Урок з предмету "вступ до історії та громадянської освіти"

5 клас

(1 слайд) Тема: Історичні джерела та їх різновиди. Виявлення та збереження історичних джерел. Потреба залучення різних джерел для відображення повноти історії

(2 слайд) Мета: формувати знання учнів про історичні джерела, їх різновиди, вивчити особливості роботи археологів; визначити потребу залучення різних джерел для відображення повноти історії; розвивати вміння працювати з історичними джерелами, аргументовано висловлювати власну думку, розвивати навички працювати в загальному колі; виховувати повагу до історичного минулого людства

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник,  слайдова презентація, ілюстративний матеріал

Очікувані результати: знаннєвий компонент: учні оперують поняттями: «археологія», «речові історичні джерела», «писемні речові джерела», «учні речові джерела»; діяльнісний компонент: учні характеризуть джерела за їх видами, наводять приклади історичних джерел; ціннісний компонент: визначають роль історичних джерел для вивчення минулого людства

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель: На попередніх уроках ми з вами працювали з атласом та контурною картою, вивчили умовні історичні позначення, визначили роль історичної карти для вивчення предмету. Сьогодні ми розпочинаємо вивчати новий розділ «Джерела вивчення історії»

      Робота з ілюстраціями (стр. 58)

1) Це  теперішній час чи минулий? Про що саме свідчать зображені пам’ятки про людей? (якими люди користувалися д знаряддями праці, одягом, предметами побуту)

2) У чиїх поселення їх знайдено? (наших пращурів)

3) У які часи цим людям випало жити? (коли не технічних винаходів)

4) У чому цінність подібних знахідок для історика? (за цими знахідками можна вивчити минуле людства, заняття людей, їх особливості господарського та побутового життя)

5) Як такі предмети потрапляють до історика? (є історики, які займаються збором речей минулого, як називають цих людей ми дізнаємося в процесі уроку)

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

(3 слайд)  

1. Речові джерела. Археологічні розкопки

    Розповідь учителя

     Різноманітні речі, а саме творіння рук наших предків зберігають пам'ять про давнє минуле.

Це старовинні споруди: залишки жител, укріплення, фортеці, храми.

Мистецькі витвори: прикраси, ікони, скульптури.

Старовинні речі: зброя, монети, печатки,  посуд, знаряддя праці, елементи оздоблення одягу.

    Історики називають ці залишки старовини речовими джерелами, тому, що як річку наповнюють джерела, так і пам’ятки сповнюють минуле відтворене дослідниками, сповнюють його деталями й подробицями.

     Термінологічний словник

(4 слайд) Речові джерела – це всі матеріальні предмети, які відображають різні сфери життя і діяльності людини. (записати)

     Найбільше таємниць приховують найдавніші часи людства, тому, що від тієї доби залишилося мало свідчень – виготовлене з недовговічних матеріалів давно зруйноване, а те, що міцніше під товстим шаром грунту. Та навіть якщо  комусь пощастить натрапити на понівечені часом речі, зрозуміти їх цінність може не кожен. Пояснити професійно яке значення в минулому мали знахідки, як служили людям до снаги лише археологам.

     Вправа «Мозковий штурм»

Діти, а хто знає кого називають археологами?

     Термінологічний словник

(5 слайд) Археологія ( від грецьких архео-стародавній, логос-учення) – наука, що вивчає минуле за речовими історичними джерелами

   Розповідь учителя

     Археологи виробили правила пошуку та розкопування давніх пам’яток. Передує розкопкам археологічна розвідка. Для цього уважно вивчають писемні пам’ятки, оглядають місце майбутнього пошуку. Потім закладають пробний розкоп – вузьку траншею, що має виявити, чи в грунті цікаві для археолога предмети людської діяльності. Якщо знаходять щось готують великий розкоп.

    Працюючи археологи не квапляться. Щоб не пошкодити пам’яток давнини застосовують легкі лопати, ножі, пензлі.  Усю поверхню розкопу поділяють на квадрати зі стороною 10 метрів. Такі самі квадрати, тільки в сантиметрах, креслять на папері. Крім того, археологи ведуть щоденники, куди ретельно записують, як відбуваються розкопки. Знайдені речі надсилають до лабораторії. Там з’ясовують їхній вік і призначення, ретельно описують до найдрібніших ознак. З окремих дрібних шматочків збирають і склеюють цілі предмети. Так знахідкам дають нове життя.

