Урок з розвитку звязного мовлення складання тексту-розповіді "Калина"

Тема: Текст-розповідь “Калина”

 

Мета: на основі власних спостережень навчати дітей складати текст-розповідь; формувати уміння зв’язно висловлювати свою думку; розвивати усне та писемне мовлення; виховувати любов до рідного слова, інтерес до вивчення традицій українського народу.

Обладнання: малюнки калини, кросворд, мультимедійна презентація.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Робота з кросвордом

Слово вчителя. Щоб дізнатись про що йтиме мова на нашому уроці, нам слід розгадати кросворд і прочитати ключове слово.

 

 

 

 

 

Завдання до кросворду

1. Зубів не має, а кусає (кропива)

2. В лугах сестри молодії – очі золотії, ще й біляві вії (ромашки)

3. Синій мундир, важка підкладка, а в середині дуже сладко (слива)

4. До сонця я погожий, і сонце я люблю,

До нього повертаю голівоньку свою.

Стою стрункий, високий в зелених штанах я,

І золотом убрана голівонька моя. (соняшник)

5. Живе вона в лісочку, має червону сорочку.

Хто йде, той поклониться (суниця)

6. Любить сонце, любить воду – п’є її водопроводу.

Не стрибає і не скаче, хоч і круглий, наче м’ячик.

Не гіркий і не солоний. А солодкий і червоний. (кавун)

Вчитель. То про яку рослину ми сьогодні поговоримо? (Так, про калину)

2. Бесіда з класом

- Що ви знаєте про цю рослину?

- Які пісні, вірші чули про неї? (відповіді учнів)

Вчитель (підсумовує). Калина – це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Калина – один з прекрасніших символів України, який входить у нашу свідомість з маминої колискової.

Учениця. Ой повішу колисочку

Та й на калиночку,

Буде вітер колихати

Любу дитиночку.

Буде вітер повівати,

Калину хитати.

Дрібний дощик буде йти,

Дитя панувати.

Пташки будуть прилітати,

Дитині співати.

Вчитель. Калинонька – це образ мами, батька, родини, цілого роду, нашого прекрасного краю. А ще запам’ятайте – ламати калину великий гріх. Бо калина – жива душа того, хто посадив її, душа народу нашого.

Так грона калини ми бачимо вишитими і на рушниках, і на сорочках, а смачний весільний коровай теж обов’язково вбирався у віночок з гронами червоної калини.

Послухайте вірш Антоніни Листопад і скажіть, до чого закликає нас автор.

Учень. Посадіть калину коло школи,

Щоб на цілий білий світ

Усміхнулась щиро доля,

Материнський ніжний цвіт.

Посадіть калину коло тину,

Щоб злагода цвіла,

Буде щедрою родина –

Буде честь їй і хвала.

 

Посадіть калину коло хати,

Щоб на всеньке життя

Стане кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.

 

Посадіть калину коло школи,

А щоб цвіт її не стерся,

Посадите коло серця,

Щоб цвіла вона в душі.

(Обговорення вірша)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Вчитель. Сьогодні ми спробуємо з вами написати твір про калину. Давайте подумаємо, який заголовок нам підійде найкраще.

(Діти пропонують свої варіанти. На дошці записую найвдаліші)

Варіанти заголовка: Червона красуня, Калинонька …

ІV. Робота з темою

1. Каліграфічна хвилинка

Кожна ягідка з калини,

Як червона … (намистина)

Багряніють грона в листі,

Мов … (жаринки) променисті.

2. Структура тексту

Вчитель. Давайте пригадаємо, з яких частин складається текст? (Зачин, основна частина і заключна частина)

3. Колективне складання зачину.

Вчитель. Про що ми можемо написати в зачині? (Про те, де найчастіше ми можемо бачити цю рослину). Де ми найчастіше бачимо її? (Вона може рости біля школи, при дорозі, біля хати, криниці). Добре, складіть свій варіант відповіді на це запитання. Зачин готовий.

Ф і з к у л ь т х в и л и н к а

4. Складання основної частини.

Вчитель. Щоб написати основну частину, подумайте, в яку пору ви бачите калину. Чи це буде весняний кущ вкритий білим цвітом, а може осінній, який убрався червоним намистом і т.д.

У цій частині незабудьте згадати і про лікарські властивості цієї рослини.

5. Заключна частина.

