Математично – географічна подорож з тем «Координатна площина» і «Географічні координати – широта і довгота»

Бінарний урок з математики та географії у 6 класі

Мета уроку:

Навчальна: навчити застосовувати знання з тем «Координатна площина» та «Географічні координати» при розв’язуванні завдань, поглибити практичні вміння учнів працювати з географічною картою як джерелом географічних знань.

Розвиваюча: розвивати пізнавальний інтерес, допитливість, забезпечити єдність математично - географічних знань, розвивати вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, працювати з картографічним матеріалом, творчі здібності дітей.

Виховна: виховувати старанність, точність і працьовитість під час роботи з картою, під час розв’язування задач, добросовісне ставлення до навчання.

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, карта України, плакати з математики, картки, фізична карта світу, моделі координатної площини.

Тип уроку: урок – подорож.

Епіграф: Розум полягає не лише в знаннях, але

 й у вмінні застосовувати ці знання.

Аристотель

ПЛАН УРОКУ

   І.    Організаційний момент.     1 хв.

  ІІ.    Повідомлення теми та мети уроку.    2 хв.

  ІІІ. Актуалізація опорних знань:(«Мікрофон»)   4 хв.

  ІV. Проведення подорожі – застосування знань, умінь та навичок.

  І зупинка. Станція «Математична»    6 хв.

  ІІ зупинка. Станція «Географічна»    7 хв.

  ІІІ зупинка. Станція «Мультиплікаційна»   5 хв.

  ІV зупинка. Станція «Морська»    7 хв.

  V зупинка. Станція «Творча»     7 хв.

 V. Творче домашнє завдання.     1 хв.

 VІ. Підсумок уроку       5 хв.

Хід уроку:

Протягом уроку учні працюють у трьох групах, поділених заздалегідь.

       І.    Організаційний момент.

       ІІ.    Повідомлення теми та мети уроку. 

Математик: Сьогодні на уроці ми вирушимо з вами у подорож. А допомагати в цьому нам будуть знання, які ви отримали з математики та географії на попередніх уроках. Але подорожувати під силу тільки активним і розумним мандрівникам. Чи згодні ви такими стати?

 Упродовж цієї мандрівки перевірятимуться ваші знання. За кожну правильну відповідь ви отримаєте різнокольорові смужки. Їх кількість та колір виявить кращих мандрівників. Отже, розпочнемо нашу подорож. Але перш ніж вирушити в дорогу нам необхідно заправити пальним наш автобус, а для цього я пропоную відповісти на запитання:

ІІІ. Актуалізація опорних знань:(«Мікрофон»)

Вчитель математики:

1. Яку площину називають координатною?

- Площину, в якій задано прямокутну систему координат.

2. Як називають координатну пряму, яку проводять горизонтально? вертикально?

- Горизонтальну вісь називають віссю абсцис і позначають буквою х, вертикальну вісь називають віссю ординат і позначають буквою у.

3. Яку координату ставлять на перше місце, а яку – на друге?

- Записуючи координати точки, абсцису ставлять на перше місце, а ординату – на друге.

4. Які координати має початок координат?

- О(0;0)

5. Хто уперше використав дану систему координат?

- Французький учений Р.Декарт. Тому її називають декартовою системою координат.

6. В чому полягає суть системи координат?

- Це правило, за яким визначають положення об’єкта.

Географ: А тепер давайте пригадаємо географічні координати.

     1. Що називається градусною сіткою Землі?

- Сітка, утворена на глобусі або карті паралелями та меридіанами.

     2. Що таке географічні координати та для чого їх потрібно знати?

      - Для визначення точного знаходження точок земної поверхні користуються географічними координатами – широтою і довготою.

     3. Що таке географічна широта?

    - Географічна широта – це відстань у градусах між екватором і заданою точкою. Вона буває північною і південною.

   4. Дайте означення географічної довготи.

    - Географічна довгота - це відстань у градусах від початкового меридіана до заданої точки. Вона буває східною і західною.

   5. Яка точка є початком географічної системи координат?

    - Початок географічної системи координат – точка О – точка перетину екватора з початковим меридіаном, який проходить поблизу Лондона.

 Ви всі вірно відповідали: отже вирушаємо.

ІV. Проведення подорожі – застосування знань, умінь та навичок.

І зупинка. Станція «Математична»

 Я глибоко шаную математику, бо ті, хто знайомий з нею, вбачають у ній засіб для розуміння всього існуючого.

