Урок з природознавства у 4 класі на тему: «Для чого потрібні плани місцевості?»

 

              

Мета: сформувати уявлення про план, масштаб, план місцевості, умовні   

        позначки;  навчити дітей креслити плани найпростіших предметів;

        формувати вміння користуватися умовними позначками, масшта-

        бом; навчити читати план місцевості; продовжувати формувати  вмі-

        ння орієнтуватися за Сонцем і компасом; формувати пізнавальний

        інтерес, спостережливість, уміння порівнювати та робити висновки

Обладнання: гумки, кубики, склянки, сірникові коробки,  лінійки,  олівці;

            таблиці із зображенням місцевості, плану місцевості; картки з

           умовними позначками плану місцевості; учнівські компаси, магнітна

           дошка з «планом місцевості» та казковими героями, проектор, інше

ХІД УРОКУ

      I. Підсумок фенологічних спостережень                                                                II. Актуалізація опорних знань учнів                                                                             1. Бліц-опитування

— Що таке горизонт?

— Що називають лінією горизонту?

— Чому горизонт має форму кола?

— Яка місцевість називається відкритою? Наведіть приклад.

— Що таке орієнтування на місцевості?

— Як можна орієнтуватися за Сонцем?

— Що таке компас?

— Чому він потрібен для орієнтування?

— Люди яких професій постійно користуються компасом?

2. Робота в парах (взаємоперевірка)

                      

--- Підпишіть  основні і проміжні сторони горизонту

3. Гра «Ланцюжок» (чия  команда  швидше)

--- Запишіть на аркуші з яких частин складається компас ( діти записують на аркуші по одному слову від пари, передають далі)

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку

1. Бесіда з елементами розповіді

— На яких уроках ви чули слово план?

— Що означає це слово на уроках мови та літератури, на уроках

 малювання, на уроках праці?

— Чому легше складати оповідання чи переказ, якщо є план?

— Навіщо предмети на малюнках розташовують на задньому, середньому і

передньому плані?

 ІV. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1. Практична робота з метою розв’язання проблеми

Інструкція вчителя

1) Візьміть аркуш паперу, покладіть на нього предмет, що знаходиться на столі (кубики різних розмірів, сірникові коробки, гумки різних розмірів), та обведіть предмет олівцем. Розгляньте, що у вас вийшло.

2) Порівняйте вигляд свого предмета зверху і те, що зобразили на аркуші. Зробіть висновок про те, що називається планом.

3) Спробуйте накреслити план великого предмета, наприклад, стола. Чи можна зробити так само, як ви тільки-но робили з малими предметами?

    ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА ( під пісню «По Карпатах ми ходили…»)

2. Проблемне запитання

На дошці зображення (фотографії, малюнка, макета, схеми сільської місце-  вості)

-- Розгляньте зображення на дошці.

-- Як можна назвати кожне з них?( Діти підбирають до кожного  зображення відповідне слово)

 -- Як на вашу думку легше зорієнтуватися на місцевості за фотографією  

   цієї місцевості, за картиною, на якій зображена дана місцевість, за маке-

   том, який за собою не понесеш, чи за схемою, на якій умовно позначені

   всі об’єкти, вказані точні відстані? 

3. Висновок та оголошення теми уроку

--Невелику територію земної поверхні можна сфотографувати або намалювати. При цьому одержимо зображення місцевості, на якому предмети зображено такими, якими їх побачив фотограф  або художник (показую).

--Проте за малюнком чи фотознімком важко ознайомлюватися з місцевістю. Відстані між предметами та їх розміри можна визначити лише приблизно.

--Неможливо визначити розміщення в просторі предметів відносно сторін горизонту.

-- На фотознімку чи малюнку не всі предмети можна побачити, деякі з них затулено іншими. Значно краще ознайомлюватися з територією за допомогою плану місцевості.

План місцевості — це зменшене узагальнене зображеення вигляду згори невеликої ділянки земної поверхні (показую запис на дошці) .

Діти знаходять визначення в підручнику (с. 33), розглядають малюнки.

4. Вправа «З’єднай картинку з словом» (макет, план, картина, фотографія)

    

Для зображення предметів на плані місцевості використовують умовні знаки. Кожен предмет має свій умовний знак. Завдяки умовним знакам на плані місцевості легко розпізнати об’єкти, дізнатися про їх розташування.

                        

  -- Під час розкопок у селі Межиріч на Черкащині вчені знайшли уламок бивня мамонта, на якому зображений один із перших в історії  людства  планів місцевості.

5. Перегляд відеофрагменту зйомок рідного села з «дрону» та про план місцевості з навчального диску «Природознавство» 

6. Робота з підручником

1)  Розгляньте на с. 33 малюнок і план місцевості, зверніть увагу на умовні знаки с. 35  до плану місцевості, аналогічні умовні знаки є й на дошці.

       

VI. Узагальнення та систематизація знань

Гра-казка у формі топографічного диктанту (авторська)

                                 «Коза-Дереза»

У зеленому гайку, на крутому бережку,

Біля чистого джерельця жило дружнеє сімейство:

Баба з дідом, два сини, мали кізоньку вони.

Раз, в одну погожу днину, дідо каже свому сину:

   -Ти, синочку, бери бук, жени кізоньку у луг.

    Вирушив синок в дорогу. Через поле, через гай,

    Через мостик і ручай гнав козу він круторогу.

    Забрели у хвойний ліс, там коза обдерла хвіст,

    Потім йшли понад рікою, широченною такою!

    Повз джерельце недалеко – втамувала коза спеку…

    Тут козу ужалив ґедзь! Й через поле – навпростець

    Дременула та коза і прибігла до двора!

    Дід питає: «Кізко мила, чи ти їла, чи ти пила?

    Де ти, зіронько, блукала?» Кізка так йому збрехала:

    -Я не їла і не пила, і голодна я блудила…

    Дід розгнівався на сина: «Проклятущая дитина,

    Геть з очей ти забирайся і додому не вертайся!»

    Рано-вранці син молодший жене кізку пасти борше.

    Гнав повз озеро, болото, повз ярок крутий, глибокий

    Просіко через ліс…Ґедзь вкусив козу за хвіст.

    Через чагарник, повз мостик, блимнув за козов лиш хвостик!

    Знов стрічає її дід: «Чи поїла ти як слід?»

   -Ні, дідусю, я не їла! Знов голодна я блудила…

   І молодшого дід сина вигнав з хти в цю ж хвилину.

 

З отакої от напасті жене дід козу сам пасти.

Дід погнав через село, де усе кругом цвіло.

По стежині, через сад, де росли дерева вряд.

За садом пашня була, там коза траву скубла.

Дід під кущиком приліг, а коза, незчувши ніг,

З місця, мов стріла, схопилась, біля річки ще напилась,

Знов травички поскубла і додому побрела.

Дід проснувся, оглянувся, кізки свої не уздрів

І, городом, через рів, повз шосе додому брів.

Дома кізоньку питає: «Ну, то, що, наїлась, кізко?!»

---Ні-і-і !!!—коза  відповідає.

Дід нагнувсь за буком низько, як урве  по боці різков,

А коза – на горб, з горба і, кози ніде нема! От і казочка уся!

           

VII. Підсумок уроку

-Що таке план місцевості?

- Для чого потрібні плани місцевості?

- За допомогою чого зображають окремі об’єкти на плані місцевості?

VIII. Домашнє завдання

1) Опрацювати статті та завдання підручника (с. 32—35).

2) Виконати завдання в зошиті (с13.)