Вчитель. Чим би ви закінчили текст? (Своє ставлення до калини. Як народ любить і прославляє червону красуню)

6. Словникова робота.

Запис допоміжних слів, написання важких слів.

Калиновий цвіт – сніжно-білий, білосніжні кульки, запашний, духмяний.

Ягоди – червоні, налиті сонцем, блищать краплинки роси, важкі грона.

Зимою ягоди палахкотять, мов ліхтарики.

Листя – зелене, багряне, зелений віночок.

Лікарські властивості – допомагає при недугах, багато вітамінів.

Прислів’я

Похолоднішало, риба не ловиться, а калина в цвіт вбирається.

Любуйся калиною, коли цвіте, а дівчиною, доки росте.

Приказка

Гарна, як калина.

Цвіте, як калина.

Дівчина, як у лузі калина.

V. Усне складання твору – розповіді.

Вчитель. Скористаємось планом.

План

1. Калина – символ України.

2. Опис калина:

а) рослина навесні;

б) рослина восени;

в) зимовий кущ.

3. Лікувальні властивості.

4. Калина – корисна рослина.

VІ. Запис до зошиту

Зразки робіт

Калина

Калина – це дуже красива рослина, яка милує наші очі. Кущі калини ми можемо побачити у лісах, полях, біля будинків.

Восени в калини гарне багряне листя. Червоні китяги ростуть великими гронами на її гілках. Всередині кожної ягідки є маленьке сердечко. Ці ягоди дуже корисні, в них багато вітамінів.

Червона калина – це ніжна, вродлива красуня. Про цей кущ складено багато пісень, віршів та легенд.

Скоц Владислав

* * *

Споконвіку любили українці калину. Росте вона біля хати, в садку, при дорозі.

Гарна калина навесні. У неї смарагдове листя, духмяний сніжно-білий цвіт.

Осінь дарує калині багряне листя. А ще більше радують очі її яскраві ягоди. Стоїть вона, немов дівчина, у червоному вінку.

Не боїться калина зими. Листя давно впало, а тільки ягідкі як маленькі ліхтарики червоніють серед снігу.

Наш народ любить і шанує калину за її пишну вроду, за цілющі властивості.

Ланик Мар’яна

VII. Підсумок уроку

(Входить дівчинка-калина)

Вчитель. От і сама господиня прийшла нас привітати.

Дівчинка-калина. Добрий день! Ви мене впізнали? Я – калина. Діти, що цікавого про мене ви дізнались на уроці? (Відповіді дітей)

- А ще я знаю, що ви склали про мене віршики. (Слухаємо 3-4 вірші)

- Дякую за добрі слова і прошу: бережіть свої символи і свою країну!

Додаток до уроку

Символи України. Калина

Майже у всіх народів є улюблені рослини-символи. У росіян – берізка, у канадців – клен, у японців – сакура, а у нас, українців, - верба й калина.

Це невеличке деревце чи кущ, що навесні приваблює білими суцвіттями, взимку спалахує гронами яскраво-червоних ягід. Ось що розповідає народна легенда.

Кущ калини – це не тільки окраса, це й глибокий символ, наша спадщина. Калина – це символ красивої української дівчини, символ дитини, символ України.

У народі є такі прислів’я: «Ой рясна, красна в лузі калина, а ще найкраща в батьків дитини», «Без верби й калини нема України».

А як була потрібна калина в народних обрядах! Калиною прикрашали весільний коровай, вінок молодої, вишивали калину на святкових жіночих сорочках.

Калина звичайна, поширена майже по всій країні. Росте вона на луках, берегах річок та ставків, у підлісках. Це невелике дерево або кущ висотою 4-5 м із сірою корою та запашними квітами.

Біля кожної садиби росла ця красуня. За старих часів плоди калини були харчовим продуктом. Запах її свіжих плодів нагадує запах валеріани і яблук водночас, тому вони не кожному до смаку. Але у приморожених ягодах гіркота зменшується. Тушкована в духовці калинова каша чи ягоди, запечені в тісті, були сільськими ласощами.

Здавна важливе місце відводила калині й медицина. І тепер чи не найкращим засобом від кашлю, застуди, пропасниці є чай з калинових ягід з медом. Ягоди калини посилюють серцеві скорочення, добре впливають на нирки, корисні при склерозі та гіпертонії. Вона має великий набір органічних речовин, які в комплексі здатні звужувати судини. Тому її екстракт – дійовий кровоспинний засіб.