Пояснювальна записка
Матеріал містить розробку уроку правознавства в 9 класі за темою «Сім’я. Шлюб. Взаємні права й обов’язки батьків і дітей», аудіозапис «Марш Мендельсона», відеофрагмент мультфільму «Жив-був пес» та роздатковий матеріал для учнів.
Під час розробки уроку використано технології критичного мислення.
Актуальність теми уроку обумовлена необхідністю формування в учнів знань про сімейні відносини, правила укладення й розірвання шлюбу, виховання почуття відповідальності та обов’язку перед батьками й майбутніми членами сім'ї.
Практична спрямованість уроку допоможе вчителеві активізувати роботу школярів, а учневі — засвоїти учбовий матеріал та вчитися застосовувати норми сімейного права в повсякденному житті.
Розробка уроку правознавства у 9 класі
Тема уроку. Сім’я. Шлюб. Взаємні права й обов’язки батьків і дітей.
Мета: ознайомити учнів з поняттями «сім’я», «шлюб», розкрити умови укладення та припинення шлюбу; розвивати вміння розрізняти права й обов’язки подружжя, аналізувати правові ситуації; виховувати почуття відповідальності за утворення майбутньої сім'ї, почуття обов'язку перед батьками.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: підручник Т.М.Філіпенко, В.Л.Сутковий «Основи правознавства», Київ: «Генеза», 2017. – 208 с.; роздатковий матеріал для учнів; проектор, ноутбук.
Час проведення 45 хвилин
Віковий склад учасників учні 9 класу (14-15 років)
План проведення
І. Організаційний момент(2 хв.)
Привітання
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.(5 хв.)
Обговорення в загальному колі
Бесіда
Метод «Прес»
ІІІ. Вивчення нового матеріалу(25 хв.)
Прийом «Асоціативний кущ»
Бесіда
Робота з поняттями
Робота з правовим документом
Складання схеми «Умови укладення шлюбу»
Перегляд фрагменту мультфільму «Жив-був пес»
Прийом «Історичні постаті»
Робота з підручником
Робота з правовим документом
Прийом «Концептуальна таблиця»
Метод «Мозковий штурм»
Робота з правовим документом
ІV. Закріплення вивченого(10 хв.)
V. Підсумки уроку(2 хв.)
VІ. Домашнє завдання(1 хв.)
Хід проведення
І. Організаційний момент
Привітання
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Розповідь учителя
Важко уявити, але далеко не завжди діти вважалися «квітами життя». У минулі століття цілком у порядку речей вважалося тілесне покарання і навіть вбивство дитини, її вважали недолюдиною, відмовляючи в наявності душі.
В ІV-ХІІІ ст. нормальним вважалося відмовитися від дитини, відправити її в монастир чи в різні заклади для маленьких дітей, чи в будинок знатного роду в якості слуги чи заручника. В іншу сім'ю дитину могли продати, вона була звичайним товаром.
Обговорення в загальному колі
Звучить аудіозапис маршу Мендельсона (додаток 1)
Бесіда
Сім’я — головна «комірка» суспільства. Вона відіграє надзвичайну роль у його життєдіяльності — через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує можливість його існування. У сім’ї створюється найбільше суспільне багатство — людина. Тут вона народжується і формується як особистість. Це та клітинка, з котрої розпочинається будь-яка держава. Немає такої країни, де була б відсутня сім’я, сімейно-родинні відносини.
Невипадково сьогоднішній урок ми розпочали з маршу Мендельсона, мелодії, що є символом створення сім’ї. Отже, тема нашого уроку – Сім’я. Шлюб. Взаємні права й обов’язки батьків і дітей.
Метод «Прес»
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Прийом «Асоціативний кущ»
Учні отримують невеличкі аркуші паперу й вчитель пропонує їм написати 1 слово, що асоціюється у них із словом сім’я. Наприклад: вірність, кохання, взаємоповага, діти тощо.
На дошці прикріплено зображення кущика (гілочки з листочками), на якому в центрі є напис «сім’я». Відповіді дітей прикріплюються до уявного куща й обговорюються.
Бесіда
Розповідь учителя
Перед тим, як зануритись в море правових норм, зіткнутися зі складними життєвими ситуаціями і взяти на себе відповідальність в їх вирішенні, послухайте давню притчу.
- Батько, розмовляючи з сином, радив йому триматися подалі від жінок і не квапитися зі створенням сім'ї. Син заперечив: «Шановний батьку, ти ніколи не помічав райської вроди цих жінок. Твої очі не тонули у глибині їхніх очей, твій погляд не спинявся на їхніх чарівних посмішках. Хіба ти відчував, що означає, опинившись на самоті, віддаватись своїм мріям, засинати у світі своїх фантазій, коли ти охоплений коханням!»
