Тема. Олександр Довженко. Видатний український кінорежисер і письменник. Його оповідання про Другу світову війну. «Ніч перед боєм» — твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців, проявлені під час воєнного лихоліття.
Мета: ознайомити учнів із найголовнішими фактами з біографії митця, оповіданням «Ніч перед боєм»; розвивати навики робот із літературою, уміння аналізувати й узагальнювати факти, коментувати прочитане, визначати ідею твору; виховувати інтерес до творчості письменника, почуття патріотизму, формувати повагу до історичного минулого Батьківщини.
Тема. Олександр Довженко. Видатний український кінорежисер і письменник. Його оповідання про Другу світову війну. «Ніч перед боєм» — твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців, проявлені під час воєнного лихоліття.
Мета: ознайомити учнів із найголовнішими фактами з біографії митця, оповіданням «Ніч перед боєм»; розвивати навики робот із літературою, уміння аналізувати й узагальнювати факти, коментувати прочитане, визначати ідею твору; виховувати інтерес до творчості письменника, почуття патріотизму, формувати повагу до історичного минулого Батьківщини.
Обладнання: мультимедійна презентація до уроку, портрет О. Довженка.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
МЗ: Друга світова війна (історія України).
Епіграф до уроку
«Кому ж, як не мені, сказати було слово на захист свого народу, коли отака велика загроза нависла над нещасною моєю землею. Україну знає лише той, хто був... на її пожарах сьогодні. ..» (О. Довженко).
Хід уроку
І. Організаційний момент.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми й мети уроку
Друга світова - найбільша війна в історії людства. У ній брали участь десятки країн. Ніколи до цього історія не знала війни з такою кількістю жертв. Наша країна теж була залучена в ці події.
Друга світова - це зламані долі, розбите щастя, втрачене дитинство, розлучені закохані, розірвані сім'ї.
Більшість письменників також пройшли ці страшні випробування. Тому вони до цього часу не полишають тему війни, розповідаючи про речі і події, які є не лише невиліковним болем їхньої душі, але й страшною сторінкою цілого покоління. Серед творів українських митців про людину і народ на війні особливо виділяються оповідання й кіноповісті Олександра Довженка
Слайд 1. Портрет письменника
III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Довженко Олександр Петрович народився 10 вересня 1894р. в с. В’юнище на Чернігівщині в родині неписьменних селян. Батько й мати були неписьменні. Батько, Петро Семенович Довженко, належав до козацького стану.
Сім’я жила незаможно: землі немало, проте вона була неродюча, дітей у родині14, тому батько «наймався в підводчики та смолярував». О Довженко любив матір, про яку писав: «Народжена для пісень, вона проплакала усе життя, проводжаючи назавжди».
Вчився Довженко в Сосницькій початковій, а потім у вищій початковій школі. Навчання хлопчикові давалося легко — він був відмінником, хоча потім вважав, що це «вчителі самі щось зовсім не розуміють і тому їм здається, що я відмінник…».
У 1911р. вступив до Глухівського вчительського інституту. Після закінчення інституту в 1914р. учителював у Житомирі, Києві.
У 1917р. вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет. Захопившись революцією, служить у петлюрівській армії. За цу у 1919р. засудили його до ув’язнення в концтаборах. Однак його врятували.
У 1920р. приєднався до КП(б)У, з якої згодо виключений.
1921р. направили за кордон на дипломатичну службу(Варшава, Париж, Лондон).
У 1922-1923рр. живе в Берліні, обіймає посаду секретаря генконсульства УСРР у Німеччині. По поверненні в Україну, влітку 1923 року, оселяється в Харкові. Відвідує засідання «Гарту», невдовзі стає співзасновником ВАПЛІТЕ. Згодом через ВАПЛІТЕ зближується з ВУФКУ, але у Харкові у той час єдиним драматичним мистецтвом був театр, а Довженка театр не цікавив.
З 1925 року р. стажист по агітфільму «Червона Армія». Від’їжджає до Одеси закінчувати фільм, де влаштовується режисером на кінофабриці.
У 1926р. створив за своїми сценаріями перші фільми «Вася-реформатор» і «Ягідка кохання».
Перший серйозний успіх прийшов у 1929 році після виходу на екрани фільму «Звенигора». «Звенигора» була сенсацією 1928 року, але водночас це був початок особистої трагедії Довженка — за цю стрічку, та згодом за фільм «Земля» його будуть постійно звинувачувати у буржуазному націоналізмі.
У 1930р. одружується з акторкою Юлією Солнцевою.
1933р. переїздить до Москви, а потім на Далекий Схід. У 1935р. нагороджують орденом Леніна.
На початку війни потрапляє в Уфу та до Ашхабаду. Іде добровольцем на війну, як кореспондент газети «Красная армия».
