жартівливі пісні вище знаєте? (Відповіді дітей). Так, це українська народна пісня  «Сіяв мужик просо». А в чому полягає жарт цієї пісні?  (В  суперечці  між чоловіком і жінкою). Оголошується виконавський конкурс.

( Діти мають не лише заспівати твір, але й розіграти його – це основна умова конкурсу).

Українська народна пісня

"Сіяв мужик просо"

1 Сіяв мужик просо,\2рази

Жінка каже - мак.  /

Ой так чи не так,       \ 2 рази

Нехай буде з проса мак! /

2.Зловив мужик рибу,\2 рази

Жінка каже - рак.    /

Ой так чи не так,     \2 рази

Нехай буде з риби рак!/

3.Купив мужик чіпець,\2 рази

Жінка каже - сак.    /

Ой так чи не так,      \2рази

Нехай з чіпця буде сак!/

4.Зцапав мужик сойку,\2 рази

Жінка каже - шпак.   /

Ой так чи не так,        \2рази

Нехай буде з сойки шпак!/

5.Купив мужик штани,\2 рази

Жінка каже - фрак,  /

Ой так чи не так,        \2 рази

Нехай з штанів буде фрак!/

VI. Результативний підсумок та оцінювання.

       Для  перевірки  рівня  засвоєння  матеріалу  уроку  учням   пропонується провести тести.

1.  Місцевих жителів, які проживають на заході України називають:

       А – русичами;

       Б –  скіфами;

                     В – гуцулами.

2. Який із музичних інструментів не поширений у народній музиці Закарпаття:

        А – трембіта;

        Б -  маракаси;

        В – дримба.

3. Коломийки виникли в:

        А – центральному регіоні України;

        Б  - західному регіоні нашої країни;

        В  - на півдні нашої держави.

4. Коломийки мають характер:

        А – жартівливий;

        Б  - героїчний;

        В  - мрійливий.

5. Вірним є ствердження, що народна пісня – це:

        А – твір, який придумав народ;

        Б  - пісня, яка прижилася в народі;

В  - твір, прізвище автора якого нам відоме.

6. Жартівлива пісня та, яка:

        А – підіймає настрій;

        Б  - має ліризм;

        В – навіює сон, дрімоту. 

 Вірні відповіді:

1. В.
2. Б.
3. Б.
4. А.
5. Б.
6. А.

       Крім тестових завдань діти повторно працюють з тими картками, з якими мали справу ще на початку уроку. Те, на що дітям і вдруге не вдалося знайти відповіді (страви та особливості одягу жителів західного регіону України) пропонується  опрацювати домі самостійно, користуючись різними джерелами інформації. А на наступному уроці буде чим поділитися.

      Вчитель аналізує роботу дітей під час уроку,  відзначає тих учнів, які на уроці були найактивнішими.

(Діти під гуцульські мелодії виходять із класу).