Батько подивився на нього і відповів: «Синку, ти ще не знаєш, що таке стіл без хліба та їжі. Ти ще не відчував, що таке суворість дружини і не чув плачу своїх дітей. Ти не знаєш, що означає, опинившись на самоті, віддаватися своїм сумним думкам і відчувати страх перед гостями, коли ти обтяжений боргами»
Запитання
Відносини, що складаються між членами сім’ї, називаються сімейними, тому допомагає регулювати ці відносини Сімейний Кодекс України.
За Сімейним Кодексом України поняття «шлюб» і «сім’я» - різні.
Робота з поняттями
Сім’я - особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Шлюб - сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Учні записують поняття у зошити.
Для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, встановлена державна реєстрація шлюбу.
Сімейний Кодекс України визначає певний порядок й умови укладення шлюбу.
Робота з правовим документом
Учні отримують витяги із Сімейного кодексу України(Сімейний Кодекс України Розділ ІІ «Шлюб. Права та обов'язки подружжя» Глава 3 «Загальні положення», Глава 4 «Державна реєстрація шлюбу» Статті 22 - 30)
Опрацювавши матеріал, учні складають схему «Умови укладення шлюбу»
Після реєстрації шлюбу подружжю видають свідоцтво про реєстрацію та за традицією святкують весілля.
(Перегляд фрагменту мультфільму «Жив-був пес») (додаток 2)
Прийом «Історичні постаті»
Учні розповідають про шлюби відомих людей(додаткове домашнє завдання з попереднього уроку)
1. Прикладом взаємодоповнення на основі кохання та зближеної духовності міг би слугувати шлюб П’єра Кюрі і Марії Склодовської.
2. «Ти — це я», — багатозначно казав Андрій Сахаров Олені Боннер.
3. «Шлюб на десять років», – так казав про своє кохання до Галини Вишневської Мстислав Ростропович.
4. Прикладом найбільш вірних і міцних пар Голлівуду є сім’я Оззі та Шерон Осборн.
5. Секрет щасливого шлюбу – вміння чути один одного і завжди підтримувати. Таким рецептом щастя поділилась Меріл Стріп. Зі своїм чоловіком Доном Гаммером вона у шлюбі з 1978 року.
3. Права й обов’язки подружжя
Розповідь учителя
Після укладення шлюбу у подружжя виникають взаємні права й обов’язки. Які саме, визначає Сімейний Кодекс України.
Робота з підручником
Прочитайте притчу на ст. 133 у підручнику (Підручник Т.М.Філіпенко «Основи правознавства, 9 клас» - Київ; «Генеза», 2017).
- Подумайте, як слова доньки вплинули на поведінку матері й закінчіть притчу.
Розповідь учителя
Відомий німецький філософ Артур Шопенгауер сказав: «Одружитися – це значить наполовину зменшити свої права й вдвічі збільшити свої обов’язки»
Що саме мав на увазі філософ?
Чи погоджуєтесь ви з його думкою?
Робота з правовим документом
Повертаючись до Сімейного Кодексу України, ми читаємо в статті 36. Правові наслідки шлюбу: «Шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.»
Права й обов’язки поділяють на майнові та немайнові.
Завдання
Опрацювавши витяги із статей Сімейного Кодексу України, визначити майнові та немайнові права та обов’язки подружжя та заповнити відповідну таблицю.
Прийом «Концептуальна таблиця»
Майнові |
Немайнові |
||
Права |
Обов’язки |
Права |
Обов’язки |
На приватну власність, доходи від неї |
Матеріальне забезпечення сім’ї |
На материнство і батьківство |
Повага один до одного |
На спільну сумісну власність |
Врахування інтересів членів сім’ї |
Повага до індивідуальності |
Турбота про сім’ю |
На матеріальне утримання |
Утримання непрацездатної дружини(чоловіка) |
Фізичний і духовний розвиток |
Розподіл обов’язків |
Порядок користування житлом |
Утримання дітей до повноліття |
Свободу і особисту недоторканість |
Спільне виховання дітей |
Розповідь учителя
Особлива увага в Сімейному кодексі приділяється майновим правам подружжя.
Статті 57 - 74 Сімейного Кодексу України розрізняють особисту приватну власність і спільну сумісну власність подружжя та визначають порядок здійснення права і виконання обов’язків щодо даного питання.
Розповідь учителя
Однією з особливих умов укладення шлюбу є досягнення шлюбного віку, а саме – 18 років як для хлопців, так і для дівчат. В окремих випадках (коли фактично вже склалися шлюбні відносини, настала вагітність, народилася дитина) державні адміністрації, виконавчі комітети міських і районних у містах Рад народних депутатів можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік на прохання самих неповнолітніх чи одного з них, але, звичайно, з дозволу батьків.
Оскільки наше законодавство не встановлює мінімальний шлюбний вік, звідси випливає, що шлюб можна укласти і в 13, 14, 15, 16 років, якщо є певні причини (вагітність, наявність дітей).
