Тема.   Заповідники лісостепу. Канівський заповідник (1923 р.). Рослини заповідника. Рослини з Червоної книги України.

 

 

Мета.   Навчальна. Ознайомити учнів з розташуванням Канівського заповідника на території України; формами поверхні і кліматичними умовами; рослинами заповідника і рослинами, які занесені до Червоної книги України.  

  Розвивальна.  Розвивати вміння аналізувати, співставляти, робити висновки, формувати знання про те, як рослини і тварини пристосувались до життя у цій місцевості.

  Виховна.  Виховувати дбайливе ставлення до природи, естетичні почуття.

 

Обладнання.  Карта природних зон, заповідників та національних парків України, фізична карта України, альбом «Рослини і тварини Червоної книги України», ілюстрований матеріал з зображенням Канівського  заповідника.

 

Хід уроку

 

І.  Організація класу.

Пролунав дзвінок,

Починається урок.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім класі

Діти – просто молодці!

 

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

1. Фронтальне опитування.

- Де на території України знаходиться Поліський заповідник?

- Яку площу займає заповідник?

- Розказати про рослинний світ заповідника.

- Розказати про тваринний світ заповідника.

- Показати на карті природних зон місцезнаходження Поліського заповідника.

 2. Тестові завдання.

1. У якій частині України знаходиться Поліський заповідник?

а) у південній  б) у північній  в) у східній  г) у західній

2. Яку ще назву має зона мішаних лісів?

а) Український степ б) українські Карпати в) Українське Полісся

г) український лісостеп

3. У зоні Поліського заповідника літо…

а) тепле, вологе  б) жарке, сухе  в) холодне, дощове г) тепле, дощове

 3. Робота з фізичною картою України і картою природних зон.

- Яким кольором позначено природні зони, що знаходяться південніше зони мішаних лісів? Хто знає їх назву?

- Порівняйте фізичну карту і карту природних зон України. Які форми земної поверхні є в лісостеповій зоні?

- Які водойми знаходяться на їх території?

 

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми і мети уроку.

- Сьогодні на уроці ви ознайомитесь з особливостями лісостепу. Ознайомитесь з Канівським заповідником, рослинами Канівського заповідника і рослинами, яке занесені до Червоної книги України, дізнаємось, як погода впливає на рослинний світ в різні пори року.

- Чудовий краєвид Канівського заповідника описав Т.Шевченко у своєму вірші:

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами,

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі поволі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

І все то те, вся країна

Повита красою,

Зеленіє, вмивається

Дрібною росою.

 

 

ІV.  Вивчення нового матеріалу.

 1. Розповідь вчителя про зону лісостепу.

На південь від Українського Полісся лежить Лісостеп, що простягається майже на 1100 км від Передкарпаття на заході до Середньоруської височини на сході. Охоплює всю центральну частину території України завширшки в середньому 110 км. Площа зони лісостепу займає 200 тисяч квадратних кілометрів. Характерною ознакою зони є поєднання лісу і степу. Лісостеп займає 34% території України.

 2. Розташування    Канівського заповідника. Форми його поверхні.

Канівський заповідник розташований переважно на правому березі Дніпра, у лісостеповій зоні України. Його площа складає 2 тисячі га. Створений у 1923 році. Канівський заповідник міститься на найвищій частині Канівських гір. Найбільше враження справляє напрочуд дивний рельєф навколишньої місцевості. Побачене тут раптово переносить нас з рівнини у справжнісінькі гори (Княжа, Мар’їна, Чернеча). Округлі їх вершини то тут то там розкинулись пасмами-ланцюгами, які прямують на схід і кручами спадають до Дніпра. А серед них – глибокі яри та провалля (які мають довжину 2-3 км, а глибину до 30-40 м). На території заповідника знаходиться понад 400 давніх стоянок-городищ. Гори з такою назвою на карті не позначені, однак вони існують. З їх вершин видніється широчінь Канівського водосховища. А далі за Станичними рукавами починається Кременчуцьке водосховище. Канівські підносяться над Дніпром на 130-160 м. Вони займають східну околицю Придніпровської височини.

Гори мої високії,

Не так і високі,

Як хороші, хорошії,

Блакитність далека.

Канівські гори простяглися вздовж Дніпра на півночі біля села Трахтемирова і на півдні околиці села Хмільна в пониззі ріки Рось. Загальна довжина Канівських гір – близько 75 км, а ширина – 35 км.

 Кілька мільйонів років тому на території Канівських гір було море. Знайдено рештки акул, губок, морських раків, молюсків. На берегах моря росли пальми, фікуси, евкаліпти та янтарні сосни, кипарис, секвойя, лавр, олеандр. У лісових і піщаних відкладах заповідника трапляються кістки мамонта.

 3. Природні умови і клімат заповідника.

Літо тепле і помірно холодна зима. Опадів випадає менше ніж на Поліссі. Природні умови сприятливі для росту і розвитку багатьох рослин.  

