Матеріал можна використати під час вивчення уроків літератури рідного краю. Це урок-зустріч з поетом і публіцистом, громадським діячем В.С.Романюком. На уроці використані інтерактивні форми роботи, пошуково-творча робота учнів. Цікавим прийомом була прес-зустріч, де діти самостійно готували питання, цитували поета. Матеріал можна використовувати як для уроку так і для позакласної роботи.
Конспект відкритого уроку
Тема: Молитва у творчості поета рідного краю В.С. Романюка.
Мета: підвести учнів до розуміння і значення суті молитви у людському житті, ознайомити учнів із жанром літературної молитви і розвитком цього жанру у творчому доробку поета рідного краю В.С.Романюка; виховувати почуття прекрасного.
Тип уроку: урок-зустріч (урок-молитва).
Обладнання: збірки поета В.С.Романюка,ікони,рушники,свічки, квіти, презентація, портрет поета.
Правдиву молитву – як думу урочу,
Розкриєм для себе й святого письма,
І Бога уздрієш, і в хвилю пророчу,
Немов доторкнешся устами вінця.
В.С.Романюк
Хід уроку
l. Організаційний момент.
Учениця читає молитву.
Наш любий Ісусе! З цілого серця дякуємо за Ласку, що можемо ходити до школи. З вдячності за це обіцяємо добре вчитися,завжди бути чемними і слухняними супроти наших вчителів, бо знаємо, що й Ти, любий Ісусе, зростаючи в Назареті, був пильним, уважним і слухняним Своїй Матінці та опікунові, святому Йосифові. Благослови ж нас, Любий Спасителю! Твоєю Ласкою допоможи нам, щоб ми добре навчалися,і тим приносили батькам потіху, учителям радість,українському народові честь, а нам, як для душі, так і для тіла, користь. Амінь.
Учитель. Любі гості,шановний Вікторе Степановичу, запрошуємо вас до нашої господи, на слово щире, на бесіду мудру – на наш урок ,на наше свято. А це свято ,то ще одна сходинка до зближення, до родинного єднання в «сім’ї вольній, новій.» Щасливими, що народились і живемо на такій чудовій, багатій землі – в Україні!
ll. Мотивація форми проведення уроку.
Учитель. Сьогоднішній урок незвичайний, бо вимагатиме від вас певної ерудиції, оскільки потрібно самостійно підійти до вирішення питання: « Яке значення молитви у житті людини?»
На жаль ми опинились сьогодні віч-на-віч з такими загальними бідами, як духовне зубожіння, неувага до культурної спадщини. Настав час замислитися: хто ми ? Які ми ?
Тож поговоримо про збереження «соборів людських душ», про найпотаємніше, що знаходиться у наших серцях – молитву.
lll. Запис теми, епіграфу і плану уроку.
Учитель. Учні, мабуть, у багатьох з вас виникне питання ,чому цю тему я обрала на наш урок? Тому що молитва – це велика таїна, що схована у найпотаємніших куточках нашої душі, ця тема не може не вразити і не схвилювати.
Тож перед вами була поставлене завдання – знайти поезії, які можна на звати літературними молитвами, а моє завданя – запросити в гості поета, у творчому доробку якого, звернення до Бога не є випадковим.
Хотілося б, щоб цей урок теж допоміг нам усім піднятися хоча б на сходинку ближче до Бога, а також – очиститися від житейського бруду і суєти.
lV. Виклад основного матеріалу.
Бесіда з учнями. Молитва у житті людини.
Учитель. Отже, давайте поміркуємо, що таке молитва?(домашнє завдання – виписати визначення релігійного терміну «молитва»).
Відповіді учнів.
1 група – «Молитва – це розмова з Богом»(Святий Августин).
2 група – «Молитва – це піднесення духа до Бога» (Святий Іван Дамаскин).
3 група – «Молитва – це перебування з Богом»(Святий Григорій Неський).
Учитель. Отже, людині потрібна молитва, щоб поспілкуватися із Всевишнім.
Питання до класу.
1.Як можна звертатись до Бога?(Відповіді учнів).
2.До Бога звертаються тільки з проханнями чи із подяками? (Відповід іучнів).
3.Які молитви ви знаєте? Прочитайте свою найпершу молитву, до кого вона звернена? (Відповіді учнів).
4.З’ясуємо, як поділяються молитви?(Відповіді учнів).
5.А ми можемо самі скласти молитву?
Отже, друга частина домашнього завдання – самостійно написати молитву. 2-3 учнів читають власні молитви.
