Метою уроку є закріплювати знання та вміння учнів малювати фарбами, правильно передавати форму і колір овочів. Розвивати творчі здібності, пам'ять, просторову уяву та увагу. Виховувати любов до природи, охайність, акуратність.
Мета: Закріплювати знання та вміння учнів малювати фарбами, правильно передавати форму і колір овочів. Розвивати творчі здібності, пам'ять, просторову уяву та увагу. Виховувати любов до природи, охайність, акуратність.
Перевірка готовності учнів до уроку
Продзвенів уже дзвінок,
Всіх скликає на урок.
Ми веселі малюки,
І вчимося залюбки.
ІІ. Мотивація уроку
Хто голівку свою влітку накриває,
І по двадцять хустин на голівці має?
Хто ховає під кущі
Наші супи та борщі?
(Картопля).
Сидить баба серед літа
В сто сорочок одіта.
(Капуста).
Кожен день мене їсте,
Може, вже й набридла.
Хоч і не красуня я,
Але всім потрібна.
(Картопля).
Продовгуватий, зелененький
І на смак аж солоденький.
Правда, я не фрукт, а овоч.
І подобаюся всім,
Бо їдять мене й сирим.
А ще солять, маринують,
Та на зиму консервують.
Здогадався вже, дружок,
Хто я? Мабуть…
(Огірок)
Сам червоний, а чуб зелений.
(Буряк)
Сидить дівка у коморі,
А коса її надворі.
(Морква).
Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким,
А на смак гіркенька.
На городі мене рвуть
І до столу подають.
(Редиска).
Червоний Макар по полю скакав,
У салат — солодкий,
А у борщ — гіркий стрибав.
(Перець).
2. Бесіда.
Інсценування казки «Ходить гарбуз по городу»
3. Оголошення теми уроку.
От і побували ми овочівниками. Але сьогодні у нас урок малювання і уявімо себе художниками. Але спершу нам треба подумати, які овочі ми малюватимемо? Один чи декілька? Які овочі ви найбільше любите вживати, у якому вигляді (сирі, варені), які страви ви найбільше полюбляєте?
ІІІ. Розвиток художніх умінь.
Їжте, діти, буряки червоненькі,
Будуть ваші щічки завжди (рум'яненькі)!
Хто капусту вживає у салатах і борщах,
Про хвороби забуває, росте (на очах)
І картопля, й бульба мене називають,
Біда, що сирою мене не (вживають).
IV. Колірне образотворення.
Кожен учень розглядає овоч, який малюватиме. Характеризує його за кольором, формою.
Спершу виконуємо роботу простим олівцем. Пояснюю, де і як зручніше розмістити малюнок на аркуші, як правильно передати форму овоча, як виконати зафарбовування, якого кольору дібрати фарбу.
— Діти, в першому класі ми з вами вчилися працювати пензликом, правильно добирати кольори. Ви вже знаєте, що переважно всі дерев'яні (іноді пластмасові) пензлики мають ручки, які на кінці загострені. То, користуючись ним, у першу чергу слід пам'ятати правила поведінки з гострими предметами. А нижня частина, якою ми фарбуємо, має багато ворсинок. І якщо неправильно пензлем користуватися, то він "захворіє", а буває й так, що гине. Ось послухайте історію, що розповів мені Король-пензлик.
Багато років тому, коли ще звірі і птахи розмовляли, жив я у своєму Царстві-Малярстві. Усі мешканці мого царства дуже любили малювати. Все навколо було яскраве, розфарбоване. Але ось одного дня до нашого королівства прибув дивний чоловічок. Сам він був дуже сумний, одягнений у чорне вбрання, мав великий довгий ніс, худі, незграбні руки. І розповів він нам про те, як колись був великим художником, як усі його поважали, але раптом кудись зник його пензлик. З тих пір сльози не висихали на його обличчі, а їх солонуватий присмак зробив його яскравий одяг темним, аж ніби вицвілим. А ніс став, як кінчик пензлика, загостреним. Що він не пробував робити, чим не намагався зайнятись, але нічого не виходило, тому що мав дар лише до малювання. От і вирішив він мандрувати світом, щоб знайти свого Пензлика.
Всім нам стало шкода чоловіка і я подарував йому свого єдиного сина Принца-пензля. Але не минуло й року, як мій син повернувся додому дуже хворим, брудним, з повириваним волоссям. Всі в королівстві ледь його впізнали.
Виявилося, що той майстер опустив його у воду до середини ручки (показую), не відтискував зайву фарбу об край склянки, та й до всього цього не вимивав у чистій воді, не висушував, не обтирав об ганчірочку. Тому очі й рот весь час заливало, поки не почали боліти, волосся стало крихким, дуже вилазило та ламалося. Ще молодим мій Принц-пензель втратив зір та волосся. Що ми йому не робили, та нічого не допомагало. Втративши єдиного сина, я почав ходити по білому світу і розповідати всім художникам, як слід користуватися мною, пензликом. Добре, що у мене багато братів, племінників і вони зараз є у кожного з вас. Та щоб з вашими пензликами нічого не трапилося, запам'ятайте:
Мене треба занурювати лише до половини ворсу. (Коли у фарбі тільки моє волосся, мені не боляче. Я бачу де і що малюю).
Не забувайте відтискувати зайву фарбу об край склянки, щоб не було клякси.
Не трясіть мною, щоб не розліталися бризки.
Не давіть моє волосся, легенько торкайтеся кінчиком паперу – будуть тонкі лінії, трохи притиснувши – широкі.
Завершивши роботу, або покористувавшись одним кольором, поміняйте воду, гарно мене вимийте, волосся витріть об ганчірку, висушіть і покладіть чистим на певне місце.
Щоб малюнок був привабливим, використовуйте яскраві кольори.
4. Самостійна робота учнів.
— Діти, врахуйте будь ласка поради Короля Пензля, а також мої — про розміщення малюнка, добір кольорів, поетапне виконання і працюйте. Поки малюєте, придумайте пісеньку чи казку про овочі.
Щоб нам далі малювати, треба руки розім'яти, головою покружляти, оченятами моргати. 1, 2, 3 — працювати почали!
Під час виставлення оцінок враховую розміщення малюнка, добір кольорів, прибирання робочого місця, охайність, а також розповідь чи пісеньку про овочі.
Скласти загадку про фрукти.
1