                                                             Бхаскара-другий

• Самостійна робота на картках, з побудованою координатною площиною (завдання на партах у учнів)

1) На координатній площині побудуйте точки:

І група. А(3;1); В(4;-3); С(-2;4);

D(-2;-2);Е(-3;3); К(0;3); Р(0;-3); Н(-3;0).

ІІ група. А(4;5); В(-4;5); С(3;-2);

D(2;-2);Е(-3;-3); К(0;5); Р(0;-2); Н(-6;0).

ІІІ група. А(6;2); В(2;-5); С(-2;3);

D(-3;-2);Е(-4;4); К(0;4); Р(0;-1); Н(-4;0).

2) Накресліть прямокутник АВСD у прямокутній системі координат, якщо задано три його вершини:

І група. В(2;2); С(2;-2); D(-4;-2).

ІІ група. А(-2;4); В(-2;-2); С(4;-2)

ІІІ група. В(-3;3); С(3;-3); D(-3;-3).

Визначте координати а) четвертої вершини; б) точки перетину відрізків АС і ВD.

ІІ зупинка. Станція «Географічна»

Географічна карта – джерело знань

Географічна карта – друга мова географії

Географ. У первісному суспільстві, задовго до народження писемності, картографічні малюнки служили для цілей, пов’язаних з полюванням, випасом тварин, пошуком водних шляхів, троп.

 У Давньому Єгипті, Греції, Римі вже були відомі найпростіші способи визначення за картами відстаней та обчислення площ земельних ділянок. У середні віки, особливо в епоху Великих картографічних відкриттів, карти стали дуже необхідними для морських подорожей, мореплавцям, землепрохідцям, купцям. У ХІХ ст. карти стали використовувати в наукових дослідженнях. Сьогодні карти набули широкого застосування. Де ж зараз застосовуються карти? Плани місцевості?

Робота з картками. (Кожна група отримує картку із завданням)

І група. Знайдіть правильні варіанти визначення географічних координат точок:

Тегеран - 36° пн. ш., 51° сх. д.

Сідней - 34° пд. ш., 150° сх. д.

Мехіко - 20° пн. ш., 99° зх. д.

Кейптаун - 33° пд. ш., 19° сх. д.

ІІ група. За заданими координатами визначте гірські вершини й материки, на яких вони розміщені.

• 63° пн. ш., 151° зх. д. ( Мак-Кінлі, Північна Америка)
• 32° пд. ш., 70° зх. д.   (Аконкагуа, Південна Америка)
• 3° пд. ш., 38° сх. д.    (Каліманджаро, Африка)
• 29° пн. ш., 87° сх. д.  (Джомалунгма, Євразія)

ІІІ група. Користуючись географічною картою визначте координати Києва, Львова, Харкова, Дніпропетровська.

ІІІ зупинка. Станція «Мультиплікаційна»

Географ. Всі ми любимо дивитись мультиплікаційні фільми. Тож я пропоную наступне завдання: за заданими координатами визначте географічні об’єкти. Початкові літери назв об’єктів дадуть зашифроване слово, яке є ім’ям мультиплікаційного героя.

(Робота в групах. Кожній групі видаються однакові картки із завданням. Перемагає група, яка першою виконала правильно завдання, за що отримує додаткову кольорову смужку)

50° пн. ш., 31° сх. д.

 32° пд. ш., 70° зх. д.

 23° пд. ш., 43° зх. д.

       52° пн. ш., 0° д.

       60° пн. ш., 31° сх. д.

       19° пн. ш., 98° зх. д.

       41° пн. ш., 73° зх. д.

    Відповідь: Карлсон.

ІV зупинка. Станція «Морська»

Географ. Зараз ми прибули з вами в порт, де знаходяться три кораблі на яких ми помандруємо морями й океанами й допоможемо кораблям знайти своє місце розташування і доставити вантаж у місці призначення, знаючи координати об’єктів.

Завдання групам:

І група. Пасажирський теплохід «Вікторія» рухається з порту А з координатами 60° пн. ш., 31° сх. д. у порт Б з координатами 41° пн. ш., 73° сх. д. Визначте: а) назви портів А і Б; б) океан, на берегах якого вони розташовані; в) країни, яким належать порти.