6. Поміркуймо над таким питанням:
- Хто у Всесвіті, окрім людини, ще звертається до Господа? (Відповіді учнів).
Учитель. Отже, ми перейшли уже до розуміння молитви, як літературного жанру. Адже немає, мабуть, поета, у творчості якого не було б отого духовного начала, що живило його розум і його поетичний рядок.
Від Шевченкової музи, що витала у небесах і просила Господа талану для Кобзаря, бере початок літературна молитва. Українські поети у різні часи і в часи лихоліть, і в часи радості – вголос і крадькома творили молитви. Мабуть, у всіх оцих молитвах і воскресла наша Україна.
Учитель. Питання до класу:
1. Учні, яких ви знаєте поетів рідного краю?
2. Хто із цих поетів творив молитву?
3. Охарактеризуйте ці молитви?
Учитель. У нас сьогодні у гостях людина, котра в житті, і у слові славить ім’я Господа Бога. Це людина, котра зріднилась з отчою землею, віддавши їй усе: роки, талант, любов… Це людина надзвичайно чуйної і щирої вдачі, тож усе творче життя поет переживає за долю свого народу і трудиться у пошуках правдивого слова.
У народі кажуть, що ніколи до кінця не збагнути художнього слова, не побувавши в тих краях, де творить поет. То ж давайте умовно там побуваємо. Стрийщина – це чарівний край, з мальовничою природою, з бурхливою річкою, таємничими стежками. Це особлива земля…Із покоління в покоління тут передаються багатющі скарби, зберігаються народні звичаї та обряди, у яких віддзеркалюються душі людей, їхній характер. Але Віктор Степанович не народився на Стрийщині, а народився…
Розповідь про життєвий та творчий шлях поета.(Повідомлення учнів)
Учень. Романюк Віктор (Віталій) Степанович народився 18 листопада 1938 року в с. Завізові Острозького району на Рівненщині в селянській родині. Середню школу закінчив у 1956 році. Навчався у Рівненській бухгалтерській школі (1956-1957), Львівському торговельно-економічному інституті (1959-1964) та Дрогобицькому державному педагогічному інституті ім. І.Франка (1966-1972). Працював рахівником, бухгалтером у системі споживчої кооперації міста Острога Рівненської обл. (1957-1959); завучем, директором школи-магазину Стрийської райспоживспілки Львівської обл. (1964-1969); директором Стрийського Будинку працівників освіти (1969-1990). Тут під його орудою з новою мистецькою потугою запрацювала вчительська хорова капела "Ватра”, були створені Бойківський молодіжний фольклорний ансамбль пісні і танцю "Підгір`я” та дитячий хор хлопчиків «Щедрик». В.Романюк – ініціатор створення Стрийської хорової школи «Щедрик» та Стрийської школи мистецтв.
Учениця.Віктор Романюк був депутатом Стрийської міської ради двох скликань (1984-1994), депутатом Верховної Ради України 1-го демократичного скликання (1990-1994), членом Комісії з питань культури та духовного відродження, входив до Народної Ради, фракції НРУ. Учасник проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. З 1991-го року – голова Благодійно-видавничого товариства "Щедрик”, у якому побачили світ близько 100 книг стрийських літераторів та композиторів, п`ять каталогів місцевих художників, два літературно-мистецькі збірники-альманахи "Хвилі Стрия” (1995, 2002). З 1994 по 2001р. – завідувач Стрийського міського відділу культури, член виконкому Стрийської міської ради.
Учень. Засновник і незмінний голова літературно-мистецького об`єднання "Хвилі Стрия” (з 1964). Перший голова Стрийського міськрайонного Товариства української мови ім. Т.Шевченка (відновлена "Просвіта”) (1988-1989). Ініціатор піднесення національного синьо-жовтого прапора над Стрийською міською радою, до речі, вперше в Україні (1990). Засновник Стрийського телебачення у 1994 році, ініціатор побудови в Стрию пам’ятника «Будителі» - Т.Шевченку, І.Франку, Л.Українці у 1995 році. Голова Антикризового об`єднання і ззахисту економічних і соціальних прав промисловців, підприємців та громадян (з 1997). Голова Стрийської організації Національної Спілки письменників України (з 1998). Редактор газети "Стрийський повіт” (з 2003р.). Президент Благодійного фонду Віктора Романюка (з 2006 р.).
