Урок з української літератури для 7 класу «Олекса Стороженко «Скарб». Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання»

Про матеріал
використовується метод «Незакінчене речення», складання «Доміно»: «Для мене скарб — це...», словникова робота, метод «Плутанка» (робота в парах, картки), робота з підручником.
Перегляд файлу

Тема: Олекса Стороженко «Скарб». Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання.

Мета: продовжувати опрацьовувати ідейно-художній зміст твору

О. Стороженка «Скарб», звертаючи при цьому увагу на скарб як узагальнений образ щастя, з'ясовуючи повчальний характер оповідання;

розвивати культуру зв'язного мовлення, увагу, пам'ять , логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки,  робити висновки;

виховувати пошану до звичаїв українського народу, його традицій;

прищеплювати риси доброти, працьовитості, гуманного ставлення до оточуючих.

 

Тип уроку:  засвоєння знань, умінь, навичок.

Обладнання: портрет письменника, текст твору, дидактичний матеріал (картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Метод «Незакінчене речення»

  • Мати Павлуся була…(надто люблячою, возилася з ним, як з маленькою дитиною).
  • Батько Павлуся хотів, щоб його син навчався у…(школі).
  • Парубок був на вигляд…(гладкий та опецькуватий).
  • Руки у Павлуся були як у …(панночки).
  • «За один сільничок меду» мати пообіцяла подарувати попові…(теля).
  • Після смерті  батьків, за Павлусем доглядали…(наймити).
  • Увесь свій час Павлусь…(їв та спав).
  • Парубкові дали прізвисько…(Лежень).
  • Парубки хотіли взяти Павлуся із собою для пошуків скарбу на…(щастя).
  • Щоб посміятися над Павлусем, хлопці вкинули  через вікно йому… (дохлого хорта).
  • Окрім багатства Павлусь мав…(дружину і дітей).
  • Після одруження Павло …(спав, спав, поки навіки не заснув).

 

ІІІ.Оголошення теми і мети уроку.

Вступне слово вчителя

 Чимало людей  замислювалися  над тим, що таке щастя? На це непросте запитання намагаються відповісти багато письменників різних епох і народів. Мабуть, і ви ставили собі не раз таке запитання. А чи був щасливий герой оповідання «Скарб» Павлусь, давайте поміркуємо про це сьогодні.

  Запишіть, будь ласка, в зошити тему сьогоднішнього уроку.   Нам необхідно звернутися до писемного джерела, безпосередньо до твору.

  Пропоную пригадати зміст прочитаного оповідання О. Стороженка «Скарб».

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Слово вчителя . Яке цікаве слово «скарб»! Кожна людина по-різному його сприймає, але водночас – це щось цінне, корисне, велике … Так і герої нашого твору, розшукуючи скарб, прагнули бути не тільки багатими, але й щасливими. Дуже цікаво автор розповідає про особливості пошуку скарбу. Для цього він звертається до народних уявлень, прикмет. Так, О. Стороженко говорить, що «...часом скарби і самі вилазять наверх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость...». Розмірковуючи над сенсом життя людини, автор зазначає, що скарбом для кожного є його щасливе життя. Тож люди повсякчас і шукають свій скарб — щастя. З прочитаного оповідання ми бачимо, як легко Павлусеві дістався скарб.

- Як ви розумієте слово «скарб»? Яким скарбам ви надаєте перевагу? Свої думки обґрунтуйте.

1. Складання «Доміно»: «Для мене скарб — це...».

2. Словникова робота

Скарб-це…

1. Коштовності, гроші, цінні речі// Коштовності, гроші та ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.

2. Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.

3. Хто-, що-небудь надзвичайної цінності з винятковими достоїнствами, якостями// Багатство розуму, почуттів…// Пестливе звертання до дорогої, любої людини.

4. Господарські речі; пожитки, майно. Хатній скарб.

5. заст. Кошти.

6. заст. Скарбниця.

7. заст. Поміщицьке володіння, маєток на Правобережній Україні.

- Порівняйте свою відповідь із визначеннями  у тлумачному словнику. Яке визначення  для вас є найближчим ?

Слово вчителя. Ще з сивої давнини люди повсякчас шукають свій скарб – щастя. Дуже багато про щастя говориться в усній народній творчості, зокрема у прислів'ях.

3.Метод «Плутанка»  (робота в парах, картки)

 Відновивши прислів’я, скажіть, які з них відповідають подіям у творі. Яке з них найвлучніше характеризує героя твору?

