Урок з української літератури для 9 класу на тему:"Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця"

Конспект уроку з української літератури для 9 класу на тему:

«Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури.

Творча індивідуальність митця»

Мета: з’ясувати роль і місце літератури у житті нації; дослідити розвиток літератури; визначити особливості аналізу твору як в історичному, так і в естетичному контекстах; розвивати естетичні читацькі смаки, вміння сприймати тексти художньої літератури та аналізувати їх; формувати кругозір, світогляд; виховувати шанобливе ставлення до національної художньої літератури, її митців.

Обладнання: підручник Авраменко О., Грамота, 2017; презентація

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Епіграф уроку:

Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу,

інтелектуальне і емоційне вдосконалення.

Василь Сухомлинський

Хід уроку

Ⅰ. Організаційний момент

• Привітання
• Підготовка робочих та контрольних зошитів
• Ознайомлення з підручником

Ⅱ. Актуалізація опорних знань

• Бесіда

1. Яке значення для вас має література?

2. Які книги ви любите читати?

3. Поділіться враженнями від останнього прочитаного твору.

Ⅲ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

• Сприйняття та аналіз художнього матеріалу

Заплющіть очі та уважно слухайте текст. Емоції та почуття, які виникнуть, запам’ятайте!

Уривок з твору Михайла Коцюбинського «Intermezzo»:

«На небі сонце — серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі. Вітер набива мені вуха шматками згуків, покошланим шумом. Такий він гарячий, такий нетерплячий, що аж киплять від нього срібноволоті вівса. Йду далі — киплять. Тихо пливе блакитними річками льон. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен й поплисти. А там ячмінь хилиться й тче... тче з тонких вусів зелений серпанок. Йду далі. Все тче. Хвилює серпанок. Стежки зміяться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить нога. Волошки дивляться в небо. Вони хотіли бути як небо і стали як небо. Тепер пішла пшениця. Твердий безостий колос б'є по руках, а стебло лізе під ноги. Йду далі — усе пшениця й пшениця. Коли ж сьому край буде? Біжить за вітром, немов табун лисиць, й блищать на сонці хвилясті хребти. А я все йду, самотній на землі, як сонце на небі, і так мені добре, що не паде між нами тінь когось третього. Прибій колосистого моря йде через мене кудись у безвість».

• Бесіда

1. Що ви змогли уявити завдяки прочитаному тексту?

2. Які почуття та емоції у вас виникли?

• Слово вчителя

Література – це вид мистецтва, а мистецтво здатне пробудити у нас нові почуття та емоції, побачити ситуацію з іншої сторони і не лише однієї, а з усіх граней. Це засіб, який допомагає зрозуміти себе та людей довкола, проникнути до глибини душі. Недаремно саме за допомогою літератури нація передає свій досвід з покоління в покоління.

Сьогодні на уроці ми поговоримо про роль та місце літератури в житті нації; розвиток літератури; творчу індивідуальність митця. Тому запишіть дату та тему уроку.

Ⅳ. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя

Художній літературний твір відіграє дуже важливу роль в житті кожної нації. Переконливим прикладом до цього аргументу є рядки з книжки «Українська поетика» Василя Пахаренка: «Оскільки національне є формою втілення вселюдського, то кожен справді високохудожній твір вирізняється національним колоритом, несе на собі печать національного характеру автора і його народу.

Національний характер виявляється у тематиці твору, у відображенні в ньому історичного минулого чи сучасного життя, побуту, звичаїв народу, його мови, особливостей світобачення, своєрідності образного мислення тощо.

Досить сказати, що у різних народів вельми відмінні системи словесної символіки. Так, в українському фольклорі й письменстві символом кохання, дівочої краси виступає калина, в німецькій же культурі ця рослина, сказати б, зовсім нейтральна, а символом кохання є бузина, яка в побуті українців має відтінок чогось комічного («на городі бузина, а в Києві дядько»). Сокіл в українській символічній свідомості – гарний молодий козак, а в німецькій – лихий парубок спокусник, що звів і покинув дівчину».

Література – це складна система, що живе й розвивається за своїми законами. Національна література – це література кожного конкретного народу. Світовий літературний процес – невід’ємна частина культурно-історичного процесу людства – об’єднує літератури різних народів.

Художня література – частина літератури, сукупність писаних і друкованих творів певної епохи, народу, людства; різновид мистецтва слова, що описує дійсність художніми образами.

Функції художньої літератури: пізнавальна (дає відомості про світ, природу, людину, культуру); виховна (формує особистість читача, його культуру); розвиваюча (розвиває пам’ять, увагу, мислення);світоглядна (формує світогляд читача);комунікативна (розвиває мовлення, формує його культуру); гедоністична (художня література приносить насолоду); естетична (розвиває естетичний смак читача).