Учениця.Автор поетичних книг "Тривожні зіниці” (1969), "Калинові коні” (1973), "Крила буднів” (1978), "Високосний вік”(1982), "Голосом зернини” (1987), "Вічний верховинець” (1989), "Горинь” (1991), "Пора милосердя” (1993), "Сузір`я калини” (1996), "Вибрані твори” у 2-х томах (1998), "З уст Месії” (2002), "Чужа хата” (2003), ”Жиди” (2004), «Одинадцята заповідь» (2006), «Твори у 5-ти томах» (2004-2007), «Хай святиться любов» (2008), «Крик журавля» (2008); публіцистичних та дослідницьких книг "Не вмерла і не вмре!” (1997) та "Орда у храмі” (2003), «Свою свічку світити (2004), «На перехрестях долі» (2005), «Стрияни» (2006), «Завізов над Горинню» (2012), «Стрийщина» в 2-х книгах («Сторінки історії», «Історія в іменах» 2009-2012) у співавторстві; книг – пісенників музичних творів на слова поета: «Троїсті музики», «Лебеді кохання» (2008). Низку поезій поклали на музикуА.Кос-Анатольський, Б.Янівський, В.Камінський, О.Криволап, П.Дворський, М.Шалайкевич, Р.Савицький, Р.Никифорів, В.Сторонський, З.Кокольська-Присухіна та ін. Окремі твори перекладено італійською, вірменською та російською мовами. Упорядник, головний редактор, видавець збірника "Хвилі Стрия: сторінки з історії культури та національно-визвольного руху. Сучасне літературно-мистецьке життя” (1995) та альманаху "Хвилі Стрия” (творчий доробок стрийських літераторів і митців до 10-ої річниці Незалежності України) (2002). Упорядник та літературний редактор "Українського вертепу”(1988).
Учень . Заслужений працівник культури України (1974). Почесний голова Стрийської «Просвіти». Лауреат Всеукраїнського фестивалю сучасної естрадної пісні "Пісенний вернісаж – 96”, фестивалю «Пісня року – 2012», лауреат мистецької премії "Львівська слава” ім. М.Шашкевича (2001). Лауреат обласної премії ім.В.Чорновола в галузі публіцистики. Нагороджений орденами "За заслуги” ІІІ-го ступеня (1998), та Рівноапостольного Святого Володимира ІІІ-го ступеня (2001). З нагоди 20-ї річниці Народного Руху України, установчих зборів НРУ нагороджений Подякою Президента України за особистий внесок у боротьбу за незалежність України, відстоювання ідеалів свободи і демократії. З нагоди 20-ї річниці проголошення Державного суверенітету України нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України за особливі заслуги перед українським народом.
Про поетичну, публіцистичну, громадсько-політичну діяльність В.Романюка у 2008 році вийшли книги М.Парцея «Ну що б, здавалося, слова…», М.Мандрика «З громадою обух сталив. Лірик з бунтарським серцем». Про життєвий і творчий шлях поета написано в енциклопедичних виданнях: «Видатні земляки», «Особистості третього тисячоліття», «Хто є хто в Україні» (2-й випуск).
Учитель. Як ми бачимо, учні, життєвий та творчий шлях поета багатогранний, різноманітний. Його творчість – це цінний, неординарний внесок в українську поезію.
Своєю творчістю автор вчить нас, що людина повинна жити так, щоб приносити користь своїй країні, один одному, а не тільки дбати про особисте збагачення, тому що це все – скороминуще. Людина повинна думати про те, як збагатити душу.
Учитель. Подумайте, учні, що таке душа людини?(Відповіді учнів)
Запишіть епітети і метафори до слова душа.
Опрацьовуючи твори В.Романюка, які поезії вам найбільше припали до душі?
Учень. Мені найбільше сподобалась поезія « Мамина молитва». Ця поезія стала відомою піснею.
Бо Мама - найрідніша і найдорожча у цілому світі людина, і все в дитині – від матері. Це вона вчить нас вимовляти перші слова, посміхатися до людей, говорити з ними ввічливо, з любов’ю. Вона нас вчить бути дорослими. І пізнаючи закони життя, сааме від матері ми переймаємо наймудрішу науку - любити людей. Бо лише з любові народжується прекрасне.
Учень читає поезію на пам’ять.
Сонце сходить із молитви мами,
І святкує тиша на землі.
Світять образи під рушниками,
Пахне хліб на отчому столі.
Мамина молитва, мамина молитва-
Вічний квіт любові на устах.
Мамина молитва, мамина молитва
За усіх синів по всіх світах.
Я стужився, мамо, за тобою,
В опівнічних снах приходиш ти,
Знову молитовною мольбою
Осяваєш вікна самоти.
Мамина молитва, мамина молитва-
Вічний квіт любові на устах.