( а) Санкт-Петербург і Нью-Йорк; б) Атлантичний; в) Росія і США)

     ІІ група. Вантажне судно «Фрам» має перевести вантаж з

порту А (38°    пн. ш., 121° зх. д.) у порт Б (41° пн. ш., 73° зх. д.), що належать одній країні. Визначте: а) назви портів А і Б; б) країну, в якій розташовані порти; в) океани, на берегах яких розташовані порти. ( а)Сан-Франциско і Нью-Йорк;б)США; в)Тихий і Атлантичний)

    ІІІ група. Шхуна «Ніка» зазнала аварії під час шторму в океані. Радист передав в ефір координати: 0°ш., 0° д. Визначте місце знаходження шхуни. Біля якого материка стала аварія? В якому океані? Затоці? Поспішіть на допомогу.

V зупинка. Станція «Творча»

«Математика така ж серйозна, як і прекрасна»                                                                                                                                   Г. Хард

Математик: А зараз кожен з вас спробує себе у ролі художника. На моделі координатної площини намалюйте малюнок, з’єднуючи послідовно задані точки.

( Кожен учень в групі отримує персональну картку із завданням)

І група. Заєць:

(-2;7), (-1;9), (3;9), (2;7), (-2;7), (2;6), (2;2), (2;-2), (-2;-2), (-2;0),  (0;0), (-2;2), (-2;1), (-3,2), (-2;3), (-2;5), (-4;5), (-4;7), (-2;7).

ІІ група. Літак:

1. (7;0), (-5;0), (7;2), (9;5), (10;5), (10;1), (9;0).
2. (-7;0), (0;2), (5;6), (7;6), (4;2).
3. (0;1), (6;3), (8;-3), (4;1), (0;1).

ІІІ група. Страус:

(0;0), (-1;1), (-3;1), (-2;3), (-3;3), (-4;6), (0;8), (2;5), (2;11), (6;10), (3;9),  (4;5), (3;0), (2;0), (1;-7), (3;-8), (0;0).

V. Творче домашнє завдання.

Математика. Намалюйте малюнок на координатній площині та запишіть координати послідовно з’єднаних точок для його утворення.

Географія.  Розв’язати задачу.

База китобійної флотилії розташувалася на 60° пд. ш., 160° зх. д. За розпорядженням начальника флотилії судно вирушить на промисел за китами на захід до 180° зх. д. Знайдіть на карті місце розташування бази й судна. Обчисліть відстань між ними в градусах і кілометрах. Яка глибина океану в цих точках?

VІ. Підсумок уроку

Вчитель.  Подорож закінчилася. Чи сподобалась вона вам? Сьогодні на уроці ви добре працювали, подорожуючи станціями та показали гарні знання з математики та географії, довели, що ви гарні мандрівники.

Підсумуємо, скільки і яких жетонів набрав кожен з вас в особистому заліку (мотивація оцінок).

Дорогі діти! Вам належить пройти ще довгий шлях дорогою навчання. Ви, безумовно, отримаєте ще багато знань і в цьому ми бажаємо вам успіхів. Дякуємо за урок. На все добре!

Список використаних джерел:

• Коваленко В. Г. Дидактические игры на уроках математики: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 96 с.
• Корнієнко Т.Л. Математика. 6 клас: Розробки уроків/ Т.Л. Корнієнко, В.І.Фіготіка. – Х.: Видавництво «Ранок», 2009. – 320 с. – (Майстер-клас). + Додаток (16 с).
• Старова О.О. Математика. 6 клас ІІ семестр. – Х.: Вид. група «Основа», 2009.- 156, - (Серія «Мій конспект»).
• Харченко А.А., Харченко І.М. Урок географії в 6 класі. Викладання блоками. Посібник для вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 176 с. – (Бібліотека журналу «Географія». Вип.10(46))

Висновки про ефективність проведення уроку:

Запропонований урок дозволяє поглибити практичні вміння учнів працювати з географічною картою як джерелом географічних знань, розвиває пізнавальний інтерес, допитливість, забезпечує єдність математично - географічних знань, розвиває вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, працювати з картографічним матеріалом, творчі здібності дітей.

 Це бінарний урок, який проводять вчителі математики та географії у формі уроку – подорожі у ІІ семестрі наприкінці навчального року на підсумковому уроці під час вивчення теми «Координатна площина».

Урок проходить у цікавій формі для учнів цієї вікової категорії, на якому вони працюють із задоволенням, застосовуючи знання, отримані на уроках математики та географії  з тем «Координатна площина» та «Географічні координати – широта і довгота ».

Я вважаю, що його ефективність полягає у розвитку у школярів уміння застосовувати отримані знання в нестандартних ситуаціях,  підвищенні культури спілкування учнів,  поглибленні їх практичних вмінь та створенні в учнів цілісної картини сприйняття навколишнього світу.