Урок з позакласного читання за оповіданням О.І.Купріяна "Красуня"

 

Урок  позакласного читання за оповіданням І.Буніна «Красуня»

                                                 8 клас

 Мета :ознайомити учнів з творчістю російського письменника

            І.Буніна;провести аналіз оповідання як мовного цілого,     визначити    задум  автора ,ідею твору; формувати навички аналізу тексту.

виховувати почуття збереження людяності душі, прагнення протесту проти всіх виявів пригноблення самоповаги та гідності   особистості.

Наочність:портрет І.Буніна, музичне супроводження (П.Чайковський

«Времена года»); свічка,ілюстрації  до оповідання,репродукція картин Леонардо да  Вінчі «Монна Ліза», «Мадонна Бенуа», картина І.Крамського  «Неизвестная».

Тип уроку:бесіда з позакласного читання

                                     Хід уроку

   І.Організаційний момент

   ІІ. Оголошення     теми

1. Актуалізація знань

                                                                    Бывает ,что красивая внешность –

                                                                    это прикрытая пустота души

                                                                                        В.Шекспир

                                                                   Много есть людей с красивой внеш-

                                                                  ностью,которым , однако ,нечем

                                                                  похвастаться внутри.

                                                                                       Фенимор Купер

2.Слово вчителя

  Сьогодні ми  поговоримо про красу,яка керує світом:це краса жіноча ,неповторна,яка надихає поетів на створення вічної поезії  любові та людяності душі.  Поезія народжується в гармонії зовнішньої  та внутрішньої краси. Якщо зовнішня краса домінує, а душа пуста та мертва,то чого варта така поезія?

Маленька портретна галерея.

Леонардо да Вінчі  « Монна Ліза». Ось-ось усміхнеться ,в очах необмежена жіноча доброта, світ гармонії з усім світом.

 Леонардо да Вінчі «Мадонна Літта». Основний зміст витвору мистецтва—людяність,повага к справжнім глибоким почуттям.

А ось картина І.Крамського «Низвестная». Скільки в чарівній жіночій красі надмірності. Що в цій красі? Це краса добра чи зла?

Читаємо оповідання лауреата Нобелівської премії російського письменника  Івана Буніна «Красуня». Це оповідання було написано

70 років тому, але хвилює воно читача і сьогодні. Письменник вибрав «вічну» тему-- любов  чоловіка і жінки, дитини і матері,вічні людські  печалі і розпачі.

 Вчитль знайомить з життям і творчістю пистменника

          

Биография Бунина

Иван Алексеевич Бунин (1870–1953 гг.) – знаменитый писатель и поэт, первый русский обладатель Нобелевской премии по литературе, академик Санкт-Петербургской Академии наук. Провел много лет жизни в эмиграции, став одним из известнейших писателей русского зарубежья.

.

Детство и образование писателя

Родился Иван Бунин в небогатой дворянской семье 10 (22) октября 1870 года. Затем произошел переезд в имение Орловской губернии неподалеку от города Елец, о чём нельзя не упомянуть в биографии Бунина. Детство его прошло именно в этом месте, среди природной красоты полей.

Начальное образование Бунин получил дома. Затем, в 1881 году, молодой поэт поступил в Елецкую гимназию. Однако, не окончив ее, вернулся домой в 1886 году. Дальнейшее образование Иван Алексеевич Бунин получил благодаря старшему брату Юлию, окончившему университет с отличием.

Литературная деятельность

Важно отметить, что первые стихи поэта были опубликованы в 1888 году. В следующем году Иван Алексеевич переехал в Орел, став работать корректором в местной газете. Поэзия Бунина, собранная в сборник под названием «Стихотворения», стала первой опубликованной книгой. Вскоре творчество Бунина получает известность. Следующие стихотворения Ивана Бунина были опубликованы в сборниках «Под открытым небом» (1898 г.), «Листопад» (1901 г.).

Значительный отпечаток в жизни и творчестве Ивана Бунина оставили знакомства с величайшими писателями (Горьким, Толстым, Чеховым и др.).