 4. Рослинний світ заповідника.

Канівський заповідник завжди привертав увагу ботаніків. Там налічується близько тисяча видів судинних рослин. Переважають грабові ліси з домішкою клена гостролистого, клена польового, липи серцелистої, ясена, вільхи клейкої, берези бородавчастої, дуба звичайного, а також береста і в’яза шорсткого та листуватого. У підліску зростають ліщина, свидина, бруслина бородавчаста, терен звичайний. Внаслідок високої затіненості чагарники тут пригнічені. У трав’яному покрові лісу панує осока волосиста, тонконіг дібровний, зірочник ланцетовидний, маренка запашна, купина багатоквіткова. На схилах балок панує яглиця звичайна. Острів Круглик заселений рослинами піонерами: вербою гостролистою, вербою білою, тополею чорною, суничником наземним.

 5. Рослини з Червоної книги України.

На території Канівського заповідника ростуть 15 видів рослин занесених до Червоної книги України: цибуля ведмежа, любка дволиста, зозулинець болотний, лугові тюльпани, півонія вузьколиста, адоніс, фіолетові рябчики.

 6. Фізкультхвилинка.

 

 

V.  Сприйняття та усвідомлення знань.

1. Вікторина

-  З якого дерева листя опадає зеленим?

- Що з’явилося раніше: перегній чи рослини?

- Які рослини збагачують грунт азотом?

- Чи може корінь рослини зруйнувати камінь?

- Чому «в багрянець і золото» одягаються листяні ліси восени?

- Чому зрізані рослини-сухолюби в’януть не так швидко, як рослини-вологолюби?

- Для яких рослин потрібен довший світовий день: для тих, що походять з півдня, чи для рослин помірних широт?

- В яку пору дня в листках рослин найбільше органічних речовин?

- Які дерева допоможуть встановити вік лісу?

- Чому ліщина, вільха, береза цвітуть до появи листків?

- Чому у водяних рослин погано розвинена коренева система?

- Яку частину рослин ми споживаємо у суниць?

(1. Бузок у саду, вільха у лісі. 2. Рослини. 3. Бобові. 4. Так. 5. Руйнується зелений хлорофіл. 6. З них не так швидко випаровується вода. 7. Для рослин помірних широт. Південні рослини – рослини короткого дня. 8. У вечері, тому що вдень синтез найбільш активний. 9. Хвойні. 10. Це вітрозапильні рослини. 11. Вони вбирають воду всією поверхнею тіла. 12. Квітколоже з насінням.)

2. Скарбничка народної мудрості

Зрубали дерева   землі окраса

Діброви та ліси   вода найсильніша

Рослини     нема в краї більшої краси

Земля найбагатша  прощайте птахи

(Утворити прислів’я, пояснити як ви його розумієте.)

3. Слухання казки «Сова»

- Чому сові погано без дідових мишей?

- Чому повернулись на дідову сіножать джмелі?

- Що робили джмелі на сіножаті?

- Чи корисно це для конюшини?

- А чим це корисно для дідуся?

 Завдання:

Записати ланцюжок «хто від кого залежить?»:

Корова -   -   -  - Сова

 

VІ.  Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

1. Запитання до класу

- Де знаходиться Канівський заповідник?

- Чим він цікавий?

- Які рослини переважають у заповіднику?

- Які рослини занесені до Червоної книги України?

2. Це цікаво знати.

- У середині квіток багатьох рослин температура вища ніж в оточуючому середовищі, завдяки диханню.

- Пилок берези переноситься на відстань до 400 км, а дуба – 70 км.

- Найдрібніше насіння мають орхідеї, які в Україні теж ростуть.

 

VІІ.  Підсумок уроку

• Що нового дізналися на уроці?
• Покажіть на карті Канівський заповідник.

«Людина нещасна лише тому, що відреклась від природи»

П. Гольбах (французький філософ)

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Серія «Світ навколо тебе». Україна. Белкар книга – Х., 2006.
2. Грущинська І., Сторінками Червоної книги України: Зникаючі рослини: Довідник учня. К., «Освіта» -2004.
3. Що? Як? Чому? Популярна дитяча енциклопедія. Х., український фонд міжнародного молодіжного співробітництва – 1999.
4.  Запорожан З. Екологія в початковій школі. Дидактичні   матеріали з методикою їх використання. Кам.-Под., «Абетка» -1999.
5. Що? Як? Чому? Світ моєї України: популярна дитяча енциклопедія. Х.: Сінтекс – 2005.
6. Федоренко А. П., Рогатко І. В., Лисенко В. І., Котенко Т. І., Воловник С. В. Тварини Червоної книги. К., Урожай – 1990.
7. Заверуха В. В., Шемшученко Ю. С., Бабенко В. І. Рослини Червоної книги. К., Урожай – 1985.
8. Червона книга України (Видання 1996 р. Рослинний світ)

Використані ресурси Інтернету:

1. redbook-ua.org›search