Тема: Олекса Стороженко «Скарб». Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання.
Мета: продовжувати опрацьовувати ідейно-художній зміст твору
О. Стороженка «Скарб», звертаючи при цьому увагу на скарб як узагальнений образ щастя, з'ясовуючи повчальний характер оповідання;
розвивати культуру зв'язного мовлення, увагу, пам'ять , логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, робити висновки;
виховувати пошану до звичаїв українського народу, його традицій;
прищеплювати риси доброти, працьовитості, гуманного ставлення до оточуючих.
Тип уроку: засвоєння знань, умінь, навичок.
Обладнання: портрет письменника, текст твору, дидактичний матеріал (картки).
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Метод «Незакінчене речення»
ІІІ.Оголошення теми і мети уроку.
Вступне слово вчителя
Чимало людей замислювалися над тим, що таке щастя? На це непросте запитання намагаються відповісти багато письменників різних епох і народів. Мабуть, і ви ставили собі не раз таке запитання. А чи був щасливий герой оповідання «Скарб» Павлусь, давайте поміркуємо про це сьогодні.
Запишіть, будь ласка, в зошити тему сьогоднішнього уроку. Нам необхідно звернутися до писемного джерела, безпосередньо до твору.
Пропоную пригадати зміст прочитаного оповідання О. Стороженка «Скарб».
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Слово вчителя . Яке цікаве слово «скарб»! Кожна людина по-різному його сприймає, але водночас – це щось цінне, корисне, велике … Так і герої нашого твору, розшукуючи скарб, прагнули бути не тільки багатими, але й щасливими. Дуже цікаво автор розповідає про особливості пошуку скарбу. Для цього він звертається до народних уявлень, прикмет. Так, О. Стороженко говорить, що «...часом скарби і самі вилазять наверх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость...». Розмірковуючи над сенсом життя людини, автор зазначає, що скарбом для кожного є його щасливе життя. Тож люди повсякчас і шукають свій скарб — щастя. З прочитаного оповідання ми бачимо, як легко Павлусеві дістався скарб.
- Як ви розумієте слово «скарб»? Яким скарбам ви надаєте перевагу? Свої думки обґрунтуйте.
1. Складання «Доміно»: «Для мене скарб — це...».
2. Словникова робота
Скарб-це…
1. Коштовності, гроші, цінні речі// Коштовності, гроші та ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.
2. Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.
3. Хто-, що-небудь надзвичайної цінності з винятковими достоїнствами, якостями// Багатство розуму, почуттів…// Пестливе звертання до дорогої, любої людини.
4. Господарські речі; пожитки, майно. Хатній скарб.
5. заст. Кошти.
6. заст. Скарбниця.
7. заст. Поміщицьке володіння, маєток на Правобережній Україні.
- Порівняйте свою відповідь із визначеннями у тлумачному словнику. Яке визначення для вас є найближчим ?
Слово вчителя. Ще з сивої давнини люди повсякчас шукають свій скарб – щастя. Дуже багато про щастя говориться в усній народній творчості, зокрема у прислів'ях.
3.Метод «Плутанка» (робота в парах, картки)
Відновивши прислів’я, скажіть, які з них відповідають подіям у творі. Яке з них найвлучніше характеризує героя твору?
Хто горя не бачив,…. …а родись щасливим;
Без щастя….. … не буде й до останку;
Де щастя родиться,… … в ліс по гриби не ходи;
Дурень спить, … …той і щастя не знає;
Не в кожної Насті… …там і зависть плодиться;
Коли нема щастя зранку, … …а щастя в головах лежить;
Не родись вродливим,… …однакове щастя.
Слово вчителя. Бачите, як народна мудрість влучно розкриває зміст твору.
4. Бесіда :
- Тема оповідання «Скарб»- (зображення щасливої долі Павлуся Лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього).
- Ідея розкривається нам у творі - (засудження заздрості, підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно, ледачого, паразитичного життя).
- Зачитайте рядки з твору, що містять основну думку. (а) «…той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав…»; б) «Не той тільки щасливий, що натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть, бо у такого і душа буде не голодна»).
5.Робота з підручником.
- Знайдіть у підручнику цитати, що характеризують головного героя. Зачитайте їх.
- Які риси характеру письменник намагається висміяти в образі героя?
- Доведіть, що даний твір – оповідання.
- Цей твір ми відносимо до гумористичних, чому? (автор тут не викриває вади Павлуся, а в жартівливому тоні виявляє смішне в характері й поведінці головного героя, у способі його життя. Павлусь нікого не ображає, нікому не шкодить і не заважає жити. Такий спосіб життя видається смішним.)
Слово вчителя. О. Стороженко у своєму оповіданні повчає читача, намагається прищепити риси доброти, чуйності, порядності, працьовитості, людяності, ввічливості і в той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм.
Так, у творі автор зазначає:
1) «Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю».
2) «Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба».
3) «Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи».
4) «...Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав...»
5) «Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть...»
- Чи погоджуєтеся ви з думкою автора?
- Чи є в нас час люди, схожі на Павлуся?
- Якби вам дісталися такі гроші, як Павлусеві, на що б ви їх потратили?
- Який висновок ви зробили для себе, прочитавши даний твір?
6. Літературна вікторина (хвилинка відпочинку).
«Хто сказав?»
«Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш» (Мати)
«Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів!» (Наймит)
Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов. (Павлусь)
«На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?.. ( Батько)
«Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя… (Парубки)
V. Закріплення опрацьованого матеріалу.
Слово вчителя. Письменник у своєму творі намагається звернути увагу читача не на самі пошуки скарбу, а на те, що скарб має символічне (приховане) значення.
1. «Мозковий штурм».
- Що символізує образ скарбу? Спробуйте розкрити його символічне значення. (Скарб – узагальнений образ щастя. І хоча люди заздрили Павлусеві, вважали що щастя приклеїлося до нього, та жити, так, як він, вони не хотіли. Щасливим не був і Павлусь, бо він нічого у своєму житті не бачив, окрім того, що їв та спав. А такий спосіб життя людині щастя не приносить.)
VІ. Підсумок уроку.
Бесіда за питаннями
Слово вчителя. Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Історія Павлуся показує, що безділля і ситість – це ще не щастя. Не може бути щасливою людина, котра безцільно й безглуздо проживає свій вік. Хоч і таланило Павлусеві в усьому, але, мабуть, мало хто хотів би такого щастя. Тому, діти, я бажаю, щоб кожен з вас досяг свого щастя, знайшов свій скарб у житті.
Добігає до кінця наш урок і на завершення мені дуже хочеться вам розповісти одну притчу:
Зліпив Бог із глини людину і залишився в нього невеличкий шматочок глини.
— Що тобі ще зліпити, людино?
Людина подумала й промовила:
— Зліпи мені щастя!
Але Бог, хоча й створив увесь світ, не знав, що таке щастя. Дав Він людині глину і сказав:
— Зліпи сама своє щастя!
І з тих пір кожна людина ліпить, що може.
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.
У мене теж є скарб – це ваші знання. Бали - символічна нагорода, яку ви отримали за роботу на сьогоднішньому уроці.
(Оголошення оцінок)
VІІІ. Домашнє завдання.
1. Виписати з додаткової літератури вислови видатних людей про скарб ;
2. Намалювати ілюстрації до твору (за бажанням) ;
3.Написати твір-речення «Що таке щастя?»