У 1943р. завершує кіноповість «Україна в огні», яку Сталін заборонив. До останніх днів живе в Москві, працює на «Мосфільмі». Багаторічна туга за рідною землею позначилась на моральному стані Довженка, він рветься до України, але марно, туди він має право їздити у відрядження, а ось жити має у Москві. 25 листопада 1956р. помер у Москві.
Сосницький літературно-меморіальний музей О. П. Довжнка — літературно-меморіальний музей, присвячений життю і творчості видатного українського кінорежисера, сценариста, письменника і художника Олександра Петровича Довженка, класика світового кінематографу. Розташований у селищі міського типу Сóсниця, Чернігівської області.
Для вшановування пам'яті Олександра Довженка 1960 року створено музей його імені.
23 січня 1960 року музей Довженка прийняв перших відвідувачів.
Спочатку музей був частиною Сосницького краєзнавчого музею, а в 1969 році — філіал Чернігівського історичного музею. Лише 1992 року музей став самостійним музеєм обласного підпорядкування.
Створення музею розпочалося ще в 1957—1959 роках. Після смерті митця при Спілці письменників України було створено комісію з літературної спадщини Довженка, головою якої був Юрій Смолич, секретарем — Олександр Підсуха.
29 грудня 1958 року було виділено кошти на відкриття філіалу музею при Сосницькому краєзнавчому музеї. Для збору матеріалів до музею було розіслано сотні листів з проханням до тих, хто знав Довженка, відгукнутися й надіслати речі, пов'язані з іменем письменника. Першими експонатами були пам'ятні речі, передані дружиною Довженка — Юлією Іполітівною Солнцевою з Москви.
У Сосниці збирали речі в родичів та сусідів. У фондах музею налічується 6 тисяч експонатів. Збереглася меморіальна садиба з батьківською хатою, клунею, старим колодязем і садом, що відтворюють обстановку, в якій пройшло дитинство О.Довженка, описану ним у біографічній повісті «Зачарована Десна». Тут зібрано цінні меморіальні речі, численні етногр. пам'ятки побуту (батьківська колиска, материн святковий одяг, госп. реманент, ткацький верстат, скриня, рушники та ін.), чимало з яких належало членам родини Довженків[]. Протягом багатьох років зусилля всіх поколінь наукових працівників музею були спрямовані на те, щоб показати життєвий подвиг Довженка. Відкриття музею відбулося 23 січня 1960 року.
(Учні напередодні уроку відвідали Сосницький літературно-меморіальний музей імені О. Довженка) Слайди 3-8
Подвиги на фронті, реальні трагічні факти, події в тилу у ворога одразу ж ставали для письменника предметом глибокого осмислення, аналізу, узагальнення. Так народилась ідея оповідання "Ніч перед боєм", в основу якого ліг реальний епізод. Два діди — Платон і Савка — ціною свого життя топлять у Десні човен з гітлерівцями.
Розпочате у квітні 1942-го, завершене вже через місяць, воно було вперше надруковане російською мовою в газеті «Красная звезда» за 1-ше серпня цього ж року і мало неабиякий успіх. Відомо, що оповідання протягом 1942 року неодноразово передруковувалося, звучало в ефірі і було видане окремою брошурою.
Рід: епос.
Жанр: оповідання.
Тема. Захист рідної землі та героїзм людей у боротьбі з ворогом.
Ідея: уславлення героїчного подвигу народу.
Головні герої: Петро Колодуб, Іван Дробот (онук діда Савки), дід Платон Півторак, Борис Троянда, дід Савко.
Основна думка: «Життя - бо ваше вже, а не моє. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П'єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п'єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!»
Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді. Описів мало, вони стислі, лаконічні. Важливу роль відіграє художня деталь(деталь побуту, психологічна деталь та ін.).
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
1.Складання асоціативного куща. Слайд 10
Асоціативний кущ
Сенкан
Олександр Довженко.
Чесний, талановитий.
Пише, творить, співпереживає.
Довженко - класик світового кінематографу
Кінорежисер
V. Підсумок уроку
Бесіда за змістом оповідання О.Довженка « Ніч перед боєм»
VІ. Рефлексія . Слайд 12
VІІ. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання. Слайд 13
Написати твір-роздум
«У чому актуальність твору? Чи можна провести аналогії між подіями 1941 – 1942 р.р. і сучасністю?»
Використана література
Л.Т. Коваленко. – К.: УОВЦ «Оріон», 2016
4. Усі українські письменники / упорядник Ю. І. Хізова,
В.В. Щоголева. – Харків, ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008. – С.200.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Довженко_Олександр_Петрович
http://ukrclassic.com.ua/katalog/teoriya-literaturi/2784-opovidannya-viznachennya
https://uk.wikipedia.org/wiki/Сосницький_літературно-меморіальний_музей_О._П._Довженка