Метод «Мозковий штурм»
Учні висувають свої версії стосовно даного питання.
Розповідь учителя
Шлюбні відносини осіб молодших 18 років у деяких випадках призводить до погіршення здоров’я подружжя та їх дітей, заважають жінці-матері одержати професію, закінчити навчання.
Крім того, законодавець вважає, що особи, які вступають до шлюбу, повинні набути інтелектуальної зрілості.
Реєстрація шлюбу осіб, яким знижено шлюбний вік, проходить на загальних підставах, але при подачі заяви про укладення шлюбу необхідно пред’явити рішення державної адміністрації чи виконкому про зниження шлюбного віку.
У відповідності з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України особи, які вступили до шлюбу до досягнення повноліття, набувають права і обов’язки в повному обсязі з часу вступу до шлюбу.
Розповідь учителя
Сімейне законодавство передбачає можливість припинення шлюбу. У теорії сімейного права під припиненням шлюбу розуміється «зумовлене настанням певних юридичних фактів припинення правовідносин, які виникли між подружжям із юридично оформленого шлюбу».
Припинення шлюбу є юридичним фактом, із яким закон пов’язує важливі правові наслідки. В разі припинення шлюбу припиняються особисті та майнові правовідносини подружжя. В той же час припинення шлюбу може слугувати підставою виникнення інших правовідносин, нових особистих та майнових прав колишнього подружжя.
Підстави для припинення шлюбу можуть бути різними, а якими саме ви познайомитесь самостійно, опрацювавши правовий матеріал.
Робота з правовим документом
Учні опрацьовують зміст Статті 104 Сімейного кодексу України та роблять короткий запис у зошити «Підстави припинення шлюбу»
Приклад запису:
ІV. Закріплення вивченого.
1. Розв’язання правових задач
1. 20-річний Павлов і 17-річна Симоненко подали заяву про укладення шлюбу до органу РАЦСу, мотивуючи рішення вагітністю Симоненко. Яким буде рішення? (Павлов і Симоненко повинні звернутись до суду з дозволом батьків неповнолітньої. Суд, розглянувши справу, надасть дозвіл на укладення шлюбу)
2. Катерина й Олег подали заяву до суду про розірвання шлюбу. Вони мають спільну дитину, 7-річного сина. У спільній власності мають будинок і автомобіль. Яке рішення винесе суд? (Після подання заяви надається строк для примирення. Якщо примирення не відбувається, шлюб буде розірвано. Місцепроживання дитини визначається за домовленістю батьків. Спільне майно ділиться в рівних частках з урахуванням інтересів дитини.)
3. Валентина й Остап подали заяву про укладення шлюбу. Незадовго до реєстрації Валентина висунула вимогу Остапові про надання довідки, що він не є хворим на інфекції, що передаються статевим шляхом. Остап заперечив жінці, мотивуючи тим, що стан здоров’я людини – таємниця й розголосу не підлягає. Хто правий? (Згідно Статті 30 Сімейного кодексу України наречені зобов’язані повідомити один одного про стан свого здоров’я)
2. Мозковий штурм
- На початку уроку ми поставили питання – Чому, на вашу думку, так важливо для людини мати сім’ю?
Учні висловлюють свої думки стосовно даного питання.
V. Підсумки уроку
Коли ми з вами говорили про правові аспекти укладення й розірвання шлюбу, ми не згадали найголовнішої умови для утворення сім’ї. Якої? (кохання)
Ти і я – то два крила,
Як у небо мрія рветься.
Нас обох вона звела
На стежках самотніх серця.
Не згуби щасливий дар -
Вміння знятися за хмари,
Бо між тих високих хмар
Є кохання сильні чари.
Ти і я – рясні дощі
У спекотні ранки літа.
Нам з тобою до душі,
Як в піснях живе трембіта.
Водограй – мої слова,
А твої слова – проміння.
Ти і я – жива вода,
Що проб’ється крізь каміння.
Я бажаю вам у майбутньому зустріти свою половинку й створити щасливу й міцну сім’ю.
VІ. Домашнє завдання.
Роздатковий матеріал для учнів
Стаття 22. Шлюбний вік
1. Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років.
2. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.
1. Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку.
2. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Стаття 24. Добровільність шлюбу
1. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
2. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.
1. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
2. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Стаття 26. Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою
1. У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення.
2. У шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.
3. У шлюбі між собою не можуть перебувати двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
4. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.
5. У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина.
Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.
Стаття 28. Заява про реєстрацію шлюбу
1. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором.
Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.
2. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.
3. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
4. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність після спливу трьох місяців від дня її подання.
Стаття 29. Ознайомлення наречених з їхніми правами та обов'язками
1. Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний ознайомити наречених з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.