Выходят рассказы писателя «Антоновские яблоки», «Сосны». Проза Бунина была опубликована в «Полном собрании сочинений» (1915 г.).

Осенью 1909 года писатель становится почетным академиком Академии наук в Санкт-Петербурге. Бунин довольно резко отнесся к идеям революции, и навсегда покинул Россию. И это одна из самых трагичных страниц в биографии поэта.

Жизнь в эмиграции и смерть

В биографии Ивана Алексеевича Бунина очень много переездов, путешествий (Европа, Азия, Африка). В эмиграции Бунин активно продолжает заниматься литературной деятельностью, пишет лучшие свои произведения: «Митина любовь» (1924 г.), «Солнечный удар» (1925 г.), а также главный в жизни писателя роман – «Жизнь Арсеньева» (1927–1929 гг., 1933 г.), который приносит Бунину Нобелевскую премию в 1933 году. В 1944 году Иван Алексеевич пишет рассказ «Чистый понедельник».

Перед смертью писатель часто болел, но при этом не переставал творить. В последние несколько месяцев жизни Бунин был занят работой над литературным портретом А. П. Чехова, но работа так и осталась неоконченной

Умер Иван Алексеевич Бунин 8 ноября 1953 года. Его похоронили на кладбище Сент-Женевьев-де-Буа в Париже.                                     

ІІІ Робота за змістом оповідання «Красуння»

1 Читаємо оповідання І.Буніна «Красуня».

2.Словникова робота

Що таке тема твору?

Тема—те,що покладено в основу твору, основна проблема і основне коло життєвих подій.

Ідея--    основна думка,що виражається за допомогою всієї образної системи.

Оповідання----невеликий за обсягом прозовий твір,у якому зображена одна подія з життя одного або двох персонажів.

  Які засоби художньої літератури використовує автор?

Іронія—художній троп ,який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.

Оксюморон—фіігура мови, в якій поєднуються дві протилежні за змістом ідеї для створення необхідного ефекту.

Антитеза--протиставлення

Які асоціації викликає у вас слово «красуня»?

Як ви вважаєте ,зовнішня краса  -----в гармонії з внутрішнім світом владної красуні оповідання?

3.Аналіз оповідання

Казенна палата-губернська фінансова установі в Російській імперії.

Давайте розгляне образи оповідання

чиновник	красуня		хлопчик
Удівець,пожилий,мовчазний, сором*язливий ,худий,високий,нецікавий у всіх відношеннях	Молоденька,невеличка,кріпкої статури,гарно вдіта,уважна ,хазяйновита по дому ,спокійно зненавиділа хлопчика		Від природи живий,ласкавий,став в присутності їх боявся мовити слово,причаївся,зробився ніьи неіснуючим   в домі.

 

Як ви вважаєте,чому автор не дав імені персонажам оповідання?

Тому що головне  для Купріна  показати трагедію маленької дитини,яка опинилась в атмосфері

«тихої ненависті».

Як ви самостійно визначили тему оповідання?

Тема—трагедія маленької людини(дитини),яка стає нікому не потрібною.

Купрін використовує слово Казенний  (чиновник фінансової установи),в художньому розумінні—позбавлений індивідуальності,наче мертвий,душа в нього вмерла від страху перед дружиною та тихою ненавистю до дитини.  А чи здатна така людина на протест?

Розглянемо образ красуні в оповіданні.

Красуня   не увійшла в дім ,а запанувала в ньому. Вона показана не як жінка-матуся,ласкава і ніжна, як

Жінка, любляча та тонко відчуває чоловіка,а як владна цариця.

У читача з*являється думка:яке майбутнє  у дитини?

А чи може така «цариця» прихилити серце хлопчика до себе?

ЯКУ ж проблему окреслює письменник в оповіданні?

