Конспект уроку з української літератури для 8 класу на тему "Л. Пономаренко «Гер переможений». Наскрізний гуманістичний пафос новели"

Тема:  Л. Пономаренко   «Гер переможений». Наскрізний гуманістичний пафос новели

Мета: стисло ознайомити учнів з життям і творчістю Л. Пономаренко, проаналізувати її новелу « Гер переможений »,  визначаючи  наскрізний гуманістичний пафос твору;

• розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки; коментувати  епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв; збагачувати словник учнів; формувати їх світогляд, кругозір;
• формувати  пізнавальні, комунікативні, інформаційні компетентності;
• виховувати почуття поваги до творчості Л. Пономаренко; риси чуйності, доброти, милосердя, гуманності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Обладнання: портрет Л. Пономаренко, ілюстрації, виставка історичних фотоілюстрацій  про наслідки воєнного лихоліття «Була війна …», , поняття з ТЛ «новела», «символ», «художня деталь»

Тип  уроку:  засвоєння нових знань

Добром за добро відплачує кожен, добром за зло – тільки справжня людина.                                                                                                           Татарське прислів’я  

Найвеличніше, найбожественніше в людині – це милосердя і вибачення.                                                                                                                   О.Дюма-син  

 

Хід  уроку

І. Організаційний  момент.

З 'ясування емоційної готовності учнів до уроку

• Якщо готові до уроку –
• Частково готові –
• Зовсім не готові до уроку –

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Бесіда        1.Як називається розділ,  яким ми зараз вивчаємо?

2. Назвіть опрацьовані твори та їх авторів, що входять до цього розділу?

 2.   Діти, проведемо невеличкий диспут на тему: «Дитяча жорстокість у світі».

1. Що значить слово жорстокість? (1. Виявлення суворості, різкості, немилосердності, лютості, безсердечності, безжалісності, люті,  невблаганності, грізності.  2.Жорстокий вчинок. 3 Велика сила виявлення чого-небудь)
2. У чому виявляється жорстокість у світі?
3. Чи жорстокі ви самі?

Як можна боротися з жорстокістю? (Милосердям можна обеззброїти ворога.    Індійська народна мудрість  )

ІІІ. Мотивація навчання учнів. Оголошення теми, мети завдань уроку.

Запишіть тему і епіграф до уроку.

Сьогодні на уроці ми з вами познайомимося із життям і творчістю Л. Пономаренко, проаналізуємо її новелу « Гер переможений».

ІV. Засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Перш ніж вивчати твір, ми познайомимося із життям і творчістю сучасної української письменниці Любові Пономаренко.

2. Повідомлення підготовленого учня

Любов Петрівна Пономаренко народилася 25 травня 1955 р. у с. Іванківцях  Срібнянського району, що на Чернігівщині. Береги Лисогору, який часом розливався веснами аж до хат села Іванівці Срібнянського району Чернігівщини, — то незабутній рідний край дитинства поетеси і прозаїка... Ще в шкільні роки почала писати вірші. Була навіть на одній з літературних нарад обдарованих школярів у Києві. Потім — педагогічний інститут, круті повороти долі й чимало років без поезії. Щасливим випадком потрапила на семінар молодих літераторів. Вірші, які читала, особливого враження на присутніх не справили. Але була в них точність деталі, психологічна точність, був сюжет. «А ви спробуйте писати прозу», — порадив керівник семінару.

І ось у видавництві Спілки письменників України 1984 року вийшла перша книжка повістей та оповідань авторки «Тільки світу», у 1999 р. — «Дерево облич», у 2005 р. — «Портрет жінки у профіль з рушницею».

Точність, економічність слова: там, де іншому потрібно було б сотню слів, Л. Пономаренко обходиться кількома. В авторки рідкісне новелістичне мислення. Критики відзначають мужність, поетичність, народність слова письменниці. Так, говорить вона голосом свого краю. Бо авторка мислить сучасно, і сама структура її новел сучасна, близька до образного, об'ємного мислення кіно, телебачення, живопису.

        Найвідоміші твори: «Тільки світу», «Дерево облич», «Ніч у кав’ярні самотніх душ». Лауреат премій «Благовіст» (1998) та ім. Олеся Гончара (2000). Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя.