Мамина молитва, мамина молитва
За усіх синів по всіх світах.
І мені до смерті не забути,
Як цвіте душі свята краса,
Слова великодньої спокути,
Слова – як різдвяні небеса.
Мамина молитва, мамина молитва-
Вічний квіт любові на устах.
Мамина молитва, мамина молитва
За усіх синів по всіх світах.
Учениця. Мені сподобались інші рядки поета . Вони дуже актуальні сьогодні.
Не за грішми щоденна гонитва,
Коли кожен під себе гребе,
А молитва, молитва, молитва
Порятує цю землю й тебе.
Учень. У Віктора Степановича є багато поезій про Бога, віру, добро. Усі вони наповнені цілющою силою, натхненням, вірою у краще майбуття. Мені припали до душі такі рядки:
В нас Бог єдин, історія і мова,
Єдин порив і в небеса тропа.
Погляньмо: наша доля чорноброва
Вознесла свого вічного серпа.
Де біла хата, пісня і пшениця,
Молитва і спокута з каяттям,-
Тарасової долі Плащаниця,-
Як стяг, над нашим житом і життям.
Учитель. Діти, як ви розумієте рядки епіграфа уроку?(Відповіді учнів).
Учитель. Молитва – це святе. В наших молитвах просимо Господа про здоров’я рідних, друзів, близьких. Просимо про поміч для себе. Від нашої молитви багато залежить, бо через неї виявляємо Богові наше довір’я і любов. Під час молитви ми повинні розмовляти з Богом щиро, не розсіюючись думками, збираючи свої помисли і чуття докупи. Про це і пише наш поет.
Учитель. Знайомлячись із життєвим і творчим шляхом поета, у вас, діти, виникли деякі запитання, відповіді на які, ви б хотіли отримати на сьогоднішньому уроці.
До слова запрошується поет нашого краю, людина, яка славить ім’я Бога, несе світло добра у душі наших людей.
Запитання для поета:
1.Дитинство – це чарівна пора. Розкажіть про дитинство.
2.Вікторе Степановичу, на вашу думку, що таке щастя? Чи ви щаслива людина?
3. Як ми знаємо – у кожної людини є мрія. Скажіть, яка мрія у вас?
4. Коли ви написали свій перший вірш? Чи пам’ятаєте його?
5. Перед кожною людиною постає питання : який шлях обрати, на яку стежину ступити?Вікторе Степановичу, скажіть, чому обрали цей життєвий шлях ,коли зрозуміли, що ви поет і не можете без цього?
(Виступ поета).
Учитель. Ми вдячні вам,Вікторе Степановичу, за теплі слова. Віримо, що ви нас порадуєте ще не однією збіркою, ще не раз побуваєте у стінах нашої школи.
Учитель. Дорогі гості, пропонуємо послухати Молитву за Україну, у виконанні учнів нашої школи.
Перший учень. Допоможи, Боже, кожній дитині зрозуміти, що першим було Слово ,і Слово те – Бог.
Друга учениця. Воскреснемо в молитві за нашу рідну землю, і в щирій молитві воскресне вся Україна.
Третій учень. Воскреснемо! Бо земля наша, хоч і розіп’ята на хресті історії, але благословенна Богом.
Четверта учениця. Воскреснемо! Бо ми вічно були на цій Богом даній землі, як народ.
П’ятий учень. Помолимось! Хай Бог береже нашу Україну кожного дня, щоб тут народжувалися гарні і щасливі діти, з любов’ю, і з добротою в серці.
Шоста учениця. . Помолимось! Хай на рідній землі вовіки віків буде Україна!
Пісня «Боже Великий,Єдиний.»
V.Підсумок уроку.
Учитель. Дорогі діти, гості. Наш урок незвичайний ,хвилюючий, сприйнятий , я надіюсь, не тільки розумом, але й серцем. Дякуємо нашому гостеві. Творчих успіхів вам і Божої опіки на довгі роки.
До вас, учні, звертаюсь словами Івана Золотоуста: «Молитва – це світло для душі, посередниця між Богом і людьми, лік на болі; мир для душі, небесна провідниця в дорозі, вона прикрашає людину всяким добром і покриває душу різними чеснотами…»
Пам’ятайте про це! Вирушаючи у життєву дорогу, візьміть із собою молитву!
VI. Оцінювання.
VII.Домашнє завдання. Вивчити напам’ять одну із поезій В.С.Романюка.
учитель української мови та літератури
Журавнівського НВК «СЗШ-ліцей»
Самойлова Ольга Василівна