Стаття 30. Взаємна обізнаність наречених про стан здоров'я
1. Наречені зобов'язані повідомити один одного про стан свого здоров'я.
2. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження наречених.
3. Порядок здійснення медичного обстеження наречених встановлює Кабінет Міністрів України.
4. Результати медичного обстеження є таємницею і повідомляються лише нареченим.
5. Приховування відомостей про стан здоров'я одним з наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров'я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.
Стаття 104. Підстави припинення шлюбу
1. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.
2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
3. Якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті.
4. Якщо у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.
Чому селяни ставали залежними від сеньйора?
Життя в середньовічній Європі було сповнене небезпек, і селянинові доводилося шукати захисту в могутнього сеньйора. В обмін на це сеньйор присвоював право на землю селянина і примушував його відбувати повинності — сплачувати оброк чи відробляти панщину. Панщиною називались усі дармові роботи селян у господарстві сеньйора. Вони обробляли панські поля, будували і лагодили його будинок, комори і мости, чистили ставки, ловили рибу. Оброк — частина продуктів (зерно, худоба, птиця тощо), яку селянин зобов'язаний був сплачувати своєму сеньйору.
Групи селян
Не всі селяни були однаковими за своїми правами. Селяни поділялися на особисто залежних селян (кріпаків) і особисто вільних. Особисто залежних селян (кріпаків) у середні віки називали сервами. У стародавньому світі слово серв означало раб. Дещо більше прав мали особисто вільні селяни.
Громада
Жити поодинці в ті часи було складно, тому селяни в середньовічній Європі жили громадами. Так легше було вести господарство, обстоювати свої інтереси перед сеньйором, зберігати побутові й культурні традиції.
Громада вирішувала спільні господарські справи. Громада допомагала бідним, вдовам, сиротам, захищала тих, кого образили чужинці. Громада часто обирала свого старосту, будувала церкви, утримувала священиків, доглядала за дорогами, мостами, взагалі за порядком на своїх землях.
Замки
Замки будувалися переважно на пагорбі, який височів над місцевістю. Оточений ровом із водою, з високими стінами і вежами в декілька рядів, замок був досить надійною фортифікаційною спорудою. Навіть декілька сотень його захисників досить успішно стримували облогу кількатисячного війська. Потрапити в замок можна було через підйомний міст, який опускався на важких чавунних ланцюгах.
Над усіма будівлями замку височіла головна вежа — донжон. Вона була призначена як для життя феодала, так і для оборони. Її підвали пристосовували для зберігання припасів. Також там часто викопували криницю або влаштовувалися в`язниці. Верхні поверхи були залами, де мешкав феодал зі своєю родиною та слугами. Важливим елементом вежі був потаємний хід, що дозволяв господареві в разі необхідності втекти в безпечне місце. Сама вежа могла оборонятися самостійно навіть тоді, коли інші укріплення замку захопив ворог.
Рицарство
Спорядження лицарів коштувало дуже дорого. Наприкінці X ст. розраховувалися не грішми, а худобою. І тоді, щоб придбати комплект зброї, необхідно було «заплатити» 45 корів або 15 коней. Таку кількість худоби могли мати тільки багатії. У селян на ціле село ледве набиралася така кількість корів і коней.
Одержати зброю - не найголовніше. Основним було вміння нею користуватися, для цього потрібно було постійно тренуватися, починаючи з дитинства. Тому хлопчиків із родин лицарів з юного віку намагалися прилучити до лицарства їм купували обладунки, спеціально пристосовані для їхнього віку. Отже, лицарями могли стати тільки люди багаті, які мали вдосталь вільного часу. Навіть великі сюзерени мали можливість тримати при дворі пише декількох лицарів.
До XI-XII ст.. важкоозброєні вершники почали називатися лицарями. Стати лицарем ставало чимраз важче. Ним міг бути тільки син лицаря, родовитість якого була підтверджена гербами й грамотами.
Заприсягнувшись на вірність своєму сеньйорові, лицар ставав власником селян, мав право судити їх, збирати для своїх потреб податки, міг полювати у володіннях сеньйора. У лицаря обов'язок був лише один: один місяць на рік відслужити своєму сеньйорові, покладаючись тільки на свою провізію й обмундирування. І то лише під час воєнних дій.
Документ 1 «з праці сучасних українських істориків В.О.Балуха та В.П.Коцура»
«Німецьке слово «рицар» (лицар) спочатку означало «вершник» і через польську мову воно ввійшло до української. Так називали вояка-феодала, який ніс військову службу для свого сеньйора, зазвичай кінну. Пізніше, в ХІ-ХІІ ст., термін «рицар» набув ширшого значення.
Він став синонімом знатності і шляхетності…
Рицар мав боротися за християнську віру, оберігати слабшого, дотримувати слова, бути вірним своєму сеньйору, вміти постояти за себе.»