 

Хто горя не бачив,….                                       …а родись щасливим;

Без щастя…..                                                     … не буде й до останку;

Де щастя родиться,…                                       … в ліс по гриби не ходи; 

Дурень спить, …                                               …той і щастя не знає;

Не в кожної Насті…                                         …там і зависть плодиться;

Коли нема щастя зранку, …                            …а щастя в головах лежить;

Не родись вродливим,…                                  …однакове щастя.

 

Слово вчителя. Бачите, як народна мудрість влучно розкриває зміст твору.

4. Бесіда :

-  Тема оповідання «Скарб»- (зображення щасливої долі Павлуся Лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього).

-  Ідея розкривається нам  у творі - (засудження заздрості, підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно, ледачого, паразитичного життя).

- Зачитайте рядки з твору, що містять основну думку. (а) «…той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав…»;                         б) «Не той тільки щасливий, що натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть, бо у такого і душа буде не голодна»).

5.Робота з підручником.

- Знайдіть у підручнику цитати, що характеризують головного героя. Зачитайте їх.

- Які риси характеру письменник намагається висміяти в образі героя?

- Доведіть, що даний твір – оповідання.

- Цей твір ми відносимо до гумористичних, чому? (автор тут не викриває вади Павлуся, а в жартівливому тоні виявляє смішне в характері й поведінці головного героя, у способі його життя. Павлусь нікого не ображає, нікому не шкодить і не заважає жити. Такий спосіб життя видається смішним.)

 

Слово вчителя.  О. Стороженко у своєму оповіданні повчає читача, намагається прищепити риси доброти, чуйності, порядності, працьовитості, людяності, ввічливості і в той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм.

Так, у творі автор зазначає:

1) «Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю».

2) «Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба».

3) «Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи».

4) «...Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав...»

5) «Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть...»

- Чи погоджуєтеся ви з думкою автора?

- Чи є в нас час люди, схожі на Павлуся?

- Якби вам дісталися такі гроші, як Павлусеві, на що б ви їх потратили?

- Який висновок ви зробили для себе, прочитавши даний твір?

6. Літературна вікторина (хвилинка відпочинку).

«Хто сказав?»

«Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш» (Мати)

«Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів!» (Наймит)

Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов. (Павлусь)

«На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?.. ( Батько)

«Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя… (Парубки)

V. Закріплення опрацьованого матеріалу.

Слово вчителя. Письменник у своєму творі намагається звернути увагу читача не на самі пошуки скарбу, а на те, що скарб має символічне (приховане) значення.

1. «Мозковий штурм».

- Що символізує образ скарбу? Спробуйте розкрити його символічне значення. (Скарб – узагальнений образ щастя. І хоча люди заздрили Павлусеві, вважали що щастя приклеїлося до нього, та жити, так, як він, вони не хотіли. Щасливим не був і Павлусь, бо він нічого у своєму житті не бачив, окрім того, що їв та спав. А такий спосіб життя людині щастя не приносить.)

VІ. Підсумок уроку.

Бесіда за питаннями

  • Що вас вразило під час читання оповідання?
  • Чи хотіли б ви мати таке щастя, як герой твору?
  • Чого навчає нас оповідання «Скарб»?
  • Який висновок ви зробили для себе, прочитавши даний твір?
  • Чи є в нас час люди, схожі на Павлуся?
  • Якби вам дісталися такі гроші, як Павлусеві, на що б ви їх потратили?

 

Слово вчителя. Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Історія Павлуся показує, що безділля і ситість – це ще не щастя. Не може бути щасливою людина, котра безцільно й безглуздо проживає свій вік. Хоч і таланило Павлусеві в усьому, але, мабуть, мало хто хотів би такого щастя. Тому, діти, я бажаю, щоб кожен з вас досяг свого щастя, знайшов свій скарб у житті.

Добігає до кінця наш урок і на завершення мені дуже хочеться вам розповісти одну притчу:

Зліпив Бог із глини людину і залишився в нього невеличкий шматочок глини.
— Що тобі ще зліпити, людино?

Людина подумала й промовила:

— Зліпи мені щастя!

Але Бог, хоча й створив увесь світ, не знав, що таке щастя. Дав Він людині глину і сказав:

— Зліпи сама своє щастя!

І з тих пір кожна людина ліпить, що може.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.

У мене  теж є скарб – це ваші знання. Бали -  символічна нагорода, яку ви отримали за роботу на сьогоднішньому уроці.

(Оголошення оцінок)

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Виписати з додаткової літератури вислови видатних людей про скарб ;

2. Намалювати ілюстрації до твору (за бажанням) ;

3.Написати твір-речення «Що таке щастя?»

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
25 лютого 2020
Переглядів
5670
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку