Урок з предметно-практичного навчання: "Виготовлення декоративної аплікації з круп "Сонечко і курчатка""

4.20. Урок  декоративно-ужиткового мистецтва (7 клас)

Тема: Виготовлення декоративної аплікації із круп «Сонечко й курчатка»

Мета: Уточнити уявлення учнів про властивості природних матеріалів та можливості їх використання. Формувати цілісність сприймання. Розвивати уміння аналізувати готові предмети, виділяючи їх частини та визначати технологію виготовлення. Формувати діяльність на основі виконання завдань за зразком. Розвивати й коригувати уміння здійснювати самоконтроль.  Виховувати працелюбність, почуття прекрасного.

Обладнання: мультимедійна презентація по темі, педагогічна пісочниця, природні матеріали (крупи, жолуді, каштани, квасоля), картон, клей, серветки, шаблони сонечка, курчатка та травички.

Хід уроку

І. Загально-корекційний етап.

1. Організація підготовки учнів до праці.

 Зазирнула вранці сонце

 До школяриків у віконце.

  Шле проміння нам у клас

 Полюбляє воно нас.

 У дзвіночок калатало,

 Промінцями лоскотало.

 - Всі старайтесь, не лініться,

 Не пустуйте, гарно вчіться!

2. Нервово-психологічна підготовка учнів до уроку.

1. Хвилинка милування природою рідного краю з вікна класної кімнати.

 - Який сьогодні день? Яка погода на вулиці? Яка пора року, місяць?

Ведення календаря погоди .

2. Вправа «Мій настрій» (куточок настрою)

 - З яким настроєм починаємо наш день? (Учні виставляють відповідно зірочку під сонечком, яке символізує їх настрій)

Сподіваюся, що гарний настрій залишиться у вас на цілий день.

 То ж, діти, до праці мерщій.

 Ти всі перешкоди здолати зумій!

 Працюй наполегливо, швидко, старанно,

 Щоб кожна хвилина не тратилась марно!

ІІ. Основний етап.

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

 Сьогодні на уроці ми будемо працювати з природним матеріалом. З яким, ви дізнаєтеся із загадок. Отож вирушаємо до нашої творчої майстерні «Фантазери»

2. Підготовча частина.

1. Робота над загадками. Використовуємо слайди презентації.

* Є рослина в нас така,

Що від неї кінь скака.

(Овес)

* Повна хата горобців, та нікуди вилетіти.

(Горох)

* На городі молода пишні коси розпліта,

у зелені хустинки золоті хова зернинки.

 (Кукурудза) 

*І комасі, і дитинці
припаса вона гостинці:
і нектар, і кашу,
ще й корівці пашу. 

(Гречка)

* В полі жовті промінчата

Шелестять, немов зайчата,

А вусаті ж їхні віти!

Що це, друзі?

Мабуть … (жито)

* Є перова, є гречана,

Рисова, а ще пшоняна.

Заливаємо молоком,

А немає – кип’ятком.

(Каша)

3. Основна  частина.

3.1. Вступна бесіда вчителя

 - Як можна назвати одним словом жито, гречку, кукурудзу, горох, овес?

(Рослини) А що вони нам дають? (Крупи) Крупи – це один з найперших продуктів, які людина стала використовувати в їжу. Назвіть крупи, які ви знаєте.

Майстер - клас: демонстрування різних видів круп.

 -А яку кашу ви полюбляєте їсти?

3.2. Постановка мети, пояснення цілей роботи.

 - Сьогодні ми з вами будемо виготовляти аплікацію з круп.

Словникова робота. Перелгяд слайдів.

 - Давайте з вами пригадаємо, що ж таке аплікація.

 Аплікація – це художня техніка, яку застосовують для створення зображень із наклеєних на основі  шматочків паперу, тканини, природних матеріалів. Основним способом  закріплення деталей аплікації з природніх матеріалів на основі є приклеювання.  Можна також використовувати пластилін для закріплення деталей аплікації.

 У перекладі з латинської слово «аплікація» означає прикладання.

 Здавна людина прагнула прикрасити своє житло, створити в ньому затишок і тепло. Але як це зробити? І на допомогу людині прийшла матінка  природа, даруючи різні природні матеріали.

 Природний матеріал, який можна використати для виготовлення різних виробів, дуже різноманітний.

 - Які природні матеріали ви знаєте?

 Це можуть бути і листя різного кольору, і гілочки різноманітної форми, і насіння рослин, і шишки, і жолуді, і горішки, і квіти, і пух.

 На уроці ми з вами попрацюємо з крупами, створюючи красиву аплікацію, якою можна прикрасити ваш дім.

  А зараз пропоную вам розглянути зразки аплікацій, виготовлені із круп.

Перегляд слайдів презентації.

 Під час перегляду презентації учні називають крупи, які використані для створення виробу.

3.3. Використання елементів педагогічної пісочниці

 Нас Пісок зве мандрувати

 Світи новії пізнати.

 Отож часу ми не гаймо

 І в подорож вирушаймо.

Вітання з пісочком. Діти гладять пісочок і діляться враженнями від дотику з ним.

Вправа «Розвеселимо пісочок»

Учні пальчиками «щипають» пісочок.

Ми з вами сьогодні помандруємо у світ природи, зустрінемося з її дарами..

Вправа «Схованка»

Учні повинні знайти в пісочку схований дарунок: коробочка із жолудями.

 - Діти, хто ж нам подарував ці жолуді? Де вони виросли?

Викладання слова «дуб» жолудями на поверхні пісочку. Попередньо прописуємо слово пальчиком на поверхні піску, а вже потім по контуру викладаємо жолуді. Під час роботи вчитель розповідає цікаву інформацію про дуба.

Цікавинки про дуб.

Дуб у багатьох народів у давнину мав важливе символічне значення, уособлюючи силу і міць.

 Всього в світі налічується близько шестисот видів дубів.

Жолуді дуба, по факту, є горіхами.

 З кори деяких видів дубів, як і з коркового дерева, виробляють, власне, пробки для пляшок.

Деякі види дубів приносять солодкі жолуді, які придатні в їжу.

Найдорожчі в світі гриби, трюфелі, часто зростають в околицях дубових гаїв.

З жолудів готують тонізуючий напій, що нагадує каву.

Зображення дуба присутнє на багатьох гербів.

 Дорослий дуб здатний поглинути з ґрунту кілька сотень літрів води в добу. Дуби молодше двадцяти років зазвичай не приносять жолудів.

В нашій країні росте дуб, якому 1300 років. Знаходиться він у Рівненській області. Висота його 20  метрів, обхват стовбура – понад 8 метрів, тому обняти його можуть тільки п’ятеро людей.

Робота над загадкою:

 Що за диво? На гіллі

 Їжачки ростуть малі.

 В них гостренькі колючки

 Та зелені кожушки.

 (Каштан)

 - Цікаво для чого нам природа приготувала каштани?

Гра «Місток»

 В’ється стрічка міх пісками

 Голубими кольорами.

 То тече річка бурхлива

 Це природи справжнє диво.

Утворюємо на поверхні пісочку річку.

Завдання: викласти із каштанів місток через річку. Порахувати їх кількість.

Під час роботи дітей вчитель розповідає цікаву інформацію про каштан.

Цікавинки про каштан.

Каштан – це єдиний горіх з вітаміном С.

Назва «каштан» зазвичай відноситься до декількох видів рослин. Каштани одного роду їстівні, а іншого - ні, тому бажано купувати каштани в магазині.
Горіхи каштана багаті вуглеводами і швидше нагадують картоплю, ніж інші горіхи.

Каштанові дерева живуть по 500 років і довше.

Китайці з'їдають 40% всіх каштанів у світі. Вони запікають їх у гарячому піску, тушкують              і              готують              в              супах.
У Франції на Різдво і Новий рік подають спеціальне частування - зацукровані каштани.

Також плоди каштану та дуба надзвичайно ефективна лікарська сировина, подаровані нам самою природою. Їх багатий хімічний склад визначає унікальні фармакологічні властивості. Плоди досить часто застосовуються у народній та науковій медицині в якості багатьох лікарських препаратів.

Робота над загадкою

 Ця широколиста пані

 На землі і на паркані.

 У стручки, як у торби

 Заховала всі скарби.

 (Квасоля)

Вправа «Сонечко»

 На поверхні пісочку ми пальчиками малюємо сонечко, а потім по контуру викладаємо його квасолькою.

Цікавинки про квасолю.

Квасоля відома людям дуже давно, як мінімум 5 тисячоліть.

Спочатку її вирощували в горщиках, як декоративну рослину і лише через довгий час почали вживати у їжу.

Існує більше 200 видів сортів квасолі.