     Перегляд відеосюжету

     Бесіда

1) Чи сподобалася вам робота археологів? Чим?

2) Які її особливості?

3) А чи є учні, які під час розповіді та перегляду відеосюжету теж захотіли побувати на місці розкопок та прийняти в них участь?

4) Які вид історичних джерел розкопують археологи?

5) Наведіть приклади речових історичних джерел.

2. Писемні історичні джерела

    Робота з підручником (стр. 66-67)

   Бесіда

1) Який вид історичних джерел є найважливішим? Чому?

2) Що таке писемні джерела?

3) Наведіть приклади писемних джерел

4) Як історики з великої кількості писемних джерел виокремлюють лише найважливішу?

5) Чи впливає автор писемного джерела на  відтворення дійсності? Як?

   (6 слайд)

  Робота з ілюстрацією. Вправа «Мозковий штурм»

1) Чому такі написи є для істориків важливими історичними джерелами?

2) Поміркуйте, чи можна їх вважати писемними джерелами, адже написи зроблено на твердому матеріалі?

     Термінологічний словник

      (7 слайд) Графіті – написи та малюнки видряпані на стінах та архітектурних деталях давніх будівель, посудинах, та інших предметах, які знаходять під час археологічних розкопок

   Термінологічний словник

       (8 слайд) Писемні джерела – це зафіксовані на камені, кераміці, папірусі, пергаменті, папері та інших матеріалах літописи, документи, щоденники, листи (записати)

3. Усні історичні джерела

    Розповідь учителя

   Поки не виникла писемність, люди зберігали досвід в усному слові: міфах, казках, переказах, легендах, піснях, загадках, прислів’ях, приказках. Все це розмаїття називають усною народною творчістю або фольклором.

Термінологічний словник

        (9 слайд) Фольклор – (від анг. «народні знання», «народна мудрість») – це твори складені народом, що передавалися із уст в уста з покоління в покоління, при цьому змінювалися і доповнювалися

         Розповідь учителя

    Із фольклорних творів історики довідуються про те, яким було буденне  життя за давніх часів, у що вірили люди, чим займалися, якими були їх звичаї.

Термінологічний словник

        (10 слайд) Усні історичні джерела – це фольклор, народні пісні, думи, перекази, легенди, міфи, народні прислів’я, приказки, казки. (записати)

Чимало легенд і переказів потрапили на сторінки літописів.

      Вправа «Точка зору»

     Вчитель зачитує уривок літопису «Повість минулих літ» учні мають відгадати про яку подію йдеться в оповіді (ст. 74)

Чи є цінною для нас ця інформація? Чим?

ІV. Закріплення матеріалу. Підсумок уроку

Вправа «Ланцюжок»

    Учні по черзі наводять приклади різних видів історичних джерел:

- речових

- писемних

- усних

 (11-20 слайд)  Тести

1. Матеріальні предмети, що відображають різні сфери життя і діяльності людини це:

А писемні джерела

Б речові джерела

В усні джерела

2. Інформація, що зафіксована на будь-якому матеріалі називається

А писемною

Б усною

В речовою

3. Народні думи, пісні, прислів’я, приказки, легенди, казки це:

А писемні джерела

Б речові джерела

В усні джерела

4. Як називають усну та музичну народну творчість, обряди та звичаї, що мають давнє походження?

А фольклор

Б літопис

В археологія

Г історія

5. До якого виду історичних джерел належать залишки будівель?

 А речові

 Б писемні

 В усні

6. Які джерела надають більш об’єктивну й правдиву інформацію про минуле?

 А речові

 В усні

 В писемні

7. Яку назву має наука, що вивчає сховані під землею та водою залишки діяльності людини?

А фольклористика

 Б археологія

 В етнографія

8. Малюнки видряпані на будівлях, посуді, інших предметах мають назву

А символи

Б шедеври

В графіті

9 До якого виду історичних джерел належать літописи?

 А речові

 Б писемні

 В усні

10. До якого виду історичних джерел належать перекази?

 А речові

 Б писемні

 В усні

(21 слайд) V. Домашнє завдання

1) Параграф 8 стр. 58-59

Параграф 9 стр. 66-68

Параграф 10 стр. 73-75

2) Сформувати кілька правил про те, як варто ставитися до пам’яток минулого