Розвиток української літератури:

На розвиток літературного процесу впливають різні чинники:

Творча індивідуальність митця. Митець – той, хто пише художні твори. Особа, для якої літературна діяльність є професією. Індивідуальний стиль – це специфіка письма автора, його характерні мовні особливості, неповторне емоційне забарвлення.

Аналіз художнього твору — з’ясувати історію його написання,ідейно-тематичне спрямування, особливості жанру, композиції, сюжету, охарактеризувати образи. Розрізняють аналіз прозаїчного і поетичного творів.

План аналізу художнього твору.

1. Автор, назва твору.

2. Історія написання твору. Життєва основа твору.

3. Жанр твору.

4. Тема та ідея твору.

5. Персонажі (позитивні, негативні), їх роль у розкритті ідеї твору.

6. Сюжет і композиція.

7. Роль позасюжетних елементів (описи,роздуми тощо).

8. Мова твору та окремих персонажів.

9. Позиція автора щодо зображуваних у творі подій.

10. Ваше ставлення до твору.

Ⅴ. Закріплення нового матеріалу

• Аналіз поезії Л. Костенко

Яка різниця − хто куди пішов?

Хто що сказав, і рима вже готова.

Поезія − це свято, як любов.

О, то не є розмовка побутова!

 

І то не є дзвінкий асортимент

метафор, слів, − на користь чи в догоду.

А що, не знаю. Я лиш інструмент,

в якому плачуть сни мого народу.

Приклад аналізу:

1. Ліна Костенко «Яка різниця­ – хто куди пішов?»

2. Рік написання 1958; «Треба врахувати, що Ліна Костенко вибрала долю українського поета, тобто поета на той час ще бездержавної нації. А ще їй випало бути поетом в тоталітарній суспільно-політичній системі, лояльною до якої вона аж ніяк не могла бути» (Григорій Клочек).

3. Громадянська лірика;

4. У поезії висвітлена роль митця, поета, який служить для інших, виносить важливі речі на розголос та є інструментом, через який промовляє народ.

5. Ліричний герой показує настільки важливою є поезія. Адже вона говорить не  «розмовка побутова», а засіб передачі переживань народу. Тобто , у тогочасних реаліях було небезпечно говорити відкрито про проблеми радянської влади, але завдяки поезії письменники передавали народну правду;

6. Композиція виражена внутрішнім монологом поета;

7. Роздуми відіграють важливу роль, адже вони і є основою вірша;

8. Мова твору має особливе словосполучення «розмовка побутова», що представляє зневажливе ставлення автора та протиставляє цій «розмовці» поезію – «свято, як любов».

9. Автор є безпосереднім ліричним героєм.

10. Ця поезія мені сподобалась, адже автор вдалі художні та мовні засоби, які яскраво висвітлили тему твору.

•  Короткий зіставний аналіз естетичних особливостей творів образотворчого мистецтва різних епох.

Зіставити репродукції картин митців різних епох і сформулювати висновок. Репродукції таких картин:

1. Середньовіччя: Ян ван Ейк. «Мадонна канцлера Ролена». «Дерево» (1495).

2. Відродження: Рафаель Санті. «Сікстинська Мадонна» (1515).

3. Романтизм: Фрідріх, Каспар Давид. «Чоловік і жінка споглядають місяць» (1824).

4. Реалізм: Ілля Репін. «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1880-91).

5. Модерн: Густав Клімт. Поцілунок (1907 – 1908).

• Короткий зіставний аналіз фольклорного й авторського поетичного твору.

Зіставити поетичні твори за поданим нижче планом і сформулювати висновок.

План

1. Мотиви твору: краса весни

2. Художні образи: травень, квіти, весна; весна, літечко, житечко, дівочки, віночки, парубочки, ціпочки

3. Мовно-виражальні засоби: звертання; зменшено-пестливі форми слів.

Травень очі голубі

розгубив у травах.

Я – диви – приніс тобі

квіти ці ласкаві.

І сказав несміло: − На! −

їх роса обмила…

На плече моє весна

голову схилила (Володимир Лучук)

 

Ой весна, весна,

Що ти нам принесла?

Принесла я літечко,

Зелене житечко,

А вам, дівочки,

Золоті віночки,

А вам, парубочки,

Гарнії ціпочки (Народна творчість)

Ⅵ. Підсумок уроку

• Робота над епіграфом

Ⅶ. Домашнє завдання

• Опрацювати статтю в підручнику на с. 3-4;
• Написати есе на тему: «Роль та місце художньої літератури в житті нації»