          Усе життя письменниці пов’язане з філологією: працювала вчителем російської мови й літератури на Срібнянщині, у редакціях газет Чернігівщини та Полтавщини. Нині письменниця живе в м. Гребінках  Полтавської області, працює власним кореспондентом обласної газети « Зоря Полтавщини ».

3. Слово вчителя про історію написання твору

-Жіноче слово в літературі завжди звучить особливо, щиро. Завжди хвилюють твори, в яких авторки так тонко і по – жіночому фіксують кожен порух людської душі. Так обережно проникають у внутрішній світ своїх героїв. Такою є проза нашої сучасниці, талановитої письменниці Любові Пономаренко.

- У 1999 році вийшла збірка оповідань Любові Пономаренко «Дерево облич». Саме із цієї книги ви вивчатимете твір «Гер переможений».

4. Коли відбуваються події у творі?

 Написаний він на основі справжніх фактів, адже в місті Гребінка, де довгий час діяла літстудія «Євгенова світлиця», яку  вела Л. Пономаренко, чимало будинків після війни спорудили полонені, колишні  німецькі солдати.

5. Складання асоціативного куща до слова війна

      горе            сирітство                   кровопролиття хвороба

 

 голод Війна розруха

 

 ненависть сльози смерть жорстокість

 

                          каліцтво страждання біль

6. Словникова робота

Гер — шанобливе звернення до командира в німецькій армії; Шнель — швидко. Лейпциг — місто в Німеччині. Гут — добре. Кіндер — діти. Барак – житлове приміщення, призначене для тимчасового користування. Фрау — звертання до жінки в Німеччині.

7. Прийом ”Моє ставлення”

Моє ставлення до німців-завойовників	Моє ставлення до полоненого німця Фрідріха
Ненависть зневага злоба жорстокість страх	Співчуття Жаль

Учні заповнюють першу колонку таблиці,  другу – в кінці уроку

8.Прийом ”А я так думаю”

1. Які причини війни між державами?

2. Хто вирішує питання розпочати війну? (Війну починають не військові. Війну починають політики. (Генерал У.Уестморланд)

3.  Чи завжди воїни поділяють думку керівників своїх держав?

9. Яку роботу виконували полонені німці? Де вони жили?

10. Заповни цеглинки назвами почуттів, які охоплювали полонених німців?

лагідність		мрії		Туга за рідним		Туга за Лейпцигом		Мрії про власний будинок
любов	розпач		страх		Лайка		Не любили  цей народ		Не любили ці будинки

 

фундамент
11. Як виглядав цей будинок через 50 років? (”За цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла і не всохла підлога. ”)

12. Чим займався Фрідріх після робочого дня?

13. Чим для Фрідріха була його грядочка?  (”Його маленька держава в нашому злиденному місті”)

14. Порівняйте ставлення до полонених дорослих і дітей

 Дорослі                                                                  Діти

місто – не сердилося ;                                                ціле літо розорювали грядку,

вдови – жаліли, приносили одяг, їжу,                                    розкидали каміння

роздивлялися фотокартки дружин               ;                          зробили з паличок хрест

 охоронець простягав цигарку і                              дражнили

 дозволяв лежати під стіною                                   кидали грудками

самотні жінки навіть сплакували                          любили, коли саджав на коліна і співав     дурнуватих пісеньок

15. Чому діти так себе поводили? (Можливо, не могли пробачити втрати своїх рідних, знедоленого дитинства)
16. Опишіть зовнішність Фрідріха (”Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний)
17. А що можна сказати про внутрішній світ Фрідріха.

 Зовнішність                                                              Внутрішній світ

                              худий любов до природи (квітів)

                             гнилозубий Фрідріх хизувався своїми дітьми (двома   

 брудний                                                                     дівчатками)

 бридко кашляв, любив дітей

                      надсадно бухикав любив співати

                             немає тіла робив прикраси із шматочків цегли -               сонця і квіти

18. Для чого автор подає такий контраст між зовнішністю і внутрішнім світом?  Чи могла бути поганою людина із такими рисами?

       19. Яка трагічна подія сталася з німцем? Де його поховали?

20. Чому дівчинка не зірвала квітки, що розцвіла, коли вже пролітав перший сніжок (посеред грудня)?