У квасолі більше білка, ніж у м’ясі курки.

Квасоля прекрасно заспокоює нерви.

У Болгарії в останню неділю листопада святкують День квасолі. В церемонію входять: постріл з квасолевої гармати та частування стравами з квасолі.

 - Наша мандрівка підходить до кінця. Ми з вами дізналися багато цікавого про деякі рослини. Отож, давайте подякуємо пісочкові та попрощаємося з ним до наступних зустрічей.

3.3. Демонстрація та аналіз зразка

Робота над загадкою

 Попищали, попищали,

 Дружно просо поклювали –

 І до матері стрибочком

 Жовті збіглися клубочки.

 Заховались під крило,

 Наче їх і не було.

 Треба загадку кінчати,

 Ці клубочки – то … курчата

Розглядаємо на слайді зображення курчаток.

 Подивіться на зразок аплікації, який я приготувала для вас.

 - Що на ній зображено?

 - Якого кольору основа аплікації?

 - Які крупи використано для виготовлення аплікації?

Інструктаж учителя

1. Матеріали, необхідні для роботи над аплікацією:

* інструменти – олівці, стеки, пензлики, клей та шаблони курчатка, сонечка і травички.

* основа – листок  картону

* крупи: кукурудзяна, пшоно, горох, гречка, манна, рисова, пофарбована в зелений колір.

2. Загальні правила

Під час уроку учні повинні:

* бути уважними, дисциплінованими та доброзичливими до товаришів;

* дотримуватись послідовності роботи над виробом;

* дотримуватися правил техніки безпеки з клеєм:

 - клей потрібно наносити пензликом від середини до країв;

 - при потраплянні клею на руки, одяг його слід негайно змити водою;

 - для притискання елементів аплікації і витирання рук необхідно користуватися серветкою;

 - закінчивши роботу, клей потрібно щільно закрити, пензлик і руки помити.

* підтримувати порядок на робочому місці;

* з усіх питань (проблем) звертатись до вчителя.

 Технологія виконання виробу:

1. Підготуйте всі необхідні матеріали та інструменти для роботи над аплікацією.

2. Перед собою покладіть основу – аркуш картону. За допомогою шаблонів обведіть сонечко, курчатка та травичку (Див. додаток № 1,2,3).

3. При виконанні роботи просувайтеся в напрямку зверху вниз, зліва на право, щоб випадково не змазати готові фрагменти.

4. Починаємо аплікацію з виготовлення сонечка:

 На серединку сонечка наносимо пензликом клей і засипаємо кукурудзяною крупою. Стекою прижимаємо крупу до основи. Наносимо клей на промінчики і викладаємо їх пшоном.

5. Переходимо до виготовлення курчаток. Учні мають можливість під час роботи обрати крупу: пшоно, горох, манна чи кукурудзяна. Для лапок і дзьобика використовуємо гречку.

6. Виготовляємо травичку: змазуємо основу клеєм, посипаємо рисовою крупою, пофарбованою в зелений колір.

5. Накриваємо готовий виріб аркушем паперу і пригладжуємо. Після 2-3 хвилин підсихання обережно струшуємо зайву крупу.

3.4. Практична робота учнів.

 Учні виконують роботу. Учитель здійснює індивідуальну допомогу, пояснюючи і показуючи прийоми і способи виконання трудових дій в робочому темпі.

Фізкультхвилинка

 Встало вранці ясне сонце,

 Зазирнуло у віконце.

 Ми до нього потяглися,

 За промінчики взялися.

 Будем дружно присідати,

 Сонечко розвеселяти:

 Сіли - встали,

 Встали – сіли,

 Бачте, як розвеселили!

 Стало сонце танцювати,

 Нас до танцю припрошати.

 Нумо разом, нумо всі

 Потанцюємо в росі!

Практична робота.

3.5. Слухання казки  «Як курча голос шукало» Катерини Карганової

 (Див. додаток №4) Перегляд слайдів.

ІІІ. Заключний етап.

1. Аналіз та колективне обговорення якості виробів

Вправа «Мікрофон»

  - Який настрій був під час роботи?

 - Чи сподобалось вам виготовляти аплікацію з крупи?

 - Який етап роботи найбільше сподобався?

2. Виставка дитячих виробів.

3. Створення установки на відпочинок.