Проблема:засудження  байдужості     (скоріше бездушності та бездуховності)

В домі панує атмосфера неспроможності побудувати стосунки взаєморозуміння та поваги. Батько не бачить морального страждання сина. А для цього можна спробувати виразити протнстпроти «тихої ненависті» д  дитини і тим самим  окреслити конфлікт інтересів  усіх персонажів оповідання.

В душі чиновника  вмер протест,а можливо його в зародку не було?  Чи може маленька дитина на протест, чи він відбиток слабодухого  батька     Сам чиновник «казенний».

-Чому Купрін не  показує нам душевних страждань дитини?

_ Я вважаю, що це віддано на розсуд читача.

Давайте ми з вами зануримось в дитячий світ маленького персонажа твору.

Тихий ,ласкавий хлопчик   причаївся,боїться мовити слово,він позбавлений звичної з дитинства затишної  атмосфери. Світ добра та любові матусі  перетворився на  світ злочинної байдужості та «тихої ненависті»… Між цими світами—провалля,в   якому опинилась маленька дитина 7років.

 Безпокійний сон –сум’яття  душевного стану дитини,його жага душевної участі та розуміння

Єдиної рідної людини—батька.

 Батько,чиновник казенної палати, благоволить перед красунею,як перед столоначальником,від погляду якого згинається спина від страху бути викинутим із світу чиновників, такого  близького та затишного.

 А фраза «пошепки читає по складах книжечку,куплену покійною матусею, примушує колокольним дзвоном битися серце читача та дає зрозуміти,що пам*ять про покійну матір не зроблять маленьку душу жорстокою та мстивою.,а ,можливо, надасть сили  на протест.

--Як автор описує нав*язаний тихою ненавистю  простір хлопчика?

Особистий простір дитини затиснутий між диваном та бочкою з пальмою. Дитина самотня  у всьому ,такому безжальному світі. Маленька людина живе самостійним .відокремленим від усього дому життям—нечутним,однаковим кожного дня. Але у хлопчика є інший світ, світ маминої скрині, де він ховає куплену мамою

--книжечку,в цій скрині весь не знищений байдужістю світ світлої пам*яті  про матусю.

 Чому автор  наголошує на тому,що малює дитина?

-Дитині не вистачає сімейного затишку,домашнього тепла,тому  намальовані дитячою рукою домікиі є символом цього домашнього затишку.

__ЯК ви вважаєте,символом чого  є пальма?

--Пальма—символ життя,яке вирує за замкненим простором хлопчика,життя невпинного ,життя ,яке неможливо вбити «тихою ненавистю»,воно обов*язково дасть нові паростки та зміцнене бурхливими вітрами коріння.

--Яким зображує Купрін  життя маленького героя оповідання*

--Життя дитини нікчемне,а читачу хочеться побачити в душі дитини жаринки, які зароджуються в душі семирічного хлопчика. Дитина показана нікому непотрібною,а ,можливо,ця принижена непотрібність і породить протест в душі і батька і сина. І чиновник вибере сина.

Життя---це терези На одній чаші терезів—царювання жорстокої красуні,на іншій—доля сина.

-В чий бік схиляється чаша?

--І чи правий Купрін,що хлопчик в майбутньому залишиться  покинутим і самотнім в цьому складному і непривітному світі? Маска байдужості ,породжена відчуттям страху в наступний момент «тихої ненависті» царювання красуні буде зірвана  почуттям    власної гідності чиновника казенної палати,спина стане рівною  і він побачить сина «на повний зріст» .

4.Навести приклади художніх тропів:

Антитеза—ласкавий від природи—боїться жити

Оксюммарон—«тиха ненависть»

Епітети—мовчазний,високий,худий,нецікавий; ласкавий,відокремлений.

ІУ Закріплення знань та умінь

 1.Слово вчителя.

 Вибрані нами слова великих про красу людини, зовнішню та внутрішню ,повністю віро відають жіночому образу,зображеному Купріним в оповіданні «Красуня»

2. Запитання.
3. Чому в оповіданні Купріна жодного разу не згадано слово «любов»?

У. Домашнє завдання. 

Прочитати  оповідання Купріна   за вибором.