21. Що змінилося у поглядах дівчинки і дорослої жінки? ( Оповідачка змогла усвідомити всю глибину страждань полоненого німця лише через багато років, коли сама стала матір'ю).

Художній час у творі

 Минуле Через 50 років

жорстокість розуміння, співчуття

22. Заповнення другої частини таблиці ”Моє ставлення” (”Моє ставлення до полоненого німця Фрідріха”)

23. Символи у творі.

Символ  ( грец. «знак, прикмета» ) – художній засіб, який підкреслює й виразно виокремлює щось дуже важливе, концентруючи в собі глибокий зміст і високу емоційність

- Цеглинки, які уособлюють любов полонених німців до праці, спогади про рідну домівку.

- Квіти (нагідки) — любов до прекрасного. Людина, яка любить прекрасне, не може бути жорстокою і злою в душі.

- Фотокартки — те, що з'єднувало німців з рідними, те, що було для них найдорожчим;  пам’ять, згадка.

- Грядка — «його (Фрідріха) державка в нашому злиденному місті».

- Прикраси зі шматочків цегли (сонце і квіти) — творча натура Фрідріха.

- Квітка, що розцвіла посеред грудня — символ незнищенності людської душі, пам'ять.

- Хрест — символ смерті.

 — Яка з цих деталей найбільше пов'язана з ідеєю твору? (Знайдена фотокартка.  Ідея новели, як бачимо, майже завжди захована в художньому образі, спонукає читача над чимось задуматися).

24 .Пояснення епіграфа уроку.

25. Рефлексія  ”Квітка надії”

Учні на пелюстках квітки –нагідки коротко висловлюють свої думки про те, якою повинна бути справжня людина, а також що ви хочете побажати сучасному та прийдешнім поколінням?

      1. У  будь – якій ситуації залишатися людиною.

       2.  Не відповідати злом на добро.

3. Вміти прощати, навіть своїм ворогам.

4. Намагатися зрозуміти іншого, поставити себе на його місце.

26. Теорія літератури.

Твір, який ми сьогодні вивчали,  за жанром визначається як новела. Запишіть у зошиті це літературне визначення.

Новела – різновид оповідання, невеличкий епічний твір, характерними ознаками якого є:

• незвичайна життєва подія,
• напружений розвиток дії,
• несподівана розв’язка,
• героїв небагато,
• увага зосереджена на розкритті переживань і настроїв дійових осіб,
• як правило відсутні описи.

25. Доведіть, що ”Гер переможений” – новела.

V. Підсумок. Рефлексія.

Заключне слово вчителя

      Минуло багато років. Давно відгриміла найстрашніші війна ХХ століття. Все менше залишається її очевидців – сивих ветеранів, які ще пригадують ті роки. Україна ще й досі не підрахувала  усіх своїх витрат у тому безглуздому бойовищі.

     А вже пізніше народилося ще одне поняття – «діти війни». Це вони спізнали всі труднощі життя в німецькій окупації, це вони місяцями ховалися у товарних поїздах, пробираючись у тил, ставали  «синами полків », героями – партизанами, полоненими фашистських  концтаборів…

Саме від імені такої «дитини війни»  ведеться розповідь у новелі «Гер переможений». Дівчинка та її друзі жорстоко поводилися з полоненим Фрідріхом лише тому, що забагато горя принесли окупанти в їхнє дитяче життя, на їхню рідну землю.

     І лише коли дівчинка подорослішала, вона збагнула всю несправедливість становища. Ця війна знедолила, позбавила щастя і життя Фрідріха, який був звичайним солдатом, що за чиїмсь злочинним наказом узяв до рук зброю і прийшов на чужу землю як ворог, як загарбник. А в душі у нього лунали німецькі пісеньки, жила любов до квітів, до краси й гармонії, про що свідчив збудований доладно будинок.

   Так, він прийшов як ворог, але тепер, переможений, набрав подоби звичайної людини, яку вже неможливо було ненавидіти…

VІ.  Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи з теми ”Ти знаєш, що ти людина?”

• Низький рівень – скласти план до новели
• Середній рівень – ”Якби я був автором” (написати власну кінцівку твору).
• Високий і достатній рівні – підготувати письмову відповідь на запитання  ( на вибір ):

1. «Чи варто бути гуманними?»
2. «Чи можна простити ворогові? » ( ідея всепрощення, помсти)