4. Прибирання робочих місць

Додаток №1

Додаток №2

Додаток №3

Додаток №4

Як курча голос шукало

Катерина Карганова

 Перший сонячний промінь пробіг по доріжці, перестрибнув через паркан і зазирнув під смородиновий кущ. Там на зеленій траві лежало яйце.

«Трак!.. Трак-трак!» Яйце тріснуло, розкололося, і на світ з'явилося Курча.

 – Вітаємо! З днем народження! Доброго ранку! – зашелестіла трава, закивали квіти, замахали крилами метелики.

 – Пі! – пискнуло Курча. – Пі-пі-пі!..

 – Карр! Що ти там пищиш? Оце голос! Нічого не чути. Голос має бути гучний. Ось такий: «Карр! Кар-р!"– каркнула Ворона, змахнула крилами і полетіла…

 «Гучний голос – це добре, – подумало Курча. – Усі чують. Але де ж узяти цей гучний голос?.. Піду-но пошукаю!»

 Велика зелена Жаба сиділа біля діжки з водою.

 – Кре! Кре-кре! Кре!

 – Доброго ранку! – звернулося до неї Курча. – Чи не могли б ви навчити мене говорити так само голосно?

 – Кре-кре-кре! Кре-кре-кре! – засміялася Жаба. – Гадаю, що тобі краще пошукати інший голос.

І Жаба стрибнула у воду…

 «Пошукати? Але ж де?» – подумало Курча.

Біля будинку на сонечку грілася кішка. Вона ліниво потягувалася й облизувала двох крихітних кошенят.

 – Пі-пі-пі!.. Перепрошую, – звернулося до Кішки Курча, – чи не могли б ви мені допомогти? Мені потрібен гучний голос.

 – Мня-а-у! Мурр-мня-а-а-у! – промуркотіла Кішка. – Такий голос тобі підійде? Здається, він гучний. В усякому разі, кошенята мене прекрасно чують.

 – У вас дуже приємний голос, – чемно відповіло Курча. – Тільки мені потрібен гучний голос. Щоб усі чули!

 – Тоді тобі треба звернутися до Собаки.

 – Дякую! – зраділо Курча і з усіх ніг кинулося до собачої будки. Воно сунуло туди голову і запищало:

 – Пі! Пі-пі-пі! Здрастуйте!

З будки висунулася руда кошлата голова.

 – Р-рр! Здр-р-растуй, здр-р-растуй! Що таке?

 – Розумієте, у мене дуже тихий голос. А я хочу говорити голосно-голосно! Навчіть мене, будь ласка!

 – Із задоволенням! Учись! І тоді ти зможеш охороняти господаря і лякати вовків.

Собака загавкав:

 – Гав! Гав-гав! Гав! А тепер – ти!

 – Пі! Пі! Пі!.. Щось не виходить. Вибачте! Доведеться пошукати голос в іншому місці... До побачення!

 – Ґа-ґа-ґа! Де ж це бачено, щоб такі малюки розгулювали самі?! Де?!

Великий сірий Гусак сердито подивився на Курча і зашипів:

 – Ш-шш! Ш-шш!

Курча швидко сховалося під лист лопуха. «Ні-ні! Такий сердитий голос мені не потрібен!»

Воно почекало, поки Гусак піде, і визирнуло з-під листа.

 – Ме-е-е! Ме-е-е! – зовсім поруч хтось кричав голосно й жалібно. – Ме-е-е!

Курча підійшло ближче. Це була маленька біла Кізка.

 – Чого ти плачеш? – запитало Курча.

 – До ма-ме-е! До ма-ме-е!

 – Не плач! Прийде твоя мама. Адже у тебе такий гучний голос. Не те, що у мене: «Пі-і, пі-пі-і...» Хто мене почує?!

 Але це було не так. Курча почула його мама – Курка.

 – Куд-куди?! Куд-куди ти пропав?! Я відійшла лише на хвилинку! Ти ще такий маленький! Тобі не можна йти далеко-ко-ко!

 – Мамо, мамо! – кинулося до мами Курча. – Я шукав гучний голос, але так і не знайшов!

 – Який ти дурненький! – лагідно сказала Курка. – Послухай мене уважно і запам'ятай:

 Хоч гучний, а хоч і тихий –

 Хай твій голос будь-який,

 Тільки головне, щоб голос

 Був би не чужий, а свій!

 – Ти зрозумів?

 – Пі-пі-зрозумів! – зраділо Курча і запищало голосно-голосно: – Пі-пі! Пі-і-і!